Суспільство
Як українці підкорили дикі поля Бразилії і зробили їх частиною Батьківщини (ВІДЕО)
Прудентополіс — це столиця української Бразилії.
Там українці пережили спеку, тропічні хвороби, перетворили засушливі землі на родючі, а потім ще й домоглися, аби українська мова в місті стала державною.
Як українці виборювали своє місце під бразильським сонцем та що роблять тепер, коли Україна знову в огні, розповідає ШоТам.
А ви знали, що в Бразилії є своя маленька Україна? Там святкують День Незалежності, носять вишиванки, співають українських пісень, смакують борщ та вареники, й офіційна мова там – українська!
Це унікальне місто Прудентополіс – родзинка сонячної Бразилії. Українці туди прибули за часів Австро-Угорської імперії – тікали від безправ’я.
Правителі Бразилії обіцяли емігрантам із Галичини землю і роботу. Однак землі українці не дочекалися і поселилися в бараках посеред дикого поля.
Довга і важка дорога, тропічні хвороби, та наш народ і не таке переживав. Привезли з собою сокири та лопати й почали окультурювати дикі землі.
Читайте також: Смарт-каміни без диму. Як український стартап Neverdark завоював ринок ЄС «розумним вогнем»
Поступово українці почали розселятися по Бразилії. Багато хто з емігрантів осів на землях, де наприкінці ХІХ століття з’явилося місто.
Сьогодні Прудентополіс вважають столицею української діаспори в Бразилії.
«Усе, що ми маємо, – від наших батьків та дідів. Вони мали відвагу приплисти сюди на човні. Наша родина розкидана по всьому світі, як пташки, які покидають свою мамку», — розповідає емігрантка Стефа.
Це дивовижне місце з горами та надзвичайними краєвидами. Але сьогодні воно приваблює туристів ще й українською спадщиною.
75% жителів регіону мають українське походження і розмовляють українською. Рідною мовою проводять і службі в храмі. А в «Музеї тисячоліття» можна ближче ознайомитися з українською культурою.
«Ми маємо бразильську культуру, ми говоримо ще кількома мовами, але не забуваємо українську. Ми бразильці, але ми маємо українську душу», — каже Віторіо Соротюк, президент Світового конгресу українців.
Звісно, не всі нащадки емігрантів спілкуються тут українською. Але кожний пам’ятає, хто він є, і де його коріння.
І нині вони підтримують Україну, виходять на антивоєнні протести й допомагають ЗСУ.
Нагадаємо, чотири нові аудіогіди українською запустили в Австрії, Чехії, Шотландії та Бразилії.
Раніше ми повідомляли, що у Бразилії зведуть Площу України та відкриють Український культурний центр.
Суспільство
очільниця ГО «Юстина».
Вирішили створювати свою громадську організацію
Ми готували вдома на вогні. Газу не було, світла не було, а отже й інтернету — ми не знали, що відбувається. Але надавали медичну допомогу, прибирали у дворі, прали, годували собак і котів. Люди дуже згуртувалися.
«Юстина», бо справедливість
Місцеві не одразу звикли до таких заходів, а деякі вважали, що їм не потрібна психологічна допомога, і мали багато упереджень щодо психологів. Але зміни в тих, хто таки відвідував заняття, були помітні. Жінки ставали спокійнішими, більш розкутими, виговорювались. Між собою знайомились, бо навіть живучи в одному селі, могли ніде не перетинатися.
Спільний запит у селі — велопарковка
Діти там теж висловлювали свої думки, і мене тоді збентежило, що одна дитина каже: «Нащо писати? Все одно нас ніхто не чує». І мені так хотілося щось зробити для дітей, щоб вони бачили, що мрії мають здійснюватися.
Зробили покриття та надихнули інших на зміни
Коментарі
Суспільство
Як працюватиме новий маршрут?
- На ділянці Варшава – Рава-Руська курсуватиме поїзд польської залізниці PKP Intercity.
- На маршруті Рава-Руська – Львів – Чернівці працюватиме дизель-поїзд українського виробництва ДПКр-3.
Коментарі