Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
https://www.youtube.com/embed/A_3JVSijktwSSSSSS

Суспільство

Як екоактивісти «Друкарні» рятують водойму у Слов’янську (ВІДЕО)

Опубліковано

Ось так виглядає звичайна річка на Донеччині.

Екоактивісти б’ють на сполох: ця каламутна вода потрапляє у крани!

Поки чекали реакції від влади, увірвався терпець — самі перевіряють воду.

Річка Колонтаївка забруднена

«Ми перебуваємо у місті Слов’янськ на річці Колонтаївка або Бесарабівка, люди називають її по-різному. Ця річка – найбрудніша у Слов’янську. Але за її станом, на жаль, ніхто не спостерігає, бо вважають, що вона така невеличка. Хоча насправді наші великі річки, їхні басейни наводнюються малими річками. І така брудна вода не має потрапляти до головних річок. Бо надалі вона потрапляє і до нашого пиття», – каже екоактивістка, співробітниця громадського простору «Друкарня» Капіталіна Каплан.

Що сталось з річкою? Відповідь допоможе знайти громадський моніторинг.

У Слов’янську небайдужі об’єднались в осередок «Друкарня».

І досліджують, яку воду п’ють на сході України.

Читайте також: В Україні запустили мапу екологічних проблем Донбасу

«Нас дуже турбує стан цієї річки Бесарабівка (Колонтаївка), і ми вирішили, що можемо все ж таки щось зробити. Почали спілкуватись з експертами, дізнаватись, що ми можемо зробити та як саме. І в ході цього написали невеличкий проєкт та закупили обладнання для моніторингу стану води у цій річці. Коли ми завершимо цей моніторинг, ми переберемось до інших», – розповідає Капіталіна Каплан.

Як проводять моніторинг?

За словами Капіталіни Каплан, волонтери чимало проб проводять самостійно.

«Забір води ми проводимо самостійно. У нас є весь потрібний посуд та обладнання, реагенти для її вимірювання. І вимірювання ми також робимо самостійно, і одразу після забору води просто на місці, щоб у нас були найсвіжіші та найчіткіші результати. До нас приїжджав експерт Максим Сорока», – каже Капіталіна Каплан.

Читайте також: Екоспоживання: як працює «ремонтне кафе» в Івано-Франківську (ВІДЕО)

Експерт Максим Сорока навчив активістів, як правильно робити забір. Також – як звичайні мешканці можуть дізнатися про стан води і провести самостійно цей моніторинг.

«У нас по річці Калантаївка є понад 10 пунктів відбору проби води. За результатами цих відборів ми знатимемо, де саме є забруднення і які з забруднювачі де скидаються. Далі ми плануємо передавати ці дані до нашого виконкому, щоб вони вже допомагали шукати скиди підприємства, які забруднюють цю річку».

Як боротися із забрудненням?

За словами активістів, можна просто пройтись вздовж річки і побачити нелегальні врізки або скиди від підприємств. І вже на основі цього можна подавати скарги задля довкілля.

«Ми знаємо, що хтось має прийти та щось зробити. Але ми вирішили не зволікати, не чекати та почати самостійно. У наш вільний час ми виходимо на моніторинг, залежно від погодних умов і локацій, і забираємо проби води. Далі ми будемо їх аналізувати і писати поради на виконком, на наші відділки екології міський, обласний, і розширювати нашу моніторингову місію. Збирати дані», – розповіла Капіталіна Каплан.

Які плани?

У майбутньому активісти планують разом з експертами наносити на всеукраїнську карту дані різних екологічних моніторингових громадських місій.

«Наш осередок громадянського суспільства «Друкарня», наша спілка екоактивістів, яку нам вдалось зібрати в наших стінах, також займається моніторингом якості повітря. Минулого року влітку ми написали звіт про стан водопостачання та водовідведення у місті Слов’янську. Наші дані, наші знання, напрацювання можена повторювати і застосовувати в будь-якому місті України. Цей інструмент схожий і він один для всіх. Тому приєднуйтесь до таких місій у своїх містах», – впевнена Капіталіна Каплан.

«Друкарня» спільно з іншими еко-активістами працює над Схід Ekomap.

Цей сервіс фіксує екологічні проблеми східних регіонів та способи їх вирішення.

Про проєкт 

“Cxiд Ekomap” – це інтерактивний атлас, присвячений актуальному стану навколишнього середовища Донецької та Луганської областей. 

Проєкт розроблений громадською організацією “Криголам” за підтримки посольства Чехії в рамках Transition Promotion Program.

Збройний конфлікт на сході країни заподіяв катастрофічної шкоди довкіллю, порушилась система моніторингу навколишнього середовища. На інтерактивній мапі зібрані екологічні проблеми регіону – затоплення шахт, сміттєві полігони, лісові пожежі, тліючі терикони, просідання грунтів та інші. 

Натиснувши на кожну проблему користувачі мають можливість ознайомитись з нею завдяки відеоролику, а також дізнатись про інструменти та методи, необхідні для її вирішення, які пропонують науковці. 

Перший крок до розв’язання проблеми – розуміння її масштабності. І головна мета “Cxiд Ekomap” – розпочати діалог про вирішення екологічних проблем шляхом збору даних і допомоги тим, хто працює з питаннями екології Донбасу. 

Читайте також5 найдавніших козацьких храмів України, де й досі зберігся дух Запорізької Січі

Нагадаємо, у Києві відкрили гігантську скульптуру кита з переробленого пластику.

Як ми повідомляли раніше, ЮНІСЕФ оголошує онлайн хакатон на підтримку кліматичного активізму серед школярів.

Суспільство

Київ століття тому й зараз: вгадайте, що за місце на архівному фото (ТЕСТ) 

Опубліковано

Випробуйте себе в знанні історії Києва: на кожній сторінці — старовинна фотографія та факт про конкретне місце, а на звороті — його сучасний вигляд і відповідь.
Дізнайтеся разом з ШоТам, наскільки добре ви знаєте столицю та її еволюцію крізь час.​

Під час археологічних досліджень цієї вулиці виявили систему підземних тунелів і катакомб. Ці ходи використовували в різні періоди історії міста, наприклад, під час Другої світової війни.

Клацніть, щоб перевернути

Це місце розташоване між сімома вулицями, а влітку по вечорах тут відбувається шоу світломузичних фонтанів. ​

Клацніть, щоб перевернути

До 1500-річчя Києва цю памʼятку реконструювали, хоча точний вигляд оригінальної споруди залишався невідомим.

Клацніть, щоб перевернути

​​З кінця 18 століття на цій площі проводили відомі ярмарки, на яких збиралися купці з усієї Європи.

Клацніть, щоб перевернути

​​На початку 20 століття ця будівля слугувала місцем проведення балів, концертів і театральних вистав для київської еліти.

Клацніть, щоб перевернути

У 2015 році під час розкопок на цій площі археологи знайшли цілу вулицю часів Київської Русі та стародавні артефакти.

Клацніть, щоб перевернути

До 2001 року через цю площу, яка була важливим пересадковим пунктом у міській транспортній мережі, проходила трамвайна лінія. ​

Клацніть, щоб перевернути

Share:

Читати далі

Суспільство

79% жінок обрали залишатися в Україні під час війни: результати дослідження

Опубліковано

28 березня в Києві відбулася презентація дослідження «Жінки у війні: мотивації залишатися та причини виїжджати», під час якої експерти проаналізували, що спонукає українок залишатися в країні, попри війну, а що може змусити їх вирішити переїхати за кордон.

ШоТам відвідали презентацію та готові поділитися з вами результатами.

Про опитування

З 23 по 30 січня 2025 року Центр економічної стратегії спільно з American University Kyiv провів опитування серед жінок віком від 18 до 60 років, які живуть в Україні (за винятком тимчасово окупованих територій). Також експерти опитали українок, які після початку повномасштабної війни виїхали за кордон. У дослідженні взяли участь 2018 респонденток.

Як війна вплинула на переселення жінок 

  • 39% українок були змушені залишити свої домівки; з них 53% вже повернулися.
  • 69% переміщених жінок залишалися в межах України, 24% виїхали за кордон, а 7% поєднували обидва варіанти.
  • Більшість переміщень були тривалими: 39% опитуваних перебували поза домом понад рік.
Фото: Центр економічної стратегії

Мотивація залишатися в Україні

Згідно з дослідженням, для 79% опитаних є важливим залишатися в Україні, 15% не визначилися з відповіддю, а 6% не вважають це принциповим.

Що повпливало на таке рішення:

  • вік і соціальний статус: старші жінки частіше обирають залишатися;
  • фінансовий стан: люди з вищими доходами менш схильні до еміграції;
  • власність житла: наявність власного житла підвищує бажання залишитися;
  • мова спілкування: україномовні громадянки частіше обирали залишитися.
Фото: Центр економічної стратегії

На відміну від попередніх досліджень, нині жінки з вищими доходами менш схильні до виїзду. 

«Так само окремо в нас була категорія підприємиць, тобто власниць своєї справи. Вони, в принципі, не хочуть виїжджати з України, хочуть залишатися тут», — відзначила заступниця директора Інституту поведінкових досліджень Наталя Заїка.

Всупереч очікуванням і поширеним стереотипам:

  • жінки з дітьми мають таке ж бажання залишатися в Україні, як і ті, хто не має дітей;
  • відсоток жительок сіл і містянок, які хочуть жити в Україні, приблизно рівний;
  • для жінок, чиї населені пункти зараз розташовані в окупації або а зоні активних бойових дій, не менш важливо залишатися в Україні.

Читати також: Працювала в Лондоні, але повернулася в Україну: це управліниця, що цифровізує державу

Основні причини залишатися

Фото: Центр економічної стратегії

«У відкритих відповідях часто повторюються фрази: “Тому що тут моя сім’я”, “Тому що тут мої діти”. Це підкреслює глибоку прив’язаність до рідних і бажання підтримувати їх у складні часи», –– зауважила Наталя Заїка.

Які ризики бачать в Україні та за кордоном 

Фото: Центр економічної стратегії

Жінки за кордоном значно гостріше сприймають потенційні ризики повернення до України, оцінюючи їх у півтора-два рази вище, ніж ті, хто залишився в країні. Водночас другі бачать більше загроз у разі переїзду за кордон, пов’язаних із соціальною адаптацією, фінансовою стабільністю та медичним забезпеченням.

Перспективи життя за три роки

Жінки, які залишаються в Україні, загалом дивляться в майбутнє з більшою надією, ніж ті, що перебувають за кордоном. Більшість українок вважають, що за три роки вони зможуть повернутися до своєї довоєнної спеціальності — так думають 59% респонденток. Серед жінок за кордоном таких менше — лише 47%, хоча вони частіше розглядають варіант зміни професії або перекваліфікації. 

Щодо рівня життя, 46% опитуваних в Україні очікують на покращення своїх умов за три роки, тоді як серед людей за кордоном цей показник значно вищий — 80%. Проте ймовірність погіршення рівня життя бачать лише 7% жінок в Україні, а серед жінок за кордоном таких 20%. 

Перспективи завершення війни для них також виглядають по-різному. Майже третина опитуваних в Україні (29%) вірить, що за три роки війна повністю завершиться. Однак серед жінок за кордоном такий оптимізм мають лише 5%. Водночас майже половина останніх (45%) вважає, що війна залишиться в стані замороженого конфлікту, тоді як в Україні таку думку поділяють лише 12%.

Читати також: Обʼєднані Маріуполем: ці переселенці запустили чи релокувати свої бізнеси й ініціативи

Про дослідників

Центр економічної стратегії (ЦЕС) — незалежний аналітичний центр, заснований у травні 2015 року. Його мета — підтримка реформ в Україні для досягнення стійкого економічного зростання. Центр проводить незалежний аналіз державної політики та сприяє посиленню громадської підтримки реформ.

American University Kyiv (AUK) — це приватний університет, розташований у Києві. Заснований у партнерстві з Arizona State University (ASU) та Cintana Education, AUK надає інноваційну вищу освіту за американськими стандартами на рівнях бакалаврату, магістратури й докторантури.

Фото обкладинки: UAExperts.

Читати далі

Суспільство

У Києві запрацювала перша екомашина для збирання використаних батарейок (ФОТО)

Опубліковано

На правому березі Києва запустили першу екомашину, яка збиратиме використані батарейки на перероблення. Машина вивозитиме батарейки з усіх пунктів приймання руху «Батарейки, здавайтеся!».

Про це повідомили в русі «Батарейки, здавайтеся!».

Тест-драйв машини тривав упродовж місяця. Вона змогла перевезти понад п’ять тонн батарейок, які здавали кияни у магазинах-партнерах та будинках, що зареєстровані у програмі руху.

Читайте також: UAnimals оголосили лавреатів Всеукраїнської зоозахисної премії

Батарейки за принципом 100% перероблення залежно від типу передадуть таким заводам:

  • Eneris Recupyl в Польщі;
  • Accurec в Німеччині;
  • EraSteel у Франції тощо.

Перероблення матеріалу повністю фінансують партнери руху, а саме виробники й дистриб’ютори батарейок: Panasonic, VARTA, Duracell, GP Batteries та інші компанії.

Нагадаємо, що розробники з України запустили платформу для бронювання будинків на природі.

Фото: фейсбук-сторінка «Батарейки, здавайтеся!»

Читати далі