Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Вино родом з Біблії: як українці створюють сікеру та що це таке?

Опубліковано

З меду можна робити не тільки смаколики, а й алкогольні напої. Саме цим зайнялась київська компанія “Медовий спас”. Вже майже рік тут виготовляють медовий напій Сікера – аналог сухого вина й найбільше схожа за рецептурою на питні меди, що були широко відомі й популярні ще за часів Київської Русі.

Хмільний напій, який отримав назву “Сікера” (квасний мед), виготовляють на основі меду, ягідних і фруктових соків і чистих культур дріжджів, використовуючи соки вишні, чорноплідної горобини, ожини, смородини та яблук. Сікера згадується ще в Біблії та Епосі про Гільгамеша і в давні часи була збірною назвою алкогольних напоїв не з винограду. Компанія “Медовий спас” має сучасне обладнання, яке дозволяє виробляти 450 тонн цього продукту. А засновники хочуть зробити сікеру візитівкою нашої країни.

Сергій Липко

Сергій Липко

Засновник компанії “Медовий спас”.

Згадки напою знаходять ще в Біблії

Слово “сікера” має дуже давню історію і походить ще з біблійних часів. Воно означає заброджений алкогольний напій, але не з винограду. Найчастіше його робили з фініків, меду та яблук. Наша компанія використовує технологію змішування меду та соків з додаванням культурних порід дріжджів. Завдяки сучасним методам виробництва, технологічному контролю і температурним режимам ми можемо досягти значних успіхів у якості продукту, який знаходився в “історичній сплячці” сотні років.

Сікера кілька разів вживається в Біблії. Найбільш відоме і яскраве визначення, яке направлене проти пияцтва, можна знайти в книзі Притч Соломона: “Вино — глумливо, сикера — буйная; и каждый, кто слишком увлекается ими, неразумен”.

Є такі думки, що сікера – це найперший алкогольний напій, мовляв, винограду ще не було, а мед був завжди. Сікеру споживали ще за часів Київської Русі. І останній раз її пили у 1242 році. І через тисячу років ми знову пропонуємо цей напій нашим людям.

З чого все починалось

Почнемо з того, що я 12 років займався пасічництвом у вільний час від роботи. Але завжди було цікаво, що з меду можна робити. От знаєте, продати зерно — це одне, продати муку з цього зерна — це інше, продати з цієї муки макарони чи крупи — це зовсім інше. Тобто додаткова вартість.

В Україні сьогодні дуже багато пасічників — близько 400 000. І завжди була проблема, що робити з медом, бо фірми його закуповують за безцінь. Український мед сьогодні на ринку найдешевший у світі.

Читайте також: Куди їхати у подорож за смачним українським вином? Топ порад від сомельє

Якось я познайомився з Соломком Василем Олексійовичем, якого в народі називають дід Василь. І він зробив дуже багато для відродження промислової медицини. А ще він пише книги і статті і доводить всім, що Україна може бути багата не просто медом, а й запиленням. Дід Василь є почесним пасічником України. І завдяки йому медоваріння у нашій Україні відновилось. Він та ще кілька пасічників створили гільдію медоварів і регулярно проводять семінари та навчають всіх охочих медоварінню. І якось я потрапив на один з таких семінарів і дід Василь дав мені ксерокопію книги професора Цесельського “Медоваріння, або Мистецтво виробництва напоїв з меду та фруктів”, яка була написана майже 150 років тому. І саме там я прочитав, що країни, які не мають природних умов для вирощування винограду, але мають мед, можуть бути виноробними державами.

Технологам не вдалось досконально відтворити давні рецепти, бо півтора століття тому кліматичні умови були зовсім іншими. Рецепти замінили “на око”, але результат виявився позитивним.

“Ми не конкуренти виноробам”

Коли ми трохи переробили ідею професора, то зрозуміли, що не варто називати себе медовим вином. І тоді вирішили назватись сікерою. Ми не конкуруємо з виноробами і не бачимо в цьому сенсу. Адже сікера виготовляється не з винограду.

Наш напій хоч і алкогольний, але корисний. Адже містить мед, багато вітамінів, мікро- та макроелементів. Мед використовуємо монофлорний мед (липа і сонях), щоб смак напоїв повторювався з року в рік. Бо якщо будемо брати меди різнотрав’я, то смак та аромат буде відрізнятись. А ми хочемо, щоб наша сікера була однакова за смаком що цього року, що наступного.

Читайте також: Каберне Совіньйон за 90 гривень. Власник винарні про те, як роблять справжнє вино

Крім того, ми маємо величезну перевагу перед виноробами, адже можемо робити сікеру круглий рік. Тому що мед зберігається без проблем, а сік можна легко пастеризувати. І це дуже велика конкурентна перевага. А ще винороби часто закуповують сировину з-за кордону, а ми використовуємо український мед, українські ягоди і фрукти. Сировини у нас достатньо. А якщо продавати за кордон мед і соки у вигляді алкогольного напою, то вартість зростає вдвічі.

Ми близько двох років відробляли рецептуру. Робив з двома ентузіастами у себе в гаражі близько 28 варіантів напою з різними соками, комбінаціями, складом і кількістю меду. Це дуже складний процес.

Так, сікера чимось схожа за смаком на вино. Але ми робимо сухі напої. Завдяки бродінню ми можемо виміряти та зробити такий рівень цукру, який потрібен. От , наприклад, наша червона сікера є абсолютно сухою, адже зовсім не містить цукру. Але є і рожева сікера з вмістом цукру 8%, бо все ж таки жіночій аудиторії подобаються більш солодкі напої.

Як працює медоварня

Сьогодні ми виготовляємо три види сікери — червону, рожеву та витриману. Наприклад, сікера “Медова червона” виготовлена на основі меду, соків вишні, чорноплідної горобини і яблук. Напій має глибокий бордовий колір та терпкий смак, шляхом комбінації темних і яскравих ягід. Прекрасно поєднується з червоним м’ясом і гострими стравами. Може скласти компанію сирно-м’ясним нарізкам, печеним на грилі овочам, а також пасті.

Як працює виробництво? Ми закуповуємо ягоди, веземо на виробництво, де з нього виготовляють сік, а далі вже з нього на нашому заводі робимо напої. Сікера не має ні концентратів, ні домішок, ні цукру.

Наша медоварня знаходиться в Броварах. Цей невеликий завод обійшовся нам у мільйон доларів. Багато коштів я позичав у друзів. Хотіли звертатись у міжнародні фонди, але вони готові давати кошти лише під готову продукцію, яка вже має своїх клієнтів. А ще у мене були й інші бізнеси, наприклад, садовий центр “Далас”.

Наш завод може випускати близько 20 тонн продукції в місяць. Поки робимо лише 10, адже тільки нещодавно запустились і в лютому отримали ліцензію на оптовий продаж. А напій повинен дозрівати близько року. Не можна сьогодні зробити, а завтра продати.

Команда “Медовий спас”

На сьогодні ми є єдиною промисловою медоварнею. Навіть в Європі подібних немає.

Люди не знають, що таке “сікера”

Багато людей не знає, що таке сікера, більшість проводять аналогію з вином. Потрібно звикнути, що це зовсім інший напій. Таке не знання впливає на продажі. Є люди, які не сприймають мед, то звісно, сікера їм не сподобається.

Кожний алкогольний напій має свою особливість – сп’яніння. І якщо горілка та віскі п’янять, то сікера хмелить. Має такий ефект, як шампанське – легко хмелить і легко виходить з цього стану, завдяки тому, що це абсолютно натуральний продукт. Я ще не зустрічав людини, яка б казала, що зранку було погане самопочуття. Мед є збалансованим продуктом, який створила природа, містить корисні мікро- та макро елементи. Тому не створює ніякого дискомфорту для людини.

Сікерою цікавляться навіть китайці

Минулого року ми були в Америці на конференції медоварів. У США лише у 2019 році було побудовано 108 заводів, які займаються медоварінням. І цей напрям набирає обертів не тільки в Америці, а й у світі. І через рік-два в Україні з’явиться більше виробників, адже цей продукт натуральний і має багато корисних властивостей.

Зараз нашим продуктом зацікавились з Китаю, Малайзії, В’єтнаму та Африки. Але поки це все на стадії переговорів.

Наші потужності дозволяють виготовляти 450 тонн продукції в рік. І якщо так вийде, то мріємо побудувати надсучасний завод, який виробляв би вже мільйони тонн.

Читайте також: Черкаський абсент та тернопільський віскі. П’ять крафтових алкогольних напоїв від українських виробників

Та це поки плани. Є проблема з тим, що українці не довіряють своїм виробникам. Та й недобросовісних виробників, які здешевлюють свою продукцію за допомогою неякісної сировини чи домішок, є багато. Шлях тернистий, бо виходити на ринок з новим продуктом дуже важко. Але у нас є ентузіазм та фанатична віра в успіх власної справи. Мріємо і віримо, що сікера може стати візитівкою України.

Суспільство

Безкоштовні екскурсії, золоті ворота з Лего та кінофестиваль: куди піти на День Києва 2024

Опубліковано

У 2024 році святкування Дня Києва відбудеться 25-26 травня. Щороку в кінці травня столиця України відзначає свій день народження. Під час воєнного стану всі великі заходи скасовані, але кияни та гості міста все ж зможуть знайти цікаві місця для відпочинку та розваг. Для дітей буде організовано багато заходів.

Які заходи можна відвідати на День Києва 2024 – читайте у матеріалі ШоТам!

Фестиваль КИЇВКІНОФЕСТ у кінотеатрі «Жовтень»

До Дня Києва 23 – 26 травня відбудеться фестиваль-подорож КИЇВКІНОФЕСТ.
Програма фестивалю складається з п’яти секцій:

  • Ретроспективна програма показів;
  • Сучасне кіно;
  • Лекторій;
  • Виставка картин;
  • Ярмарок.

Офіційними партнерами фестивалю КИЇВКІНОФЕСТ виступають Довженко-Центр та культурно-благодійний захід НЕречизм.

Програма заходів в рамках фестивалю КИЇВКІНОФЕСТ:

24 травня

  • 18:25- 19:55 – Показ фільму «Маленький шкільний оркестр» (1968) Олександра Муратова та Миколи Рашеєва. Картину представить Станіслав Битюцький, кінознавець Довженко-Центру.

25 травня

  • 12:00-14:00 – Базар кіноплакатів за донати на потреби колеги кінематографіста, який служить в ЗСУ. Внутрішній дворик кафе.
  • 13:00-20:00 – Ярмарок «НЕречизм», де будуть представлені роботи локальних брендів та витвори молодих митців. Ді-джей сети вінтажної української музики! Площа перед кінотеатром. Вхід вільний.
  • 14:00-15:30 – Лекція Акіма Галімова, журналіста, автора проєкту “Реальна історія” та документального серіалу «Українські палаци. Золота Доба». Тема: «Українські палаци. Золота Доба», історія створення документальних фільмів. Від ідеї до реалізації.
  • 15:30-17:25 – Показ фільму «Осяяння» (1971) Володимира Денисенка. Повернення на кіноекрани після 50-ти років забуття чудового зразка українського поетичного кіно. Картину представить Олег Оліфер, кінознавець Довженко-Центру. Почесним гостем на показі буде режисер Олександр Денисенко («Тарас. Повернення», 2018р.).
  • 17:30-19:45 – Показ фільму «Пригоди полтинника» (1929) Акселя Лундіна. Показ фільму відбуватиметься в живому музичному супроводі Дмитра Радзецького, українського гітариста та композитора. Картину представить Олена Гончарук, Керівниця Музею і двічі переможниця конкурсу на посаду Генерального директора Довженко-Центру.
  • 20:00-21:45 – Спеціальний показ фільму «Сьомий маршрут» за участі режисера Михайла Іллєнка. Після перегляду фільму на глядачів чекає обговорення у форматі запитання/відповідь.

26 травня

  • 13:00-20:00 – Ярмарок «НЕречизм», де будуть представлені роботи локальних брендів та витвори молодих митців. Концерт вінтажної української музики від київських діджеїв! Площа перед кінотеатром. Вхід вільний.
  • 14:20-15:50 – Показ фільму «Весь світ в очах твоїх» (1977) Станіслава Клименка та Івана Симоненка. Картину представить Альона Пензій, кінознавиця Довженко-Центру.
  • 16:10-17:25 – Лекція кінокритика Сергія Тримбача на тему «Сюрреальність великого міста. «Київські фрески» Сергія Параджанова». Показ фільму «Київські фрески» (1966) Сергія Параджанова.
  • 16:50-19:00 – Допрем’єрний показ фільму «Ти мене любиш?» (2023) Тоні Ноябрьової. Показ відбуватиметься за участю режисерки та команди фільму. Після перегляду на глядачів чекає обговорення.

Читайте також: Консультація, пошук роботи та надання психологічної допомоги: в Україні запрацювала програма «Єдиного вікна»

Безкоштовні екскурсії до Дня Києва: які маршрути пропонують

Киян і гостей міста запрошують на декілька безоплатних екскурсій до Дня Києва. Зокрема пропонують захід, адаптований для людей із порушеннями зору.

Заходи проводитимуть у п’ятницю, суботу та неділю. Пропонуються наступні екскурсії:

  • “Київ — наймальовничіша столиця Європи”, маршрут якої проведе учасників вулицями історичного Голосієва. На туристів чекають неймовірні пейзажі, що поєднують колоритність архітектурних стилів із величезним розмаїттям дерев і рослин. 24 травня, 12:00.
  • Екскурсія “Таємниці града Володимира” (адаптована для людей із порушеннями зору), під час якої учасники дізнаються про розбудову Києва та будівництво оборонних споруд князем Володимиром Великим. Поруч із людиною з порушеннями зору має бути особа, яка її супроводжує. 24 травня, 17:30.
  • Екскурсія “Київ: у вирі романтики”, де можна буде побачити культові романтичні об’єкти міста та дізнатися про любовні історії його відомих мешканців. 25 травня, 12:00.
  • Екскурсія “Київ незламний” ознайомить містян і гостей столиці з історією воєнного Києва — з часів Другої світової війни і до повномасштабного вторгнення росіян. 25 травня, 15:00.
  • Екскурсія “Київ — нескорені та незалежні”, під час якої екскурсанти довідаються про драматичні моменти боротьби за незалежність України та відвідають місця, що зберігають пам’ять про героїв війн і революцій, визначних діячів громадсько-культурного руху, талановитих вчених і митців. 26 травня, 14:00.

Реєстрація на екскурсії обов’язкова, кількість місць обмежена. Учасники отримають підтвердження реєстрації повідомленням на електронну пошту та телефонним дзвінком.

Благодійний захід “В ритмі міста”

Маркет-молл сімейного типу “Даринок” запрошує киян на благодійний захід до Дня Києва «В ритмі міста».

25 травня

  • 14:00 – Дитяча вистава
  • 15:00 – Конкурс «Київ – серце України»
  • 16:00 – Wonka show
  • 17:00 – Color show

26 травня

  • 14:00 – Шоу ілюзій
  • 15:00 – Конкурс «Київ – серце України»
  • 16:00 – Бульбашкова казка
  • 17:00 – Виступ співачки Ranet та гурту Bitz

    У Залі Б:День Києва: куди піти, що подивитися, як відпочити 2
  • Імпровізована прогулянка стінописами Києва за мотивами путівника «Мурали Києва» Єгора Прищепкіна
  • Майстер-класи
  • Стріт-арт
  • Термомозайка
  • Художній розпис на паличках
  • Розпис на cклі
  • Розпис на футболці
  • Інтерактивні ігри
  • Міні-гольф
  • Кільцекид
  • Хрестики-ноліки
  • Армреслінг
  • ПЕРЕГОНИ: самокатні, велосипедні, фанові естафети
  • Дитячий майданчик
  • Фанове опитування
  • Квест “Загадковий Київ”
  • Інтерактивна гра “Хеппі шоп”
  • Кімнати-розмальовки “Символи Києва”
  • Фотобокс.

Участь в усіх заходах безкоштовна. Організатори збирають на дрони для Третьої Окремої Штурмової Бригади ЗСУ.

Адреса – м. Київ, вулиця Якова Гніздовського, 1а.

Золоті Ворота з Лего

Найбільший конструктор “Лего” у світі має понад 11 000 деталей. А макет архітектурної памʼятки, яку пропонують зібрати на заході до Дня Києва — аж 24 000!

День Києва: куди піти, що подивитися, як відпочити 1

Отже, 25 травня о 12:00 у ТРЦ “РайON” запрошують киян на захід «Збираємо візитівку столиці — Золоті Ворота з деталей “Лего”.

«Цікаво буде всім! Для малечі це можливість більше дізнатися про столицю рідної України та потренувати дрібну моторику. Для дорослих — провести час разом з сім’єю за захопливою грою», – запевняють організатори.
Захід безкоштовний. Адреса – Київ,вул. Миколи Лаврухіна, 4.

Нагадаємо, українці підтримують видавництво Vivat.

Фото: З відкритих джерел

Читати далі

Суспільство

Консультація, пошук роботи та надання психологічної допомоги: в Україні запрацювала програма «Єдиного вікна»

Опубліковано

Ветерани, люди з інвалідністю, внутрішньо переміщені особи та інші вразливі категорії населення зможуть отримати комплексну підтримку в одній установі – центрі зайнятості. Завдяки принципу “єдиного вікна” відвідувачі зможуть оперативно отримувати вичерпну інформацію про активні грантові програми для відкриття чи розвитку бізнесу, можливості безоплатного навчання за ваучерами та інші пропозиції служби зайнятості.

Про це повідомляє Уряд України.

Щоб забезпечити максимально якісне обслуговування, Київський міський центр зайнятості налагодив співпрацю з понад 20 громадськими та волонтерськими організаціями, які спеціалізуються на роботі з вразливими групами населення.

Як скористатися послугою

Для того, щоб скористатися послугою “єдиного вікна”, необхідно звернутися до найближчого центру зайнятості. Фахівці служби ретельно вивчать індивідуальну ситуацію відвідувача, визначать його першочергові потреби та розроблять персональний план дій. Співробітник центру зайнятості скоординує надання всіх необхідних послуг та залучення ресурсів, за потреби долучивши партнерські організації.

Читайте також: Квитки в театр Франка можна буде купити через “Дію”

Принцип “єдиного вікна” допоможе оптимізувати процес отримання допомоги, заощадити час відвідувачів та забезпечити адресний і комплексний підхід до вирішення проблем зокрема громадянам вразливої категорії.

Які послуги можна отримати

  • Консультування щодо, видів гуманітарної, матеріальної та правової допомоги, на які вони мають право;
  • Індивідуальний супровід на всіх етапах пошуку роботи: від складання резюме до працевлаштування;
  • Послуги з психологічної та професійної реабілітації для адаптації до нових життєвих обставин.

Нагадаємо, “Nova Post” запустила послугу доставки документів в ЄС.

Фото: Лівий Берег

Читати далі

Суспільство

В новій серії “Доктор Хто” звучав український “Щедрик”

Опубліковано

У одному з останніх епізодів британського науково-фантастичного серіалу “Доктор Хто” шанувальники звернули увагу на використання популярної різдвяної колядки Carol of the Bells, яка має українське коріння. Пісня, в основі якої лежить “Щедрик” Миколи Леонтовича, прозвучала у другому епізоді 14 сезону під назвою “Акорд диявола” (The Devil’s Chord), що вийшов на екрани 11 травня 2024 року.

Сюжет серії

За сюжетом, Доктор і Рубі вирушають у 1963 рік на концерт легендарного британського гурту The Beatles. Проте вони виявляють, що світ втратив інтерес до музики. Причиною цього стало те, що у 1925 році один вчитель музики зіграв “диявольський акорд”, який викликав істоту на ім’я Маестро.

Внаслідок захопливих сюжетних перипетій Маестро нападає на Рубі, але зупиняється, коли починає грати Carol of the Bells і починає падати сніг. Здивований Маестро вигукує: “Як пісня може мати таку силу”.

Читати також: “Мапа Ренновації” разом з Varvar Brew анонсували пиво до Дня Києва

Про пісню

Carol of the Bells — це відома різдвяна колядка, мелодія якої базується на українській пісні “Щедрик”. Музику до “Щедрика” створив український композитор Микола Леонтович у 1914 році. У 1936 році Пітер Вільховський написав англійський текст, і відтоді пісня стала невід’ємною частиною різдвяних свят у багатьох країнах світу.

Нагадаємо, що квитки в театр Франка можна буде купити через “Дію”.

Фото: скриншот із серіалу

Читати далі