Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Як отримати грант та відкрити власну справу? Три історії успіху від українських ветеранів

Партнерський матеріал

Опубліковано

Відкрити власну справу після повернення з війни – реально. Це доводять учасники проєкту, спрямованого на зміцнення стійкості громад шляхом соціально-економічної підтримки ветеранів. Разом із Всеукраїнською асоціацією керівників бізнесу розповідаємо про три ідеї, що перетворилися на справжній бізнес.

Андрій Довгайчук

Ветеран російсько-української війни, діджей, радіоведучий, засновник авторської школи саундпродакшену

Податися на грант порадив побратим

Я дізнався про грант від побратима, який вигравав схожий грант під власний проєкт. Власне, він і надихнув мене, аби я серйозно до цього поставився та спробував взяти участь. Як виявилось, не дарма. 

Я отримав певну мотивацію і розуміння, що завжди потрібно ставити перед собою мету та стратегічно досягати її виконання. У будь-якому випадку, грант стимулює до дії, допомагає не лише духовно, але й фінансово. 

Ставлюся до власного бізнесу як до викладацької діяльності. Я ділюся знаннями, які пізніше мої учні можуть використати для самовдосконалення. Кажучи простими словами, я допомагаю учням опанувати програми, тобто digital audio workstation, що надалі допомагає їм самостійно створювати повноцінні треки. 

Для мене цей бізнес є додатковою ланкою діяльності, в якій я радий нести користь з власної роботи, допомагаючи іншим розвиватися в музичній сфері. Я набираю учнів з соціальних мереж, де також додатково розвиваю різні течії в музиці, які мене цікавлять. Вважаю, мій бізнес певною мірою є соціально-орієнтованим. 

Андрій Довгайчук у студії, для створення якої отримав грант
Фото: Микола Дерешок

Мій бізнес змінює суспільство на краще

Мене з юності цікавила музика, я був меломаном. Було цікаво ділитися з іншими людьми музикою, яка подобається. Тому в студентські роки вирішив, що хочу зосередитися на музиці, пов’язати з нею життя. Згодом відкрив власну діджей-школу, де викладав за схожим принципом. Сьогодні в мене є студійне обладнання та можливість використовувати ліцензійний софт, та, що найголовніше, професійно організовувати власну діяльність. 

Зараз хочу розвивати активно соціальні мережі, популяризувати власні платформи. У планах – напрацювати постійних клієнтів, яким би завжди хотілося приходити до мене. Хочеться, аби оформлення сторінок мало якісний вигляд, тому планую співпрацю з дизайнером, який буде розробляти логотип та візуальне оформлення. Також планую залучити людей, які займаються відео роботами, – будуть зніматися рекламні та інформаційні відеоролики. У такий спосіб я зможу більш детально висвітлювати та розвивати бізнес. Думаю, мій бізнес змінює суспільство на краще, адже щонайменше він сприяє розвитку культурного середовища. 

Василина Плебанович 

Ветеранка російсько-української війни, очільниця Рівненського осередку ГО «Жіночий ветеранський рух», відроджує вибійку – старовинну техніку декорування тканини

Стародавнє ремесло врятувало мене від депресії

Податися на грант мені підказала посестра, яка є учасницею громадської організації «Жіночий ветеранський рух». Я прислухалася та вирішила подати власну кандидатуру. Завдяки цьому проєкту, перш за все, я економлю власний час на пошуки інформації. 

По-друге, маю можливість більше часу приділяти власному бізнесу. А по-третє, з кожним днем працюю все ефективніше та ефективніше, а отже, збільшується й прибуток. І, звісно ж, фінансова підтримка. Я отримала станок для різьби по дереву, а також багатофункціональний пристрій, що містить в собі принтер та сканер. Ці інструменти допомагають мені швидше опрацьовувати замовлення. 

Коли я повернулась після служби, в мене виникла депресія. Через деякий час я все ж змогла взяти себе в руки та вирішила щось робити. Вважаю, що найгірше – це просто проживати своє життя. Тому поставила собі за мету віднайти та відновити будь-якою ціною ремесло, яке колись фігурувало в історії нашої держави. Я знайшла в літературних джерелах згадки про вибійку, після чого почала активно вивчати все про неї. Це зайняло дуже багато часу.

Не змінюю технологію предків

Пам`ятаю, довго вичитувала рецепт фарби, що застосовувався нашими предками у вибійці. Зрештою, за різними згадками мені вдалося його віднайти. Сьогодні я просто хочу відновити в точності історичне ремесло, яке використовували наші предки. Тому не змінюю технологію виробництва, а, навпаки, виготовляю власну продукцію. 

Перший етап – пошиття самої сорочки. Для цього я звертаюсь до кравчинь. Надалі я займаюсь вибійкою, але виключно у слушний для цього час. Потрібно розуміти, що вибійка сорочки залежить від багатьох факторів. По-перше, від епохи, в дусі якої створюється сорочка – чи то часи Візантії, чи то Козацької доби. По-друге, значну роль грає місячний цикл, який допомагає визначити конкретний день для вибійки. По-третє, сам візерунок вибійки також відрізняється, залежно від того, хто її буде носити. Наприклад, існує спеціальна синьо-жовта сорочка, яка допомагає одружитися незаміжнім жінкам та неодруженим чоловікам. Синій колір транслює жіночу енергію, а жовтий – чоловічу. 

Дотримання цих правил допомагає мені зробити кожну сорочку «справжньою», створеною згідно зі стародавніми звичаями та традиціями. Кожну сорочку я виготовляю з новим візерунком. За звичаями, не варто повторювати інші сорочки, бо чужа сорочка має чужу долю, а чужа доля може принести нещастя в життя того, хто її носитиме. 

Мета мого бізнесу – не лише продати сорочку, але й розповісти покупцю про неї крізь призму історії України. Хочу, аби українці знали, що нашою сорочкою є не лише вишиванка. Аби українці розуміли, що ми – багата історією нація. Саме це мене й мотивує.

Наталія Іванова

Колишня працівниця правоохоронних органів, готується до відкриття магазину військторгу в прифронтовій Попасній (Луганська область)

Мій бізнес потрібен місту

Моя сестра – активна користувачка соціальних мереж, і саме вона натрапила на публікацію й підказала мені податися на грант. Написати бізнес-план мені вдалося з першої спроби. Грант покриває витрати на відкриття власної справи, тож я можу вкласти власні кошти в асортимент магазину, а не в його оснащення. До того ж, я отримала безцінні знання. Впевнена, вони ще неодноразово знадобляться мені під час роботи.

Думаю, мій бізнес сьогодні як ніколи важливий для міста. Попасна – прифронтовий населений пункт, на місці працюють представники різних військ та силових структур. І службовий одяг їм доводиться замовляти через пошту. Мені здається, немає сенсу переплачувати, тому й вирішила відкрити власний магазин військторгу. 

Ця справа – про комфорт для військових

Товар планую купувати гуртовими партіями в Харкові. Далі – транспортувати його в рідне місто Попасна. Асортимент складатиметься з різноманітних камуфляжів, берців, рюкзаків, погонів, шевронів тощо. Я розумію, що в цьому є нагальна потреба. 

Сьогодні в моєму місті немає роботи, а місцеві мешканці масово переїжджають в інші міста. Декілька років тому до Попасної приїздило значно більше людей, сьогодні – здебільшого службові особи. Тож до відкриття такого магазину мене спонукає соціальне становище. Ця справа має бути не лише прибутковою, а й створювати комфортні умови для військових. У такий спосіб я робитиму певний внесок у суспільство.

Суспільство

У Києві запрацювала перша екомашина для збирання використаних батарейок (ФОТО)

Опубліковано

На правому березі Києва запустили першу екомашину, яка збиратиме використані батарейки на перероблення. Машина вивозитиме батарейки з усіх пунктів приймання руху «Батарейки, здавайтеся!».

Про це повідомили в русі «Батарейки, здавайтеся!».

Тест-драйв машини тривав упродовж місяця. Вона змогла перевезти понад п’ять тонн батарейок, які здавали кияни у магазинах-партнерах та будинках, що зареєстровані у програмі руху.

Читайте також: UAnimals оголосили лавреатів Всеукраїнської зоозахисної премії

Батарейки за принципом 100% перероблення залежно від типу передадуть таким заводам:

  • Eneris Recupyl в Польщі;
  • Accurec в Німеччині;
  • EraSteel у Франції тощо.

Перероблення матеріалу повністю фінансують партнери руху, а саме виробники й дистриб’ютори батарейок: Panasonic, VARTA, Duracell, GP Batteries та інші компанії.

Нагадаємо, що розробники з України запустили платформу для бронювання будинків на природі.

Фото: фейсбук-сторінка «Батарейки, здавайтеся!»

Читати далі

Суспільство

«Культурні сили» провели захід на тему підтримки жінок, які втратили чоловіків на війні

Опубліковано

«Культурні сили» та платформа «Меморіал» 26 березня провели захід, який присвятили розвитку культури підтримки жінок, які втратили чоловіків на війні. На події відбувся відкритий діалог між лідерками громадянського суспільства, представниками патронатних служб, військовими, волонтерами та митцями.

Про це повідомили в «Культурних силах».

Що обговорили на заході

Подію організували для того, аби почати діалог на важливу тему, яку можуть оминати у суспільстві через її важкість. Спікери обговорювали, як не залишати жінок, які втратили коханих наодинці з горем, а також як навчитися не шкодити, натомість вміти підтримувати і турбуватися.

На панелі «Культура підтримки» керівниця психологічного простору «ПроЖИТИ» Катерина Чижик розповіла:

«Для мене особисто одним із тригерних слів було “тримайся”. Нема мені за що триматися, нема за кого триматися. І ще, коли сусіди або хтось кажуть: “та молода, ще вийдеш заміж” це саме болюче, що можна сказати жінці, яка втратила свого коханого чоловіка».

Катерина втратила свого чоловіка у 2023 році. Аби пережити цю подію, жінка почала створювати власне місце сили. У цей період виник психологічний простір «ПроЖИТИ».

Читайте також: Ukraїner та PR Army створили фільм про депортацію кримських татар (ВІДЕО)

У «Культурних силах» зазначили, що саме в громадському секторі започатковують проєкти, які можуть полегшувати проживання горя втрати.

«Якби не громадський сектор, я взагалі не уявляю, що було б з багатьма членами родин загиблих. Громадським організаціям, які підтримують рідних і близьких загиблих воїнів, треба об’єднувати зусилля, бо державним органам та суспільству часто байдуже на їх проблеми»‚ — розповіла очільниця фонду «Маємо жити» Оксана Боркун.

Також важливою темою для жінок, які втратили своїх чоловіків, є збереження пам’яті про них. Керівниця патронатної служби «Азов.Супровід» Ріна Рєзнік зазначила:

«Є величезна кількість онлайн-петицій про присвоєння звання Героїв України. І ми з одного боку розуміємо, що кожен з загиблих герой цієї країни, а з іншого боку також розуміємо, що не можемо забезпечити кожному цю державну нагороду, назву міста, назву вулиці й таке інше. Зараз це є найбільшим випробуванням, як весь цей обсяг горя акумулювати і дати кожній індивідуальній, величезній, серйозній трагедії достатньо простору і місця для того, щоб це вшанування було достатньо гідним і великим». 

Презентація кліпу «Місто наречених»

На події «Культурні сили» представили новий кліп на пісню Саші Чемерова «Місто наречених». Його присвятили жінкам, які пережили втрату. У кліпі знялася Таті Сонце (Тетяна Мельник).

«Головна героїня цього кліпу не актриса, це жінка, котра втратила свого коханого на війні. І тут на екрані ми можемо бачити не гру, а власне проживання втрати», — зазначив засновник платформи «Культурні сили» Миколай Сєрга.

Автор пісні Саша Чемеров поділився своїми емоціями від переглядання кліпу:

«Як і всі присутні, я вперше дивився цей кліп. І мені важко було втримати сльози. Моїм завданням було не констатувати факт втрати, а дати надію. Тому що життя все ж таки продовжується, все ж таки життя має сенс». 

Відео: ютуб-канал «Культурних сил»

Довідка

«Культурні сили» — це платформа, що об’єднує військових творчих професій, культурних діячів, аналітиків та волонтерів. До цієї платформи входять такі проєкти та бренди:

  • «Культурний десант»;
  • «Книга на фронт»;
  • «Фронтова студія»;
  • «Оркестр 59» тощо.

«Культурні сили» формують та розвивають воїнську культуру, забезпечують морально-психологічну підтримку військових, підтримують родини загиблих, розвивають культурну дипломатію та впроваджують стратегії впливу через культуру та мистецтво.

Нагадаємо, що «Культурні сили» провели у Києві відкриту розмову, присвячену колективній пам’яті.

Фото: «Культурні сили»

Читати далі

Суспільство

На Подолі в Києві відкривають креативний простір MLYN design hub (ФОТО)

Опубліковано

У Києві відкриють новий креативний простір MLYN design hub, присвячений сучасному українському дизайну. Відвідувати простір можна буде щодня та безплатно. Відкриття MLYN design hub запланували на квітень 2025 року.

Про це повідомили у команді простору.

Що буде в MLYN design hub

Простір працюватиме у стінах колишнього заводу «КиївМлин», у якого й запозичили частину назви. Головна мета проєкту — знайомити українців з якісними предметами інтер’єру, що виробили в Україні, та популяризувати їх.

Українські виробники та дизайнери зможуть представляти свої роботи у межах експозицій інтер’єрних предметів. Виставкова зала оновлюватиметься кожні три-чотири місяці.

«В MLYN design hub ми прагнемо зробити сучасний український дизайн більш помітним для широкої аудиторії. Тому відкрили цей простір — затишний, дружній, наповнений подіями, який щоденно дає можливості для розвитку і популяризації дизайну. Тут українські виробники і дизайнери можуть представити свої роботи на постійній основі, а відвідувачі — відкрити для себе якісні, естетично довершені предмети інтер’єру, створені в Україні», — зазначив засновник MLYN design hub Роман Михайлов.

Читайте також: «Довженко-Центр» запускає у шести містах кіноклуб

Перша експозиція

Першою виставкою у просторі стане експозиція під назвою «Зерно». Її створили під кураторством артдиректорки простору Ярослави України.

«Експозиція “Зерно” представить інсталяції різних інтер’єрних зон, скомпонованих з предметів українського виробництва. В ній ми переосмислимо традиції нашого дизайну в потоці сучасних тенденцій», — розповіла Ярослава Україна.

MLYN design hub працюватиме щодня, вхід для відвідувачів вільний. Експозиційна зона працюватиме з 10:00 до 19:00, а подієва зала прийматиме заходи до 23:00. Простір розташований за адресою вулиця Спаська, 36/31, на другому поверсі.

Раніше ми писали, що анонімний митець зі Львова зібрав понад мільйон гривень на військо за допомогою картин.

Фото: MLYN design hub

Читати далі