Суспільство
У Бразилії зведуть Площу України та відкриють Український культурний центр
У бразильському місті Марінга штату Парана побудують Площу України, а також зведуть Український Культурний Центр.
Про це повідомила дружина посла України в Бразилії Фабіана Троненко.
За її словами, вже домовилися з місцевою владою про виділення двох земельних ділянок для цих цілей.
Читайте також: Київ потрапив до переліку міст із найбільшим прогресом за останні 5 років
Перша ділянка буде завбільшки 2.659,49 кв.м і призначатиметься для будівництва Українського Культурного Центру, в якому функціонуватиме Фольклорний гурт «Верховина», який робить визначний внесок у культурне життя громади.
Посол наголосив, що виділення двох земельних ділянок для української громади – це визнання її історичного, культурного та економічного внеску у розвиток міста.
Другу ділянку виділять для будівництва Площі України, що розміщуватиметься неподалік Української церкви і буде зручною для відвідання.
Українці в Бразилії
У Бразилії українці належать до найстаріших етнічних груп з-поміж іммігрантів.
Було чотири хвилі еміграції з українських територій до Бразилії:
- 1895–1897 – до Бразилії приїхали близько 20 тисяч українців, усі – вихідці з Галичини.
- 1909–1914 – понад 18 тисяч іммігрантів-галичан працювали переважно на будівництві залізниці Сан-Паулу-Ріо-Гранде.
- 1920-1939 – до Бразилії виїхало близько 9 тисяч селян уже не тільки з Галичини, а й з Волині та Полісся.
- 1946–1951 – понад 200 тис. українців, колишніх «остарбайтерів», військовополонених, політичних біженців, вояків Української дивізії СС «Галичина» та інших військових формувань, що воювали проти Росії, прибули до Парани.
Нині кількість українців у Бразилії сягає 500 тис. осіб, 96,5% з яких вже народилися у Бразилії і проживають у штаті Парана.
Нагадаємо, Канада інвестує в українську безпеку $105,6 млн.
Суспільство
Про виставку
- перша лінія представляє близько 20 робіт японської пейзажної графіки з колекції Музею історії міста Києва, що були подаровані містом Кіото у 1978 році разом з Асоціацією художників школи Нанга;
- друга лінія включає понад 100 фотографій української мисткині Вєри Бланш, яка знайшла притулок у Японії та почала активно вивчати японську культуру. Кожна з її фотографій відображає захоплення цією країною, силою, мудрістю та витривалістю її людей.