Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
>

Суспільство

Як на лавандове поле заманити Джамалу. Кейс від Юлії Блях

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Лавандовий прованс з озером і неймовірною атмосферою розкинувся у 38-ми кілометрах від Києва. В селі Порадівка Васильківського району можна провести фотосесію не гіршу, ніж на півдні Франції. Локація вже встигла причарувати українську співачку Джамалу.

Проте це ще не все. На лавандовому полі можна заробити тричі: здаючи його, як фотолокацію для естетів, робити олію, а також додавати квіти в мило власного виробництва. Ідея заснувати незвичайний бізнес належить Юлії Блях.

Юлія Блях

засновниця бренду “Лавандовий гай”

За освітою інженер. На початку 2000-х розвивала флагманські інтернет проекти. У 2012 році в Донецьку створила артель з виготовлення домашнього текстилю за малюнками старовинних італійських голчастих мережив. Але вся робота була зруйнована з початком війни. Проте у 2015 вирішила реалізуватися в новій для себе ніші.

У бізнесі: прагматика + творчість

Мене завжди вабили ароматні трави і ефірні олії. Обожнюю вдихати чисті природні запахи на повні груди. 

Тож перебуваючи в декреті, у 2015 році вирішила засадити 20 соток землі лавандою. Але спершу це був агротехнічний експеримент. Спершу був агротехнічний експеримент. Відслідковувала, як змінюються клімат і температура. Вивчала питання переробки, шукала виробничі косметичні компанії. Коли все проаналізувала, зрозуміла, що лаванда в нашій місцевості має гарно себе почувати. Але було відкрите питання – чи перезимують кущі.

У селі Порадівка фотоестетів чекає локація “Лавандовий гай” та її власниця – Юлія

Бізнес не будувала навмання. Поєднала творчий і прагматичний підхід. Розрахунок був, що квіти перероблятиму на ефірні олії, а саму локацію в період цвітіння перетворю на фотозону для туристів. План спрацював повністю. Зараз цей бізнес для мене трамплін перед наступним етапом розвитку.

950 гривень за годину зйомки на полі

Із середини червня по 7 липня можна завітати на лавандове поле для фотозйомки. За сезон 2018 року локацію відвідало 1500 туристів. Протягом трьох тижнів цього року на полі побуває 1900 відвідувачів. До кінця сезону все заброньовано.

Читайте також: Зірки Бродвею у райцентрі: як Тульчин став українською столицею опери

Година перебування на полі коштує від 750 до 950 грн. Всередньому, щогодини на локації присутні 5 людей. Для відвідувачів поле відкрите з 4:30 ранку і до 21. Щоб потрапити на поле, необхідно заздалегідь забронювати час на сайті.

У сезон розписана кожна хвилина

Період зйомок триває три тижні. Протягом цього часу мені допомагають рідні і друзі. Жити в темпі марафону, коли розписана кожна хвилина – складно. Часу не вистачає катастрофічно. Бо крім модерування фотозони, є магазин косметики, куди весь час надходять замовлення. 

Три тижні лавандового сезону заброньовані туристами

Мої подруги приїздять, мінімум, раз на тиждень, допомагають зі справами, а найголовніше – готують їжу. Через шалений ритм і лише чотиригодинний сон, ще й доводиться сидіти на “дієті” із сосисок і хліба. Немає часу на готування. На цей період своїх дітей відправляємо в табори, або до бабусь.

На локацію приїздила Джамала

Лавандове поле облюбували блогери. Поле часто використовують для зйомки реклами. Найчастіше це одяг, текстиль і взуття.

А ще якось приїздили Джамала, блогерки Аревік Арзуманова та Яна Станішевська. Часто приїздять публічні особи. Але намагаюсь не акцентувати на цьому увагу, зберігаючи їхнє право на приватність і відпочинок. Локація заточена під те, аби відвідувачі тут релаксували. Думаю, що клієнти це цінують.

Урожай збирають, як на Цейлоні

Левову частку роботи роблю сама, без найманих працівників. Оскільки бізнес не починала з валізою грошей, то й не можу зараз взяти помічника на зарплату. З роботами на полі допомагають наймані працівники.

Читайте також: Вінниця VS Венеція, або звідки гондоли на Південному Бузі?

Проте лаванду потрібно збирати вручну, зрізати серпами. Цього року великий об’єм квітів – планую зібрати 500 кілограмів. Тому на роботи запрошую волонтерів. Це буде гарна можливість релаксу на лавандовому полі і серед людей.  

Урожай лаванди збирають вручну. Цьогоріч бізнес-леді планує отримати 500 кг квітів

Якщо працюватиму одна на плантації, це розтягнеться на понад тиждень. А якщо залучити 4-5 людей, зробимо все за два дні. 

Читайте також: Святі на сушеній рибі. Як херсонці відродили чумацький іконопис

Просто збирати лаванду та скидати її на купу не можна, бо сировина дуже нагрівається і може зіпріти. Щоб не допускати процес гниття, свіжозрізану лаванду одразу переробляю в дистиляторі. 

Частину одразу відправляю на сушку, а потім з квітів роблю ароматичні саше. І там теж є певна специфіка із правильною закладкою сировини.

Натуральна косметика

У лінійці натуральної косметики 8 товарів: два сорти твердого мила, тонік, ефірна олія, бельді та убтани. Щоб отримати 10 мл лавандової олії, вартістю 340 гривень, потрібно переробити 1 кілограм квітів.

Чим можу похизуватися, що відрізняє від інших виробників – частина сировини все-таки вирощена власноруч і вона високої якості. Маю клієнтку, яка приїздить з Німеччини і купує мою косметику літрами. Думаю, це визнання.

Мило за рецептом Північної Африки

Це не якийсь хендмейд вдома, в каструльці. Сама із сумнівом ставлюся до продуктів кустарного виробництва. Тому рецепт мила бельді розробляли разом з професійним технологом, підбирали вдвох компоненти.

Бельді – м’яке мило родом з Морокко, але з додаванням наших інгредієнтів для живлення, лікування, та очищення шкіри. Коштує 180 гривень за 100 гр. За основу взятий рецепт з Північної Африки, де переробляють багато олійної сировини. Тамтешні жителі з давніх давен використовували шрот оливок, який лишався після пресування, для виробництва пастоподібного мила.

Читайте також: Психологія успіху: 9 порад для бізнесмена-початківця

Чим воно цікаве – м’яке, не змиває весь наш захисний шар зі шкіри, не пересушує її і не викликає дерматитів. Підходить тим, хто має проблемну шкіру.

Фішка – відкритість до клієнтів

У Порадівці маю свою маленьку лабораторію. Відео, як я там працюю і якісь робочі моменти, часто показую клієнтам у соцмережах. Навіть просто відвідувачі локацій можуть зазирнути на виробництво. 

10 мл лавандової олії коштує 340 гривень. Але щоб отримати стільки ефіру, потрібно переробити один кілограм квітів

Нещодавно показувала, як закладаю і переробляю мускатну шавлію. У Instagram можна переглянути не лише цей процес, а ще й як зливала гідролат і олію. Вважаю, що відкритість до клієнтів сприяє довірі. Я не з тих виробників, які ховаються.

Як дістатися та де купити?

У Києві маю точку продажу косметики на Михайлівській 24. Також роблю доставки поштою по Україні.

А щоб приїхати на лавандову локацію наступного року, потрібно їхати до села Порадівка, вул. Запорізька 13. Проте цього року сезон вже завершився. Також за деталями і маршрутом можна завітати на офіційний сайт, Facebook, Instagram.

Суспільство

ЗСУ використовують українські е-байки Delfast із контейнером для керованих ракет

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

З початку повномасштабної війни український виробник електровелосипедів Delfast передав нашим Збройним Силам електробайки власного виробництва.

Про це повідомив у фейсбуці СЕО компанії Данило Тонкопій.

Підприємець розповів, що лише тепер отримав дозвіл від командування про публікацію фотографії байків. Як стало відомо, електробайки допомагають мобільним групам ЗСУ.

На фото видно, що до байків прикріплені контейнери для переносної протитанкової керованої ракети малої дальності NLAW.

«Байк сподобався і реально може працювати для мобільних груп. У планах використання – виїзди для аеророзвідки та із приладдям для роботи по “коробочках”», – такий відгук надіслав один із воїнів.

Читайте також: Софт для богів війни та «вбивця» російських позицій «Валькірія». Як «Армія SOS» наближає нашу перемогу

У компанії Delfast відзначили, що допомагають ЗСУ із першого дня війни і передають не менш як 5% від усіх доходів на допомогу Україні.

Довідка

Український стартап Delfast запустив Данило Тонкопій та Сергій Денисенко у 2014 році як сервіс екологічної доставки. З 2017 року Delfast займається електробайками. Електровелосипеди Delfast можуть проїхати понад 500 км на одному заряді без допомоги педалей.

Нагадаємо, тернопільська компанія ELEEK, що виготовляє електробайки, безкоштовно передала військовим 50 байків. Такий транспорт зручний на бездоріжжі і не дорогий в обслуговуванні.

Як ми повідомляли раніше, в Україні виготовили унікальну машину для рятувальників з інтернетом Starlink.

Фото: facebook.com/datonko.

Читати далі

Суспільство

Софт для богів війни та «вбивця» російських позицій «Валькірія». Як «Армія SOS» наближає нашу перемогу

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Програмне забезпечення «Кропива» знає чи не кожен український боєць, від снайпера до військового протиповітряної оборони. Саме завдяки йому наша армія може виконувати тисячі дій, необхідних під час ведення бою. Безпілотний комплекс «Валькірія» також отримав визнання серед захисників. Усе це проєкти фонду «Армія SOS», який допомагає українським військовим уже вісім років поспіль.

Олексій Савченко, волонтер «Армія SOS», розповів ШоТам, як змінилася діяльність фонду після 24 лютого, як створювалася знаменита «Кропива» та яка найголовніша ціль на найближчі місяці.

Олексій Савченко

Волонтер «Армія SOS»

Як утворилася «Армія SOS»

У 2014 році, з початком російського вторгнення в Україну, з’явився такий запит: великій кількості мобілізованих у військовій частині на «Десні» потрібна була допомога зі спорядженням. Ми, здебільшого всі – учасники Революції гідності, взялися за нього. Бронежилети та форму, які могли знайти на складах, купили власним коштом і вирушили передавати у військову частину. З нами тоді поїхали журналісти, які все це відфільмували. І після цього сюжету на нас звалився просто шквал запитів від військових та одночасно пропозицій від донорів, які хотіли допомогти грошима.

Так і з’явилася громадська ініціатива «Армія SOS». Тоді нас було четверо. Тепер постійний кістяк команди – приблизно 30 людей. Ще нам допомагають волонтери, їхній склад постійно змінюється: хтось йде, а хтось додається.

Військові ЗСУ з планшетами від Армія SOS

Після 24 лютого виникла потреба в серійному виробництві

Робота фонду почалася з того, що ми возили «класику», як ми це називаємо: бронежилети, шоломи, форму та берці. Згодом перейшли у більш нішеву допомогу. Нині маємо чотири основні напрямки: наше програмне забезпечення «Кропива», будівництво безпілотних літальних комплексів «Валькірія», мобільні станції радіорозвідки та доставлення вживаних автомобілів для передової. 

З новим етапом війни пріоритети нашої діяльності особливо не змінилися. Єдине що – дуже швидко зросли обсяги. Якщо до цього ми могли зробити декілька інсталяцій програмного забезпечення за тиждень, то після 24 лютого це могли бути тисячі інсталяцій за день. Стрибок був суттєвий. Також ми стикнулися з тим, що зі своїми виробничими потужностями безпілотних комплексів не в змозі забезпечити потреби фронту. Ми можемо виготовляти до чотирьох безпілотників на місяць, коли потрібно робити мінімум п’ять на тиждень. Тому тепер ми розгортаємо промислове, серійне виробництво. Це необхідно, адже збивають навіть такі захищені літаки, як у нас, особливо коли відбувається велика інтенсивність бойових дій.

Софт, створений у співпраці з військовими

Програмне забезпечення «Кропива», яке ще може називатися «Планшети Армія SOS», – артилерійський софт, розроблений нами. Це найбільший наш проєкт за всю історію. Роль «Кропиви» необмежена. Уявіть: усе командування, артилеристи, снайперські пари, а тепер ще й протиповітряна оборона використовують систему координат і ці планшети, завдяки яким відбувається передача інформації. Командні штабні центри отримують від нас комплекси – великі телевізори, на які стікається інформація з усіх планшетів. Це програмне забезпечення керує війною.

Командний пункт ЗСУ моніторить ситуацію на фронті

Ми почали розробляти його наприкінці 2014 року за запитом від військових і виключно у співпраці з ними. Їм потрібні були якісні карти, але ми не могли знайти засоби, щоб просто друкувати мапи. І вирішили так: зробити якісні супутникові знімки на планшет. Потім проєкт почав обростати додатковими запитами. Військові говорили: «Нам потрібні координати, розрахунки». І у 2016 році це поступово переросло в повноцінну програму, що постійно вдосконалюється.

У програмному забезпеченні можуть бути питання щодо user-friendly інтерфейсу на кшталт «не має бути більше трьох кліків на одну операцію». Однак ми не дивимося на наш софт з точки зору бізнесу. Жодний військовий не використовує це програмне забезпечення на 100 %, йому потрібно 20-30 % всього функціоналу. Військові сил ППО користуються тим, що їм треба, мінометники – своїм тощо. Ми для своїх цілей теж звертаємося до софту, і нам потрібно приблизно 5 % функціоналу програмного забезпечення.

Боєць ЗСУ користується софтом
Боєць ЗСУ користується планшетом з софтом «Кропива».

«Валькірія» – один з основних БПЛА на фронті

На початку своєї діяльності ми багато експериментували й розробляли різні типи безпілотних літальних комплексів. Нині залишився один – це крило «Валькірія». У цього БПЛА такі самі льотні характеристики, як у «Фурії» та «Лелеки» – це відомі комплекси, що стоять на озброєнні в армії. «Валькірія» літає, коригує і має серйозні успіхи. Наприклад, відома нині переправа в районі Білогорівки на Луганщині, що стала «другою Чорнобаївкою», була знайдена нашою «Валькірією». 

Знищена техніка російської армії в Білогорівці Луганської області
Техніка росіян, знищена завдяки «Валькірії» поблизу Білогорівки на Луганщині.

У чому особливість нашого безпілотного літального комплексу? В якісно відкаліброваному та продуманому програмному забезпеченні. Йому передували роки тестувань, помилок і виправлень, які привели до логічного результату – нині «Валькірія» є одним з основних літаків на фронті.

Безпілотник
«Валькірія».

Багато задач для однієї цілі

Кожен з учасників нашої команди зайнятий різними напрямками. Наприклад, я три дні тому повернувся з позиції. Там був учасником політної групи, ми літали, коригували артилерію. А тепер займаюся іншим напрямком роботи – запуском виробничої лінії, організацією логістики, забезпеченням інструментами, співбесідами з людьми. Тут ти на війні, а ось тут – уже в цивільному житті. Це як паралельні світи. 

У нас є люди, які сидять на телефоні й відповідають на запити, фільтрують їх. Дуже багато телефонують «чудіків», як ми їх називаємо, – людей, які не можуть сформувати запит або перебувають в істериці. Усе це треба відфільтрувати, розібратися та зрозуміти, чи потрібна допомога, кого ми підтримуємо зараз, а кого – коли будуть вільні руки. Наш пріоритет – допомагати безпосередньо тим, хто вже на передовій. Іноді нам телефонують зі словами: «Наші хлопчики голі-босі, на “передку”, зараз їх усіх повбивають». Це неправда, я жодного разу не бачив, щоб так було, як вони говорять. Тож таких людей ми намагаємося заспокоювати, щоб вони поверталися, коли зберуться з думками.

Бійці ЗСУ з планшетами, переданими волонтерами Армія SOS

У фонді є люди, які займаються інсталяцією, закупкою, ремонтом, обслуговуванням автомобілів, перевезенням через кордон або роботою на складах. У нас дуже багато різних задач, але всі ми працюємо на одну спільну ціль. «Армія SOS» працює не тільки в Україні: ми маємо представників у Польщі, Великій Британії, Німеччині та США. Вони здебільшого залученні в закупівлі, доставленні та перевезенні.

Наша армія змінилася

Окрім нас, допомогою армії займаються й інші фонди, зокрема «Повернись живим» і Благодійний фонд Сергія Притули. Ми з ними дружимо та співпрацюємо, між нами немає ніякої конкуренції. Вони своєю справою займаються, а ми – своєю. «Повернись живим» і Благодійний фонд Сергія Притули закуповують планшети, приносять їх нам на прошивку і здають наше програмне забезпечення у великій кількості.

За вісім років наша армія змінилася, вона показує хороший результат, невпинно даючи по зубах «другій армії у світі». Особливо тепер, після ленд-лізу. Коли я був на фронті, бачив ці «іграшки» – надсучасна потужна зброя. Ніякі волонтери ніколи не змогли б таке поставити. Ця зброя буде суттєво впливати на хід бою і вже це робить.

Тисячі планшетів і десятки БПЛА

На початку повномасштабного вторгнення активність наших благодійників була дуже суттєвою. На наш рахунок надходила величезна кількість донатів, можна сказати, що це була істерична допомога. Нині активність вщухла: ми продовжуємо отримувати благодійну допомогу, але це, можливо, 10 % від того, що було на початку.

За цей період фонд зібрав понад 75 млн грн і витратив уже за 50 млн грн. Ми роздали декілька десятків безпілотних літальних комплексів і тисячі планшетів, завезли на передову понад 120 автомобілів і 1000 аптечок, а на початку нового етапу війни замовили ще кілька сотень бронежилетів і касок, оскільки був великий ажіотаж.

Очі в небі для артилерії

Головні досягнення фонду «Армія SOS» за час війни: ми забезпечили війська системою ведення бою, частково – безпілотними літальними комплексами, достатньо надійно – засобами радіоелектронної розвідки (РЕР). 

Безпілотник

Нині нам уже все зрозуміло з програмним забезпеченням. Є обладнання, яке ми постійно закуповуємо і постачаємо. Із вживаними автомобілями так само: ми купуємо «джипи», пікапи, буси та передаємо їх на фронт. Тепер наша найголовніша ціль на найближчий місяць-два – розгорнути серійне виробництво безпілотних літальних комплексів, щоб артилерія була забезпечена очима в небі для коригування.

Як підтримати «Армія SOS»

Ви можете зробити свій фінансовий внесок у покращення обороноздатності України або пожертвувати обладнання, якщо воно є в переліку поточних потреб.

Читати далі

Суспільство

Українські військові збили безпілотник РФ над Дніпропетровщиною

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Сили протиповітряної оборони ЗСУ «приземлили» черговий безпілотник російських окупантів над Дніпропетровською областю.

Про це повідомив очільник Дніпропетровської ОВА Валентин Резніченко в Telegram.

За його словами, БПЛА окупантів збили орієнтовно о 16:31.

«17 травня, 16.31. Все добре. Наші військові працюють. Збили над областю ворожий безпілотник», – написав Резніченко.

Нагадаємо, українські артилеристи знищили батарею російських зенітно-ракетних комплексів «Бук».

Також ми повідомляли, що ЗСУ розгромили склад боєприпасів РФ пострілами з американських гаубиць M777.

Фото: 5.ua

Читати далі