Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Які цінні папери продає держава і як можна на них заробити

Опубліковано

Можливостей для інвестування в Україні небагато. Підприємці та фізичні особи можуть вкладати свої заощадження в облігації внутрішньої позики (ОВДП) – цінні папери, які випускає Міністерство фінансів. Чи вигідно їх купувати і які існують ризики?

Куди вкласти $ 10 тис. чи $ 50 тис., які за рік може відкласти власник невеликого бізнесу або топ-менеджер великої компанії? Відкрити рахунок у банку ризиковано – фізичній особі Фонд гарантування вкладів поверне тільки 200 тис. грн, в які входять і відсотки. Купити квартиру і здавати її в оренду? Шукати клієнтів, контролювати сплату комунальних послуг та стан житла хочуть не всі. Вклади в золоті – досить ризикова справа для тих, хто не розбирається в торгівлі на біржі. Цінний метал може не тільки дорожчати, але й дешевшати. Одним з можливих варіантів для пасивних інвесторів є покупка державних цінних паперів – облігацій внутрішньої позики. Скільки можна заробити і які існують ризики при покупці цих паперів?

ШоТам про це розповів фінансовий аналітик Олександр Подолянко

Олександр Подолянко
Олександр Подолянко

Екс-голова правління Інвестиційно-трастового банку. На фінансовому ринку працює більше 10 років, експерт з питання покупки та продажу ОВДП

Що таке облігації внутрішньої позики (ОВДП)?

Облігації внутрішньої державної позики – цінні папери, які випускає Міністерство фінансів. Іншими словами, держава бере гроші в борг у інвесторів – юридичних та фізичних осіб, які можуть перебувати і працювати в Україні і за її межами. Куди витрачати гроші вирішує уряд. Засоби можуть направлятися на погашення дефіциту бюджету – виплату заробітних плат бюджетникам, пенсій або на погашення державних боргів. Особливість ОВДП полягає в тому, що держава гарантує покупцю повернення всієї суми з відсотками. Наприклад, це може бути $ 100 тис. Або навіть $ 10 млн.

Як купити ОВДП?

Облігації випускаються тільки в електронному вигляді. Самостійно купити їх фізична особа не може – треба скористатися послугами посередника. Це можуть бути банки, інвестиційні компанії або дилери.

Перед покупкою цінних паперів необхідно відкрити два рахунки (поточний і в цінних паперах), укласти договір на обслуговування, зробити заявку на покупку цінних паперів і перерахувати банку необхідну суму. Всі покупці проходять перевірку. Фінансова установа цікавиться джерелом походження коштів. Документи можна надавати різні. Наприклад, довідку про дохід підприємця або документи про продаж комерційного приміщення. Як правило, процес перевірки займає один-два тижні.

Скільки можна заробити?

Зараз дохід за ОВДП становить 11% річних у гривні і 3,5% – у валюті. Ще в минулому році він був вище. Але ставки по депозитах теж знижуються. Для покупців цінних паперів передбачили кілька пільг. Вони звільняються від сплати податку на прибуток (18% від суми прибутку), але повинні заплатити військовий збір (1,5% від суми прибутку).

У кожного цінного паперу є свій термін погашення – термін, коли покупець повинен отримати свої кошти назад. Це може бути три місяці, рік чи півтора з моменту покупки. Але в разі необхідності цінні папери можна продати і раніше на вторинному ринку за мінімальних втрат. Купувати ОВДП можна в будь-якій валюті. Їх номінальна вартість становить 1 тис. грн або $ 1 тис.

Читайте також: Запустили першу в Україну онлайн-платформу для торгівлі облігаціями

Цінні папери купує банк і переводить їх на рахунок клієнта. Найчастіше ця процедура займає один день. Інформація про торги цінними паперами, як правило, розміщується на сайті Міністерства фінансів. При необхідності її надає банк, з яким у підприємця укладений договір.

Які додаткові витрати несе покупець ОВДП?

При купівлі цінних паперів потрібно сплатити послуги комісії. Наприклад, відкриття рахунку в цінних паперах коштує 500 грн. За покупку ОВДП потрібно буде заплатити комісію в розмірі від 0,05% до 0,2% в залежності від суми угоди. Зарахування ОВДП на рахунок обійдеться ще в 300 грн. Зберігання цінних паперів коштує в середньому 100-200 грн на місяць. За виплату доходу теж доведеться заплатити – 1% від суми, але не більше 500 грн.

Умови виплати відсотків прописані при випуску кожної окремої серії цінних паперів. Наприклад, якщо ОВДП випускаються терміном на три місяці, то відсотки виплачуються в кінці строку їх дії. Якщо ж цінні папери купуються терміном на три роки, то премії клієнт може отримувати раз в квартал.

Продати цінні папери можна і раніше терміну погашення на вторинному ринку. Для цього необхідно надати всі свої дані (паспорт, ідентифікаційний код), згоду чоловіка або дружини на проведення угоди і укласти договір на продаж цінних паперів. В цьому випадку вартість ОВДП залежить від котирувань, але втрати продавця будуть не дуже великими.

Які можуть бути ризики при купівлі ОВДП?

Покупець цінних паперів може віддати свої кошти шахраям. Тому краще користуватися послугами великої компанії, з якою необхідно укласти договір. Можна попросити надати ліцензію на право працювати з цінними паперами, а також попередньо відвідати офіс. Викликати підозру повинен фахівець, який знімає невелику кімнату в підвальному приміщенні спального району і просить передати кошти за покупку ОВДП готівкою. Мовляв, він сам має покласти їх на рахунок.

Читайте також: Скільки можна заробити на оренді житла в Києві?

Високий рівень інфляції і девальвації гривні може «з’їсти» весь прибуток інвестора. Це в першу чергу стосується гривневих ОВДП. Якщо ціни за рік виростуть сильніше, ніж доходи по ОВДП, то покупець може не тільки не заробити, але й втратити. Тому перед тим, як вибирати, в які цінні папери інвестувати, варто почитати валютні огляди аналітиків або проконсультуватися з експертом банку. Можливо, варто погодитися на менший відсоток, але викупити ОВДП у валюті. Якщо гривня подешевшає, то інвестор виграє подвійно: отримає дохід в доларах і додатково виграє на курсовій різниці.

Суспільство

Київ століття тому й зараз: вгадайте, що за місце на архівному фото (ТЕСТ) 

Опубліковано

Випробуйте себе в знанні історії Києва: на кожній сторінці — старовинна фотографія та факт про конкретне місце, а на звороті — його сучасний вигляд і відповідь.
Дізнайтеся разом з ШоТам, наскільки добре ви знаєте столицю та її еволюцію крізь час.​

Під час археологічних досліджень цієї вулиці виявили систему підземних тунелів і катакомб. Ці ходи використовували в різні періоди історії міста, наприклад, під час Другої світової війни.

Клацніть, щоб перевернути

Це місце розташоване між сімома вулицями, а влітку по вечорах тут відбувається шоу світломузичних фонтанів. ​

Клацніть, щоб перевернути

До 1500-річчя Києва цю памʼятку реконструювали, хоча точний вигляд оригінальної споруди залишався невідомим.

Клацніть, щоб перевернути

​​З кінця 18 століття на цій площі проводили відомі ярмарки, на яких збиралися купці з усієї Європи.

Клацніть, щоб перевернути

​​На початку 20 століття ця будівля слугувала місцем проведення балів, концертів і театральних вистав для київської еліти.

Клацніть, щоб перевернути

У 2015 році під час розкопок на цій площі археологи знайшли цілу вулицю часів Київської Русі та стародавні артефакти.

Клацніть, щоб перевернути

До 2001 року через цю площу, яка була важливим пересадковим пунктом у міській транспортній мережі, проходила трамвайна лінія. ​

Клацніть, щоб перевернути

Share:

Читати далі

Суспільство

79% жінок обрали залишатися в Україні під час війни: результати дослідження

Опубліковано

28 березня в Києві відбулася презентація дослідження «Жінки у війні: мотивації залишатися та причини виїжджати», під час якої експерти проаналізували, що спонукає українок залишатися в країні, попри війну, а що може змусити їх вирішити переїхати за кордон.

ШоТам відвідали презентацію та готові поділитися з вами результатами.

Про опитування

З 23 по 30 січня 2025 року Центр економічної стратегії спільно з American University Kyiv провів опитування серед жінок віком від 18 до 60 років, які живуть в Україні (за винятком тимчасово окупованих територій). Також експерти опитали українок, які після початку повномасштабної війни виїхали за кордон. У дослідженні взяли участь 2018 респонденток.

Як війна вплинула на переселення жінок 

  • 39% українок були змушені залишити свої домівки; з них 53% вже повернулися.
  • 69% переміщених жінок залишалися в межах України, 24% виїхали за кордон, а 7% поєднували обидва варіанти.
  • Більшість переміщень були тривалими: 39% опитуваних перебували поза домом понад рік.
Фото: Центр економічної стратегії

Мотивація залишатися в Україні

Згідно з дослідженням, для 79% опитаних є важливим залишатися в Україні, 15% не визначилися з відповіддю, а 6% не вважають це принциповим.

Що повпливало на таке рішення:

  • вік і соціальний статус: старші жінки частіше обирають залишатися;
  • фінансовий стан: люди з вищими доходами менш схильні до еміграції;
  • власність житла: наявність власного житла підвищує бажання залишитися;
  • мова спілкування: україномовні громадянки частіше обирали залишитися.
Фото: Центр економічної стратегії

На відміну від попередніх досліджень, нині жінки з вищими доходами менш схильні до виїзду. 

«Так само окремо в нас була категорія підприємиць, тобто власниць своєї справи. Вони, в принципі, не хочуть виїжджати з України, хочуть залишатися тут», — відзначила заступниця директора Інституту поведінкових досліджень Наталя Заїка.

Всупереч очікуванням і поширеним стереотипам:

  • жінки з дітьми мають таке ж бажання залишатися в Україні, як і ті, хто не має дітей;
  • відсоток жительок сіл і містянок, які хочуть жити в Україні, приблизно рівний;
  • для жінок, чиї населені пункти зараз розташовані в окупації або а зоні активних бойових дій, не менш важливо залишатися в Україні.

Читати також: Працювала в Лондоні, але повернулася в Україну: це управліниця, що цифровізує державу

Основні причини залишатися

Фото: Центр економічної стратегії

«У відкритих відповідях часто повторюються фрази: “Тому що тут моя сім’я”, “Тому що тут мої діти”. Це підкреслює глибоку прив’язаність до рідних і бажання підтримувати їх у складні часи», –– зауважила Наталя Заїка.

Які ризики бачать в Україні та за кордоном 

Фото: Центр економічної стратегії

Жінки за кордоном значно гостріше сприймають потенційні ризики повернення до України, оцінюючи їх у півтора-два рази вище, ніж ті, хто залишився в країні. Водночас другі бачать більше загроз у разі переїзду за кордон, пов’язаних із соціальною адаптацією, фінансовою стабільністю та медичним забезпеченням.

Перспективи життя за три роки

Жінки, які залишаються в Україні, загалом дивляться в майбутнє з більшою надією, ніж ті, що перебувають за кордоном. Більшість українок вважають, що за три роки вони зможуть повернутися до своєї довоєнної спеціальності — так думають 59% респонденток. Серед жінок за кордоном таких менше — лише 47%, хоча вони частіше розглядають варіант зміни професії або перекваліфікації. 

Щодо рівня життя, 46% опитуваних в Україні очікують на покращення своїх умов за три роки, тоді як серед людей за кордоном цей показник значно вищий — 80%. Проте ймовірність погіршення рівня життя бачать лише 7% жінок в Україні, а серед жінок за кордоном таких 20%. 

Перспективи завершення війни для них також виглядають по-різному. Майже третина опитуваних в Україні (29%) вірить, що за три роки війна повністю завершиться. Однак серед жінок за кордоном такий оптимізм мають лише 5%. Водночас майже половина останніх (45%) вважає, що війна залишиться в стані замороженого конфлікту, тоді як в Україні таку думку поділяють лише 12%.

Читати також: Обʼєднані Маріуполем: ці переселенці запустили чи релокувати свої бізнеси й ініціативи

Про дослідників

Центр економічної стратегії (ЦЕС) — незалежний аналітичний центр, заснований у травні 2015 року. Його мета — підтримка реформ в Україні для досягнення стійкого економічного зростання. Центр проводить незалежний аналіз державної політики та сприяє посиленню громадської підтримки реформ.

American University Kyiv (AUK) — це приватний університет, розташований у Києві. Заснований у партнерстві з Arizona State University (ASU) та Cintana Education, AUK надає інноваційну вищу освіту за американськими стандартами на рівнях бакалаврату, магістратури й докторантури.

Фото обкладинки: UAExperts.

Читати далі

Суспільство

У Києві запрацювала перша екомашина для збирання використаних батарейок (ФОТО)

Опубліковано

На правому березі Києва запустили першу екомашину, яка збиратиме використані батарейки на перероблення. Машина вивозитиме батарейки з усіх пунктів приймання руху «Батарейки, здавайтеся!».

Про це повідомили в русі «Батарейки, здавайтеся!».

Тест-драйв машини тривав упродовж місяця. Вона змогла перевезти понад п’ять тонн батарейок, які здавали кияни у магазинах-партнерах та будинках, що зареєстровані у програмі руху.

Читайте також: UAnimals оголосили лавреатів Всеукраїнської зоозахисної премії

Батарейки за принципом 100% перероблення залежно від типу передадуть таким заводам:

  • Eneris Recupyl в Польщі;
  • Accurec в Німеччині;
  • EraSteel у Франції тощо.

Перероблення матеріалу повністю фінансують партнери руху, а саме виробники й дистриб’ютори батарейок: Panasonic, VARTA, Duracell, GP Batteries та інші компанії.

Нагадаємо, що розробники з України запустили платформу для бронювання будинків на природі.

Фото: фейсбук-сторінка «Батарейки, здавайтеся!»

Читати далі