Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Як на лавандове поле заманити Джамалу. Кейс від Юлії Блях

Опубліковано

Підтримай ШоТам

Лавандовий прованс з озером і неймовірною атмосферою розкинувся у 38-ми кілометрах від Києва. В селі Порадівка Васильківського району можна провести фотосесію не гіршу, ніж на півдні Франції. Локація вже встигла причарувати українську співачку Джамалу.

Проте це ще не все. На лавандовому полі можна заробити тричі: здаючи його, як фотолокацію для естетів, робити олію, а також додавати квіти в мило власного виробництва. Ідея заснувати незвичайний бізнес належить Юлії Блях.

Юлія Блях

засновниця бренду “Лавандовий гай”

За освітою інженер. На початку 2000-х розвивала флагманські інтернет проекти. У 2012 році в Донецьку створила артель з виготовлення домашнього текстилю за малюнками старовинних італійських голчастих мережив. Але вся робота була зруйнована з початком війни. Проте у 2015 вирішила реалізуватися в новій для себе ніші.

У бізнесі: прагматика + творчість

Мене завжди вабили ароматні трави і ефірні олії. Обожнюю вдихати чисті природні запахи на повні груди. 

Тож перебуваючи в декреті, у 2015 році вирішила засадити 20 соток землі лавандою. Але спершу це був агротехнічний експеримент. Спершу був агротехнічний експеримент. Відслідковувала, як змінюються клімат і температура. Вивчала питання переробки, шукала виробничі косметичні компанії. Коли все проаналізувала, зрозуміла, що лаванда в нашій місцевості має гарно себе почувати. Але було відкрите питання – чи перезимують кущі.

У селі Порадівка фотоестетів чекає локація “Лавандовий гай” та її власниця – Юлія

Бізнес не будувала навмання. Поєднала творчий і прагматичний підхід. Розрахунок був, що квіти перероблятиму на ефірні олії, а саму локацію в період цвітіння перетворю на фотозону для туристів. План спрацював повністю. Зараз цей бізнес для мене трамплін перед наступним етапом розвитку.

950 гривень за годину зйомки на полі

Із середини червня по 7 липня можна завітати на лавандове поле для фотозйомки. За сезон 2018 року локацію відвідало 1500 туристів. Протягом трьох тижнів цього року на полі побуває 1900 відвідувачів. До кінця сезону все заброньовано.

Читайте також: Зірки Бродвею у райцентрі: як Тульчин став українською столицею опери

Година перебування на полі коштує від 750 до 950 грн. Всередньому, щогодини на локації присутні 5 людей. Для відвідувачів поле відкрите з 4:30 ранку і до 21. Щоб потрапити на поле, необхідно заздалегідь забронювати час на сайті.

У сезон розписана кожна хвилина

Період зйомок триває три тижні. Протягом цього часу мені допомагають рідні і друзі. Жити в темпі марафону, коли розписана кожна хвилина – складно. Часу не вистачає катастрофічно. Бо крім модерування фотозони, є магазин косметики, куди весь час надходять замовлення. 

Три тижні лавандового сезону заброньовані туристами

Мої подруги приїздять, мінімум, раз на тиждень, допомагають зі справами, а найголовніше – готують їжу. Через шалений ритм і лише чотиригодинний сон, ще й доводиться сидіти на “дієті” із сосисок і хліба. Немає часу на готування. На цей період своїх дітей відправляємо в табори, або до бабусь.

На локацію приїздила Джамала

Лавандове поле облюбували блогери. Поле часто використовують для зйомки реклами. Найчастіше це одяг, текстиль і взуття.

А ще якось приїздили Джамала, блогерки Аревік Арзуманова та Яна Станішевська. Часто приїздять публічні особи. Але намагаюсь не акцентувати на цьому увагу, зберігаючи їхнє право на приватність і відпочинок. Локація заточена під те, аби відвідувачі тут релаксували. Думаю, що клієнти це цінують.

Урожай збирають, як на Цейлоні

Левову частку роботи роблю сама, без найманих працівників. Оскільки бізнес не починала з валізою грошей, то й не можу зараз взяти помічника на зарплату. З роботами на полі допомагають наймані працівники.

Читайте також: Вінниця VS Венеція, або звідки гондоли на Південному Бузі?

Проте лаванду потрібно збирати вручну, зрізати серпами. Цього року великий об’єм квітів – планую зібрати 500 кілограмів. Тому на роботи запрошую волонтерів. Це буде гарна можливість релаксу на лавандовому полі і серед людей.  

Урожай лаванди збирають вручну. Цьогоріч бізнес-леді планує отримати 500 кг квітів

Якщо працюватиму одна на плантації, це розтягнеться на понад тиждень. А якщо залучити 4-5 людей, зробимо все за два дні. 

Читайте також: Святі на сушеній рибі. Як херсонці відродили чумацький іконопис

Просто збирати лаванду та скидати її на купу не можна, бо сировина дуже нагрівається і може зіпріти. Щоб не допускати процес гниття, свіжозрізану лаванду одразу переробляю в дистиляторі. 

Частину одразу відправляю на сушку, а потім з квітів роблю ароматичні саше. І там теж є певна специфіка із правильною закладкою сировини.

Натуральна косметика

У лінійці натуральної косметики 8 товарів: два сорти твердого мила, тонік, ефірна олія, бельді та убтани. Щоб отримати 10 мл лавандової олії, вартістю 340 гривень, потрібно переробити 1 кілограм квітів.

Чим можу похизуватися, що відрізняє від інших виробників – частина сировини все-таки вирощена власноруч і вона високої якості. Маю клієнтку, яка приїздить з Німеччини і купує мою косметику літрами. Думаю, це визнання.

Мило за рецептом Північної Африки

Це не якийсь хендмейд вдома, в каструльці. Сама із сумнівом ставлюся до продуктів кустарного виробництва. Тому рецепт мила бельді розробляли разом з професійним технологом, підбирали вдвох компоненти.

Бельді – м’яке мило родом з Морокко, але з додаванням наших інгредієнтів для живлення, лікування, та очищення шкіри. Коштує 180 гривень за 100 гр. За основу взятий рецепт з Північної Африки, де переробляють багато олійної сировини. Тамтешні жителі з давніх давен використовували шрот оливок, який лишався після пресування, для виробництва пастоподібного мила.

Читайте також: Психологія успіху: 9 порад для бізнесмена-початківця

Чим воно цікаве – м’яке, не змиває весь наш захисний шар зі шкіри, не пересушує її і не викликає дерматитів. Підходить тим, хто має проблемну шкіру.

Фішка – відкритість до клієнтів

У Порадівці маю свою маленьку лабораторію. Відео, як я там працюю і якісь робочі моменти, часто показую клієнтам у соцмережах. Навіть просто відвідувачі локацій можуть зазирнути на виробництво. 

10 мл лавандової олії коштує 340 гривень. Але щоб отримати стільки ефіру, потрібно переробити один кілограм квітів

Нещодавно показувала, як закладаю і переробляю мускатну шавлію. У Instagram можна переглянути не лише цей процес, а ще й як зливала гідролат і олію. Вважаю, що відкритість до клієнтів сприяє довірі. Я не з тих виробників, які ховаються.

Як дістатися та де купити?

У Києві маю точку продажу косметики на Михайлівській 24. Також роблю доставки поштою по Україні.

А щоб приїхати на лавандову локацію наступного року, потрібно їхати до села Порадівка, вул. Запорізька 13. Проте цього року сезон вже завершився. Також за деталями і маршрутом можна завітати на офіційний сайт, Facebook, Instagram.

Підтримай ШоТам

Суспільство

“Територія Донбасу може перетворитися на пустелю”. Як війна на сході впливає на ґрунти та що з цим робити

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам запускає атлас екологічних проблем Донбасу та способів їхнього вирішення “Cxiд Ekomap”. На мапі зібрані екологічні проблеми регіону – забруднення повітря та річок, сміттєзвалища, лісові пожежі, тліючі терикони, зниклі степи та інші. Завдяки інтерактивному атласу можна дізнатися детальну інформацію про проблему, а також інструменти та методи, необхідні для її вирішення, які пропонують науковці. Перший крок до розв’язання проблеми – розуміння її масштабності. І головна мета “Cxiд Ekomap” – розпочати діалог про вирішення екологічних проблем шляхом збору даних і допомоги тим, хто працює з питаннями екології Донбасу. Перелік на мапі є ще неповний, тому кожен із вас може долучитися до її наповнення та сприяти розв’язанню проблеми.

Військовий конфлікт та бойові дії негативно вплинули на стан вугільних шахт на Донбасі. Через їх незаплановане закриття відсутній контроль за рівнем води та газу. В результаті цього шахтні води отруюють питну воду і можуть перетворити навколишні території на солоне болото. Крім того, вже є проблема просідання та деградації ґрунтів. Екологи та місцеве населення неодноразово фіксували просідання поверхні, стіни будинків починають тріщати та можуть статися обвали. Це може спричиняти навіть землетруси. Вчені переконані, якщо не взятись за вирішення ситуації зараз, то територія буде просто непридатною для життя.

Марина Слободянюк

Марина Слободянюк

Експертка організації Truth Hounds, яка документує воєнні злочини і злочини проти людства з 2014 року.

Досліджуємо злочини проти людства та довкілля

Наша організація Truth Hounds займається документуванням воєнних злочинів та злочинів проти людства на Донбасі та у Криму з 2014 року. Але не тільки люди або власність можуть бути об’єктами злочину. Нещодавно ми провели дослідження екологічної ситуації на території Донецької та Луганської областей, адже злочини проти довкілля також мають місце. 

В ході нашого дослідження ми провели три польові місії на Донбасі, де фіксували проблемні моменти. Також зустрічались з керівниками підприємств, представниками влади, активістами, науковцями та технологами, щоб окреслити масштаб проблем. Крім того, ми робили низку “кабінетних досліджень” з відкритих джерел, адже дуже багато екологічних проблем є на непідконтрольних територіях, але ми туди не маємо доступу. Тому можемо користуватися тільки відкритими джерелами, щоб визначити масштаб проблеми.  

Ці дослідження засвідчують актуальний стан та динаміку зміни складу ґрунтів, поверхневих та стічних вод, ситуації з підприємствами вуглевидобувної, металургійної, нафтопереробної та хімічної промисловості та їхнього впливу на довкілля, стану флори та фауни, зокрема лісів, рідкісних представників природоохоронних зон, стану систем інфраструктури та постачання в регіоні. У всіх випадках є негативний вплив бойових дій на стан довкілля. 

Затоплення шахт – найбільша екологічна проблема

Найбільша екологічна проблема на Донбасі – це шахти. Бо це шахтарський край, де інтенсивність вугледобування дуже висока, і питання правильного закриття шахт є дуже важливим. А у нас шахти затоплюються, і це призводить до великих проблем довкілля – це і хімічний склад ґрунтів, і якість води, і проблема виходу метану, і проблема так званих техногенних землетрусів, причиною яких є не природні чинники, а саме діяльність людини. 

Читайте також: Затоплення шахт на Донбасі – найбільша небезпека для довкілля. Експерти розповіли, що з цим робити

На шахтах вода просто не відкачується, і через це, наприклад, у Макіївці фіксувались руйнування ґрунтів, тріщини в асфальтах. Чому виникла проблема з затопленням шахт? По-перше, на окупованій території шахтами ніхто не займається, вони просто розпилюються на металолом, а підземні вирубки безконтрольно затоплюються. По-друге, через воєнний конфлікт унеможливлюється експлуатація шахт та відбувається знеструмлення. По-третє, виробництво вугілля стає нерентабельним через військові дії, тому можна сказати, що потреби в шахтах немає. Внаслідок закриття шахти неконтрольовано затоплюються підземними водами і виникає високий ризик просідань і навіть провалів ґрунтів, затоплення значних поверхневих площ, виходу метану на поверхню. А це може стати причиною вибухів, руйнувань та отруєння населення, а ще цілої низки інших загроз.

Через 7 років після вибухів ґрунти такі ж забруднені

Через потрапляння шахтних вод у землю відбувається процес просідання і засолення  ґрунтів, деградація і заболоченість поверхні. Крім того, місцева родючість упала на декілька пунктів з 2014 року через отруєння землі продуктами розірваних снарядів. У цій зброї використовуються важкі метали, які взагалі не характерні для ґрунтів. 

Ми брали на пробу ґрунти після обстрілів недалеко від Слов’янська. Аналіз показав критичне перевищення показників гранично допустимої концентрації важких металів, зокрема титану, високий рівень сульфатного засолення. І попри те, що вибух був там ще 7 років тому, багато речовин досі залишаються у землі в надмірній кількості. Ми порівнювали результати з колегами з організації “Екологія. Право. Людина”, які брали проби ще у 2015 році. І показники не змінились – що одразу після вибуху, що через 6 років. 

Окрім снарядів, що розірвались, на Донбасі величезна територія замінована. Тому ці території потрібно належним чином розмінувати, щоб це якомога менше зашкодило ґрунтам. Інакше територія просто перетвориться на пустелю. Це величезна проблема, тому для її вирішення необхідна комплексна робота з залученням фахівців. 

Фото: armyinform.com.ua

У своєму дослідженні ми зазначали, що моніторинг динаміки просідання ґрунтів можливий завдяки супутниковим знімкам та геодезичному аналізу ґрунтів, зокрема на тимчасово окупованих територіях. І у Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України зафіксовано такі просідання ґрунту у деяких містах Донецької області: неподалік від шахт у Київському районі (Донецьк) – 53 см; у Калінінському районі (Донецьк)- 69 см; у Петровському районі (Донецьк)- до 92 см; поблизу шахти “Щегловська” (Макіївка) – 52 см; у Гірницькому районі (Макіївка) – 63 см. Тобто, ситуація вже катастрофічна.

Зруйновані підприємства є джерелом небезпечних відходів

Ще однією причиною забруднення ґрунтів є порушення роботи та аварії на промислових та інших підприємствах регіону. Наприклад, у дослідженні ми згадували Лисичанський нафтопереробний завод, який горів у 2014 році. Там відбулись значні пошкодження місткостей з нафтою, які горіли кілька днів. До речі, використання таких об’єктів як захисту підходить під визначення воєнних злочинів. Розташовані на території регіону об`єкти виробництва підприємства через те, що їх дуже багато, сильно страждають, і це великий ризик для довкілля. 

Якщо говорити про промислові об’єкти, розташовані на непідконтрольній території, то найбільшу загрозу там становлять підприємства поблизу міста Горлівка. Річ у тім, що тут багато критичних підприємств, неправильна експлуатація яких може призвести до катастрофічних наслідків. Це насамперед Горлівський коксохімічний завод, Горлівський хімічний завод, Микитівський ртутний комбінат та інші. Усі ці підприємства є джерелами високого ризику. Наприклад, накопичувач хімічних відходів при хімзаводі перебуває в аварійному стані (приблизно 11,6 тон відходів), уже зараз він забруднює високотоксичними речовинами навколишні ґрунти та воду. Через бойові дії припинив діяльність ртутний завод, і як наслідок — забруднення довкілля ртуттю з тисяч неутилізованих ламп та відходів виробництва. Отруйні радіоактивні елементи забруднюють ґрунти.

Для розв’язання проблеми необхідна система моніторингу

Наше дослідження – це інформаційна кампанія, яку ми провели, щоб наголосити на проблемі ще раз. Потрібно починати діяти і хоча б налагодити систему моніторингу стану довкілля в регіонах. Зараз немає нормальної централізованої системи, яка б відстежувала зміни. Якщо на Луганщині взяти дві проби, то це буде не результативно взагалі. Тому такі аналізи треба проводити часто і в досить великій кількості. Особливу увагу слід приділити таким місцям, де були обстріли або якісь серйозні викиди в довкілля, скиди шахтних вод в річки або затоплення територій. Централізована система, яка має отримувати багато даних, бути репрезентативною і часто поновлюватися, щоби можна було відстежити якісь тенденції. 

Читайте також: Снаряди вбивають ґрунт. Як на Донбасі відновлюють дику природу після впливу війни

Окрім висвітлення проблеми, на презентації нашого дослідження ми запросили представників Департаменту екології та природниз ресурсів, щоб разом зайнятись розслідуванням злочинів проти довкілля. Звичайно, життя і добробут людей на першому місті, але довкілля дуже пов’язане з цим. Тому цей напрямок не можна залишати нерозробленим. Ми сподіваємося, що своїм звітом хоч все ж вдалося якось зрушити проблему цю, і донести інформацію до влади. 

Для розв’язання проблеми потрібно з нуля розробляти програми і залучати експертів, які робитимуть точні аналізи. Не ентузіасти, які як ми беруть проби ґрунту для свого звіту. Щоб розробити програму оздоровлення ґрунтів, потрібні більш комплексні аналізи. Тому спочатку треба починати з моніторингу, обробки цих даних, а потім вже розуміти, як правильно розв’язувати проблему.

Олег Улицький

Олег Улицький

Доктор геологічних наук, доцент, темою вугільних шахт займається з 1980-х років. Спеціалізується на екологічних питаннях. Директор Державної екологічної академії післядипломної освіти та управління, професор кафедри «Екологічна безпека».

Грунти біля проммайданчиків не придатні для сільського господарства

Шахта – це потенційно небезпечний об’єкт. Через їх закриття на поверхню виходять шахтні води, які мають багато забруднювальних речовин та важких металів, які будуть розповсюджуватися з атмосферними опадами. І це призводить до забруднення ґрунтів. 

Викид в атмосферу таких речовин як формальдегід, діоксид азоту, фенолом, бензопірен, метан під час видобутку вугілля призводить до деформації гірського масиву. Наприклад, працюють шахти Південнодонбаські ім. Сургая та шахта №1/3. Там свого часу ми зробили пости спостережень за рівнем земної поверхні. І в нас просідання сягали від 5 до 10 метрів. Ці площі на гірничому відводі вже були зняті з обороту, бо там під час деформування створювались штучні водойми, бо був порушений гідрогеологічний режим, і там утворювалось болото. Це пов’язано з просіданням земної поверхні. А на цих площах була зведена міська інфраструктура – каналізаційні мережі, водопровід, газопровід, фундаменти будівель. І це створювало дуже великі проблеми, бо були просідання і руйнування звичайних та виробничих будівель. 

Водоймище біля Єнакієвого, куди без будь-якого очищення скидають стоки з шахти. Яскраво-помаранчевим мулом забруднені також береги водоймища. 
Фото: freeradio.com.ua

Крім того, хімічні підприємства “Азот” Сєвєродонецький, “Рубіжанський краситель” вже закриті, але залишили всі оці негативні фактори, які впливають на забруднення міст. За структурою ми маємо різні ґрунти, які розповсюджені на тій чи іншій території. Але якщо створено, наприклад, гірниче підприємство з видобування вугілля, то воно відокремлене гірничим відводом. І далі вже ніхто не відстежує, що там відбувається. У нас моніторинг до такого рівня деталізації взагалі не підходить. 

Читайте також: «Степи – це не пустище». Як на Донбасі екологи рятують природу від остаточного зникнення

На ґрунтах, які розташовані біля проммайданчика, не можна вести сільське господарство. Якщо здійснена за планом фізична ліквідація шахти, то на цих земельних ресурсах, які були надані шахті як надра користування, має пройти процес рекультивації, нанесення родючого шару, озеленення, і тільки потім передача її органам місцевого самоврядування. А зараз у нас просто передають та й все. І це лягає тягарем на органи виконавчої влади, і що там робити, ніхто не знає. Цю землю не можна передавати у фермерське господарство для сільгоспробіт, бо це проммайданчик, він забруднений! А те, що зверху нанесли родючий шар, це ще не значить, що земля придатна до ведення сільськогосподарських робіт. Там можна зробити теплиці чи свинарник, але ніхто не знає, що в майбутньому буде з цією територією. 

Світлана Корсун

Світлана Корсун

Докторка сільськогосподарських наук, директорка Інституту прикладної біотехнології

Відновитися ґрунтам допомагають біодобрива

Природа сама дуже розумна, її закони працюють на відновлення екосистеми. Порушеній вибухом ділянці можна просто дати спокій, і з часом там поступово відновиться рослинний покрив і родючість. Такий процес називається «натуралізація». Якщо ж територію хочуть використовувати під пасовища, то вирви, які утворилися після вибухів, потрібно зарівняти, і кілька років поспіль висівати сумішку бобово-злакових трав.

У перший рік землю варто переорати й посіяти, а наступні роки — без оранки підсівати, «врізаючи» рядки. За можливості, ґрунт варто удобрювати відходами тваринництва, перегноєм, мінеральними добривами. Чарівного біологічного препарату, який би перетворив ґрунтову породу на ґрунт, немає. Але ситуацію можна поліпшити, якщо вносити під оранку перед першим посівом біопрепарат на основі комплексу мікроорганізмів. Їхнє використання сприятиме відродженню корисної мікрофлори в землі й поліпшить стан рослин, розвиток їхніх кореневих систем, що особливо важливо для формування структури ґрунту.

Важливо проводити аналіз стану землі

Якщо територію планують використовувати під посіви сільськогосподарських культур, то потрібно зарівняти вирви й переорати. В ідеалі — зробити найпростіший аналіз ґрунту пошарово — через кожні 20 сантиметрів до глибини в один метр, щоб зрозуміти, чи забезпечена земля рухомими формами азоту, фосфору, калію, і яка реакція середовища (pH). Відповідно до результатів аналізу, потрібно внести мінеральні добрива, а в ідеалі — й органічні. Також варто обов’язково збагатити мікробіоту ґрунту біопрепаратами й повторювати це щороку. Висівати 1-3 роки поспіль сумішку з ячменю й еспарцету як вирівнювальний посів. Якщо на рослинах будуть помітні ознаки хвороб, то варто звернутися до фахівців-біологів.

Якщо територія з вирвами ще й забруднена залишками нафтопродуктів, шлаків тощо, то після вирівнювання потрібно обов’язково відібрати проби ґрунту. Важливо в такому випадку визначити вміст токсичних сполук у верхньому шарі землі та можливість використання цієї території для вирощування сільськогосподарських культур. Але, щоб не втрачати час, під оранку внести біопрепарат і посіяти сумішку бобово-злакових трав. Подальші рішення про відтворення родючості ґрунту і використання ділянки слід ухвалювати, залежно від результатів аналізу.

Проєкт реалізується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки в рамках Transition Promotion Program. Погляди, викладені у цьому матеріалі, належать авторам і не відображають офіційну позицію МЗС Чеської Республіки.

Підтримай ШоТам

Читати далі

Суспільство

На Рівненщині запустили краєзнавчий веломаршрут

Опубліковано

Підтримай ШоТам

Відбулася велопрогулянка Острозькою громадою на Рівненщині в рамках реалізації проєкту «8 поДІЙ для об‘єднання».

Про це повідомили на фейсбук-сторінці Культурні та креативні індустрії Острозької громади.

Історико-культурний маршрут пролягав маршрутом: Оженин – «Панський ліс» – Вишеньки – Українка – Плоске – «Дика Дивізія» – Вікова діброва Острожчини – «Високий хутір» села Оженин.

Мандрівка розпочалася з перевірки технічного стану велосипедів і короткого інструктажу з первинного огляду велосипеда, а також розповіді про деякі потрібні аксесуари: світло, блимак, насос, світловідбиваючі елементи і засоби захисту.

На історико-культурному маршруті ознайомилися з такими об’єктами:

  • Маєток Єловицьких в Оженині
  • Костел 1930 року (нині приміщення школи)
  • Церква святого архангела Михаїла 1871 року
  • Стара поштова дорога
  • «Панський ліс»
  • Чеські будинки біля села Вишеньки
  • Свято-Троїцька церква 1786 року в Українці
  • Родинний склеп і каплиця
  • Льох палацового комплексу Четвертинських в Плосці
  • Церква Різдва Богородиці 1877 року
  • «Дика Дивізія»
  • Вікова діброва Острожчини – майстер-клас з визначення віку дерев
  • Розповідь про польські хутори «Маювку» і «Вітольдівку»

Читайте також: «На передовій мріяли про нормальну їжу». Як бойові побратими відкрили власний бізнес

Автор маршруту – Олександр Хома.

Проєкт реалізується у рамках конкурсу соціальних ідей у Рівненській області за підтримки проєкту “Зміцнення міжсекторальної співпраці для соціальної згуртованості (SC3)”, що співфінансується Європейським Союзом та Британською Радою в Україні в партнерстві з ГО “Молодіжна Платформа”, ВМГО «ФРІ Острог».

Нагадаємо, громада Чернігівщини виграла майже 1 млн грн на створення веломаршруту.

Усі фото: фейсбук-сторінка Культурні та креативні індустрії Острозької громади.

Підтримай ШоТам

Читати далі

Суспільство

На Київщині офіційно з’явився перший природний ліс

Опубліковано

Підтримай ШоТам

Дві ділянки лісу на Київщині, на яких висаджений ялівець звичайний, визнали офіційно природним лісом.

Про це повідомили на фейсбук-сторінці Всесвітнього фонду природи WWF-Україна.

Відтепер на цих ділянках заборонені всі види рубок і лісова екосистема максимально захищена.

Читайте також: «На передовій мріяли про нормальну їжу». Як бойові побратими відкрили власний бізнес

Загальна площа ділянок – 44,1 гектара, обидві вони розташовані у межах ландшафтного заказника місцевого значення “Яхнівський”.

За даними фонду, загалом експерти WWF-Україна ідентифікували на Київщині 15 ділянок природних лісів загальною площею 149,6 га. Наразі тривають роботи з надання їм охоронного статусу.

Нагадаємо, Вінниччина готується до масштабної екоакції «Озеленення планети».

Головне фото: facebook.com/wwfukraine.

Підтримай ШоТам

Читати далі