Ви робите все можливе в умовах карантину, щоб захистити себе від коронавірусу: ретельно миєте руки, носите маску та користуєтесь антисептиком. Але все одно є неприємне відчуття і переживання за речі, які ти приніс додому? Дезінфекція одягу та взуття є також необхідною.
На щастя, на цей час не було зафіксовано жодних випадків передачі нового коронавірусу через одяг та взуття. Проте, якщо ви довгий час перебуваєте на вулиці чи контактуєте з людьми – дезінфекцію потрібно робити. Ми поспілкувались з лікарем-інфекціоністом Романом Пономаренко та з’ясували, як правильно дезінфікувати одяг та взуття після вулиці.
Одяг малого ризику
Насправді, дезінфікування одягу та взуття не є найважливішим етапом захисту себе. В першу чергу, важливо дотримувати гігієни рук, використовувати антисептик та носити маски. У нашій країні люди більше б дезінфікувати одяг, якби було більше випадків захворювання.
COVID-19, грипоподібна респіраторна хвороба, спричинена новим коронавірусом, поширюється дихальними крапельками. Кашель та чхання зараженої особи в безпосередній близькості від іншої людини – найімовірніший спосіб прямої передачі. Однак нам відомо, що новий коронавірус здатний виживати поза людським тілом на різних поверхнях, що може призвести до передачі при дотику. Залежно від поверхні, вірус може жити від кількох годин до кількох діб. Тому дезінфекція одягу та взуття є важливою.
Якщо ви опікуєтесь або часто перебуваєте у близькості до людини з COVID-19, прання часто є важливою частиною профілактичної гігієни. Це стосується, зокрема, осіб високого ризику, таких як медичні працівники чи осіб, які постійно працюють при контакті з людьми.
Якщо ви вийшли на швидку прогулянку чи за покупками в магазин, то навряд чи зможете заразитись на COVID-19 через одяг чи взуття. Однак, якщо ви не змогли тримати безпечну соціальну відстань від інших або, що ще гірше, хтось кашляв чи чхав у вашій безпосередній близькості, прання одягу було б хорошою ідеєю.
Як правильно дезінфікувати одяг?
1. Залишайте верхній одяг у гардеробній та не заносьте у дім.
Можна мати окрему зону при вході в будинок, куди ви будете складати брудний одяг.
2. Міняйте комплекти одягу
Було б чудово, якби ви мали 3-4 комплекти одягу. У такому випадку достатньо просто залишити куртку, джинси, шапку та взуття на тиждень, а наступного разу використовувати інший комплект.
3. Правильно періть речі
Прати одяг, у якому ви ходите на вулиці, потрібно у пральній машині з температурою води не менше 60 градусів. Не потрібно додавати ніякої хлорки – тільки звичайний порошок. Під час прання краще використати режим додаткового полоскання.
4. Використовуйте відпарювач
Одним з найефективніших способів дезінфекції одягу є гаряча пара. Тому, якщо у вас є відпарювач, то скористайтесь ним після повернення додому. Це є чудовим варіантом особливо для верхнього одягу, який тяжко прати після кожного виходу з дому.
Зауважте, що ця техніка є досить недешева, тому для дезінфекції можна використати звичайну праску у режимі відпарювача.
5. Ультрафіолетова лампа – чудовий варіант
Для дезінфекції одягу та взуття ультрафіолетова лампа теж підходить. Але її потрібно використовувати виключно для предметів, бо UV-промені можуть викликати подразнення на шкірі.
Проте такі лампи більше використовуються у закладах охорони здоров’я, де висока концентрація вірусу в повітрі. Тому, якщо у вас немає лампи, то можна використати інші засоби дезінфекції.
Щоб швидко і просто продезінфікувати одяг, варто просто повісити його на сонці. Ультрафіолетові промені розправляються з усіма вірусами. Проте, якщо сонця немає, то можна повісити одяг на свіжому повітрі на два-три дні.
Важливо не витрушувати одяг, щоб вірус не потрапив у повітря, а потім і на слизові оболонки людини.
7. Використовуйте антисептик
Це ще один швидкий і простий спосіб дезінфекції. Але при використанні антисептика потрібно звернути увагу на матеріали, з якого зроблений одяг, щоб не зіпсувати його.
Пам’ятайте, що вміст спирту в санітайзері повинен бути не менше 70%.
А що ж зі взуттям?
Взуття, як правило, набагато брудніше, ніж одяг саме за своєю природою. Таким чином, воно швидше переносить бактерії та інші забруднення додому.
Взуття можна обробити хлоровмісними або спиртовмісними засобами. Вони допоможуть вбити віруси. Підошва взуття – основне місце розмноження на взутті вірусів, бактерій і грибків. При цьому цілком імовірно, що віруси, які переносяться хворою людиною по повітрю, можуть осісти на верхній частині взуття, на шнурках тощо. Тому, заходячи в будинок, взуття краще залишити за порогом.
Підошву краще обробити спиртовим антисептиком. Шкіряне взуття після вулиці краще обробляти мильним розчином, щоб видалити видимий бруд. Далі потрібно приготувати суміш з 70% спиртом і водою. Але перед цим протестуйте суміш на невидимій частині, щоб не зашкодити взуттю.
Ще один надійний спосіб дезінфекції – прання при високих температурах (не менше 60 градусів). Тому мокасини, або кросівки можна просто закинути у пральну машину. Тільки кладіть в барабан лише одну пару взуття і періть її в спеціальному мішку.
Для дезінфекції краще не використовувати розчини з дуже високим вмістом спирту або абразивні порошкові засоби. Ці засоби можуть нашкодити улюбленій парі взуття.
У травні в Києві відбудеться перший феміністичний кінофестиваль “Гаккебуш”, на якому будуть демонструватися фільми, створені жінками. Крім показів фільмів, у програмі передбачені зустрічі з авторськими стрічками та лекціями.
Організатори зазначають, що мета фестивалю феміністичного кіно “Гаккебуш” – надихнути українських режисерок та операторок, що тільки розпочинають свій шлях у кіноіндустрії. Вони прагнуть допомогти їм бути відважними у своїй творчості та знаходити аудиторію, яка їх почує.
Головною метою є створення платформи для нетворкінгу та формування спільноти для постійного творчого процесу.
Події відбуватимуться 11 та 12 травня у Будинку кіно.
У програмі фестивалю буде представлено 10 короткометражних фільмів. Крім цього, існує можливість подати заявку на показ ігрового або документального короткометражного фільму, проте це можна зробити лише до 30 квітня.
Фільми можуть брати участь у фестивалі, навіть якщо вже мали національну прем’єру, але вони не повинні бути вільно доступними в інтернеті або розміщені на стримінгових платформах.
Умови участі:
жінка є режисеркою та/або операторкою та/або головною героїнею фільму;
тривалість не перевищує 30 хвилин;
знято після 1 січня 2022 року.
Фестиваль організовує кіноорганізація “Гаккебуш” за підтримки Національної спілки кінематографістів України й Projector Foundation.
Нагадаємо, що Нацбанк випустив монету до роковин Чорнобильської трагедії.
Також ми повідомляли, що в Польщі в прокат вийде український фільм “Я, Побєда і Берлін”.
ProFashion-бібліотеку запустили у Львові на базі муніципальної бібліотеки. Тут облаштували безкоштовну фотостудію, майстерню для шиття і бібліотеку з літературою про кравецьку майстерність, історію костюму та моди.
У відновленій бібліотечній філії у Львові створено зони для читання та роботи, організовуються творчі майстер-класи та захопливі зустрічі, проводяться освітні лекції та дискусії на тему моди. Додатково у всіх створені зони для навчання та відпочинку мешканців, а також внутрішньо переселених українців.
фото: Львівська міська рада
У бібліотеці ProFashion працює швейний коворкінг, де можна пройти курси кравецької майстерності та вивчити навички шиття та перешивання речей, а також є фотостудія з необхідним обладнанням. Особливо увага приділяється дітям: в кімнаті є окрема дитяча кімната та багато цікавої дитячої літератури.
Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Чому ми його робимо?
Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.
Кухні 70-х років, електричні плити та смажена їжа для дітей. Ще нещодавно такою була реальність шкіл та дитячих садочків Локачинської громади, що у Волинській області. Батьки скаржилися на якість їжі для школярів, а керівники навчальних закладів не могли самостійно забезпечити кухарів сучасним обладнанням.
Керівництво ліцеїв та міська влада Локачинської громади зуміли оновити стару систему харчування — відреставрували занедбані харчоблоки і опанували сучасне обладнання. Розповідаємо у ШоТам, як їм це вдалося.
Будівля та харчоблок 1973 року
Старозагорівський ліцей — другий за кількістю учнів у Локачинській громаді. В ньому навчається 150 дітей. Ще минулого року батьки школярів регулярно писали клопотання директору ліцею і міській раді зі скаргами на шкільне харчування, розповідає керівник ліцею Ігор Яцюк.
«Раніше була стара плита, то на ній особливо нічого не зготуєш. У нас провели загальношкільні батьківські збори, де виносилося питання покращення та урізноманітнення харчування для дітей. Дирекція зайнялася», — розповідає мама двох учнівСтарозагорівського ліцею Ірина Загірська.
«Були претензії, як від батьків, так і від служби, яка займається санітарними умовами харчоблоків. Окрім електроплити, іншого обладнання для приготування їжі для дітей в ліцеї не було. Так ми почали цікавитися іншою технікою», — додає Ігор Яцюк
Так керівництво ліцею звернулося до Локачинської селищної ради та управління гуманітарної політики.
Електрична плита у Старозагорівському ліцеї. Фото надав Ігор Яцюк
Перемогли у відборі та вирішили реформувати харчування
У 2021-му році змінилася також законодавча база, яка стосується стандарту харчування дітей у школах та садочках. Заступник селищного голови Локачинської громади Тарас Хом’як пояснив: зміна у законі зобов’язала громади забезпечити школярам здорове харчування, але з електричною плитою та без пароконвектомата — зробити це було, як мінімум, складно. Адже цей прилад поєднує у собі пароварку та конвектомат, з його допомогою можна швидко та корисно готувати перші страви, овочі, м’ясо, рибу, хліб та навіть солодощі.
Тож місцева влада взялася за реформу харчування. Аби отримати фінансування, громада взяла участь у проєкті, який відбирав для себе перших громад-партнерів в Україні та стала однієї з десяти громад, які зуміли виграти у відборі.
«Проєкт USAID «ГОВЕРЛА» запропонував кожній громаді першочерговий мініпроєкт, який дозволяв би вирішити нагальні місцеві потреби. Звичайно, ми скористалися такою можливістю та запропонували придбати та встановити пароконвектомати в харчоблоках», — розповідає Тарас Хом’як.
Змінам завадила повномасштабна війна
Керівництво навчальних закладів розуміло: поставити нові та сучасні пароконвектомати у старі харчоблоки — ідея не з найкращих. Тож разом з селищною радою створили проєкт, де вирішили зробити також капітальний ремонт у шкільній кухні та їдальні.
«Ремонт харчоблока у Старозагорівському ліцеї запланували на початок 2022 року. Втім, здійснити план, на жаль, не вдалося. Адже саме в той час розпочалося повномасштабне вторгнення і кошти, які виділила місцева влада перерозподілила на допомогу Силам оборони», — розповідає керівник ліцею.
Відтак ремонт, та й сам проєкт, довелося відтермінувати до наступного року. І вже у 2023-му кухарі Локачинської громади опановували нові пароконвектомати у відремонтованих та відреставрованих харчоблоках.
Пароконвектомат у Старозагорівському ліцеї. Фото надав Ігор Яцюк.
Тепер діти споживають здорову їжу змалечку
Ремонти у харчоблоках вдалося завершити у максимально швидкі терміни. Команда підрядників працювала мало не безвихідних, щоби трохи більше ніж за місяць, навчальні заклади могли знову годувати своїх учнів.
Спершу пароконвектомати спробували у двох найбільших ліцеях, де загалом навчається понад 700 школярів. Тарас Хом’як пояснює: насамперед, хотіли переконатися, що кухарі зможуть працювати з сучасними приладами та підлаштуються під робочий темп. Втім, все вдалося одразу, тож пароконвектомати встановили у ще одному ліцеї та у дошкільних навчальних закладах.
«Ми хотіли, щоби діти почали звикати до нового та здорового харчування з дитинства у садочку», — розповідає заступник селищного голови Локачинської громади.
Відремонтована їдальня Старозагорівського ліцею. Фото надав Ігор Яцюк.
Оновили кухню — зникли скарги
Проєкт USAID «ГОВЕРЛА» забезпечив навчальні заклади Локачинської громади не лише пароконвектоматами: йдеться й про холодильне та морозильне устаткування, про лінії роздачі (де, діти можуть набирати для себе їжу), і навіть меблі для їдальні.
З грудня 2023 року керівник Старозагорівського ліцею не отримав жодної скарги від батьків на оновлене харчування, яке тепер відповідає усім сучасним стандартам та вимогам. 95% учнів із задоволенням харчуються у шкільній їдальні. А кухарі справляються з навантаженням та годують дітей за новим меню.
«Тепер набагато різноманітніші страви готують, можна запікати, а не смажити на олії, як це було. Дітям подобається, а отже і мені подобається», — підсумовує мама двох учнівСтарозагорівського ліцею Ірина Загірська.
