

Суспільство
Як протидиверсійні собаки допомагають бригаді тактичної авіації?
В Івано-Франківській бригаді тактичної авіації п’ятеро німецьких вівчарок успішно склали іспити для військової служби.
Про це пише АрміяІнформ.
Три собаки виконали нормативи для несення захисної і вартової служби. Вони отримали спеціалізацію «протидиверсійні службові собаки». Один пес виконав нормативи для несення вартової служби на закритих територіях без кінолога і ще один – нормативи для допуску до пошуку мінно-вибухових речовин. Тестував собак суддя міжнародної категорії Української кінологічної федерації Віктор Щєтінін.

Про кінологічну службу
Начальник кінологічної служби розповів, що службу в бригаді створили у 2019 році. Тоді ж отримали тримісячних цуценят. Спершу вони пройшли загальний курс дресирування. Кінологи в цей час вивчали нахили вівчарок.
Читайте також: Фінансовий моніторинг. Що банки хочуть знати про ваш бізнес?
Наприклад «Кеті» під час ігор дуже полюбляла шукати викинуті або заховані речі. Тож ми вирішили розвивати у неї саме ці навички. Вона з радістю кидалася шукати кинутий тенісний м’ячик. Згодом кінологи прикріпили до нього невелику частину певної вибухової речовини. Далі від м’ячика відрізали половину, потім знову половину. З часом від м’ячика не залишилося нічого. «Кеті» з радістю шукала лише вибухівку. А от «Кольт», «Крон», «Курт» та «Кінг» демонстрували гарні охоронні навички. Тож далі ми тренували їх саме за протидиверсійною тематикою.

Як працюють кінологи?
У бригаді в складі кінологічної служби, окрім начальника, п’ять кінологів. Четверо з них військовослужбовці контрактної служби, які пройшли спеціальні курси у Центрі розмінування Збройних Сил України у Кам’янці-Подільському.
Читайте також: На Прикарпатті селяни заробляють у молочному кооперативі. Як їм це вдалось?
Робочий день кінологи починають з настанням світлового дня, – каже Сергій Богатирьов. Вони «прив’язані» до біоритмів собак. Годування, декілька годин звичайної собачої активності й далі починається дресирування.
Як виховують службових собак?
Наголошується, що у перші місяці основне завдання – виховання послуху. Це найголовніше. З дорослішанням псів залучають до вправ за напрямком майбутньої служби. Усі команди віддають німецькою мовою. Цього міжнародного стандарту дотримуються в багатьох країнах світу. Німецькі слова короткі, тож кінолог швидко віддає команду, а пес її швидко чує і розуміє. Наприклад, українське слово «сидіти» складається з трьох складів, а німецьке «зіт» – лише з одного.

«А от в повсякденному житті ми спілкуємося з нашими вихованцями державною українською мовою. Тож іноді жартуємо, що наші вівчарки володіють двома людськими мовами і однією собачою», – йдеться у повідомленні.
Читайте також: Втратила свій дім і почала шити піжами. Як переселенка заснувала бізнес у чужому місті
Військові кінологи кажуть, що посилення їхньої служби в Збройних Силах України почалося після того, як почастішали диверсії на військових об’єктах, зокрема на складах озброєння.
Як допомагають собаки?
Собаки допомагають охороняти територію аеродрому та усі важливі об’єкти бригади. Собака відчуває одну молекулу вибухової речовини на 500 мільйонів частин повітря. Перед кожною льотною зміною разом із фахівцями службовий собака буквально «прочісує» злітно-посадкову смугу та територію поруч, обходить авіаційну техніку. Також наша «Кеті» «зустрічає» усі вантажі, контейнери, які надходять у бригаду.

Та є ще один аспект служби собак, який має скоріше ірраціональний, емоційно-душевний характер. Це ставлення пілотів та наземного персоналу до службових собак на аеродромі.
«Наших службових собак люблять і поважають усі авіатори. Кожен, хто зустрічає їх на аеродромі, мимоволі усміхнеться, настрій підіймається. Це речі, які цінує в душі кожний військовослужбовець», – каже прес-офіцер бригади лейтенант Роман Ющак.
Читайте також: Осінні аксесуари: обираємо шкарпетки серед 8 українських брендів
Нагадаємо, на Одещині з’явилися незвичні коні.
Як ми повідомляли раніше, у київському зоопарку народилося жирафеня.
Усі фото: armyinform.com.ua.
Суспільство

Під час дорожніх робіт поблизу Львівської площі в Києві комунальники натрапили на фрагмент трамвайної рейки, яка пролягала тут понад сто років тому.
Про це повідомив активіст Дмитро Перов.
За словами Дмитра, перші згадки про трамвайний рух на сучасній вулиці Січових Стрільців, яка наприкінці 19 століття мала назву Львівська, датуються 1894 роком.
На початку 20 століття цією ділянкою проходили трамвайні маршрути №4 і №20 (до Лук’янівки) та №9, що з’єднував центр із залізничним вокзалом через вулицю Бульварно-Кудрявську.
Читайте також: Студенти з Києва передали «Довженко-Центру» дві німі стрічки, що вважали втраченими (ФОТО)

У цьому ж районі зберігся ще один елемент трамвайної інфраструктури — диспетчерський пункт, зведений у 1982 році за проєктом архітектора Яноша Віга. У 2021 році споруду планували демонтувати, однак завдяки ініціативі підприємця Алєкса Купера її вдалося зберегти.


Нагадаємо, що у Києві вперше за сто років виготовили автентичну цеглу для відбудови історичних будівель.
Фото: фейсбук-сторінка Дмитра Перова
Суспільство

На Центральному залізничному вокзалі Києва відкрили скульптуру «Воля» українського художника Олексія Сая. Артоб’єкт виготовили із залишків вітального знака села Любимівка Херсонської області, яке перебувало під тимчасовою окупацією у 2022 році.
Про це повідомили в «Укрзалізниці».
Символізм артоб’єкта
Скульптуру створили у межах співпраці УЗ та PinchukArtCentre. Раніше її демонстрували виключно на міжнародних заходах, зокрема під час Всесвітнього економічного форуму в Давосі. Тепер робота доступна для широкої публіки у столиці — на другому поверсі вокзалу біля ескалатора.
«Ця скульптура утворює слово “Воля”, яке несе в собі значення як “свобода”, так і “волевиявлення”. Це подвійне значення захоплює українську душу. Воно відображає те, що свобода не є пасивним станом. Це стан, який може бути досягнутий і підтриманий лише завдяки вольовим зусиллям. Ці два поняття онтологічно переплетені. Свобода вимагає волі до боротьби, терпіння і захисту. Саме через наполегливе волевиявлення свобода стає живою реальністю», — написали в УЗ.
Читайте також: «Внесок у мирне майбутнє»: німецький дизайнер закликав донатити українським медикам
Артдиректор PinchukArtCentre Бйорн Гельдхоф додав, що скульптура «є монументом для всіх українців, який наголошує на нерозривному зв’язку між свободою і волею».
Також скульптура відсилає до роботи «LOVE» американського художника Роберта Індіани, створеної у 1960-х роках.


Нагадаємо, що пасажири УЗ зібрали понад 6,5 млн гривень на кейсеваки, коли купували чай у потягах.
Фото: фейсбук-сторінка УЗ
Суспільство

21-річному військовому Роману, який отримав важке осколкове поранення голови, хірурги з України, Канади та США провели унікальну реконструктивну операцію — йому встановили титановий імплант замість зруйнованих кісток чола. Операцію виконала міжнародна місія «Face the Future Ukraine», яка вже вп’яте приїжджає в Україну допомагати пораненим.
Про це повідомили в БФ «Пацієнти України».
Роман пішов на війну у 18 років і своє 19-річчя зустрів у Бахмуті. Під час боїв на Курщині поруч із його позицією розірвались чотири авіабомби. Хлопець опинився під завалами, отримав понад 20 поранень, зокрема й уламкове в голову, що зруйнувало кістки чола. Три місяці Роман не міг рухатися, проходив кілька складних операцій, а частина його мозку лишалась незахищеною.
«Ми провели операцію та встановили на місце знищених лобних кісток індивідуальний імплант з титану, який захистив мозок хлопця від ушкоджень та вирівняв чоло. Окрім імпланту ми пересадили сполучну тканину, аби титан не пошкоджував шкіру. Втручання тривало чотири години та дозволила захистити мозок від інфекцій, які знаходяться в носі і пазусі», — розповідає хірургиня з США українського походження Наталія Біскуп, яка вже втретє оперує поранених в Україні.

Читайте також: 13-річного хлопця із Сум відзначили за порятунок людей після ракетної атаки (ФОТО)
Роман став наймолодшим пацієнтом у цій місії. Загалом цього разу прооперували 25 поранених: проводили реконструкції носа, щелеп, орбіт очей, встановлювали індивідуальні імпланти. Усього — 83 операції.
За словами координаторки Наталії Комашко, за п’ять місій лікарі допомогли 160 пацієнтам. Деякі з них проходять багатоетапне лікування. Наступну місію запланували на осінь. Записатися можна за посиланням.


Нагадаємо, що канадці передали бійцям ГУР перший в Україні гелікоптер Sikorsky S-76A (ВІДЕО).
Фото обкладинки: БФ «Пацієнти України»