Український бренд Re:ban крафтових виробів налагодив бізнес з використаної банерної тканини і успішно виготовляє сумки-шопери, бананки, наплічники, гаманці, чохли для ноутбуків тощо.
Про це пише celement.com.ua.
Як виникла ідея?
Засновниця бренду Дарина Антоненко розповідає, що з банерами історія почалася досить давно. Її батько працював на поліграфії, тож вона з дитинства знала, як його використовувати.
Коли вона закінчувала Києво-Могилянську академію, екологію, то почала задумуватися, а що ж робити з усіма банерами, які навколо нас? Про скло, пластик, папір уже говорять усі. Їх збирають і намагаються переробляти. А от щодо банерів, то у світі немає екологічного методу їхньої утилізації. Банери або просто подрібнюють, щоб не займали багато місця, або викидають на сміттєзвалища чи спалюють.
В Україні, де немає потужних фільтрів на сміттєспалювальних станціях, – це робити дуже небезпечно. Банер складається лише з двох компонентів – полівінілхлорид (ПВХ) та сітка. У рідкому стані ПВХ стає одним суцільним шматком із сіткою. Їх не можна розділити, а відтак не вдасться нормально утилізувати. Тому, щоб наш ґрунт і все навколо не перетворилося на суміш ПВХ із сіткою або щоб ми не задихнулися у їхніх випарах під час спалювання, вона почала шукати альтернативне застосування для банерів.
Як почав розвиватися бізнес?
Сам бізнес трапився випадково. Два роки тому засновниця почала цікавитися соціальним підприємництвом.
І взяла участь в одному конкурсі з ідеєю перероблювати банери на сумочки. На той момент не було великих сподівань. Хакатон тривав 2 дні. І Дарина перемогла в конкурсі.
Читайте також: Екологічний Великдень: як провести свято без шкоди для довкілля
Після цього почалися замовлення. Однак новий бренд був у мінусі перший час.
Тому почали робити такі кроки:
- активніше шукати нові замовлення,
- пішли на акселераційну програму від Social Business in UA.
На акселераційній програмі вчилися прораховувати, прописувати бізнес-процеси, вивчали технології, обмінювалися контактами, шукали партнерства. Паралельно ходили на інші хакатони, лекції, усюди нарощували соціальні капітали – друзів, амбасадорів бренду.
Однак, у період стрімкого розвитку, коли бренд вже знайшов постійних людей, які б змогли на аутсорсі відшивати сумки в Києві, Дарині почали звідусіль казати, що в неї не вийде. Найтяжче це було чути від менторів.
Тоді провели дослідження. За офіційною статистикою, в Україні йде на сміття понад 15 тисяч тонн банерів на рік. Неофіційно їх ще більше. А розкладаються вони понад 500 років.
Читайте також: Як успішний архітектор покинув Відень і приїхав розвивати Бережани (ВІДЕО)
Все одно вирішили ризикнути, почати, пересилили свій страх.
Як прийшов успіх?
Спочатку була бізнес-модель B2C – намагалися продавати товари кінцевим споживачам – на різних заходах, виставках, ярмарках, конференціях. Усі цікавилися, але до того моменту, поки не називали суму. Люди запитували, чому так дорого, якщо це з використаних банерів. Мовляв, цей банер дістається вам безкоштовно, то чому ви не продаєте це все по 20 грн?
Читайте також: «Не соромимося збирати тару біля смітників». Як в майстерні «Rere:Sklo» дають пляшкам друге життя.
«Ми не знали як з тим бути. Були моменти, коли просто опускалися руки. З одного боку розуміли, що не заробляємо, з іншого – не знали, куди рухатися далі», – розповідає Дарина.
Переломним моментом стала одна конференція для екологів. Під час заходу із зали почали виходити індуси, італійці, іспанці. Вони все розмели за 10 хвилин.
Так бренд перейшов у сегмент В2В. Зрозуміли: бізнесам потрібна соціальна складова. Великі бізнеси винаймають цілі окремі приміщення, щоб зберігати там використані банери після подій. А підприємство може розв’язати їхню проблему, створивши корпоративні корисні речі – від гаманців до рюкзаків для працівників чи партнерів.
Під час карантину Re:ban зробив маленький ребрендинг. Нині працюють над сайтом і змінюють логотип. Також намагаються втілити в життя нові виклики – наприклад, зробити з банерів ролети для вікон, валізки з кейсами, задумуються про колаборацію з брендами одягу.
Читайте також: Бізнес завдяки травмі: як танцюристи створили власний бренд спортивного одягу
Нагадаємо, львів’янин шиє речі із залишків виробництва паропланів.
Як ми повідомляли раніше, ООН запустила онлайн-платформу, що безкоштовно навчає підприємництву.
Усі фото: celement.com.ua.
