Суспільство
Як протидиверсійні собаки допомагають бригаді тактичної авіації?
В Івано-Франківській бригаді тактичної авіації п’ятеро німецьких вівчарок успішно склали іспити для військової служби.
Про це пише АрміяІнформ.
Три собаки виконали нормативи для несення захисної і вартової служби. Вони отримали спеціалізацію «протидиверсійні службові собаки». Один пес виконав нормативи для несення вартової служби на закритих територіях без кінолога і ще один – нормативи для допуску до пошуку мінно-вибухових речовин. Тестував собак суддя міжнародної категорії Української кінологічної федерації Віктор Щєтінін.
Про кінологічну службу
Начальник кінологічної служби розповів, що службу в бригаді створили у 2019 році. Тоді ж отримали тримісячних цуценят. Спершу вони пройшли загальний курс дресирування. Кінологи в цей час вивчали нахили вівчарок.
Читайте також: Фінансовий моніторинг. Що банки хочуть знати про ваш бізнес?
Наприклад «Кеті» під час ігор дуже полюбляла шукати викинуті або заховані речі. Тож ми вирішили розвивати у неї саме ці навички. Вона з радістю кидалася шукати кинутий тенісний м’ячик. Згодом кінологи прикріпили до нього невелику частину певної вибухової речовини. Далі від м’ячика відрізали половину, потім знову половину. З часом від м’ячика не залишилося нічого. «Кеті» з радістю шукала лише вибухівку. А от «Кольт», «Крон», «Курт» та «Кінг» демонстрували гарні охоронні навички. Тож далі ми тренували їх саме за протидиверсійною тематикою.
Як працюють кінологи?
У бригаді в складі кінологічної служби, окрім начальника, п’ять кінологів. Четверо з них військовослужбовці контрактної служби, які пройшли спеціальні курси у Центрі розмінування Збройних Сил України у Кам’янці-Подільському.
Читайте також: На Прикарпатті селяни заробляють у молочному кооперативі. Як їм це вдалось?
Робочий день кінологи починають з настанням світлового дня, – каже Сергій Богатирьов. Вони «прив’язані» до біоритмів собак. Годування, декілька годин звичайної собачої активності й далі починається дресирування.
Як виховують службових собак?
Наголошується, що у перші місяці основне завдання – виховання послуху. Це найголовніше. З дорослішанням псів залучають до вправ за напрямком майбутньої служби. Усі команди віддають німецькою мовою. Цього міжнародного стандарту дотримуються в багатьох країнах світу. Німецькі слова короткі, тож кінолог швидко віддає команду, а пес її швидко чує і розуміє. Наприклад, українське слово «сидіти» складається з трьох складів, а німецьке «зіт» – лише з одного.
«А от в повсякденному житті ми спілкуємося з нашими вихованцями державною українською мовою. Тож іноді жартуємо, що наші вівчарки володіють двома людськими мовами і однією собачою», – йдеться у повідомленні.
Читайте також: Втратила свій дім і почала шити піжами. Як переселенка заснувала бізнес у чужому місті
Військові кінологи кажуть, що посилення їхньої служби в Збройних Силах України почалося після того, як почастішали диверсії на військових об’єктах, зокрема на складах озброєння.
Як допомагають собаки?
Собаки допомагають охороняти територію аеродрому та усі важливі об’єкти бригади. Собака відчуває одну молекулу вибухової речовини на 500 мільйонів частин повітря. Перед кожною льотною зміною разом із фахівцями службовий собака буквально «прочісує» злітно-посадкову смугу та територію поруч, обходить авіаційну техніку. Також наша «Кеті» «зустрічає» усі вантажі, контейнери, які надходять у бригаду.
Та є ще один аспект служби собак, який має скоріше ірраціональний, емоційно-душевний характер. Це ставлення пілотів та наземного персоналу до службових собак на аеродромі.
«Наших службових собак люблять і поважають усі авіатори. Кожен, хто зустрічає їх на аеродромі, мимоволі усміхнеться, настрій підіймається. Це речі, які цінує в душі кожний військовослужбовець», – каже прес-офіцер бригади лейтенант Роман Ющак.
Читайте також: Осінні аксесуари: обираємо шкарпетки серед 8 українських брендів
Нагадаємо, на Одещині з’явилися незвичні коні.
Як ми повідомляли раніше, у київському зоопарку народилося жирафеня.
Усі фото: armyinform.com.ua.
Суспільство
Результати тесту
- Звання «гуру медіаграмотності» отримали 8% учасників тесту, вони правильно відповіли на всі 25 запитань;
- звання «майже гуру» отримали 38%
- звання «початківець» отримали 43%.
Хто організовує тест
Коментарі
Суспільство
Хто зможе отримати допомогу
Коментарі
Суспільство
Керівниця ДРАЦСу в Балаклії Тетяна Кунденко прокинулася 24 лютого від звуків вибухів і повітряної тривоги. Розбудила шестирічну доньку, зібрала трохи речей, відвела дитину до бабусі з дідусем і… вирушила на роботу, адже реєстрацію шлюбу ніхто не скасував.
«Церемонія мала бути святкова й урочиста, але на неї прийшли тільки молодята в спортивних костюмах. У момент, коли наречена одягала каблучку нареченому, залунала тривога. Дівчина запитала: “Це сирена?”. Я лише відповіла: “Так, але ми продовжуємо”. Я робила вигляд, що роблю так щодня, але такий досвід у мене був уперше», — пригадує жінка.
Тетяна виїхала з міста, коли туди зайшли росіяни, але одразу після звільнення Балаклії у вересні 2022 повернулася додому та на роботу. ШоТам дізналися, як відновили пошкоджений ДРАЦС та як він працює зараз.
Працювала від звуки тривоги та вибухів
Тетяна Кунденко працює в місцевому ДРАЦСі з 2018 року. Раніше тут була перукарня, але замість ножиць і фенів це тепер красива зала для церемоній, де сотні пар казали одне одному «Так!». У 2020 тут зробили ремонт і готувалися ще багато років зустрічати молодят, але втрутилося повномасштабне вторгнення.
Тетяна та її колеги ще якийсь час залишалися в місті й ходили на роботу, але коли на початку березня 2022 року в Балаклію зайшли росіяни, усі виїхали. Держслужбовцям, які присягали на вірність Україні, було небезпечно там лишатися. Тетяна поїхала в більш безпечне місце, але не забувала про рідну Балаклію: допомагала волонтерам постачати їжу, ліки й засоби гігієни на тоді окуповані території.
Тетяна долучилася до волонтерів, щоб допомагати людям. Фото з соцмереж героїні
Відкрилися одними з перших на деокупованих територіях
Балаклію росіяни не жаліли, тож і ДРАЦС зазнав пошкоджень — Тетяна розповідає, що перед входом до будівлі прилетів снаряд, тож хол, де приймають відвідувачів, постраждав від ворожої артилерії, і в ньому були вибиті вікна та двері.
8 вересня 2022 року Балаклію звільнили. 11 вересня Тетяна приїхала до міста, і спочатку пішла на роботу, а потім вже додому.
Тетяна з радістю повернулася на улюблену роботу, за якою сумувала. Фото: ШоТам
У ДРАЦСі не було світла, інтернету, не працював телефон, та й людей теж не було. Але установа відкрилася, попри все:
«Офіційно ми почали працювати в жовтні 2022 року й були одним з перших деокупованих відділів у Харківській області, що запрацювали».
Спочатку були вдвох — Тетяна та головний спеціаліст її відділу.
«У нас були черги по 50 людей на день — я зберегла ці списки, написані від руки, на згадку про ті дні. Потім ще колеги приїхали, і ми почали працювати в повному штатному режимі — пʼятеро людей. Нікого нового ми не брали — всі повернулися».
Відновлювати приміщення взялося Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції спільно з керівництвом Ізюмської районної військової адміністрації та Балаклійської міської військової адміністрації — встановили вікна та двері, почали ремонтувати фасад.
Ось яким був і став фасад ДРАЦСу в Балаклії. Фото з сайту Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції
Якраз починалася зима, тож варто було поквапитись. Тетяна каже, що досі лишилися деякі потреби, але все ще попереду — фасад відновлюють поступово. Головне, що в приміщенні знову одружують людей.
Замість білих суконь — вишиванки
Робота в Тетяни непроста, адже ДРАЦС — це місце не лише для сліз радості від одруження, але й для сліз горя:
«Саме у нашому відділі починається життя, тут воно і гасне. Ми бачимо людей, які прийшли в тяжкі моменти горя, коли померла їхня близька людина, і ми бачимо щастя — це реєстрація народження дітлахів, шлюбу. Життя триває — поки у 2024 році зареєстрували понад 120 народжень і 150 шлюбів».
Під час воєнного стану в Балаклії приймають людей з різною пропискою — сюди їдуть і з Ізюма, і з Барвінкового. Дуже часто одружуються саме військовослужбовці, і сучасні весілля створюють нову традицію.
«Переважно вони розписуються у військовій формі, а дівчатка — у чорних сукнях з вишивкою, тож є такий патріотичний настрій. Менше стало білих суконь. Навіть було, що дівчина одягла светр з написом “Дружина солдата ЗСУ”. Це дуже символічно», — ділиться Тетяна.
Попри всі зміни, ДРАЦС у Балаклії живе та працює. Дарма що фасад все ще нагадує про обстріли росіян — всередині живе любов і надія на перемогу.
Коментарі