Звяжіться з нами
cropped IMG 1344 1 1 cropped IMG 1344 1 1

Економіка

Вінниця VS Венеція, або звідки гондоли на Південному Бузі?

23.06.2019

Золотисті відблиски вечірніх вогнів над Бугом заходяться рябизною. Ні, то не рибальський човен порушив водну гладь. Придивіться і зрозумієте – перед вами найсправжнісінька гондола. Он парочка закоханих сидить всередині  на червоних подушках – милуються і роблять селфі, намагаючись спіймати у кадр і гондольєра у білому кептарі і червоно-білій сорочці. Ось він-то нам і потрібен: знайомтесь, це вінницький підприємець Віталій Гуменюк.

Читайте також: Вінниця планує купити катери і відновити транспортну інфраструктуру на Південному Бузі

Віталій Гуменюк

вінницький підприємець і за сумісництвом гондольєр

Тричі розпочинав свій бізнес. Зараз він співвласник пабу “Вінницька реберня”, ресторану “Грузинський дворик” та агентства з працевлаштування “Украинско-польский центр”.
Гондола дісталась йому від діда з Дніпра. Зараз планує налагодити серійне виробництво гондол та відкрити школу гондольєрів.

Зробити Вінницю столицею романтики

Думаю, що зупинюсь на цифрі у 10-15 гондол. У Венеції кількість ліцензій на роботу гондольєром жорстко обмежена – лиш 425. У Вінниці ми будемо робити нові човни по мірі необхідності, але більше 15 тут не треба.

Зараз Вінниця нічим не відрізняється від інших українських міст – Хмельницького,Тернополя, Житомира. Ну гарне містечко – і гарне собі. Я ж хотів би, щоб з усієї України з’їжджалися люди подивитись на цю красу.

Якщо Одеса – це столиця гумору, хочу, щоб Вінниця була столицею романтики.  

Віталій Гуменюк прагне із допомогою гондоли зробити Вінницю впізнаваною серед інших міст

У Вінницю приїхав з однією сумкою

У 2008 році криза вигнала мене з Вінниці до Києва. А в 2014 році знесли мій ларьок із шаурмою на палаці “Україна”.

У той же місяць пограбували зйомну квартиру, я пробив двигун свого автомобіля, а дружина пішла, не витримавши всього цього.

Читайте також: Для розчистки Південного Бугу придбали техніку за 6 млн гривень

З таким тягарем на серці приїхав до Вінниці і хотів тікати до Польщі – не звідси, а від себе. Але друг дав мені місце і комп’ютер у себе в конторі, сказав – он там робиш копії, тут вариш каву. Гроші  – навпіл.

Далі у мене стався Українсько-польський центр – і понеслося. Зараз у мене є паб “Вінницька реберня”, будівельна бригада, ресторан “Грузинський дворик” та Українсько-Польський центр.

Заклад на воді – і без човна?

Мій заклад “Вінницька реберня” відкрився кілька років тому. Це був невеличкий корабель, що стоїть на причалі вже років 10 – не менше.

Треба було оформити стоси документів і зробити просто купу реконструкцій для того, щоб зробити на цій баржі плавучий заклад.

В рамках цих реконструкцій ми зробили великий літній майданчик, альтанки і причал – наче “МакДрайв”, тільки для катерів. А потім я подумав – у нас все є: заклад на воді, причал, літні майданчики. Бракує своїх плавальних засобів.

Зараз гондолу часто арендують не тільки для романтичних прогулянок Бугом, але і для фотосесій та промороликів. Фото з проекту “На висоті”

Навіщо купувати, думаю, адже мати розповідала, що у покійного діда десь човен зберігся.

От і поїхав у Дніпро, знайшов людину, яка той човен зберігала, і заплатив їй символічні відступні.

Думав, Запорожець – натрапив на Роллс Ройс

Це було років із 60 тому, це був Дніпро – і річка, і місто. Тому причин для створення гондоли у мого діда, думаю, було дві: для романтичного моменту – зробити пропозицію бабусі, ну і для риболовлі – дід цю справу любив.

Він помер від раку, коли я був маленьким, і всю цю історію я чув з розповідей від мами і бабусі.

Поїхав дивитися на човник, а побачив гондолу!

Уявіть, це якщо б ти чув, що тобі у спадок від діда дісталася машина, і очікував побачити “Запорожець” – а тут раритетний “Роллс Ройс”!

Коли емоції стихли, зрозумів – мені це якраз і потрібно було.

Романтичний підприємець у керма гондоли

Гондола “Джульєтта” була на плаву – доглянута, але стара. Не розвалена, але видно, що пожована життям.

Як тільки привіз її додому, витратив десь 25 тисяч гривень – на флаєри та рекламу, щоб розбурхати ажіотаж навколо теми. Ну і на косметичний ремонт пішли десятки тисяч гривень.

Від самого початку гондолою керував я. Навіть в рекламі на радіо завершував своє запрошення покататись фразою “Гуменюк-романтик”.

Люди веселились – а мені тільки того й треба: зреагували – отже запам’ятали.

Спочатку я використовував гондолу як човен – катав на ньому друзів, своїх працівників – а у мене їх більше 100. Далі долучились журналісти зі статтями “Ого, у нашому місті є гондола”.

Потім став брати за це гроші – 200 гривень за годину. І якось так вийшло, що навколо мене почали виникати люди, яким це теж цікаво. Ведучі, приміром, яким в кайф проводити на гондолі заходи, фотографи усілякі з романтичними фотосесіями.

Зараз веду активні переговори з РАЦСом, як юридично зробити так, щоб у мене на причалі була можливість офіційного розпису людей.

Так що це вже не рекламний хід для гондоли, це початок нового проекту в проекті – весільна частина.

Так само провів переговори з місцевим туристичним центром і в минулому році під кінець сезону вони включили гондолу у туристичні маршрути.

Сам одружився прямо у човні

Пропозицію своїй коханій за родинною традицією також зробив у гондолі. А потім прямо у цьому човні проходила моя весільна церемонія.

Я зробив проморолик зі свого весільного відео для гондоли – ну, я бізнесмен, вибачте. Але я бачу його постійно цілий рік – і це гріє мені душу

Запитайте своїх друзів – як часто вони переглядають своє весільне відео? Я от зробив весільне відео рекламним. Воно хоч і маленьке, хоч і комерційне, але я його бачу з певною регулярністю уже цілий рік після нашого одруження. І це донині мені гріє душу.

Серійне виробництво гондол

Коли привіз човен з Дніпра, ми зробили тільки косметичний ремонт. А реставрувати човен я буду, коли отримаю європейський сертифікат. Для цього потрібно буде її більш якісно скопіювати з венеціанського оригіналу.

Ця ідея з’явилася поступово: коли я сам катав людей, коли зробив пропозицію на гондолі своїй дружині.

Читайте також: У Вінниці розробили онлайн-мапу незручних вулиць: як це працює?

Із місяць тому до Вінниці спеціально приїжджав чеський інспектор суден та плаваючих засобів. Саме він повинен прийняти рішення про надання сертифікату на масове виробництво.

Для цього треба привести у відповідність стандартам нашу гондолу. Багато часу це не займе.

Парк гондол та школа гондольєрів

Поки що школа гондольєрів та парк гондол – це тільки ідея.

Але ми вже порахували вартість створення однієї – десь 5 тисяч доларів.

Тепер замість мене гондольєром став мій тесть, я навчив його всього, що знав сам.

Він все життя був актором оригінального жанру – клоуном, якщо по-простому.

При цьому у нього є досвід керівництва школами акторської майстерності. Тож коли ми запустимо серійне виробництво гондол, у мене уже буде людина з педагогічним досвідом, яка навчить азів професії майбутніх гондольєрів.

У Венеції кількість ліцензій на роботу гондольєом жорстко обмежена – лиш 425. У Вінниці ми будемо робити нові човни по мірі необхідності, але не більше 15.

Думаю, мої гондоли зроблять Вінницю столицею романтики і стануть туристичним магнітом для закоханих.

Економіка

Купуй українське: як фермерка робить вітчизняний часник great again

Ольга Романів засадила 10 гектарів українським часником! Для чого, спитаєте ви, що цікавого в часниковій фермі? “Купуй українське!” – скаже тобі Ольга Романів.

“Мало хто знає, але 80% часнику у супермаркетах – китайські, це що ж таке?” – каже фермерка.

Попри те, що виробники інколи називають часник культурою-патріотом, – за “прив’язку” певних сортів до певних регіонів, – в українських магазинах часто продається імпортний часник, здебільшого китайського походження. Частка Китаю на світовому часниковому ринку сягає 80%!

Крім китайського, в Україні, особливо навесні, продається також і єгипетський часник.

А от український часник частіше можна зустріти на базарі.

Читайте також: Український часник вирощуватимуть на грузинських полях

Тож Ольга Романів почала справу у 2015 році, коли ціна на часник сягала 100 грн!

“Звісно, щойно ми посадили часник, ціна на нього впала, проте продали все одно з вигодою”, – згадує Ольга.

За 4 роки її підприємство вийшло у прибуток. У сприятливий рік можна збирати і 10 тонн продукту з гектара.

Гуртова ціна закупки варіюється від 15 до 80 гривень.

Ольга мріє створити часниковий кластер з фермерами-сусідами та зробити чорний часник фішкою України!

Читати далі

Економіка

Як на Прикарпатті ветеран АТО побудував успішний бізнес на страусах

У Ловагах на Івано-Франківщині існує страусина ферма Сергія Швеця. Страусина ферма приносить чоловіку до 2 000 грн на день.

У 2014-2015 роках Сергій воював у гарячих точках і паралельно вирішив відкрити страусину ферму і п’ять років готував для тварин приміщення.

Читайте також: “Страусенят можна купити по 100 доларів”. Як АТОвець заробляє на страусиній фермі

Нещодавно підприємцю підвернулась вдала пропозиція купити по знижці 22 страуси з миколаївської ферми. Тепер до нього на ферму “Саванна” приїжджають туристи з усієї країни:

“Ми тільки набираємо оберти – навіть у селі поблизу багато людей не знають, що тут є ферма зі страусами. Зараз одна екскурсія без дегустації коштує 50 гривень, із дегустацією – 300. За екскурсію нас відвідує людей із тридцять”.

Читати далі

Економіка

Чому “Кеди мистецтвознавця” донеччанина – найкращий паб України

Донеччанин Денис Жаткін відкрив найкращий паб України – “Кеди мистецтвознавця”.  “Кеди мистецтвознавця” з Дніпра отримали нагороду “Сіль”. Бо в меню тут 100 сортів пива з усіх куточків світу.

 “Кеди” просувають круті маленькі українські броварні і самі варять яблучний сидр. Денис Жаткін довго працював у гуртовій торгівлі.

“А одного дня мені набридло бути найманим працівником, захотів чогось свого”, – пояснює Денис Жаткін. Під час ремонту приміщення пабу знайшли старезні кеди. “Звідси і назва, тепер кожен працівник має в них відпрацювати одну зміну”, – розповідає Денис Жаткін.

Читайте також: Пиво зі смаком борщу. 8 незвичних крафтових броварень

В пабі зібрана колекція з понад 200 пивних келихів з усього світу. А Денис вже відкрив “Кеди мистецтвознавця” у Києві. Там колекціонуватиме кеди з історією.

Читати далі

Економіка

Мільйон під ногами: як селянин на Хмельниччині заробляє на лікарських рослинах

Микола Прудивус з Хмельниччини заробляє на лікарських рослинах сотні тисяч гривень та забезпечує зарплатнею односельців. А врожаї продає крупним фармацевтичним компаніям України. 

Приватне підприємство розташоване в селі Колодіївка Кам’янець-Подільського району Хмельницької області та спеціалізується на вирощуванні, заготівлі та реалізації лікарських рослин. 

Микола Прудивус став трав’яним мільйонером. Вже 40 років він збирає лікарські збори та чаї. Вирощує до 20 тонн на рік:: ромашку, мелісу, м’яту, ехінацею, валеріану, шавлію, нагідки, фенхель. Дає роботу односельцям – забезпечує їх насінням, а потім скуповує врожаї.

“У нас селяни можуть заробити десь 9-10 тисяч”, – розповідає Микола Прудивус.

Читайте також: Як заробити 35 000 доларів на гектарі черешні

З 70-х років чоловік працював у радгоспі лікарських рослин. А коли той розпався – запустив із синами власну справу.

“Батьки вчили мене “сину, ти ходиш ногами по грошах – гріх це не використати”, – каже Микола Прудивус. Зараз за сезон заробляють близько мільйона гривень.

 “Уявіть, половину рослин в Україні імпортують – тож треба вирощувати своє”, – переконаний Микола Прудивус.

Читати далі

Економіка

Колишній АТОвець розводить мурах на продаж: хто їх купує і за скільки

Олександр Іваніцький – колишній АТОвець та “король” мурашиних ферм у Ant City . На початку війни закинув успішний туристичний бізнес та пішов в АТО. Після повернення побачив, що галузь туризму занепала. Тому замислився розпочати іншу справу. Підгледів ідею для бізнесу у серіалі “Альф” і тепер успішно продає мурашині ферми по Україні і за кордон. 

Чоловік заснував Ant City та продає мурашок по 1000 гривень. Найдешевша така ферма коштує 1000 гривень. Їх купують і для дітей, і для серйозних бізнесменів. Розводити мурашок придумав Олександр Іваніцький.

“Ідею ферми підгледів у серіалі “Альф”, подумав, що це матиме попит”, – розповідає Олександр Іваніцький.

Ферма складається з колонії комах та формікарія. Спочатку Олесандр робив формікарії зі скла.

“Потім зрозуміли, що це не дуже безпечно і перейшли на пластик”, – говорить Олександр Іваніцький.

Він не тільки продає, а й вчить доглядати за комахами.

“Мурахи не викликають алергії та вчать дітей відповідальності”, – ділиться Олександр Іваніцький.

Представники Ant City є в Іспанії, Франції, Нідерландах, Америці. Як не парадоксально, ні в Європі, ні в Штатах ця сфера поки не настільки розвинена, тільки починає актуалізуватися.

Детальніше читайте: “Ми – Apple серед мурашиних ферм”. Як атовець продає мурах у Європу та Америку

Читати далі

Економіка

На розвиток Дніпропетровщини виділили понад 100 млн грн

Із Держбюджету на соціально-економічний розвиток окремих територій виділили 2,5 млрд грн, із них Дніпропетровщина отримала 102,3 млн грн. Про це повідомили у пресслужбі Дніпропетровської ОДА.

Куди направили фінасування?

Державну субвенцію в розмірі 25 млн грн розподілили між містами:

  • Дніпро;
  • Нікополь;
  • Кривий Ріг;
  • Вільногірськ.

А також між Нікопольським, П’ятихатським, Межівським, Софіївським районами; Лошкарівською, Апостолівською й  Зеленодольською ОТГ.

Що буде зроблено за ці кошти?

Кошти спрямують, зокрема, на капремонт шкіл та облаштування їх комп’ютерами й мультимедійними проекторами, придбання медичного обладнання, будівництво парку, спортивних майданчиків і мініфутбольних полів.

Решту грошей розподілено між бюджетами Дніпра і Кривого Рогу, Верхньодніпровського, Дніпровського, Магдалинівського, Петропавлівського та П’ятихатського районів.

Читайте також: У нові електрички для Запоріжжя та Дніпропетровщини інвестують 110 млн євро

Зазначається, що перелік об’єктів сформує та затвердить місцева влада.

Як повідомлялося раніше, у Дніпропетровській області з’явився перший пересувний мамограф.

Читати далі

Тренди