Суспільство
З чілі, полуницею чи вином: сім локальних виробників незвичайних соусів
Кетчуп, майонез та гірчиця – це вже банально та не цікаво. Сьогодні полиці супермаркетів просто переповнюють різноманітні соуси з найнеочікуванішими смаками. Та не кваптесь купувати перше, що впаде в око. Зверніть увагу на український продукт – з локальних овочів, без консервантів чи домішок.
Ми підібрали крафтових локальних виробників соусів, адже в Україні їх готують на будь-який смак – від ніжно-солодких поєднань, до тих, які горять та палають у роті.
Перець і абрикос? А чом би й ні, вважають у “Tato Pepper Jam”
Як щодо поєднати в одному соусі полуницю, м’яту, імбир та перець? А може чілі, вишню і розмарин? Такі сміливі експерименти можливі у крафтових соусах українського бренду “Tato Pepper Jam”.
“Скільки себе пам’ятаю – готую, але був момент, коли вирішив створити український гострий соус, який здивує світ”, – каже засновник компанії. Ідея створити свій бренд виникла у нього ще у 2013, коли він подорожував Індією. Дорогою від штату Гоа до Карнатаки він заблукав і випадково потрапив на поле з червоним перцем. Все, що було з собою – пляшка рому, екзотичні фрукти та свіжозірваний чілі. Чоловіку так запав у душу цей смак, що повернувшись додому він вирішив поекспериментувати з вітчизняними фруктами, овочами та перцем.
Читайте також: З кокоса, буряка та норі: сім українських виробників корисних чипсів
У лінійці бренду сім смаків джем соусів та шість – чілі соусів. Рівень гостроти всюди різний – від легкого до пекельного. Хоч всі соуси з перцем, але підходять як до м’яса, сиру, морепродуктів, так і до морозива чи коктейлів.
Де знайти: Сайт
Ціни: 100 грн
“Вогняр”: найгостріші соуси в Україні для справжніх вогнеїдів
І знову продукція для любителів пекельних відчуттів. “Ми впевнені, що гострий смак робить людей здоровими та щасливими”, – запевняють власники бренду “Вогняр”.
Овочі для своїх соусів тут вирощують самостійно – у селі Нагірна, що на Черкащині. Власники відшукують насіння сортів гострого та екстрагострого перцю у колекціонерів-любителів та промислових виробників з усіх куточків світу. До їх ферми можна завітати на екскурсію та навіть купити собі насіння, щоб самостійно поекспериментувати на балконі чи в городі.
У їхній лінійці можна знайти доповнення до будь-якої кухні світу – ідеальний азійський соус “Адобо” для рису чи локшини, французький “Месьє Діжон” до м’яса чи мексиканський “Чипотле” до закусок.
На сайті вказана гострота кожного соусу. Одиниця вимірювання – Сковіль або SHU. Чим вищий показник – тим перчик сильніше палатиме у роті. Для справжніх відчайдух рекомендуємо найгостріший соус в Україні – Trinidad Moruga Scorpion (150 000 SHU). Спершу він може здатися досить невинним, але з кожною наступною секундою жало цього скорпіону буде невблаганно завдавати болю вашому язику.
Де знайти: Сайт
Ціни: від 75 гривень за пляшку
“Vesa”: веганські соуси та майонез для тих, хто на дієті
“Vesa” – український крафтовий виробник пісних та веганських соусів. Склад їхніх продуктів вражає – ніяких підсилювачів смаку, барвників, ароматизаторів чи хімії, тільки натуральні інгредієнти. Тому і термін придатності обмежений – після відкриття “Vesa” зберігаються лише три тижні.
У лінійці сім видів соусів – від песто до болоньєзе. Є навіть веганський майонез. Виявляється, навіть він може бути корисним, смачним та низькокалорійним одночасно – без використання яєць та хімічних домішок. Тут можна підібрати ідеальну заправку до салатів, пасти, бургерів або тостів. Як бонус в Instagram цієї гастромарки безліч корисних та вишуканих рецептів – пенне з овочами, веганський омлет з нутового борошна, брускета з тофу та багато іншого.
Де знайти: Instagram
Ціни: від 70 грн
“Hell Daddy”: брутальні смаки, від яких роздирає горлянку
Брутальний дизайн та сміливі назви гастробренду “Hell Daddy” навряд залишать когось байдужим. “Смерть ворогам”, “Лови гранату”, “Вирви язик” – приблизно такі написи ви зустрінете на авторських крафтових соусах. Окрім того, вони повністю натуральні – ніяких барвників, загущувачів, підсилювачів смаку та консервантів.
Засновник гастромайстерні, вінничанин Олександр Горчаков, підкорив цими соусами навіть суддів “Майстер шефу”, а провокаційні назви на склянках стали приводом для сюжету на російському телебаченні. Їх там презентувати як “гострі соуси, що нагадують кров”. Мабуть, ну дуже палало.
Читайте також: Натуральний присмак літа: 5 виробників крафтового морозива в Україні
Знайти смаколики тут можуть не тільки поціновувачі гостренького. Для тих, хто не в захваті від вогняного ефекту, є три смаки кисло-солодких соусів з незвичними поєднаннями – пряна журавлина, полуниця і хабанеро та гранат і хабанеро. Якщо ж ви все-таки хочете полоскотати свої рецептори, то варто звернути увагу на баночку “Роздери горлянку”, у складі якої найгостріший перець у світі Trinidad Scorpion.
Де знайти: Сайт
Ціни: від 80 грн
“All stars sauce”: збирали рецепти у 38 країнах світу
Агов, гурмани тут? Ми знайшли для вас багато цікавого – грибний соус з ароматом білого трюфеля, справжній італійський Тартуфо та традиційний японський Теріякі. От тільки готують їх в Україні.
Власники бренду “All stars sauce” по краплинах збирали рецепти своїх соусів. У пошуках ідеальних смаків вони об’їздили 38 країн, з яких привезли тільки найкращі рецепти.
Серед їхніх цікавинок – французький делікатес, а саме цибулевий джем. У складі цибуля сорту Марс в поєднанні зі свіжою паприкою, родзинками, сухим червоним, апельсиновим соком, спеціями і гострим перцем. Це ідеальний компаньйон до м’яса, риби, бургерів, сиру, паштету з печінки. А на його створення у команди пішов цілий рік. Вони жартують, що навіть Стіна плачу в Єрусалимі не бачила стільки сліз, скільки їхня команда, коли раз за разом чистила гори цибулі.
Де знайти: Сайт
Ціни: від 100 грн
Сімейні натуральні соуси “Mr. Caramba”
“Mr. Caramba” – сімейний бізнес подружжя Мартинових з Дніпровщини. Тут працюють за принципом “хочеш зробити якісно – зроби сам”, тому соуси виготовляються у відносно малих кількостях, а серед робітників чоловік з дружиною та їхні батьки.
“Кожна баночка нашого соусу виготовляється вручну. Починаючи від очищення сировини, перероблення, контролю співвідношень інгредієнтів, оцінки на смак, колір, консистенцію, закінчуючи стерилізацією тари – все проходить у нас перед очима”, – запевняють у “Mr. Caramba”.
Ще один принцип бренду – максимальна натуральність. У складі ви не знайдете ніякого цукру, крохмалю або згущувачів. Виготовляють продукт з локальної сировини – щось вирощують своїми силами, щось закуповують у місцевих фермерів.
В асортименті як класичні та звичні нам соуси – “Димний барбекю”, “Домашній сацебелі”, так і екзотичні мікси на кшталт “Вишні та часнику” або ж “Брусниці з червоним вином”.
Де знайти: Сайт
Ціни: від 89 грн
Якщо джем, то з бекону: соуси “БоЇм” від подружжя мандрівників
Ви коли-небудь задумувались, як смакує джем з бекону та бурбону? Бренд “БоЇм” задумався і зробив. Тому якщо хочеться чогось незвичайного – це саме те, що треба. У складі безпосередньо сам бекон, кленовий сироп і цибуля для солодкості, бурбон і часник для аромату, чілі для пікантності. А смакує такий соус як до м’ясних страв, так і до … морозива.
“БоЇм” – це сімейне виробництво, яке заснувало подружжя завзятих мандрівників Олександр та Марина Черноголов. Львів’яни зібрали у своїй лінійці смаків найекзотичніші соуси – тут можна знайти африканську харіссу, індійське чатні, корейський кімчі та багато чого іншого.
«Ми любому подорожувати і їсти. Першим ділом в подорожах шукаємо місцеву їжу. Розшукуємо такі місця, де готують власники, а якщо вдається потрапити до місцевих на кухні – це рай», – розповідають засновники української гастромарки.
Читайте також: Черкаський абсент та тернопільський віскі. П’ять крафтових алкогольних напоїв від українських виробників
Окрім екзотичного беконового джему з бурбоном, «БоЇм» готує ще 10 смаків крафтових соусів, 12 видів солодких та солоних карамелей, 7 смаків ігристої комбучі.
Де знайти: Сайт
Ціни: від 65 грн
«Укрзалізниця» оголосила про призначення у березні двох додаткових рейсів швидкісного потяга Інтерсіті №778 Львів – Київ.
Про це повідомили в УЗ.
Розклад руху
- 23 березня — відправлення зі Львова о 13:47, прибуття до Києва о 21:04;
- 30 березня — відправлення зі Львова о 14:10, прибуття до Києва о 21:04.
«На маршруті курсуватиме двоповерховий швидкісний поїзд Skoda, тож поїздка буде з комфортом і на висоті!» — написали в компанії.
На ці рейси вже відкрили продаж квитків на сайті, в застосунку та в касах вокзалів.
Нагадаємо, що «Укрзалізниця» додала в Бучі зупинки для двох потягів.
Також ми писали, що в Києві будують перший в Україні двоповерховий тунель метро.
Фото обкладинки: RailGallary
Суспільство
Після загибелі свого чоловіка-військового Михайла киянка Наталя Реуцька не могла змусити себе бодай спробувати спекти щось смачненьке: це була її віддушина довгі роки, але тут як відрізало.
Донька Катерина знайшла спосіб повернути мамі улюблене заняття і вшанувати пам’ять батька. Так відкрилася затишна кондитерська «Тихий куточок».
ШоТам розповідає історію сім’ї, що втратила найцінніше, але продовжує нести пам’ять про свого тата й чоловіка.
Катерина Реуцька
донька загиблого Героя України Михайла Реуцького, співзасновниця «Тихого куточка»
Думали, що смерть його обійде
Моя мама вже досить давно займається випічкою. Пам’ятаю, що ще з 2014 року проходила різні курси, випікала вдома — ми з братом були менші, тож на роботу вона не ходила. Завжди робила тортики на свята, інколи пекла щось і на замовлення, але переважно для друзів чи знайомих.
Але потім мама пішла на роботу, і часу на хобі не завжди вистачало. Як почалось повномасштабне вторгнення, взагалі не до того було.
24 лютого вночі мені не спалось, і я побачила новини, що в нас почали закриватися аеропорти. Тато теж не спав, тож я побігла обговорити це з ним. Він казав, що от-от почнеться війна. Я повернулася до своєї кімнати й почула вибух — у новинах одразу посипалися повідомлення про обстріли по всій Україні. Я знову побігла до нього: «Тату, війна! Стріляють!». Я плакала, тато мене заспокоював.
За хвилин 20 йому подзвонили побратими: «Тихий, кулею до нас! Йдемо воювати!», і за 5 хвилин він пішов на війну — боронити Київ.
Далі було звільнення Київщини, Харківщини, околиці Бахмуту й Соледар. Тато кілька разів отримував поранення, але повертався до своїх. І ось 18 лютого 2023 року його вбили під Бахмутом. У червні він став Героєм України. Посмертно.
Мені б хотілося, щоб він цю нагороду потримав у руках, адже інші свої відзнаки він дуже беріг: не раз ми гуглили, як їх правильно розмістити на кітелі. Тато вдягався і задоволено показував мені.
Тож, маючи такого батька, просто неможливо опускати руки й нічого не робити. Ми робимо все, щоб його не забули, — нас це тримає на ногах. Нам хочеться бути вартими його.
Тихий — бо такий був наш тато
Втрата батька для нас дуже складна. Він на війні з 2014 року, і чесно, ми не очікували, що може так статися — чомусь була думка, що його точно смерть обійде, бо так було вже тисячі разів.
Після загибелі тата мама продовжила працювати на своїй роботі — контролеркою якості в мережі магазинів, — але з кожним днем ставало тяжче. Вона почала зіштовхуватися з нерозумінням від колег, при ній жартували на тему ухиляння від армії, казали: «Хай воюють бідні», хоч про її втрату знали всі. Мама щоразу приходила додому в сльозах, а я її вмовляла звільнитись. Вона ж боялася втратити стабільність.
Description for this block. Use this space for describing your block. Any text will do. Description for this block. You can use this space for describing your block.
Останньою краплею стали слова керівника, мовляв, «досить цього горя — відпусти, треба на корпоратив прийти й веселитися». Мама звільнилась, а я запропонувала створити таке місце, де ми зможемо вшанувати пам’ять про тата.
І от у перший день після маминого звільнення, в жовтні 2024 року, ми придумали назву та саму концепцію кондитерської. Поїхали з мамою на Хрещатик, в КМДА, бо якраз активно займались перейменуванням парку та вулиці на честь тата. А тоді зайшли в кав’ярню, замовили какао і багато говорили.
Я сказала, що мені б хотілося мати таку назву, яка буде асоціюватися з татом, але при цьому говорити не тільки про нього. Позивний нашого тата — Тихий: він і справді завжди був таким спокійним, затишним. Тож ідея прийшла миттєво — «Тихий куточок», адже це й про нього, і про тепло та домівку. Задум було не спинити — я дуже загорілася, взялась продумувати, як усе буде. Мама ж була більш приземлена.
Коли тато загинув, вона до випічки зовсім не бралася. Казала, що для того, аби готувати, треба мати певний настрій, хороші думки — тоді все смачно й виходить. Але 12 листопада 2024 року вона приготувала перший смаколик після втрати — брауні. У той же день я намалювала логотип — мамин образ і постать тата, який стоїть за нею, — та запустила сторінки в соцмережах.
Боялися, що в нас купують з жалості
Так почалась історія нашої маленької справи. Мама пробувала нові рецепти, знаходила свої старі записи, тож асортимент ріс. Кожен смаколик вона детально пропрацьовувала кілька разів, а до перших замовлень ще й готувала мінікопію виробу, щоб спробувати й зрозуміти, чи все вдалося.
Готуємо ми не вдома, а на окремій квартирі. Там же й пакуємо, і я бігаю на пошту. Зараз у нас в середньому щодня близько 10 замовлень. Щоб доставка була зручною, ми вигадали наші тортики в коробочках, а в теплу пору додаємо акумулятори холоду, щоб точно все доїхало. У Києві ж можна забрати випічку особисто.
Якщо чесно, спочатку нам здавалося, що в нас замовляють десерти з жалості, наче хочуть просто допомогти. Але клієнти й досі повертаються за наступним замовленням, пишуть багато приємних слів про смак брауні та сінабонів.
Я веду наші соцмережі, налаштовую рекламу, тож радію, що ми зібрали таку свідому спільноту: я заходжу на сторінки підписників, і майже в кожного є, наприклад, збори для воїнів.
Одна пані, яка нещодавно втратила коханого на війні, робила в нас замовлення — ми й поговорили про її втрату, і надіслали смаколики з невеличким подарунком. То вона відписала, що ми її надихнули трошки стати на ноги. Це якраз те, чого нам хочеться, — щоб у людей з’являлися сили. Сили на те, щоб пам’ятати, вчитися жити далі.
Коли бачиш такі відгуки й від військових, що ось «я приїхав з бойового виїзду й забрав ваші смаколики. Вони мені так підняли настрій, і ми з побратимами ледь не побилися за останній шматочок рулетика», то це дуже тішить, бо для нас із мамою це теж можливість проживати горе. Робота нас відволікає, вона нас рятує — ми відчуваємо себе потрібними. Кондитерська приносить саме ті емоції, яких нам не вистачало ці два роки — чогось легкого, доброго й позитивного, адже зрозуміло, що ми сумні через втрату. А коли виходить подарувати радість людям зі спільними думками та позицією, то це чудово.
Коли мама готує, а я пакую замовлення, ми постійно згадуємо тата — вигадуємо, як би він реагував на те, чим ми займаємось, як би прибігав на кухню та нишком крав якийсь смаколик, як телефонував би й радів нашим успіхам.
Водночас це й тужливо, бо розуміємо, що цього всього більше ніколи не буде, але нашою справою ми створюємо для себе образ того, що він поруч з нами. Ми завдяки «Тихому куточку» немов воскресили його частинку. Для нас це вшанування його пам’яті, але не такої тягучої та болісної, а саме світлої — коли ти дивишся на небо й усміхаєшся.
Свій біль конвертую в дію
Ми хочемо, аби в нашому куточку не забували про те, що йде війна. Щоб пам’ятали про це щодня, але й не поринали в суцільне горе, а знаходили сили та підтримку одне в одному. Мій тато мені завжди казав, що треба триматися поруч з однодумцями, з тими, з ким у нас спільний шлях — це я й роблю зараз.
Читайте також: 10 справ полеглих воїнів, які продовжують або започаткували близькі на їхню честь
Мріємо і про фізичну точку, куди можна буде зайти. Я вже теж багато думала про такий простір — там точно буде окремий столик у куточку, завжди зарезервований для безвісті зниклих, загиблих і полонених. Туди ми будемо запрошувати психологів, робити майстер-класи. Там, окрім смаколиків та кави, буде ще й альбом, у який рідні зможуть вклеїти фотографію свого загиблого й розповісти про нього, — це така книжка «клієнтів», які не зможуть до нас прийти, але завжди будуть у нашому серці.
Чесно, люди не дуже звикли до таких місць і досі виривають пам’ятні таблички з татовим ім’ям чи ті, що нагадують про полонених. Але в мене поки є сили боротися — зокрема, завдяки «Тихому куточку».
Я вважаю, що наших людей потрібно привчати до культури пам’яті й робити це прямо зараз, не чекаючи на закінчення війни, адже спогади про загиблого лежать тільки в руках його родини. Це вони будуть його пам’ятати, але якщо робитимуть ще щось, про нього знатимуть й інші. Тому я свій біль конвертую в дію — мені так простіше. Треба брати цю пам’ять у руки й нести її іншим.
Чому це важливо? Люди думають, що наші втрати — це новини з Генштабу в цифрах. Але кожне число — це людина, історія, обличчя, ім’я, і нам потрібно, аби ці цифри перетворювалися в людей.
Фандрейзингова платформа UNITED24 1 березня 2025 запустила розіграш 100 футболок із фразою про костюм, яку Володимир Зеленський сказав у Білому домі. За менше ніж два тижні благодійники з усього світу мільйон доларів на евакуаційні машини.
Про це повідомили в UNITED24.
Чорні футболки з надписом «Я вдягну костюм, коли закінчиться війна» та логотипом платформи розігрували за внески від 24 доларів. За зібрані кошти вдасться придбати майже три медичні евакуаційні машини для порятунку військових.
В UNITED24 подякували за внески благодійників та зазначили, що невдовзі зв’яжуться з переможцями розіграшу.
Читайте також: Співзасновник Netflix задонатив 2 млн доларів для українських медиків на фронті
Про фонд UNITED24
UNITED24 — це офіційна фандрейзингова платформа України. Завдяки цьому проєкту можна задонатити за п’ятьма напрямками:
- «Оборона»;
- «Гуманітарне розмінування»;
- «Медична допомога»;
- «Відбудова України»;
- «Освіта та наука».
Нагадаємо, що вокалістка гурту Within Temptation закликала донатити українським фондам (ВІДЕО).
Фото обкладинки: фейсбук-сторінка UNITED24
