Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

“Японія обожнює, а Європа не приймала”: як українці підкорювали світ чорничною пастою

Опубліковано

Знизить рівень цукру, покращить зір та допоможе при ряді захворювань. Так херсонські вчені говорять про чорничну пасту компанії LiQberry. Думаєте черговий рекламний хід? Але ні – дослідження показали, що ця паста набагато корисніша за звичайну чорницю. І все завдяки технології, яку придумав учений Сергій Осипенко. А вже його донька перетворила це у бізнес та створила компанію LiQberry, продукцію якої облюбували навіть японці. 

То що ж це за технологія? Чому японці купують українську чорницю? Та як звичайну пасту міг одобрити МОЗ? Про це ми розпитали у директора з маркетингу компанії LiQberry Євгенії Нечитайло. 

Японці в захваті від української чорниці

Ми брали участь у різних виставках, де презентували свій продукт. Краще всього нас прийняла Японія. Це та країна, яка поринула у правильне харчування і оздоровлює націю.

Ми стали єдиними українцями, які туди доїхали. Але не все так легко. Ми позиціонуємо себе, як функціональний продукт в Україні. А ліцензія на такий продукт в Японії коштує 800 тисяч доларів. Тому ми звернулись в консалтингову компанію, яка порадила виходити на ринок як органічний продукт. 

Менше , ніж за рік ми почали продаватись в Японії. Плюсом виходу на цей ринок є те, що можна продавати на 20% більше від вартості і це відкриває нам вихід на інші азійські ринки. Зараз ми відправляємо в Японію близько 500 літрів раз в три місяці. На етикетці написано те, як правильно приймати пасту та як вона допоможе організму. 

 

Японці справді оцінили нашу чорницю і зрозуміли, що це смачно та корисно.

Читайте також: Алкогольні цукерки з Харкова підкорили Нідерланди

Для онкохворих і діабетиків 

Сім’я Осипенків перші випробували на собі чорничну пасту. І побачили, що вона значно покращує здоров’я.

Це Сергій Осипенко – вчений, який вигадав технологію створення чорничної пасти LiQberry

Тому далі почали проводити експерименти, щоб дізнатись, які ще корисні властивості має цей продукт. 

  • Чорнична паста значно корисніша за звичайну ягоду.
  • Для онкохворих: завдяки пасті покращується якість життя пацієнта. Ми отримали патент на рекомендацію вживання чорничної пасти при онкозахворюваннях. 
  • Для діабетиків: паста знижує рівень цукру в крові. 
  • Для людей з проблемними судинами: попереджає утворення холестерину. Інститут кардіології Стражеско досліджував на людях з холестерином, які були в групі ризику. І після прийому пасти вони всі вийшли з групи ризику. 
  • Для людей з поганим зором: паста допомагає значно покращити зір та попередити розвиток катаракти. 
  • Для гіпертоніків: нормалізує артеріальний тиск.
  • А також чорнична паста укріплює кістки, омолоджує та допомагає при схудненні. 

Паста немає протипоказань, на відміну від фармпрепаратів. Єдине – її не можна сприймати тим, у кого алергія на саму чорницю. 

Для досягнення всіх цих результатів ми провели не один десяток досліджень у ряді інститутів. Щоб проводити дослідження потрібно від 30 до 300 тисяч гривень. Ціни різняться залежно від лабораторії і маркерів, які використовуються.

Читайте також: Пиво зі смаком борщу. 8 незвичних крафтових броварень

Але потрібно розуміти, що чорнична паста – це не ліки. А добавка, яка допомагає пацієнтам при лікуванні, або реабілітації.

Ми отримали офіційне схвалення МОЗ. І зараз, крім магазинів і еко-лавок ми продаємось і в аптеках.

Зберігаємо усі вітаміни

Чорнична паста не містить консервантів, фарбників, цукру та води. А за своїми властивостями вона краща за свіжу ягоду. Все це завдяки винаходу фізика Сергія Осипенка.

Він винайшов метод кавітації. В чому суть? Із ягоди чорниці засвоюється лише частина корисних речовин, а все те цінне, що міститься у шкірці та кісточках не розщеплюється ферментами шлунку і не затримується в організмі. Сергій, як вчений, вигадав технологію, яка допоможе здобути максимум користі з цієї ягоди (омега 3, вітамін є, пектин, моносахариди і тд).

Для виробництва пасти ми використовуємо ягоду, яка збирається в екологічно-чистих районах Волині. Причому тільки ту, яка має сертифікат органічного продукту і вирощується на експорт в Європу.

Саме дика чорниця є однією з найкорисніших. Але важливо зібрати її вчасно, бо якщо перестигне, то там буде високий вміст цукру. Ціна на таку чорницю варіюється від 2 до 5 євро за кілограм

Після збору врожаю чорниця піддається швидкій шоковій заморозці і транспортується на завод в Херсон.

В цеху чорниця тане до кімнатної температури і загружається в апарат, який називається екструдер. Тут йде початкове подрібнення, бо кісточка чорниці дуже тверда, її не можна розбити навіть молотком. А тут потрібно дістати ці корисні речовини, тому далі ягода оброблюється в гідродинамічній машині. Проходить нагрівання, витримку та пастеризацію при конкретній температурі, що дозволяє зберегти всі вітаміни. В результаті кісточки розчиняються і потрапляють у чорничний сік. Це запатентована технологія, аналогів якої у світі немає.

Тільки одних антиоксидантів в чорничній пасті в 11 раз більше, ніж у свіжих ягодах. Та й засвоюється ягода на 40%, а паста – на 100%.

Читайте також: Каберне Совіньйон за 90 гривень. Власник винарні про те, як роблять справжнє вино

Щоб запустити бізнес заклали все майно

Сьогодні Сергій Осипенко займається науковими дослідженнями, а його донька Анастасія Шмигельська – збутом продукції і виходом на нові ринки.

Так компанія LiQberry існує вже 8 років. Але спочатку перші партії продавались друзям і знайомим, бо тяжко позиціонувати себе на ринку з новим продуктом та розказати його корисні властивості. 

Щоб відкрити компанію Анастасія заклала все своє майно та взяла кредит в банку на суму півтора мільйони гривень. Це було дуже ризиковано, адже не всі сприймали ще цей продукт. Але ми вірили у свою справу та робили її. 

Зараз нашу пасту можно купити в аптеках, магазинах здорового харчування та в мережах крупних супермаркетів, такі як Ашан чи Сільпо. Літр пасти коштує 420 гривень

Все ж таки нам вдалось вийти на рівень, щоб пасту купували не лише у нас, а й за кордоном. Хоча й зараз прибуток не великий, бо багато коштів йде на виробництво та дослідження.

Ми вийшли на об’єм виробництва близько 2000 літрів в місяць. А база наших клієнтів – 100 тисяч. 

До того ж, у нас є центр, який безкоштовно консультує людей з проблемами, щодо прийому чорничної пасти. Отримали багато позитивних відгуків про те, як продукт покращує здоров’я. 

Читайте також: Як варення врятує Карпати. Підприємиця придумала дієве ноу-хау

Європа не сприйняла

Якщо в Японію ми зайшли легко і їй сподобався продукт, то з Європою була геть інша ситуація. Європейців насторожило те, що паста зроблена в Україні. Вони приїжджали, перевіряли сертифікати, але їх зупиняло виробництво. 

Було складно пояснити, що це здорове харчування, яке є корисним для вашого здоров’я. Вони звикли закинутись таблеткою і все.

Щоб європейських партнерів не зупиняло виробництво в Україні, ми вирішили відкрити ще один філіал в Прибалтиці, щоб там сертифікувати продукт і продавати звідти.

Допомогло й те, що ми часто їздимо на виставки, які проходять у Франції, Латвії, Німеччині, Іспанії та Арабських Еміратах. Але для останніх наша паста не достатньо солодка, не зважаючи на те, що там багато діабетиків і цей продукт був би корисним.

Боротьба за лікарів

Ми наголошуємо на тому, що чорнична паста – це не ліки, добавка, профілактика та допомога в реабілітації. Це є альтернативою синтетичним вітамінам. 

Але з виходом на ринок була складність в тому, що менталітет наших людей побудований так, що ми займаємось здоров’ям тільки коли трапляється якась проблема. 

Та ще й у той час ніхто не розумів, що таке органіка та правильне здорове харчування. Було складно пояснити і розказати людям про наш продукт, бо такого на ринку більше немає. У нас питали “а що це, варенячко чи джем?”.

Працювали із лікарями, щоб вони призначали пасту своїм пацієнтам. І це вдалось завдяки результатам досліджень, публікаціям в наукових журналах та медичним конференціям. Так довели, що чорнична паста справді є не тільки смачною, а й кориснішою за саму ягоду.

04.08.2019
Реклама

Суспільство

У Києві стартував ремонт пішохідного мосту на Столичному шосе (ФОТО)

Опубліковано

Дорожники почали ремонтувати пішохідний міст на Столичному шосе в Києві.

Про це повідомляє пресслужба Київавтодору.

Фахівці КП «Київавтошляхміст» розпочали середній ремонт пішохідного мосту на Столичному шосе поблизу автоцентрів. Нині навколо конструкцій шляхопроводу звели тепляк – конструкцію, яка захищатиме металеві елементи мосту від вологи на час ремонту.

Читайте також: У Києві відкрили навчальний центр кулінарії з 3D-принтером (ФОТО)

 

Як зазначається, наразі працівники розпочали очищати металеві елементи піскоструменевим методом. Згодом виконають оцинкування, аби захистити міст від корозії.

Також відремонтують залізобетонні конструкції, на яких тримаються арки.

Читайте також: У Києві планують реконструювати дві площі

Ремонт цього надземного переходу обіцяють завершити до серпня.

Нагадаємо, у Києві створили Центр консервації предметів археології.

Фото: facebook.com/kievavtodor

Читати далі

Суспільство

Як українці ставляться до рослинної їжі: результати дослідження

Опубліковано

Рослинним харчуванням все більше зацікавлюється світ. Минулий 2020 рік навіть був проголошений роком веганства: кількість людей, що відмовляються від продуктів тваринного походження чи зменшують кількість їх вживання, збільшується, все більше відомих людей та зірок відмовляється від м’яса та інших продуктів тваринного  походження.

Однак смакові звички родом з дитинства – чи можливе життя без них? Саме тому індустрія рослинних аналогів стрімко розвивається – рослинне м’ясо, сосиски, сири, молоко, та навіть риба чи фуа-гра, ідентичні на смак та текстурою традиційним продуктам та оселяються на поличках звичайних супермаркетів за доступною ціною.

А як ставляться до такого харчування українці та наскільки світовий тренд зачепив нашу країну?

Український проєкт UA Plant-Based, що займається популяризацією рослинного харчування, провів на території України соціологічне дослідження серед населення віком від 18 до 45 років. В опитуванні взяли участь 2000 респондентів з різних куточків України. 

 

За його даними, станом на жовтень 2020 року 11% населення (а це понад 4,5 млн!) уже відмовилися від вживання м’яса, а 2% не вживають жодних продуктів тваринного походження, тобто є веганами. Та й ці показники обіцяють скоро зрости, адже 30% людей зізнаються, що зацікавлені рослинними альтернативами м’яса, а 27% повідомили, що протягом останнього часу стали вживати менше продуктів тваринного походження переважно керуючись власним свідомим вибором.

А загалом готовність споживати рослинні альтернативи у разі доступності та ідентичності висловило 65,3% українців! 

Цікаво, якому продукту українські громадяни все ж надали б перевагу: рослинні й альтернативі чи справжньому м’ясу?

Майже 50% зізналося, якби поруч в супермаркеті лежало поруч два продукти, то імовірно, обрали б рослинний. Та більшість зізнається, що для зручності хотіли б бачити окремі спеціалізовані відділи у супермаркетах, що безумовно є більш зручним та доступним, ніж окремі спеціалізовані магазини. 

Яка ж причина такої зацікавленості рослинними продуктами  українців? Майже 54% згодні з тим, що дотримання рослинного харчування чи принаймні зменшення вживання продуктів тваринного походження має позитивний вплив на здоров’я людини. 45% зізналися, що їх приваблює можливість спробувати нові продукти та смаки у разі їх доступної вартості.

Читайте також: Стали відомими результати голосування за найкращий рослинний продукт 2020 року

Отже, як показують результати дослідження, українці – відкриті до змін та усього нового та зацікавленні у смачному та більш корисному харчуванні. А оскільки ринок альтернатив стрімко розвивається та стає все доступнішим, у близькому майбутньому зросту попиту на рослинне харчування нам не уникнути! 

Однак варто нагадати, що рослинне харчування вимагає більшої продуманості раціону та обов’язково повинне бути різноманітним! Правильно побудований, збалансований раціон на виключно рослинних продуктах справді може бути корисним та здоровим, стверджує МОЗ України. Академія харчування та дієтології США підтверджує, що така дієта підходить для людей на всіх етапах життєвого циклу, в тому числі жінкам під час вагітності й лактації, немовлятам, дітям, підліткам, людям похилого віку та навіть спортсменам.

Вищезгадана кампанія UA Plant-Based, керуючись науковим підходом, допомагає впроваджувати та популяризувати рослинні опції в меню закладів та магазинів України. Та, окрім цього, щоб перейти на веганство могли всі бажаючі, був створений челендж Plant-Based Challenge – безкоштовна програма, що пропонує протягом 10 днів спробувати рослинне харчування з допомогою професійного дієтолога, психологині та координаторки та з наданням наукової інформації. Реєструйтеся на сайті та смакуйте багатство рослин вже сьогодні!

Детальніше про дослідження можна дізнатись на сайті кампанії.

Авторка статті: Ольвія Ємець, представниця кампанії UA Plant-Based

Читати далі

Суспільство

Як відновлюють башту Київської фортеці: що зробили і що планують

Опубліковано

У Києві триває відновлення башти Київської фортеці.

Як пише Вечірній Київ, башту №4 на Печерську ремонтують від 2020-го через аварійний стан пам’ятки.

Зазначається, що з початку осені 2020-го тривають протиаварійні роботи на Башті №4, що на вулиці Старонаводницькій, 2 у Печерському районі столиці. Нагадаємо, що раніше фахівці провели ґрунтовне дослідження і виявили – без протиаварійних робіт на об’єкті, який є пам’яткою національного значення, не обійтися. Лише укріпивши вежу, можна буде говорити про її повну реставрацію.

Читайте також: Фотограф з Одеси завоював друге місце на конкурсі у Британії

 

Що вже зробили?

У 2020-ому на відновлення споруди, яка є складовою комплексу Київської фортеці, місто виділило понад 10 млн грн. Будівельники уже розчистили каземати, покрівлю від сміття та перекрили будівлю новим дахом. Роботи виконує Київське міжобласне спеціальне науково-реставраційне виробниче управління, яке виграло відповідний тендер.

«Ми залили зовнішні і внутрішні пояси, встановили металеві опори. На ці балки зроблені дерев’яні кріплення та нашита дошка. Покрівля башти вже повністю закрита деревом. Саме ж дерево обробили спеціальним розчином від замокання. Наплавлений також руберойд. Завершений зовнішній карниз. Також „зашили“ дерев’яними щитами вікна башти. Розібрали димоходи і все переклали цеглою», – розповів у коментарі «Вечірньому Києву» Олександр Бугай, головний інженер підрядної організації.

Читайте також: Київська фортеця запрошує на віртуальну прогулянку

Що планують у 2021 році?

Цього ж року планують завершити роботи, які допоможуть законсервувати пам’ятку і не дати їй нищитись у майбутньому.

На відновлення башти Київської фортеці у 2021-ому з міського бюджету столиці передбачили понад 6 млн грн.

Читайте також: Показали відео туристичних локацій Полтавщини

Планується покрити дах так званою оцинкованою сталлю. Заплановані також роботи по укріпленню фундаментів та ін’єктування тріщин.

Згідно із технічним висновком, який робили у 2016-ому, на комплексне відновлення Башти фортеці потрібно близько 6 млн євро. 

Фото: vechirniy.kyiv.ua

Читати далі

Тренди