Як на смітті заробити до 600 тисяч гривень на рік

Чеський концерн Witkowitz, що спеціалізується на виготовленні машинобудівного обладнання, планує інвестувати у ПІВДЕНМАШ мінімально €50 млн для створення на його базі нових виробничих потужностей.

Про це повідомили у пресслужбі Південмашу.

Основним завданням співробітництва є розбудова нових проєктів з реконструкції залізничних дизельних двигунів та виробництва водневих двигунів. Орієнтовний запуск виробництва планують на кінець 2020 року. До цього часу буде створено три окремі виробничі зони:

• цех з ремонту колісних пар з обсягом інвестиції до €10 млн євро,
• цех з ремонту вагонів з обсягом до €2 млн євро,
• цех з ремонту локомотивів – до €10 млн євро.

Крім цього, планується формування торговельного майданчика авторизованого дилера концерну Witkowitz.

Читайте також: Відкрив онлайн-школу за $500 й отримав прибуток через 2 місяці: як мені це вдалося

Проєкт передбачає довгострокове співробітництво, в результаті якого буде створено:

• авторизовані сервісні центри з обслуговування локомотивів та дизельних двигунів,
• центр з капітального ремонту вагонів та колісних пар.

У подальших планах – завод з виробництва устаткування для виготовлення водню і центр з переобладнання локомотивів.

Читайте також: Зробити з Сурового Європу: як переселенка змінила життя цілого села на Донеччині

Співробітництво з концерном WITKOWITZ має стати черговим кроком на шляху пошуку нових можливостей завантажити виробництво, розширити географію виробничої кооперації та отримати доступ на нові для підприємства ринки, відзначив генеральний директор ПІВДЕНМАШу Сергій Войт.

Довідка

Witkowitz – один з найпотужніших машинобудівних заводів Центральної Європи. Він був заснований у XIX столітті і на сьогодні є всесвітньо відомим брендом з інноваційними технологічними  рішеннями.

Нагадаємо, у Дніпрі випробували двигуни для нової космічної ракети “Циклон-4”.

Як ми повідомляли раніше, в Україні запустять виробництво електробусів спільно з Південною Кореєю.

Усі фото: defence-ua.com.

У Дніпрі стартували роботи зі спорудження нового понтонного мосту через річку Шиянку, який розташується поруч зі старою переправою.

Про це пише Інформацітор.

Зазначається, що тривалий час мешканці житлового масиву Ігрень скаржилися на старий пішохідний міст через річку Шиянку, який почав іти під воду. Кілька років поспіль їм обіцяли будівництво нового мосту.

Читайте також: “Клуб 5 ранку”. Як ранні підйоми допоможуть вам покращити своє життя

Нині з одного боку річки фундамент для конструкції вже готовий, а з іншого – підготували для цього опалубку. Установлення очікують 12 привезених понтонів. У планах придбати ще 16.

До слова, старий міст частково розібрали, щоб не заважав будівництву і щоб ним не намагалися пройти люди. Якщо комусь треба переправитися через річку, там працює човняр, який безкоштовно перевозить всіх охочих. Він працюватиме щодня з 6:00 до 22:00.

Читайте також: Квитанція електронною поштою або в месенджер: як підприємці зможуть зекономити на покупці РРО?

Будівництво нового понтонного мосту планують завершити в жовтні 2020 року. Старий міст мають повністю демонтувати.

Читайте також: Гучніше за гармати: як активісти творять культуру в містах поблизу лінії фронту

Нагадаємо, Укравтодор презентував проєкт будівництва нової обхідної дороги Києва.

Як ми повідомляли раніше, у Києві проїзд транспорту Борщагівським мостом відновлять до кінця літа.

Усі фото: dp.informator.ua.

В Одесі бійці-спецпризначенці успішно завершили курс легководолазної підготовки у Водолазній школі Збройних сил України.

Про це пише Український мілітарний портал.

За їхньою інформацією, курс легководолазної підготовки був розрахований на чотири тижні.

Читайте також: Як українець став найкращим іноземним випускником британської військової академії (ВІДЕО)

Особливостями цього курсу, порівнянно з базовим, який проходять водолази інших спеціальностей, було скорочення терміну, а також проведення у вечірній час додаткових занять зі спеціальної фізичної підготовки у басейні.

Бійці набували специфічних навичок з прикладного фрідайвінгу, тобто з підводного плавання зі затримкою дихання, відпрацьовували у воді вправи зі значними психофізичними навантаженнями, у складі групи, де від кожного залежав загальний результат.

Читайте також: Переїхала з міста до села, бо повірила у МЕДРЕФОРМУ: історія лікарки з Полтавщини

Спецпризначенці завершили курс легководолазної підготовки, завданням якого було опанування ними впевненими навичками використання автономного водолазного спорядження з відкритою схемою дихання.

Кульмінація навчання ‒ складання кваліфікаційного іспиту, за результатами якого курсантам присвоїли первинну водолазну кваліфікацію.

Читайте також: “Клуб 5 ранку”. Як ранні підйоми допоможуть вам покращити своє життя

Нагадаємо, в акваторії Чорного моря відбулися змагання в пам’ять про загиблого спецпризначенця.

Як ми повідомляли раніше, українські військові беруть участь у навчаннях Saber Junction в Німеччині.

Усі фото: armyinform.com.ua.

У Черкасах біля дитячої клінки на вулиці Олени Теліги розмалювали пішохідний перехід та прикрасили його яскравими квітами.

Про це пише Вичерпно.

Зазначається, що ініціатор проєкту Микола Бондаренко, захотів, щоб «діти зростали у гарному середовищі, серед квітів, зелені та мистецьких об’єктів».

Читайте також: Переїхала з міста до села, бо повірила у МЕДРЕФОРМУ: історія лікарки з Полтавщини

«Кілька років тому намалювали чудові соняхи на стіні будинку по вул. 30 років Перемоги 22/1, вчора закінчили прикрашати перехід. За ці дні почув багато вдячних та схвальних слів про те, що відчуває кожен: що в ці сумні дні коронавірусу та економічного спаду багатьом потрібен привід для посмішки та кращого настрою. І це можуть бути саме такі об’єкти!» – написав автор арт-об`єкта.

Нагадаємо, на Черкащині колишній сільський голова на пенсії і майструє унікальні скрипки.

Як ми повідомляли раніше, у Черкасах відкрили дитячу вітрильну школу.

Усі фото: vycherpno.ck.ua.

У селі Скнилів на Львівщині у Краєзнавчій бібліотеці Анатолія Недільського відкрився Музей любові. Про це повідомляє Еспресо.

У Скнилові є Музей галицької родини, Музей стародруків, виставкові зали і навіть імпровізована театральна сцена, а днями було урочисто відкрито Музей любові.  Як утримування музею, так і підбір колекцій лежать на плечах львівського краєзнавця, котрий впродовж десятків років займався торгівлею антикварними книгами. Початковий задум книгозбірні у 20 тисяч примірників розгорнувся у масштабніший музейний комплекс.  

Читайте також: Понад 120 інтерактивних експонатів та інсталяцій: коли відкриють і яким буде перший Музей науки в Києві

“Можна було наставити возів, вишиваних рушників, глечиків, написати великі таблички “сідати заборонено”, “не торкатись”, “не фотографувати”. Я вирішив зробити все з точністю до навпаки, – розповідає Анатолій Недільський, – ці ж традиційні заборони є інерцією радянського краєзнавства, котре намагалось зробити все, аби стало нудно і відвідувач якнайшвидше втік. Я дозволяю брати експонати до рук, можна вбирати старий одяг, діти можуть взяти ляльку, погортати книжку. Зрештою, замість зіпсутого одягу повішаю інший, чи поставлю іншу книжку. Головне, аби минуле промовляло до відвідувачів”. 

Чим особливий музей

Задум Музею Любові виник завдяки функціонуванню Музею галицької родини, в якому крім літератури експонувались предмети “побутових галицьких радостей” 1920-30 років, включно із ліжком чи старовинними рейтузами. “Президенти змінюються, політики приходять інші, війни теж закінчуються рано чи пізно, а любов – вічна. Доки існує людство, доти є любов до батька, до мами, до дружини, до жінки, до чоловіка, до всього сущого”, – розповідає музейник.  Сама ж експозиція Музею любові складається як з ужиткових предметів, так і з витворів мистецтва. За словами музейника, серед раритетних експонатів й є такі, що немовби багато і не коштують, натомість вони цінні і цікаві в історичному, етнографічному й патріотичному плані.  

“Звісно, можна було відкрити будку з біляшами чи шаурмою, чи поставити мережу таких будок, відкрити ресторанчик чи барчик. Але це мені нецікаво, – пояснює Анатолій Недільський, – я вже немолода людина, тож хочу зробити щось в радість іншим. І знаєте, за 2 останні роки жодна людина ні в очі, ні поза очі не сказала, що це щось непотрібне, що це пуста трата енергії чи грошей”. 

Під час карантину Краєзнавча бібліотека Анатолія Недільського працюватиме лише на вихідних, для відвідин слід попередньо записатись, зокрема через  сайт https://nedilskiy-library.com.ua/

Фото: espreso.tv

Київський академічний театр ляльок «Замок на горі» 15, 16 та 30 серпня покаже новий спектакль «Зубата втрата». Востаннє до «санітарних тем» театр звертався у 1930-х роках, коли на замовлення радянського Народного комісаріату охорони здоров’я було створено низку вистав, присвячених правилам гігієни та запобіганню поширення хвороб. 

Через 90 років обставини коригуються, у зв’язку з пандемією попит на санітарний театр поновлюється, однак, мотивація змінюється – тепер така вистава не примусове виконання директив державних установ, а особиста творча ініціатива митців. 

У новій виставі «Зубата втрата» актори – це лялькарі-лікарі, костюми – це захисний медичний спецодяг. Наразі це єдина «санітарна» вистава у театрах Києва.

Чим особлива п’єса?

П’єсу було написано спеціально для Київського академічного театру ляльок. «Зубата втрата» – результат творчої співпраці авторки та режисерки Катерини Лук’яненко з Національною спілкою театральних діячів України. Пані Катерина брала участь у роботі першої Лабораторії драматургії та працювала під творчим наглядом куратора лабораторії Павла Ар’є.

В основі сюжету лежить не шаблонна історія відомої народної або літературної казки. Ніхто з глядачів навіть не уявляє, що за дійство розгорнеться у прем’єрі, ніхто не знає фіналу, але всі сподіваються на гепі-енд. Але щоб його досягти, глядачам треба буде пройти цілий квест разом з головними героями – дівчинкою Лізою та її другом зубчиком Різцем -, здійснити подорож до країни молочних зубів, перемогти карієс, зустрітися із золотим зубом, сподобатися щіткам-контролерам, підкорити зубну пасту-літак, справити гарне враження на Зубну фею.

Зубна комедія жахів

За жанром це «зубна комедія жахів для дітей від 4 років». Постановники стверджуюсь, що глядачам боятися нічого, що цікаво буде і дітям, і дорослим. Адже недаремно побутує думка, що всі бояться візиту до стоматолога. Різниця лиш у тому, що діти – через біль, а дорослі – через вартість послуг.

«Це фантазія, гра, в якій стоматологи щирі, кумедні, нестрашні союзники, а не вороги, до речі, дуже засмучені через те, що діти їх бояться. Спектакль дозволить дитині (а може і дорослим) подивитися на роботу дантиста зовсім з іншого боку. Актори розраховують навіть викликати співчуття у юних театралів до цієї «невдячної» професії. Ми переконані, що після перегляду вистави стоматологічна ситуація глядачів значно поліпшиться», каже режисерка Катерина  Лук’яненко.

«Ми намагалися максимально гіперболізувати найстрашніші «зубні жахи». В жодному іншому театрі глядачі не побачать метрових гамбургерів та чизбургерів, що витанцьовують та чешуть язиками з шинки та салату латук, не почують арію чупа-чупсів заввишки з людський зріст, не спостерігатимуть за лицарським двобоєм на зубочистках-мечах, не сплетуть сітку з зубної нитки», – зазначає художниця Дар’я Волокушина.