Держава відмовляється від монополії у виробництві спирту і почала продаж спиртзаводів. Першим нового власника знайшов Немирівський спиртовий завод виробнику горілки Nemiroff. Чому це хороший крок?
З часів Незалежності виробництво спирту в Україні контролювалося державою. У нашій країні розташовано 80 підприємств, які знаходяться в управлінні ДП «Укрспирт» і у концерну «Укрспирт». З них офіційно працювали менше половини.
У чому проблема спиртової галузі?
Останні роки в Україні постійно зростала частка нелегальної продукції. 55% виробництва спирту знаходилося в тіні, а державні спиртові заводи більше 10 років контролювали кримінальні угруповання, неодноразово говорили в уряді.
Через інтернет можна без проблем придбати так званий “тетрапак пшеничної горілки” об’ємом 10 літрів за 370 гривень. «Тобто пляшка коштуватиме десь 15-18 гривень. А ми купуємо в магазині по 90-100 гривень. Працюють тіньові підприємства. Але як вони працюють, хто їх кришує?, – цікавляться чиновники. За оцінками Офісу президента, через наявність нелегального ринку спирту державний і місцевий бюджети недоотримують 8 мільярдів гривень щорічно. Ці кошти можна було б спрямувати на будівництво нових шкіл, реконструкцію доріг та оновлення інших об’єктів інфраструктури. Податковій службі довгі роки не вдавалося впоратися з нелегальним ринком спирту: обшуки на підприємствах, установка лічильників на заводах і GPS-трекерів на спиртовозах не давали результатів.
Нелегальне виробництво спирту – вигідна справа. Мінімальна вартість пляшки горілки на полиці магазину складає 89,4 грн, в якій податків і акцизів – на 41 грн. А ось витрати на покупку спирту становлять всього 6 грн. Якщо не платити податки і мита, націнку магазину, то на кожній пляшці можна непогано заробляти не тільки нелегальним виробникам горілки, але і спирту.
Чому це важливо? В уряді сподіваються, що після демопополізації ринки спирту, з полиць на ринках зникне нелегальна продукція. Частіше за все вона виробляється у підпільних цехах, тож за якість алкоголя ніхто не несе відповідальності. Щороку в Україні фіксуються тисячі випадків отруєння неякісними напоями. Продаж спиртзаводів може вирішити цю проблему.
У минулому році Верховна Рада внесла зміни в законопроект «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» щодо лібералізації діяльності в сфері виробництва спирту етилового». У законопроекті передбачено відразу кілька нововведень: скасування державної монополії на виробництво спирту, обмежень на приватизацію існуючих виробництв, ліцензування виробництва та оптової торгівлі спиртом, обмеження імпорту спирту до 1 січня 2022 року. Після того, як всі заводи будуть продані, а це станеться влітку наступного року, бізнесмени зможуть отримувати дозвіл на будівництво підприємств «з нуля».
Хто може купити спиртзаводи?
За інформацією «Укрспирту», найвищий інтерес до спиртзаводів у алкогольних компаній і агрохолдингів. Але придбати підприємство може будь-який бізнесмен, за винятком осіб з російським громадянством або тих, хто веде бізнес в Росії. Торги проходять на майданчику “Prozorro.Продажі.” Інформація про торги та стартову ціну з’являється за місяць до дати їх проведення, учасник вносить заставу і чекає призначеного часу. Якщо претендентів на покупку підприємства немає, то актив виставляється на торги повторно. Якщо учасник один, він викуповує спиртзавод за вказаною ним ціною, а якщо претендентів двоє і більше, то починається процес торгів. Виграє той, хто готовий заплатити більшу суму.
Перші торги з продажу Немирівського спиртзаводу (Вінницька обл.) пройшли 15 жовтня. Претендент був один – компанія ЛВН Лімітед (виробник горілки під ТМ Nemiroff), який при стартовій ціні в 49,6 млн грн заплатив за завод 55 млн грн. Спиртзавод довгий час простоював, тому компанії доведеться зайнятися його модернізацією, а також виконати ще одну вимогу – зберегти не менше 70% робочих місць. Можливо, інших претендентів не було ще й тому, що спиртзавод розташований в декількох сотнях метрів від потужностей горілчаного заводу Nemiroff. Місцезнаходження грає головну роль при виборі виробничого майданчика.
Продаж спиртзаводів буде відбуватися постійно. Наприклад, на цьому тижні вдало пройшли конкурси з продажу Артемівського спиртзавода (Харківська обл.) та Овечацького спиртзавода (Вінницька обл.) – на кожне підприємство було декілька претендентів. Тільки до кінця жовтня Фонд держмайна планує продати п’ять заводів. ДП «Укрспирт» вже передав фонду 26 заводів для продажу, документи для решти підприємств планується підготувати на початку наступного року.
Спочатку фонд продасть непрацюючі заводи, а під час міжсезоння – в лютому-березні – і ті, що працюють. Це потрібно для того, щоб не спровокувати дефіцит спирту. На оформлення всіх документів після оприлюднення результатів торгів переможцю необхідно не менше двох місяців. Тобто весь цей час підприємства не будуть функціонувати.
Чи вигідно купувати спиртзавод?
Алкогольні компанії хочуть убезпечити себе від можливих перебоїв з поставками спирту – основної сировини для виробництва горілки. Аграрним компанія вони необхідні для випуску біоетанолу, що використовується як паливо. Медичні компанії можуть випускати на цих майданчиках спирт, який є одним зі складових цілої групи препаратів. Виробничими майданчиками можуть зацікавитися й інші підприємці, які можуть переобладнати завод під упаковку продукції або випуск, наприклад, деталей для автомобілів. У заводів, розповідають у Фонді держмайна, є великі переваги – зручні під’їзні шляхи і власна залізнична гілка.
Продаж спиртзаводів «Укрспирту» не призведе до зниження цін на алкогольні напої, оскільки частка спирту в собівартості готової продукції становить близько 10%. Проте алкогольні компанії зможуть експортувати спирт за кордон – особливим попитом він користується, наприклад, в Туреччині, де його використовують для парфумерної промисловості. Український спирт цінується в країнах СНД. Ніяких перешкод для експорту не буде. Українські підприємства можуть експортувати 10,2 млн декалітрів на рік. Як правило, цю квоту заводи не використовують і на половину.
ProFashion-бібліотеку запустили у Львові на базі муніципальної бібліотеки. Тут облаштували безкоштовну фотостудію, майстерню для шиття і бібліотеку з літературою про кравецьку майстерність, історію костюму та моди.
У відновленій бібліотечній філії у Львові створено зони для читання та роботи, організовуються творчі майстер-класи та захопливі зустрічі, проводяться освітні лекції та дискусії на тему моди. Додатково у всіх створені зони для навчання та відпочинку мешканців, а також внутрішньо переселених українців.
фото: Львівська міська рада
У бібліотеці ProFashion працює швейний коворкінг, де можна пройти курси кравецької майстерності та вивчити навички шиття та перешивання речей, а також є фотостудія з необхідним обладнанням. Особливо увага приділяється дітям: в кімнаті є окрема дитяча кімната та багато цікавої дитячої літератури.
Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Чому ми його робимо?
Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.
Кухні 70-х років, електричні плити та смажена їжа для дітей. Ще нещодавно такою була реальність шкіл та дитячих садочків Локачинської громади, що у Волинській області. Батьки скаржилися на якість їжі для школярів, а керівники навчальних закладів не могли самостійно забезпечити кухарів сучасним обладнанням.
Керівництво ліцеїв та міська влада Локачинської громади зуміли оновити стару систему харчування — відреставрували занедбані харчоблоки і опанували сучасне обладнання. Розповідаємо у ШоТам, як їм це вдалося.
Будівля та харчоблок 1973 року
Старозагорівський ліцей — другий за кількістю учнів у Локачинській громаді. В ньому навчається 150 дітей. Ще минулого року батьки школярів регулярно писали клопотання директору ліцею і міській раді зі скаргами на шкільне харчування, розповідає керівник ліцею Ігор Яцюк.
«Раніше була стара плита, то на ній особливо нічого не зготуєш. У нас провели загальношкільні батьківські збори, де виносилося питання покращення та урізноманітнення харчування для дітей. Дирекція зайнялася», — розповідає мама двох учнівСтарозагорівського ліцею Ірина Загірська.
«Були претензії, як від батьків, так і від служби, яка займається санітарними умовами харчоблоків. Окрім електроплити, іншого обладнання для приготування їжі для дітей в ліцеї не було. Так ми почали цікавитися іншою технікою», — додає Ігор Яцюк
Так керівництво ліцею звернулося до Локачинської селищної ради та управління гуманітарної політики.
Електрична плита у Старозагорівському ліцеї. Фото надав Ігор Яцюк
Перемогли у відборі та вирішили реформувати харчування
У 2021-му році змінилася також законодавча база, яка стосується стандарту харчування дітей у школах та садочках. Заступник селищного голови Локачинської громади Тарас Хом’як пояснив: зміна у законі зобов’язала громади забезпечити школярам здорове харчування, але з електричною плитою та без пароконвектомата — зробити це було, як мінімум, складно. Адже цей прилад поєднує у собі пароварку та конвектомат, з його допомогою можна швидко та корисно готувати перші страви, овочі, м’ясо, рибу, хліб та навіть солодощі.
Тож місцева влада взялася за реформу харчування. Аби отримати фінансування, громада взяла участь у проєкті, який відбирав для себе перших громад-партнерів в Україні та стала однієї з десяти громад, які зуміли виграти у відборі.
«Проєкт USAID «ГОВЕРЛА» запропонував кожній громаді першочерговий мініпроєкт, який дозволяв би вирішити нагальні місцеві потреби. Звичайно, ми скористалися такою можливістю та запропонували придбати та встановити пароконвектомати в харчоблоках», — розповідає Тарас Хом’як.
Змінам завадила повномасштабна війна
Керівництво навчальних закладів розуміло: поставити нові та сучасні пароконвектомати у старі харчоблоки — ідея не з найкращих. Тож разом з селищною радою створили проєкт, де вирішили зробити також капітальний ремонт у шкільній кухні та їдальні.
«Ремонт харчоблока у Старозагорівському ліцеї запланували на початок 2022 року. Втім, здійснити план, на жаль, не вдалося. Адже саме в той час розпочалося повномасштабне вторгнення і кошти, які виділила місцева влада перерозподілила на допомогу Силам оборони», — розповідає керівник ліцею.
Відтак ремонт, та й сам проєкт, довелося відтермінувати до наступного року. І вже у 2023-му кухарі Локачинської громади опановували нові пароконвектомати у відремонтованих та відреставрованих харчоблоках.
Пароконвектомат у Старозагорівському ліцеї. Фото надав Ігор Яцюк.
Тепер діти споживають здорову їжу змалечку
Ремонти у харчоблоках вдалося завершити у максимально швидкі терміни. Команда підрядників працювала мало не безвихідних, щоби трохи більше ніж за місяць, навчальні заклади могли знову годувати своїх учнів.
Спершу пароконвектомати спробували у двох найбільших ліцеях, де загалом навчається понад 700 школярів. Тарас Хом’як пояснює: насамперед, хотіли переконатися, що кухарі зможуть працювати з сучасними приладами та підлаштуються під робочий темп. Втім, все вдалося одразу, тож пароконвектомати встановили у ще одному ліцеї та у дошкільних навчальних закладах.
«Ми хотіли, щоби діти почали звикати до нового та здорового харчування з дитинства у садочку», — розповідає заступник селищного голови Локачинської громади.
Відремонтована їдальня Старозагорівського ліцею. Фото надав Ігор Яцюк.
Оновили кухню — зникли скарги
Проєкт USAID «ГОВЕРЛА» забезпечив навчальні заклади Локачинської громади не лише пароконвектоматами: йдеться й про холодильне та морозильне устаткування, про лінії роздачі (де, діти можуть набирати для себе їжу), і навіть меблі для їдальні.
З грудня 2023 року керівник Старозагорівського ліцею не отримав жодної скарги від батьків на оновлене харчування, яке тепер відповідає усім сучасним стандартам та вимогам. 95% учнів із задоволенням харчуються у шкільній їдальні. А кухарі справляються з навантаженням та годують дітей за новим меню.
«Тепер набагато різноманітніші страви готують, можна запікати, а не смажити на олії, як це було. Дітям подобається, а отже і мені подобається», — підсумовує мама двох учнівСтарозагорівського ліцею Ірина Загірська.
Фонд Brave1 надав 186 грантів розробникам, загальна сума яких перевищує $3,2 млн. Ці кошти можна використовувати компаніями на дослідження, розвиток, масштабування та покращення своїх продуктів.
Зараз Brave1 шукає найбільш ефективні рішення у двох сферах:
пошук рішень для протидії та ураження FPV і комерційних дронів, зокрема DJI, Autel;
Brave1 активно шукає не лише готові рішення, а й талановиті команди розробників, які готові приєднатися до створення та впровадження оптимальних рішень у визначених областях. Особливу увагу приділяють розробкам, що передбачають застосування штучного інтелекту в оборонних технологіях.
фото: Генеральний штаб ЗСУ
Про Brave1
Brave1 – це кластер для розвитку військових технологій в Україні, заснований Міністерством цифрової трансформації України, Міністерством оборони України, Генеральним штабом Збройних Сил України, Радою національної безпеки і оборони, Міністерством стратегічних галузей України, Міністерством економіки України.
Кластер підтримки був запущений 26 квітня 2023 року.
Нагадаємо, що Нацбанк випустив монету до роковин Чорнобильської трагедії.
