Суспільство
Як кавою лікують посттравматичний синдром. Ветеранська історія з Краматорська
“Поруч” – це метод заспокоєння”. Саме так вважає Володимир Бабич, який у Краматорську створив Центр допомоги ветеранам АТО та їх сімей “Поруч”.
“Поруч” – це метод заспокоєння”. Саме так вважає Володимир Бабич, який у Краматорську створив Центр допомоги ветеранам АТО та їх сімей “Поруч”. Проект мав всі шанси провалитися через нестачу коштів. Але ветерани знайшли вихід і на грантові кошти від Фонду Східна Європа та Уряду Федеративної Республіки Німеччина відкрили соціальну кав’ярню, яка забезпечує функціонування центру. Як з нуля побудувати соціальний бізнес та що робити, коли на це не вистачає фінансів? Про це нам розповів активіст Володимир Бабич, якому це вдалось.
Володимир Бабич
Переселенець з Донецька. До війни займався бізнесом, брав участь в автомайдані. За освітою інженер інформаційних мереж
Простір для людей війни
Я сам демобілізувався у 2015 році і після повернення до мирного життя осів в Краматорську, бо Донецьк залишився окупованим. Там разом з побратимами почав думати, як же підтримувати одне одного та що нам робити разом. Тоді прийшла ідея створити організацію для допомоги ветеранам АТО.
На війні люди витягнуті зі звичного для них життя. А коли повертаються, то їм потрібна допомога у адаптації до життя мирного. Для такої цілі і створюються центри по всій країні, де є взаємопідтримка від твого кола спілкування. Що ж допомагає ветеранам повернутись у звичне життя?
Це можуть бути сімейні заходи, психологічні лекції, чи спортивна активність – наприклад “адренолінопригоди”. А може хтось хоче спробувати себе у підприємницькій діяльності. Люди, які колись вирішили захищати країну від агресора, гідні мати таке місце та об’єднуватись у групи зі спільними цінностями та інтересами.
У нашому центрі юридична консультація, сімейні заходи, курси англійської мови, курси малювання, а також спортзал. Поки ми лише закінчуємо ремонт у новому приміщенні. Але з 2016 року через нас вже “пройшли” більше 800 ветеранів – як чоловіків, так і жінок.
“Підвішена” кава та знижки для АТОвців
Наш центр успішно функціонує вже три роки. Але для утримання постійно потрібні фінанси. Як ми вирішили це питання? Створили соціальну кав’ярню “Поруч” – для ветеранів АТО, а також для всіх жителів і гостей нашого міста. Ми мріяли про це ще з 2016 року, і тільки в квітні вдалось втілити в життя. Щоб відкритися, вклали власні кошти та залучили фінансову підтримку від Фонду Східна Європа, який реалізував проект з підтримки соціального підприємництва у співпраці з Childfund Deutschland e.V. за кошти Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Федеративної Республіки Німеччина.
Краматорськ – невелике містечко, далеке від світових тенденцій культури споживання кави. Тому вирішили, що будемо робити ставку на якісну каву з широким асортиментом з різних країн. У нас навіть є гасло “Кава з найкращих світових плантацій – поруч”.
Кав’ярня розташована в одному приміщенні з центром, поруч з Краматорським вокзалом. Тому до нас часто заходять гості з інших міст. Взагалі, наша цільова аудиторія – це активні громадяни та відвідувачі Центру, які хочуть спробувати щось нове у своєму житті. Та і Центр направлений саме на розвиток.
Люди, які приходять до нас, радіють, що ветерани АТО створили таку важливу ініціативу в місті, та ще й нарешті можна випити смачної кави.
Чим наша кав’ярня відрізняється від інших? У нас є кілька фішок – така собі система лояльності для клієнтів.
- Знижки для учасників АТО. Для наших гостей ветеранів, або волонтерів робимо 25% знижки. Перевіряємо посвідчення, а волонтерів – за медійним фоном.
- “Підвішена кава”. Людина може купити каву собі і подарунок іншому гостю кав’ярні, який прийде до нас. Це такий жест дружелюбності.
- Кавова альтернатива. У нас є фішка у самому способі приготування кави. Впроваджуємо культуру пиття кавових напоїв методом альтернативного заварювання (альтернативні методи приготування кави із допомогою спеціального кавового обладнання, яке відкриває природній смак напою, захований в кавовому зерні – авт.).
- Продаємо кавові зерна. Наші відвідувачі можуть купити зерна з кращих плантацій та насолодитись смачною кавою не тільки в кав’ярні, а й вдома.
Поки наша кав’ярня працює на самозабезпечення і додаткового прибутку не приносить. Головна наша особливість в тому, що це соціальний проект, завдання якого забезпечувати коштами центр допомоги ветеранам. І на це йде 80 % прибутку, а інші 20% повністю покривають витрати самої кав’ярні.
Наша мета – підтримувати ветеранів, бо ми знаємо, який важкий період адаптації. Тому і створюємо ці ініціативи.
Як відкрити кав’ярню з нуля та без коштів
Крок 1. Знайти приміщення
Наш Центр був запущений завдяки громадській організації Studena. До цього ми орендували приміщення. Але на оплату у нас не було коштів.
Щоб не залежати від оренди, зрозуміли, що нам потрібне власне приміщення. І тут допомогло те, що ми робимо ініціативи разом з побратимами. Один з них абсолютно безкоштовно віддав нам приміщення під діяльність нашого центру та кав’ярні.
Крок 2. Гроші на кав’ярню
Коли ми вирішили відкрити кав’ярню для фінансової підтримки нашого центру, то постало питання -а на які ж кошти? Стартували з власними коштами – 60 тисяч гривень. А згодом дізнались про проект з підтримки соціального бізнесу на Сході України від Фонду Східна Європа та Childfund Deutschland e.V. за кошти Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Федеративної Республіки Німеччина. Вони проводили тренінги та навчали підприємців, а потім ми дізнались, що буде грантова підтримка і подали заявку. Від Фонду ми отримали 125 тисяч гривень. Але ще додатково довелось залучати 130 тисяч гривень, тому що приміщення було майже повністю зруйноване і ремонт потребував багато коштів.
Крок 3. Знайти постачальників і персонал
Ми як соціально-відповідальний бізнес хотіли брати до себе в команду ветеранів АТО. Але поки ми не відкрились, це не виходило. Зараз у нас працює два бариста: один переселенець, інший житель Краматорська. Я їх навчив всьому і з квітня вже не стою за стійкою.
Також домовилися з постачальниками. Це теж наші побратими з Києва, які напряму возять кавові зерна та обжарюють на своєму обладнанні. Ми хочемо розкрити для жителів Краматорська якомога більше кавових смаків. Тому працюємо з широким асортиментом кави з Америки, Африки та Азії.
У планах – кейтерінг
Коли ми тільки подались на грантову заявку, то повинні були за два місяці зробити об’єм роботи, який розраховувався на півроку. Але спільними зусиллями це вдалось. Зараз складність в тому, що ремонт не повністю закінчений і ми змушені закривати кав’ярню у суботу і неділю, щоб проводити роботи. Тому втрачаємо кошти.
Думаю, найближчим часом повністю перейдемо в сферу кейтерінгу і будемо робити також і власні десерти.
Але ми продовжуємо працювати, бо несемо важливу місію – допомагати захисникам і захисницям, щоб вони не почували себе самотніми і могли легко повернутись до попереднього життя.
Матеріал підготовлено в рамках проекту «Соціальне підприємництво як інноваційний механізм вирішення питань суспільного розвитку», що реалізується Фондом Східна Європа та громадською організацією ChildFund Deutschland e.V. і є частиною програми «Сприяння розвитку міжсекторного партнерства в цілях захисту інтересів дітей: долучення ВПО до активних учасників процесу». Проект виконується за підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини.
Точка зору, відображена у цій публікації може не співпадати з точкою зору Фонду Східна Європа, ChildFund Deutschland e.V. чи Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Федеративної Республіки Німеччина.
Коментарі
Суспільство
очільниця ГО «Юстина».
Вирішили створювати свою громадську організацію
Ми готували вдома на вогні. Газу не було, світла не було, а отже й інтернету — ми не знали, що відбувається. Але надавали медичну допомогу, прибирали у дворі, прали, годували собак і котів. Люди дуже згуртувалися.
«Юстина», бо справедливість
Місцеві не одразу звикли до таких заходів, а деякі вважали, що їм не потрібна психологічна допомога, і мали багато упереджень щодо психологів. Але зміни в тих, хто таки відвідував заняття, були помітні. Жінки ставали спокійнішими, більш розкутими, виговорювались. Між собою знайомились, бо навіть живучи в одному селі, могли ніде не перетинатися.
Спільний запит у селі — велопарковка
Діти там теж висловлювали свої думки, і мене тоді збентежило, що одна дитина каже: «Нащо писати? Все одно нас ніхто не чує». І мені так хотілося щось зробити для дітей, щоб вони бачили, що мрії мають здійснюватися.
Зробили покриття та надихнули інших на зміни
Коментарі
Суспільство
Як працюватиме новий маршрут?
- На ділянці Варшава – Рава-Руська курсуватиме поїзд польської залізниці PKP Intercity.
- На маршруті Рава-Руська – Львів – Чернівці працюватиме дизель-поїзд українського виробництва ДПКр-3.
Коментарі