Суспільство
Як кавою лікують посттравматичний синдром. Ветеранська історія з Краматорська
“Поруч” – це метод заспокоєння”. Саме так вважає Володимир Бабич, який у Краматорську створив Центр допомоги ветеранам АТО та їх сімей “Поруч”.
“Поруч” – це метод заспокоєння”. Саме так вважає Володимир Бабич, який у Краматорську створив Центр допомоги ветеранам АТО та їх сімей “Поруч”. Проект мав всі шанси провалитися через нестачу коштів. Але ветерани знайшли вихід і на грантові кошти від Фонду Східна Європа та Уряду Федеративної Республіки Німеччина відкрили соціальну кав’ярню, яка забезпечує функціонування центру. Як з нуля побудувати соціальний бізнес та що робити, коли на це не вистачає фінансів? Про це нам розповів активіст Володимир Бабич, якому це вдалось.
Володимир Бабич
Переселенець з Донецька. До війни займався бізнесом, брав участь в автомайдані. За освітою інженер інформаційних мереж
Простір для людей війни
Я сам демобілізувався у 2015 році і після повернення до мирного життя осів в Краматорську, бо Донецьк залишився окупованим. Там разом з побратимами почав думати, як же підтримувати одне одного та що нам робити разом. Тоді прийшла ідея створити організацію для допомоги ветеранам АТО.
На війні люди витягнуті зі звичного для них життя. А коли повертаються, то їм потрібна допомога у адаптації до життя мирного. Для такої цілі і створюються центри по всій країні, де є взаємопідтримка від твого кола спілкування. Що ж допомагає ветеранам повернутись у звичне життя?
Це можуть бути сімейні заходи, психологічні лекції, чи спортивна активність – наприклад “адренолінопригоди”. А може хтось хоче спробувати себе у підприємницькій діяльності. Люди, які колись вирішили захищати країну від агресора, гідні мати таке місце та об’єднуватись у групи зі спільними цінностями та інтересами.
У нашому центрі юридична консультація, сімейні заходи, курси англійської мови, курси малювання, а також спортзал. Поки ми лише закінчуємо ремонт у новому приміщенні. Але з 2016 року через нас вже “пройшли” більше 800 ветеранів – як чоловіків, так і жінок.
“Підвішена” кава та знижки для АТОвців
Наш центр успішно функціонує вже три роки. Але для утримання постійно потрібні фінанси. Як ми вирішили це питання? Створили соціальну кав’ярню “Поруч” – для ветеранів АТО, а також для всіх жителів і гостей нашого міста. Ми мріяли про це ще з 2016 року, і тільки в квітні вдалось втілити в життя. Щоб відкритися, вклали власні кошти та залучили фінансову підтримку від Фонду Східна Європа, який реалізував проект з підтримки соціального підприємництва у співпраці з Childfund Deutschland e.V. за кошти Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Федеративної Республіки Німеччина.
Краматорськ – невелике містечко, далеке від світових тенденцій культури споживання кави. Тому вирішили, що будемо робити ставку на якісну каву з широким асортиментом з різних країн. У нас навіть є гасло “Кава з найкращих світових плантацій – поруч”.
Кав’ярня розташована в одному приміщенні з центром, поруч з Краматорським вокзалом. Тому до нас часто заходять гості з інших міст. Взагалі, наша цільова аудиторія – це активні громадяни та відвідувачі Центру, які хочуть спробувати щось нове у своєму житті. Та і Центр направлений саме на розвиток.
Люди, які приходять до нас, радіють, що ветерани АТО створили таку важливу ініціативу в місті, та ще й нарешті можна випити смачної кави.
Чим наша кав’ярня відрізняється від інших? У нас є кілька фішок – така собі система лояльності для клієнтів.
- Знижки для учасників АТО. Для наших гостей ветеранів, або волонтерів робимо 25% знижки. Перевіряємо посвідчення, а волонтерів – за медійним фоном.
- “Підвішена кава”. Людина може купити каву собі і подарунок іншому гостю кав’ярні, який прийде до нас. Це такий жест дружелюбності.
- Кавова альтернатива. У нас є фішка у самому способі приготування кави. Впроваджуємо культуру пиття кавових напоїв методом альтернативного заварювання (альтернативні методи приготування кави із допомогою спеціального кавового обладнання, яке відкриває природній смак напою, захований в кавовому зерні – авт.).
- Продаємо кавові зерна. Наші відвідувачі можуть купити зерна з кращих плантацій та насолодитись смачною кавою не тільки в кав’ярні, а й вдома.
Поки наша кав’ярня працює на самозабезпечення і додаткового прибутку не приносить. Головна наша особливість в тому, що це соціальний проект, завдання якого забезпечувати коштами центр допомоги ветеранам. І на це йде 80 % прибутку, а інші 20% повністю покривають витрати самої кав’ярні.
Наша мета – підтримувати ветеранів, бо ми знаємо, який важкий період адаптації. Тому і створюємо ці ініціативи.
Як відкрити кав’ярню з нуля та без коштів
Крок 1. Знайти приміщення
Наш Центр був запущений завдяки громадській організації Studena. До цього ми орендували приміщення. Але на оплату у нас не було коштів.
Щоб не залежати від оренди, зрозуміли, що нам потрібне власне приміщення. І тут допомогло те, що ми робимо ініціативи разом з побратимами. Один з них абсолютно безкоштовно віддав нам приміщення під діяльність нашого центру та кав’ярні.
Крок 2. Гроші на кав’ярню
Коли ми вирішили відкрити кав’ярню для фінансової підтримки нашого центру, то постало питання -а на які ж кошти? Стартували з власними коштами – 60 тисяч гривень. А згодом дізнались про проект з підтримки соціального бізнесу на Сході України від Фонду Східна Європа та Childfund Deutschland e.V. за кошти Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Федеративної Республіки Німеччина. Вони проводили тренінги та навчали підприємців, а потім ми дізнались, що буде грантова підтримка і подали заявку. Від Фонду ми отримали 125 тисяч гривень. Але ще додатково довелось залучати 130 тисяч гривень, тому що приміщення було майже повністю зруйноване і ремонт потребував багато коштів.
Крок 3. Знайти постачальників і персонал
Ми як соціально-відповідальний бізнес хотіли брати до себе в команду ветеранів АТО. Але поки ми не відкрились, це не виходило. Зараз у нас працює два бариста: один переселенець, інший житель Краматорська. Я їх навчив всьому і з квітня вже не стою за стійкою.
Також домовилися з постачальниками. Це теж наші побратими з Києва, які напряму возять кавові зерна та обжарюють на своєму обладнанні. Ми хочемо розкрити для жителів Краматорська якомога більше кавових смаків. Тому працюємо з широким асортиментом кави з Америки, Африки та Азії.
У планах – кейтерінг
Коли ми тільки подались на грантову заявку, то повинні були за два місяці зробити об’єм роботи, який розраховувався на півроку. Але спільними зусиллями це вдалось. Зараз складність в тому, що ремонт не повністю закінчений і ми змушені закривати кав’ярню у суботу і неділю, щоб проводити роботи. Тому втрачаємо кошти.
Думаю, найближчим часом повністю перейдемо в сферу кейтерінгу і будемо робити також і власні десерти.
Але ми продовжуємо працювати, бо несемо важливу місію – допомагати захисникам і захисницям, щоб вони не почували себе самотніми і могли легко повернутись до попереднього життя.
Матеріал підготовлено в рамках проекту «Соціальне підприємництво як інноваційний механізм вирішення питань суспільного розвитку», що реалізується Фондом Східна Європа та громадською організацією ChildFund Deutschland e.V. і є частиною програми «Сприяння розвитку міжсекторного партнерства в цілях захисту інтересів дітей: долучення ВПО до активних учасників процесу». Проект виконується за підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини.
Точка зору, відображена у цій публікації може не співпадати з точкою зору Фонду Східна Європа, ChildFund Deutschland e.V. чи Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Федеративної Республіки Німеччина.
На правому березі Києва запустили першу екомашину, яка збиратиме використані батарейки на перероблення. Машина вивозитиме батарейки з усіх пунктів приймання руху «Батарейки, здавайтеся!».
Про це повідомили в русі «Батарейки, здавайтеся!».
Тест-драйв машини тривав упродовж місяця. Вона змогла перевезти понад п’ять тонн батарейок, які здавали кияни у магазинах-партнерах та будинках, що зареєстровані у програмі руху.
Читайте також: UAnimals оголосили лавреатів Всеукраїнської зоозахисної премії
Батарейки за принципом 100% перероблення залежно від типу передадуть таким заводам:
- Eneris Recupyl в Польщі;
- Accurec в Німеччині;
- EraSteel у Франції тощо.
Перероблення матеріалу повністю фінансують партнери руху, а саме виробники й дистриб’ютори батарейок: Panasonic, VARTA, Duracell, GP Batteries та інші компанії.
Нагадаємо, що розробники з України запустили платформу для бронювання будинків на природі.
Фото: фейсбук-сторінка «Батарейки, здавайтеся!»
«Культурні сили» та платформа «Меморіал» 26 березня провели захід, який присвятили розвитку культури підтримки жінок, які втратили чоловіків на війні. На події відбувся відкритий діалог між лідерками громадянського суспільства, представниками патронатних служб, військовими, волонтерами та митцями.
Про це повідомили в «Культурних силах».
Що обговорили на заході
Подію організували для того, аби почати діалог на важливу тему, яку можуть оминати у суспільстві через її важкість. Спікери обговорювали, як не залишати жінок, які втратили коханих наодинці з горем, а також як навчитися не шкодити, натомість вміти підтримувати і турбуватися.
На панелі «Культура підтримки» керівниця психологічного простору «ПроЖИТИ» Катерина Чижик розповіла:
«Для мене особисто одним із тригерних слів було “тримайся”. Нема мені за що триматися, нема за кого триматися. І ще, коли сусіди або хтось кажуть: “та молода, ще вийдеш заміж” — це саме болюче, що можна сказати жінці, яка втратила свого коханого чоловіка».
Катерина втратила свого чоловіка у 2023 році. Аби пережити цю подію, жінка почала створювати власне місце сили. У цей період виник психологічний простір «ПроЖИТИ».
Читайте також: Ukraїner та PR Army створили фільм про депортацію кримських татар (ВІДЕО)
У «Культурних силах» зазначили, що саме в громадському секторі започатковують проєкти, які можуть полегшувати проживання горя втрати.
«Якби не громадський сектор, я взагалі не уявляю, що було б з багатьма членами родин загиблих. Громадським організаціям, які підтримують рідних і близьких загиблих воїнів, треба об’єднувати зусилля, бо державним органам та суспільству часто байдуже на їх проблеми»‚ — розповіла очільниця фонду «Маємо жити» Оксана Боркун.
Також важливою темою для жінок, які втратили своїх чоловіків, є збереження пам’яті про них. Керівниця патронатної служби «Азов.Супровід» Ріна Рєзнік зазначила:
«Є величезна кількість онлайн-петицій про присвоєння звання Героїв України. І ми з одного боку розуміємо, що кожен з загиблих — герой цієї країни, а з іншого боку також розуміємо, що не можемо забезпечити кожному цю державну нагороду, назву міста, назву вулиці й таке інше. Зараз це є найбільшим випробуванням, як весь цей обсяг горя акумулювати і дати кожній індивідуальній, величезній, серйозній трагедії достатньо простору і місця для того, щоб це вшанування було достатньо гідним і великим».
Презентація кліпу «Місто наречених»
На події «Культурні сили» представили новий кліп на пісню Саші Чемерова «Місто наречених». Його присвятили жінкам, які пережили втрату. У кліпі знялася Таті Сонце (Тетяна Мельник).
«Головна героїня цього кліпу не актриса, це жінка, котра втратила свого коханого на війні. І тут на екрані ми можемо бачити не гру, а власне проживання втрати», — зазначив засновник платформи «Культурні сили» Миколай Сєрга.
Автор пісні Саша Чемеров поділився своїми емоціями від переглядання кліпу:
«Як і всі присутні, я вперше дивився цей кліп. І мені важко було втримати сльози. Моїм завданням було не констатувати факт втрати, а дати надію. Тому що життя все ж таки продовжується, все ж таки життя має сенс».
Довідка
«Культурні сили» — це платформа, що об’єднує військових творчих професій, культурних діячів, аналітиків та волонтерів. До цієї платформи входять такі проєкти та бренди:
- «Культурний десант»;
- «Книга на фронт»;
- «Фронтова студія»;
- «Оркестр 59» тощо.
«Культурні сили» формують та розвивають воїнську культуру, забезпечують морально-психологічну підтримку військових, підтримують родини загиблих, розвивають культурну дипломатію та впроваджують стратегії впливу через культуру та мистецтво.
Нагадаємо, що «Культурні сили» провели у Києві відкриту розмову, присвячену колективній пам’яті.
Фото: «Культурні сили»
У Києві відкриють новий креативний простір MLYN design hub, присвячений сучасному українському дизайну. Відвідувати простір можна буде щодня та безплатно. Відкриття MLYN design hub запланували на квітень 2025 року.
Про це повідомили у команді простору.
Що буде в MLYN design hub
Простір працюватиме у стінах колишнього заводу «КиївМлин», у якого й запозичили частину назви. Головна мета проєкту — знайомити українців з якісними предметами інтер’єру, що виробили в Україні, та популяризувати їх.
Українські виробники та дизайнери зможуть представляти свої роботи у межах експозицій інтер’єрних предметів. Виставкова зала оновлюватиметься кожні три-чотири місяці.
«В MLYN design hub ми прагнемо зробити сучасний український дизайн більш помітним для широкої аудиторії. Тому відкрили цей простір — затишний, дружній, наповнений подіями, який щоденно дає можливості для розвитку і популяризації дизайну. Тут українські виробники і дизайнери можуть представити свої роботи на постійній основі, а відвідувачі — відкрити для себе якісні, естетично довершені предмети інтер’єру, створені в Україні», — зазначив засновник MLYN design hub Роман Михайлов.
Читайте також: «Довженко-Центр» запускає у шести містах кіноклуб
Перша експозиція
Першою виставкою у просторі стане експозиція під назвою «Зерно». Її створили під кураторством артдиректорки простору Ярослави України.
«Експозиція “Зерно” представить інсталяції різних інтер’єрних зон, скомпонованих з предметів українського виробництва. В ній ми переосмислимо традиції нашого дизайну в потоці сучасних тенденцій», — розповіла Ярослава Україна.
MLYN design hub працюватиме щодня, вхід для відвідувачів вільний. Експозиційна зона працюватиме з 10:00 до 19:00, а подієва зала прийматиме заходи до 23:00. Простір розташований за адресою вулиця Спаська, 36/31, на другому поверсі.
Раніше ми писали, що анонімний митець зі Львова зібрав понад мільйон гривень на військо за допомогою картин.
Фото: MLYN design hub
