Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

“В інтернаті мені забороняли вступати до вишу – і я втекла”. Як біглянці з ДНР вдалось отримати вищу освіту та престижну роботу в “Кока-Кола”

Партнерський матеріал

Опубліковано

У свої 14 років Христина Бехер втекла з інтернату, бо їй забороняли навчатись. В окупованому Сніжному дівчина навіть мріяти не могла про навчання в Україні, тому наважилась втекти до “Смарагдового міста” у Святогірську, Донецької області. Їй пощастило, адже тут вже працювала Програма розвитку соціально незахищеної молоді започаткована у 2015 році компанією “Кока-Кола Беверіджиз Україна” спільно з Громадською спілкою “Освіторія” за підтримки Пакту заради молоді – 2020. Ця ініціатива допомагає дітям з інтернату отримати бажану вищу освіту та повірити у світле майбутнє.

Христина Бехер

Христина Бехер

Студентка Києво-Могилянської академії факультету комп’ютерних технологій. Христина була однією з кращих учасниць Програми розвитку молоді #YouthEmpowered, яку компанія “Кока-Кола Беверіджиз Україна” реалізує спільно з ГС “Освіторія” за підтримки Пакту заради молоді – 2020. З березня 2020 року Христина працює в компанії “Кока-Кола” на посаді бухгалтера.

Довідка.
Український Пакт заради молоді-2020 – це ініціатива, що об’єднує зусилля компаній, держави та освіти заради працевлаштування молоді. Ініціативу заснували Центр “Розвиток КСВ”, Міністерство молоді та спорту України та Фонд ООН у галузі народонаселення у 2016 році в рамках Європейського пакту заради молоді. За 4 роки роботи Пакту до нього приєдналось 146 компаній з 20 міст України, такі як lifecell, UKRSIBBANK BNP Paribas Group, АШАН, Coca-Cola, Reikartz. Роботодавці спільно зобов’язались до 2020 року сприяти створенню мінімум 700 партнерств між бізнесом та освітнім сектором, забезпечити 50 000 місць для стажування та першої роботи молоді, а також створити умови для забезпечення 1000 молодих людей менторською підтримкою з питань побудови кар’єри. За чотири роки роботи Пакту було забезпечено 42282 місць для стажування та першої роботи молоді, 2783 молодих людей заручились менторською підтримкою та створено 667 партнерств між бізнесом та освітнім сектором.

В інтернаті сказали, що моє місце в ПТУ, і  я втекла

У 2014 році, коли на схід України прийшла війна, близько 500 дітей з 8 дитячих будинків Донецької області привезли у Святогірськ, в “Смарагдове місто”. Я теж виховувалась у дитячому будинку у місті Сніжне. Нас везли в табір у Кривий Ріг, але по дорозі розвернули автобус та попрямували в Ростов. Вже звідти відправили у Святогірськ, куди ми їхали спочатку.

Я дуже сумувала за домом, друзями і школою. Там ми були великою родиною і навчались в загальноосвітній школі. А тут для мене було все дико. І я наважилась втекти і помандрувала лісом до Сніжного. Та й багато хто тікав.

Христина Бехер
На фото: Христина Бехер

Але тут вже все було по іншому та панували закони так званої “ДНР”. Та й люди стали якійсь жорстокі, не всі, але директор виконувала якісь ненормальні накази. І намагались перетягнути на свою сторону. Знаєте, нестерпне життя тут змусило мене знову тікати. І останньою краплею стало те, що я захотіла вступити в Київ і попросила працівників допомогти мені перенаправити документи. Коли про це дізналась директорка, то дуже розізлилась, винесла догану тим, хто мені допомагав, і забрала мої документи собі в стіл. А також додала: “Нікуди ти не поступиш, не поїдеш звідси. Підеш в якесь ПТУ навчатись”. І я втекла вже через блок-пости на територію України, де була оголошена в розшук, до “Смарагдового міста” (центр соціальної реабілітації “Смарагдове місто” м. Святогірська). 

Тут мене прийняли та дали шанс на краще майбутнє. Я продовжила тут навчатись і мріяла про те, що колись зможу поїхати на навчання до Києва. Знала про те, що невеликий відсоток вихованців інтернатів вступають до вишів. Але мені пощастило і я змогла достойно підготуватись завдяки програмі підтримки молоді, яка стартувала три роки тому у “Смарагдовому місті”.

Програма дає шанс вихованцям інтернату на краще майбутнє

“Проєкт #YouthEmpowered запустила компанія “Кока-Кола” разом з ГО “Освіторія”. Він спрямований саме на те, щоб підтримати соціально незахищену молодь та дати їм шанс на рівний доступ до освіти. Коли в “Смарагдове місто” привезли дітей з інтернатів, ми вирішили підтримати саме цей центр. І якщо в перший рік допомагали медикаментами, одягом та напоями, то потім вирішили піти далі. Ми побачили, що діти зовсім не мають уявлення про своє майбутнє, не мріють про професію та не вірять, що можуть скласти ЗНО та вступити у ВНЗ”.

Ольга Кудіна

Ольга Кудіна

кураторка проєктів в компанії  “Кока-Кола”

Програма включає проведення мотиваційних тренінгів волонтерами компанії, а також проходження міжнародного тесту з профорієнтації “Magellano University”, який показує сильні сторони дитини, її здібності, допомагає обрати професію за покликанням. Потім цей тест розшифровується разом із сертифікованим консультантом, психологом чи соціальним педагогом. У мене був високий результат, який показав схильність у різних сферах. І справді так, бо мені подобалось і мистецтво, і точні науки.

Читайте також: Де знайти роботу без досвіду? Історія студентки, яка стала економісткою у головному офісі UKRSIBBANK

Школи-інтернати повністю укомплектовані комп’ютерами, тому учні та учениці мають можливість підготуватись до ЗНО на онлайн-платформі iLearn. Тут є лекції і вебінари з різних предметів – українська мова та література, історія України, математика, англійська мова, біологія. Все що нам було потрібно – лише прийти у конкретний час у клас та ввімкнути комп’ютер. Програма допомогла мені структурувати своє навчання. Я багато часу витрачала на підготовку і зосередилась на трьох предметах — українська мова, англійська та математика. І ця програма, насправді, дає багато.

Пам’ятаю, коли тільки приїхали в інтернат, то зіштовхнулись з недовірою з боку керівництва, мовляв, що це за люди такі з Києва приїхали. А діти сприйняли добре. Та зараз все змінилось і нам завжди раді. Коли перший рік ми запустили програму в “Смарагдовому місті”, то отримали позитивні результати – 52% випускників вступили до ВНЗ. Це були учні, які на рік старші за Христину. А сьогодні за цією програмою ми працюємо з 19-ма інтернатами. Минулого року 88% учасників вступили до ВНЗ.

Ольга Кудіна

Ольга Кудіна

кураторка проєктів в компанії  “Кока-Кола”

Здала ЗНО на максимальні бали та вступила до Могилянки

Я довго не могла вирішити, ким хочу стати. Думала і про перекладачку, і про юристку. Але тоді всі навколо говорили про програмування і я подумала, а чому б і ні. Хоч математика мені не легко давалась, але я ніколи не шукала легких шляхів.

ЗНО склала добре – 194 бали з української мови, 189 з англійської і 159 з математики. Я подавала документи на навчання у кілька вишів. Було дуже страшно, що я взагалі нікуди не вступлю. А так хотілось саме в Київ, хоча намагалась вступити і в харківські ВНЗ. Університет сам мене обрав. За день до оголошення результату мені зателефонували з Києво-Могилянської академії і сказали, що хочуть зарахувати мене на перший курс. І я вступила сюди. Хоча потім телефонували і з інших університетів.

Христина Бехер проєкт Youth
Христина закінчила школу-інтернат у 2017 році та вступила до Києво-Могилянської академії

Зараз я ще продовжую навчання і збираюсь вступати на заочку на економічний факультет, тобто на таку ж спеціальність, де я зараз працюю (посада бухгалтерки, – авт.). І це все має відбутись ефективніше, бо одна справа навчатись, а інша — вивчати все на практиці. Буду вступати в університет в Черкасах, бо там працює моя знайома, яка й запропонувала такий варіант. Спочатку я хотіла з 1 вересня повертатись на очне навчання, але тут є ряд мінусів — гуртожиток, життя за стипендію. А я такого не хочу.

Проявила себе і отримала місце в компанія “Кока – Кола”

Зараз я працюю в компанії “Кока-Кола” на посаді бухгалтерки. Але я проходила співбесіду на загальних умовах і здавала такі ж тести, як і інші. Мені було складно знайти роботу, але Оля запропонувала спробувати влаштуватись до них. І в мене вийшло.

Христина була однією з найкращих учениць програми. І вже тоді показала свою старанність та відповідальність. Тому і змогла влаштуватись на роботу в “Кока-Кола”.

Ольга Кудіна

Ольга Кудіна

кураторка проєктів в компанії  “Кока-Кола”

Христина Бехер працює за комп`ютером
“Я займаюсь підготовкою документів, перевіряю їх. Загалом, можу підготувати документ з початку і до кінця”. – Христина Бехер

Я потроху всьому навчаюсь і вмію шукати потрібну інформацію, щоб розібратись в роботі. Але працюю в компанії ще недовго, адже влаштувалась тільки в березні і карантин вніс свої корективи. Колеги мені дуже допомагають. От моя начальниця теж з Донбасу і відчувається такий особливий зв’язок з земляками.

Співпраця з Пактом

Компанія “Кока-Кола” є підписантами Пакту заради молоді з 2016 року. Тема розвитку, освіти та працевлаштування молоді дуже близька нам. Це один зі стратегічних напрямків, тому, по факту, наші проєкти та цілі дуже збігаються з тим, що робить Пакт.

Головною умовою Пакту є працевлаштування молоді та співпраця з навчальними закладами. Ми ці цілі виконуємо, але в кожної компанії свої програми. Ми працюємо з середніми навчальними закладами, а саме — зі школами-інтернатами. Інші компанії працюють з університетами і акцент ставлять саме на працевлаштуванні. Ми вважаємо, що з молоддю потрібно працювати раніше, тому намагаємось зробити так, щоб ті діти, які не мають змогу вступити до вишу, зробили це. А потім вже можна говорити про працевлаштування.

Ольга Кудіна

Ольга Кудіна

кураторка проєктів в компанії  “Кока-Кола”

Мета Пакту — об’єднувати роботодавців та показувати молоді, що всі можливості для неї відкриті. Ми віримо що лише спільно бізнес, держава та громадськість можуть формувати сприятливе середовище для молодих людей та їх професійної реалізації

Тарас Деркач

Тарас Деркач

координатор Пакту заради молоді, Центр “Розвиток КСВ

“Ініціатива Пакту дуже важлива для України, адже 49% української молоді працюють не за фахом і близько половини саме через відсутність вакансій. За 4 роки, протягом яких UNFPA Україна підтримує Пакт, вдалося створити більше 42 тис місць для стажування і першого працевлаштування молоді. І ми раді, що все більше відповідальних компаній приєднуються і стають більш дружніми до молоді” – Людмила Шевцова, радниця з питань молоді та ВІЛ в UNFPA, Фонду ООН в галузі народонаселення.

28.09.2020

Суспільство

Показали, як виглядатиме реконструйований стадіон “Старт” (ФОТО)

Опубліковано

У столиці готуються реконструювати один із знакових об’єктів – стадіон “Старт”.

Про це пише Великий Київ.

«Старт» — футбольний стадіон у Шевченківському районі Києва розташований на вулиці Шолуденка, 26-28/4.

Стадіон був побудований наприкінці 1930-х років як стадіон оборонного заводу і, оскільки завод відносився до оптико-механічної галузі, стадіон отримав назву «Зеніт».

Читайте такожКупують і в Америці, і в ПАР. Як українські ляльки-мотанки підкорюють світ

Після війни стадіон називався «Авангард», а в 1981 році його перейменували в «Старт» — на честь футбольної команди «Старт», яка 9 серпня 1942 року зіграла на цьому стадіоні проти німецької команди «Flakelf» в так званому «матчі смерті».

Читайте такожЯк уряд реформує спиртову галузь

Нагадаємо, у Запоріжжі на місці зруйнованого стадіону будуватимуть спортивний льодовий комплекс.

Як ми повідомляли раніше, у Києві реконструювали баскетбольний та футбольний майданчики.

Усі фото: bigkyiv.com.ua.

Читати далі

Суспільство

Вишивку «білим по білому» готують до включення у спадщину ЮНЕСКО

Опубліковано

В Україні готують до включення вишивки «білим по білому» до нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО.

Про це повідомили у пресслужбі Полтавської ОДА.

Зазначається, що вишивка «білим по білому» має до 100 технік: гладь, мережка, рахункові техніки. Вишивка трудомістка.

Читайте такожКупують і в Америці, і в ПАР. Як українські ляльки-мотанки підкорюють світ

Для популяризації вишивки в Полтаві проводитимуть зустрічі з майстрами, де городяни зможуть підвищити обізнаність серед мешканців Полтавської області.

Читайте такожЯк уряд реформує спиртову галузь

Нагадаємо, український борщ потрапить до переліку нематеріальної культурної спадщини.

Як ми повідомляли раніше, українську фортецю планують внести до списку ЮНЕСКО.

Усі фото: adm-pl.gov.ua

Читати далі

Суспільство

На Закарпатті презентували «Середнянський замок»

Опубліковано

У селищі Середньому на Закарпатті презентували арт-об’єкт «Середнянський замок», який дасть змогу познайомитися з історією пам’ятки та її первісним виглядом.

Про це повідомило Агентство регіонального розвитку та транскордонного співробітництва “Закарпаття” у Фейсбуці. 

Проєкт реалізується в межах Програми підтримки ініціатив місцевих карпатських громад, яка втілюється Асоціацією Єврорегіон “Карпати – Україна”.

Фінансується за кошти обласних бюджетів Львівської, Закарпатської, Івано-Франківської, Чернівецької областей.

Читайте також: Купують і в Америці, і в ПАР. Як українські ляльки-мотанки підкорюють світ

За інформацією ГО “Наше рідне Закарпаття”, раніше завдяки спеціальній інсталяції вдалося вперше показати первісний вигляд пам’ятки.

Інформацію для візуалізації унікального замку тамплієрів черпали з різних історичних джерел.

Читайте також: Як уряд реформує спиртову галузь

Нагадаємо, у Київській фортеці розпочалася реставрація.

Як ми повідомляли раніше, на Житомирщині відтворили у 3D-форматі Звягельський замок.

Усі фото: facebook.com.

Читати далі

Суспільство

Купують і в Америці, і в ПАР. Як українські ляльки-мотанки підкорюють світ

Опубліковано

Ляльку-мотанку здавна вважали оберегом, відродженням жіночої сили та захистом від усього злого. Це ремесло з’явилось ще 7000 років тому! Сестри Тетяна та Наталія Катриченко вже понад 10 років разом творять ці прадавні обереги української родини. Кожна лялька-мотанка унікальна, адже жодна не повторюється між собою. Вироби сестер купують і як декор, і як оберіг. Українські ляльки-мотанки вже облетіли весь світ і дістались навіть до ПАР та Японії.

Наталія Катриченко

Наталія Катриченко

Родом з Києва. Навчалась у Київському національному університеті ім. Т.Г. Шевченка. Працювала журналістом.

Містичний ритуал

Ще здавна вважали, що лялька-мотанка встановлює зв’язок з живим і ненародженим. Мотанка завжди мала місце у скрині кожної дівчини. Лялька втілювала жіночу силу та слугувала оберегом для родини. Зазвичай, такі ляльки не мали обличчя. Вважалось, що в ляльку з рисами обличчя може вселитися сила, як добра, так і погана. Тому ні рота, ні, особливо, очей не зображували

Створення ляльки — кропітка справа, яка потребує особливих ритуалів. Найголовніше — позитивні думки під час роботи. Я навіть не сідаю робити ляльку, якщо болить голова, захворіла чи просто не маю настрою.

Тетяна та Наталя Катриченко



Мотанку робили без вузлів, бо вважалось, що так можна зав’язати погану енергетику. На самій ляльці ми не шиємо і не вишиваємо. Кожна деталь має значення. В ляльці багато символізму. Наприклад, тканину для голови скручуємо спіралькою, як символ Всесвіту та нескінченності. Створюючи хрест на обличчі, нитки викладаємо за сонцем. Хрест на обличчі ляльки – це символ Сонця, горизонталь і вертикаль – поєднання чоловічого і жіночого, духовного і матеріального.

Читайте також: Мосяжництво, ткацтво і лозоплетіння: 7 брендів, які відроджують традиції

Для створення ляльок використовуємо домоткане полотно XX століття, яке купуємо на ярмарках чи фестивалях. Ця тканина довго лежала у скринях і тепер її перепродають. Багато майстрів роблять ляльки з використанням старих рушників чи сорочок, але ми вважаємо, що це не правильно. Бо ти ніколи не знаєш, що це було за полотно і яка його історія, а відповідно і енергетика. Можливо, воно було залучено у поховальному ритуалі. Тому для ляльок я купую тканину, яка продається від 8-10 метрів, щоб точно розуміти, що такий матеріал не використовувався. 

25 сестер Незалежності

Чомусь вважають, що в Україні заведено вишивати лише хрестиком або гладдю. Але це зовсім не так. У нас є понад 200 технік, половину з яких ми також використовуємо при виготовленні ляльок. Для частини ляльок я відтворюю візерунки за старовинними фотографіями. При нагоді, ми їздимо в експедиції у міста та села України, де знаходимо натхнення.

Всі наші ляльки-мотанки відрізняються між собою, деякі мають певну приналежність до регіонів України. Все залежить від типу вишивки, візерунків. Але робимо і такі ляльки, які не притаманні українській вишивці. Наприклад, якось написала замовниця, яка хотіла мотанку у фіолетових тонах. У таких випадках я просто підбираю кольори і візерунок створюю інтуітивно.

Кілька років тому до 25-ї річниці Незалежності України ми створили 25 авторських робіт, які представляли 24 області України і Крим. Кожна лялька-мотанка мала елементи вишивки, які притаманні для певного регіону. Наприклад, для “кримської ляльки” ми використали стилізацію кримськотатарської вишивки, рослинні та геометричні орнаменти та ніжні кольори. А доповнили мотанку фесом — розшитий головний убір кримських татар. А от, наприклад, для ляльки, яка представляє Полтавщину ми використали колір індиго, який був притаманний для вишивки Гадяцького району, а для вінка створили помпони. Загалом для 25 ляльок використано понад п’ятдесят різноманітних технік вишивки та понад ста кольорів й відтінків.

На світлині лялі, які представляють різні регіони України – Черкащина, Франківщина, Чернігівщина, Житомирщина, Вінниччина!

Щоб зробити таку колекцію, ми довгий час збирали інформацію про особливості вишивки у кожній області. Але процес затягнувся, бо через війну на Сході ми не могли потрапити у тамтешні музеї, а інформації щодо вишивки цих регіонів в інтернеті практично не було. Раніше знайомі для нас спеціально ходили у музей в Донецьку, фотографували вироби і надсилали нам. Але зараз там все зруйновано. Пам’ятаю, що, наприклад, для ляльки, яка представляє Луганщину, візерунок ми знайшли в інтернет-архівах одного Канадського музею. Так по частинкам зібрали інформацію.

Ляльку і досі купують як оберіг

Ми позиціюємо свої роботи як інтер’єрну прикрасу, але часто мотанки купують як обереги. Ще здавна вважалось, що якщо дитина захворіла, варто покласти біля неї спеціально виготовлену ляльку. А коли одужувала, то це означало, що мотанка перебрала на себе всю хворобу і тоді її спалювали чи закопували. Лялька мала певне місце і в обряді весілля.  Часто мама чи хрещена мотали ляльку на весілля для своєї доньки та бажали так швидкого поповнення у родині.

Читайте також: Кинула роботу в Лондоні та створила бізнес в Україні. Історія Марії Бондарєвої

Люди часто хочуть бачити у таких речах магічні знаки чи символи. І досі вірять, що якщо заміжня жінка буде бавитись з лялькою, то скоро у неї з’явиться дитина. Нещодавно на замовлення робили мотанку з двома дітьми на руках. А через деякий час нам написали, що у дівчини народилась двійня. На фестивалях зараз деякі майстрині виготовляють ляльок і кажуть, що одна лялька на здоров’я, інша – на шлюб… Але все це вигадки, це більше рекламна обгортка.

Я не можу сказати, що лялька-мотанка зовсім нічого не несе і то все вигадки наших предків. Будь-яка річ, яка зроблена руками, має енергетику автора. Якщо робиш щось з позитивними думками — так і буде.

Мотанки робимо вже 11 років

Мотанки ми почали створювати ще у 2009 році. Пам’ятаю, як напередодні Нового року зробили 5 ляльок і тоді їх одразу розкупили. Чому саме мотанки? Я довгий час вишивала рушники, але на це витрачала дуже багато часу, мінімум три-чотири місяця. І тоді подумала, чому б не спробувати робити ляльки? Це така річ, яка гарно вписується в інтер’єр, її можна подарувати на різні події. Зараз ляльку ставлять не тільки вдома, а й в офісах. І ми з Танею вирішили спробувати робити саме мотанки.

У 2009 році на одному з етнофестивалів я купила першу ляльку, але вона була дуже примітивно зроблена. Тоді Таня пішла на майстер-клас по створенню ляльки. І трохи згодом вже вдвох ми спробували зробити перші вироби. Але поставили перед собою умову — працюємо тільки з натуральними матеріалами і не використовуємо старі речі – рушники, сорочки, підзорники…

Нас дуже радує, що зараз дуже змінилось ставлення до традиційних ремесел. Десь 10 років тому люди підходили і питали що це таке, чи це лялька на пляшку, чи це якась матрьошка. Людей дуже хвилювало чому немає обличчя та очей, що та за хрести — про традиції ніхто не знав. Зараз українці більш свідомі, відвідують багато майстер-класів і зі створення ляльок, і з виготовлення керамічного посуду. І ми радіємо, коли люди підходять на фестивалях і кажуть “о, а у нас дитина такі ляльки у школі робила”.

Мотанки поїхали і в Америку, і в Японію, і в ПАР

Ми часто проводимо майстер-класи і намагаємось популяризувати цю традицію. Колись навіть на фестивалі в Туреччині показували дітям, як робити мотанки. Взагалі, за кордоном дуже полюбляють українських майстрів і у нас часто іноземці замовляють ляльки. Наші мотанки вже поїхали у Канаду, Америку, Японію, Корею, Китай, Португалію, Італію та навіть у ПАР. Пересилали виріб англійцю українського походження, у нього знайомі в Африці. Він замовляв ляльку в кольорах прапора ПАР. Ляльки є по всьому світу, крім Антарктиди.

Мотанки сестер Катриченко на міжнародній виставці

Пам’ятаю цікавий випадок, коли на фестивалі турок дуже захотів купити у нас ляльку. Але його збентежив хрест, мовляв, Туреччина – мусульманська країна, родичі чи гості не зрозуміють такої прикраси інтер’єру. Ми пішли на зустріч і при ньому намотали ще ниток, щоб хрест візуально закривав все обличчя ляльки, і виглядав більш декоративно.

Читайте також: Українська кераміка: як вироби київських гончарів підкорюють світ

Наші ляльки знаходять через соціальні мережі, а також за допомогою хештегів. А також ми виставляємо свої роботи на платформі Etsy, через яку, зазвичай, нас і знаходять іноземці. Ціни на вироби різні — є ляльки і за 70 гривень, і за $200. Жодна лялька не повторюється між собою, навіть якщо просять скопіювати вже готову, то я все одно або додаю у вишивку якісь інші елементи, або змінюю кольори. Хочу, щоб кожна лялька була індивідуальною. За 11 років і не порахувати скільки ляльок ми з сестрою зробили. Та і зупинятись не збираємось, адже українські ремесла потрібно відроджувати та популяризувати.

Читати далі

Тренди

ДОПОМОГА
ШоТам

Підтримай наш проєкт, щоб ми могли надихати ще більше українців змінювати країну.