

Суспільство
Як молодь з інвалідністю будує кар’єру в Україні? Три історії від Сareer Hub
Платформа Career Hub запустила освітній курс для молоді з інвалідністю, яка мріє спробувати себе у копірайтингу, графічному дизайні та відеомонтажі. Стати фрилансером чи фрилансеркою – унікальна можливість для всіх, хто прагне опанувати нову професію та нарешті відшукати улюблену справу. Як відбувається процес навчання та які плани вже будують учасники курсу – розповідає Сareer Hub.
Еліна
студентка напрямку «Відеомонтаж» курсу «Сareer Hub Pro: Фриланс» для молоді з інвалідністю
Дівчина на вогняному Феррарі
«Дівчина на вогняному Феррарі» – саме так її називають близькі і друзі, адже сама Еліна називає так своє крісло колісне. Еліна родом с Херсонщини, з селища міського типу, але багато років жила в Запоріжжі. Зараз в евакуації, після майже 9 місяців в окупації на Херсонщині, їй вдалося виїхати.
До повномасштабного вторгнення Еліна працювала фотографинею, займалася портретною та сімейною зйомкою в Запоріжжі та інших містах України.
«Зараз я просто екологічно намагаюсь повернути себе до творчості. Я її завжди любила, але останні всі події, окупація… я дуже рідко щось знімала, взагалі не світила камеру. Та й не той внутрішній стан був, бо до повномасштабного я знімала частіше всього теплі та дуже добрі історії. Творчість завжди для мене була про те, що всередині. А зараз всередині все трохи інше, тож намагаюсь «намацати» себе нову і курс, до речі, також допомагає почути себе більше», – розповідає Еліна.

Заново відкрила для себе фриланс
На фрилансі дівчина працювала ще 10 років тому близько 1,5 роки, у сфері копірайтингу, але зізнається, що не дуже на тому розумілася. Про курс Сareer Hub Pro: Фриланс для молоді з інвалідністю Еліна розповідає так: «Дуже імпонує, що в якості прикладів використовуються змістовні та глибокі відео. Не про парфуми та косметику, а про щось більш душевне, справжнє та глибоке. Вдячна за це організаторам»
«Раджу пам’ятати, що ми всі Люди і можемо все, якщо захочемо. Так, є перешкоди, але якщо просто сидіти і жалітися – ані в житті окремої людини, ані в суспільстві нічого не зміниться. Безплатна крута школа життя – робити крок вперед. Труднощі завжди будуть, факапи – також, але треба десь брати той досвід і йти вперед, не фокусуючись лише на труднощах. Вірити в свої сили, в свої бажання, не давати сумнівам інших це загасити. Адже завжди, з інвалідністю людина чи ні, вона буде чути чиїсь сумніви».
Про плани на найближче майбутнє Еліни після перемоги: «Взагалі я дуже хочу зняти міні-фільм та власноруч змонтувати його після деокупації Херсонщини. Це будуть історії життя людей з моїх рідних місць, звісно, якщо ці люди погодяться. Далі, можливо, почну співпрацювати з класними українськими проєктами. Розглядаю це як можливість почати працювати як фрилансерка, з дому. З останніми подіями це великий плюс. Якщо коротко: в планах знімати, монтувати, займатися улюбленою справою».
Еліна впевнена, що наше суспільство змінюється і починає потроху кожного і кожну сприймати на рівні: «Відкриваються нові центри, з’являються нові проєкти. Можливості зараз роблять перші впевнені кроки в нашій країні, і ці можливості є і самі ми».
Труднощі? Не дочекаєтесь
Вона радить молоді з інвалідністю розвивати своє бажання займатись улюбленою справою і нічого не боятися: «Я інколи так хвилювалась за деякі зйомки, але знала, що це означає, що я не просто йду щось «поклацати», мені не все одно, я хочу передати щось особливе в тому, що я роблю. Мій принцип – очі бояться, а руки роблять. Не зупиняйтеся ніколи, йдіть попри страх. Бажання сильніше за страхи. До того ж, цей шлях в будь – якому випадку прокачає купу персональних навичок і це круто».
Еліна також зазначає, що їй дуже сильно допомагають триматися наші Захисники і Захисниці. Віра в цих людей не дає дівчині опустити руки. Окупантам, труднощам і «опусканню рук» Еліна каже: «Не дочекаєтесь». Фотороботи Еліни можна переглянути у її профілі в Інстаграм.
Денис
студент напрямку «Відеомонтаж» курсу «Career Hub Pro: Фриланс» для молоді з інвалідністю
Перші кроки у фрилансі
Денис з Одеської області, місто Южне, але нині мешкає у Волинській області. На фрилансі Денис ніколи не працював, планував і планує опанувати звуковий монтаж. Працює у банківській сфері, має офіційне працевлаштування і долучився на курс перш за все для самореалізації. Адже має досить амбітні цілі: хлопець співає і хотів би розвивати цю справу у тік-тоці, інстаграмі та ютубі.
У 25 років в Дениса померла мати: «У людей з інвалідністю буває так, що нас виховують гіперопікуючі батьки, коли мама с дитинства каже, що зробить для тебе все. Так сталося і зі мною. Вона робила все, щоб мені було комфортно, аби мені було легше взаємодіяти з цим світом, але це мало ще й зворотну дію, адже вона так «обійняла» мене турботою, що не було причин та необхідності розвиватися самостійно. Коли вона пішла з життя, я зрозумів, що все: далі я живу самостійно і це відкрило для мене якісь зовсім нові горизонти. Почав слухати себе і розвивати навичку робити вибір».
Денис навчається на журналіста у ПЗВО «Міжнародний класичний університет ім.Пилипа Орлика» в Миколаєві. Курс Сareer Hub Pro: Фриланс йому порадила завідувачка кафедри журналістики та філології Валентина Стєкольщикова. За її словами, усі студенти мають природні задатки для розвитку, варто лише навчити їх та допомогти у самореалізації.
Курс Сareer Hub Pro: Фриланс – перший курс, який я побачив саме для молоді з інвалідністю. Так, в університеті я навчаюсь безоплатно, і це круто, але цих можливостей недостатньо. Моя форма інвалідності дозволяє вільно пересуватися і спілкуватися, але так – далеко не у всіх. Тим більше, що після війни людей з інвалідністю буде більше, тому й підтримки від держави та суспільства, на мою думку, має бути більше»
Історія, якою варто пишатися
Навчання – історія, якою він насправді пишається. Йому 28 років, вчитися почав у 25 у зв’язку із життєвими обставинами. І так склалося, що в ті роки, коли всі його ровесники починали вчитися, йому потрібно було забезпечувати сім’ю, тому він відклав питання з освітою.
У 25 вступив в університет, хоча й розумів, що буде досить складно, адже буде вимушений навчатися з людьми, які за віком молодші. Це викликало певний дискомфорт, адже ніби вже доросла й сформована людина вступає на перший курс. Хлопець переймався, що інші будуть глузувати.
У Дениса були думки, що прожити без освіти можна. До того ж йому було цікаво абсолютно все, і тому він довго не міг визначитися зі спеціальністю, переймаючись, що через 2 роки «вигорить». Та оскільки він вже працював журналістом на місцевому телеканалі, все ж наважився здобути відповідний фах.

«Мій меседж такий: далеко не всі в наш час насміляться в такому віці піти вчитися. І я дійсно зловив себе на тому, що мозок дуже важко сприймає навчання. Ти наче заново запускаєш цей процес. Бо з 18 по 25 років я взагалі не навчався і було важко починати. Хотілося все кинути, проте завдяки підтримці близького оточення і власній мотивації досі все вдається. Якщо ви чогось хочете , але не вдалося тоді, коли це фактично роблять всі – не бійтеся, не звертайте увагу на думки інших та зовнішні обставини. Це ваше життя. Наслідки того, що Ви чогось не спробували, переживати тільки Вам. Шукайте підтримку та однодумців, що допоможуть на шляху до бажаних цілей і позбувайтесь тих, хто вас демотивує», – каже Денис
Після курсу Денис хоче повністю зануритися у створення власного контенту, створити портфоліо, записати музичні кавери, а вже потім – спробувати себе на фриланс-біржах.
Анна
студентка напрямку «Відеомонтаж» курсу «Сareer Hub Pro: Фриланс» для молоді з інвалідністю
Ніколи не цікавилася безоплатними можливостями
Анна з Києва, їй 25 років. Має інвалідність з 12 років – сколіоз, але все своє життя є соціально адаптованою. Саме тому вона ніколи не цікавилася можливостями, які пропонують держава, громадські організації, волонтерські ініціативи для людей з інвалідністю.
Про курс Сareer Hub Pro: Фриланс дізналася в одному з телеграм-чатів. Наразі Анна не працює, адже після операції стан здоров’я не дозволяє дівчині вийти на роботу за межами дому. Тому й побачила для себе можливість долучитися до курсу.
Анна про атмосферу на курсі: «Дуже дбайливе ставлення куратора Саші до студентів та студенток, хоча й навчатися прийшли дорослі свідомі люди, які мають мотивацію, якщо прийшли вчитися. Але я це толерую, адже на курсі є люди з різними захворюваннями, яким такий підхід допомагає відчувати себе комфортніше. Учасники всі дуже френдлі, всі підтримують одне одного, що є важливим компонентом навчання».

Власний блог на ютубі та виробництво шоколадної пасти
Попередній досвід роботи Анни пов’язаний із харчовим виробництвом. Працювала за цим напрямком декілька років, а потім створила власний продукт, який розробила спільно з власником компанії VIVO – шоколадно-горіхову пасту. Коли стан здоров’я дівчини погіршився і їй прооперували спину – покинула цю справу.
Ще до операції Анна з чоловіком створили власний кулінарний ютуб-канал «ABC Cooking» : «Чоловік монтував відео і постійно говорив, що було б класно, аби я також вміла це робити, адже він працював ще й на основній роботі і не вистачало ресурсу на хобі. Тому власне питання з вибором напрямку на курсі «відпало» одразу – це відеомонтаж».
Мені пощастило, адже я у відносно безпечному регіоні України – вдома, в Києві, оточена любов’ю свого чоловіка. Чоловік – це моя основа сьогодні і завдяки йому я тримаюся. Зараз у всіх, я думаю, змінилася кар’єрна ситуація, особливо, коли фізичне місце роботи втрачено. Навіть якби я не мала операції і продовжила працювати на своєму виробництві, то все рівно б втратила роботу, адже виробництво знаходилося у Броварах, яке до квітня минулого року було небезпечною територією. Тому мати якийсь фах, який дозволяє працювати дистанційно – найкращий сценарій для українців сьогодні. Це мене і надихає навчатися на курсі»
Наразі дівчина не впевнена, що відеомонтаж – її остаточний кар’єрний вибір, однак це точно класна навичка: «Чи зможу я на цьому заробляти вже зараз – не впевнена , потрібно ще багато вчитися. Планую практикуватися на монтажі відео для нашого сімейного каналу».
Меседж Ані до молоді з інвалідністю, які перебувають у стані вибору: «Сьогодні я маю можливість вчитися, маю на це час і простір, маю можливість у повільному темпі обирати найкращий шлях для себе. Життя має продовжуватися. Йти у невідоме – завжди дискомфорт. І тут немає різниці: людина з інвалідністю ти чи ні. Страшно всім. Але є така штука, що якщо не спробуєш – точно нічого не зміниться. От точно. Маєш бажання певних змін – зроби це, а не вийде – спробуй інше. Тим більше, що нині є всі умови для розвитку, а наше суспільство – толерантне і підтримуюче».
Зареєструватися на майбутній курс від Career Hub можна за цим посиланням.
Курс реалізується Career Hub ГО Центр «Розвиток КСВ» в рамках програми «Мріємо та діємо», яка впроваджується за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID)
Суспільство

На правому березі Києва запустили першу екомашину, яка збиратиме використані батарейки на перероблення. Машина вивозитиме батарейки з усіх пунктів приймання руху «Батарейки, здавайтеся!».
Про це повідомили в русі «Батарейки, здавайтеся!».
Тест-драйв машини тривав упродовж місяця. Вона змогла перевезти понад п’ять тонн батарейок, які здавали кияни у магазинах-партнерах та будинках, що зареєстровані у програмі руху.
Читайте також: UAnimals оголосили лавреатів Всеукраїнської зоозахисної премії
Батарейки за принципом 100% перероблення залежно від типу передадуть таким заводам:
- Eneris Recupyl в Польщі;
- Accurec в Німеччині;
- EraSteel у Франції тощо.
Перероблення матеріалу повністю фінансують партнери руху, а саме виробники й дистриб’ютори батарейок: Panasonic, VARTA, Duracell, GP Batteries та інші компанії.


Нагадаємо, що розробники з України запустили платформу для бронювання будинків на природі.
Фото: фейсбук-сторінка «Батарейки, здавайтеся!»
Суспільство

«Культурні сили» та платформа «Меморіал» 26 березня провели захід, який присвятили розвитку культури підтримки жінок, які втратили чоловіків на війні. На події відбувся відкритий діалог між лідерками громадянського суспільства, представниками патронатних служб, військовими, волонтерами та митцями.
Про це повідомили в «Культурних силах».
Що обговорили на заході
Подію організували для того, аби почати діалог на важливу тему, яку можуть оминати у суспільстві через її важкість. Спікери обговорювали, як не залишати жінок, які втратили коханих наодинці з горем, а також як навчитися не шкодити, натомість вміти підтримувати і турбуватися.
На панелі «Культура підтримки» керівниця психологічного простору «ПроЖИТИ» Катерина Чижик розповіла:
«Для мене особисто одним із тригерних слів було “тримайся”. Нема мені за що триматися, нема за кого триматися. І ще, коли сусіди або хтось кажуть: “та молода, ще вийдеш заміж” — це саме болюче, що можна сказати жінці, яка втратила свого коханого чоловіка».
Катерина втратила свого чоловіка у 2023 році. Аби пережити цю подію, жінка почала створювати власне місце сили. У цей період виник психологічний простір «ПроЖИТИ».
Читайте також: Ukraїner та PR Army створили фільм про депортацію кримських татар (ВІДЕО)

У «Культурних силах» зазначили, що саме в громадському секторі започатковують проєкти, які можуть полегшувати проживання горя втрати.
«Якби не громадський сектор, я взагалі не уявляю, що було б з багатьма членами родин загиблих. Громадським організаціям, які підтримують рідних і близьких загиблих воїнів, треба об’єднувати зусилля, бо державним органам та суспільству часто байдуже на їх проблеми»‚ — розповіла очільниця фонду «Маємо жити» Оксана Боркун.
Також важливою темою для жінок, які втратили своїх чоловіків, є збереження пам’яті про них. Керівниця патронатної служби «Азов.Супровід» Ріна Рєзнік зазначила:
«Є величезна кількість онлайн-петицій про присвоєння звання Героїв України. І ми з одного боку розуміємо, що кожен з загиблих — герой цієї країни, а з іншого боку також розуміємо, що не можемо забезпечити кожному цю державну нагороду, назву міста, назву вулиці й таке інше. Зараз це є найбільшим випробуванням, як весь цей обсяг горя акумулювати і дати кожній індивідуальній, величезній, серйозній трагедії достатньо простору і місця для того, щоб це вшанування було достатньо гідним і великим».
Презентація кліпу «Місто наречених»
На події «Культурні сили» представили новий кліп на пісню Саші Чемерова «Місто наречених». Його присвятили жінкам, які пережили втрату. У кліпі знялася Таті Сонце (Тетяна Мельник).
«Головна героїня цього кліпу не актриса, це жінка, котра втратила свого коханого на війні. І тут на екрані ми можемо бачити не гру, а власне проживання втрати», — зазначив засновник платформи «Культурні сили» Миколай Сєрга.
Автор пісні Саша Чемеров поділився своїми емоціями від переглядання кліпу:
«Як і всі присутні, я вперше дивився цей кліп. І мені важко було втримати сльози. Моїм завданням було не констатувати факт втрати, а дати надію. Тому що життя все ж таки продовжується, все ж таки життя має сенс».
Довідка
«Культурні сили» — це платформа, що об’єднує військових творчих професій, культурних діячів, аналітиків та волонтерів. До цієї платформи входять такі проєкти та бренди:
- «Культурний десант»;
- «Книга на фронт»;
- «Фронтова студія»;
- «Оркестр 59» тощо.
«Культурні сили» формують та розвивають воїнську культуру, забезпечують морально-психологічну підтримку військових, підтримують родини загиблих, розвивають культурну дипломатію та впроваджують стратегії впливу через культуру та мистецтво.
Нагадаємо, що «Культурні сили» провели у Києві відкриту розмову, присвячену колективній пам’яті.
Фото: «Культурні сили»
Суспільство

У Києві відкриють новий креативний простір MLYN design hub, присвячений сучасному українському дизайну. Відвідувати простір можна буде щодня та безплатно. Відкриття MLYN design hub запланували на квітень 2025 року.
Про це повідомили у команді простору.
Що буде в MLYN design hub
Простір працюватиме у стінах колишнього заводу «КиївМлин», у якого й запозичили частину назви. Головна мета проєкту — знайомити українців з якісними предметами інтер’єру, що виробили в Україні, та популяризувати їх.
Українські виробники та дизайнери зможуть представляти свої роботи у межах експозицій інтер’єрних предметів. Виставкова зала оновлюватиметься кожні три-чотири місяці.
«В MLYN design hub ми прагнемо зробити сучасний український дизайн більш помітним для широкої аудиторії. Тому відкрили цей простір — затишний, дружній, наповнений подіями, який щоденно дає можливості для розвитку і популяризації дизайну. Тут українські виробники і дизайнери можуть представити свої роботи на постійній основі, а відвідувачі — відкрити для себе якісні, естетично довершені предмети інтер’єру, створені в Україні», — зазначив засновник MLYN design hub Роман Михайлов.
Читайте також: «Довженко-Центр» запускає у шести містах кіноклуб

Перша експозиція
Першою виставкою у просторі стане експозиція під назвою «Зерно». Її створили під кураторством артдиректорки простору Ярослави України.
«Експозиція “Зерно” представить інсталяції різних інтер’єрних зон, скомпонованих з предметів українського виробництва. В ній ми переосмислимо традиції нашого дизайну в потоці сучасних тенденцій», — розповіла Ярослава Україна.
MLYN design hub працюватиме щодня, вхід для відвідувачів вільний. Експозиційна зона працюватиме з 10:00 до 19:00, а подієва зала прийматиме заходи до 23:00. Простір розташований за адресою вулиця Спаська, 36/31, на другому поверсі.



Раніше ми писали, що анонімний митець зі Львова зібрав понад мільйон гривень на військо за допомогою картин.
Фото: MLYN design hub