Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Вино родом з Біблії: як українці створюють сікеру та що це таке?

Опубліковано

З меду можна робити не тільки смаколики, а й алкогольні напої. Саме цим зайнялась київська компанія “Медовий спас”. Вже майже рік тут виготовляють медовий напій Сікера – аналог сухого вина й найбільше схожа за рецептурою на питні меди, що були широко відомі й популярні ще за часів Київської Русі.

Хмільний напій, який отримав назву “Сікера” (квасний мед), виготовляють на основі меду, ягідних і фруктових соків і чистих культур дріжджів, використовуючи соки вишні, чорноплідної горобини, ожини, смородини та яблук. Сікера згадується ще в Біблії та Епосі про Гільгамеша і в давні часи була збірною назвою алкогольних напоїв не з винограду. Компанія “Медовий спас” має сучасне обладнання, яке дозволяє виробляти 450 тонн цього продукту. А засновники хочуть зробити сікеру візитівкою нашої країни.

Сергій Липко

Сергій Липко

Засновник компанії “Медовий спас”.

 

Згадки напою знаходять ще в Біблії

Слово “сікера” має дуже давню історію і походить ще з біблійних часів. Воно означає заброджений алкогольний напій, але не з винограду. Найчастіше його робили з фініків, меду та яблук. Наша компанія використовує технологію змішування меду та соків з додаванням культурних порід дріжджів. Завдяки сучасним методам виробництва, технологічному контролю і температурним режимам ми можемо досягти значних успіхів у якості продукту, який знаходився в “історичній сплячці” сотні років.

Сікера кілька разів вживається в Біблії. Найбільш відоме і яскраве визначення, яке направлене проти пияцтва, можна знайти в книзі Притч Соломона: “Вино — глумливо, сикера — буйная; и каждый, кто слишком увлекается ими, неразумен”.

Є такі думки, що сікера – це найперший алкогольний напій, мовляв, винограду ще не було, а мед був завжди. Сікеру споживали ще за часів Київської Русі. І останній раз її пили у 1242 році. І через тисячу років ми знову пропонуємо цей напій нашим людям.

З чого все починалось

Почнемо з того, що я 12 років займався пасічництвом у вільний час від роботи. Але завжди було цікаво, що з меду можна робити. От знаєте, продати зерно — це одне, продати муку з цього зерна — це інше, продати з цієї муки макарони чи крупи — це зовсім інше. Тобто додаткова вартість.

В Україні сьогодні дуже багато пасічників — близько 400 000. І завжди була проблема, що робити з медом, бо фірми його закуповують за безцінь. Український мед сьогодні на ринку найдешевший у світі.

Читайте також: Куди їхати у подорож за смачним українським вином? Топ порад від сомельє

Якось я познайомився з Соломком Василем Олексійовичем, якого в народі називають дід Василь. І він зробив дуже багато для відродження промислової медицини. А ще він пише книги і статті і доводить всім, що Україна може бути багата не просто медом, а й запиленням. Дід Василь є почесним пасічником України. І завдяки йому медоваріння у нашій Україні відновилось. Він та ще кілька пасічників створили гільдію медоварів і регулярно проводять семінари та навчають всіх охочих медоварінню. І якось я потрапив на один з таких семінарів і дід Василь дав мені ксерокопію книги професора Цесельського “Медоваріння, або Мистецтво виробництва напоїв з меду та фруктів”, яка була написана майже 150 років тому. І саме там я прочитав, що країни, які не мають природних умов для вирощування винограду, але мають мед, можуть бути виноробними державами.

Технологам не вдалось досконально відтворити давні рецепти, бо півтора століття тому кліматичні умови були зовсім іншими. Рецепти замінили “на око”, але результат виявився позитивним.

“Ми не конкуренти виноробам”

Коли ми трохи переробили ідею професора, то зрозуміли, що не варто називати себе медовим вином. І тоді вирішили назватись сікерою. Ми не конкуруємо з виноробами і не бачимо в цьому сенсу. Адже сікера виготовляється не з винограду.

Наш напій хоч і алкогольний, але корисний. Адже містить мед, багато вітамінів, мікро- та макроелементів. Мед використовуємо монофлорний мед (липа і сонях), щоб смак напоїв повторювався з року в рік. Бо якщо будемо брати меди різнотрав’я, то смак та аромат буде відрізнятись. А ми хочемо, щоб наша сікера була однакова за смаком що цього року, що наступного.

Читайте також: Каберне Совіньйон за 90 гривень. Власник винарні про те, як роблять справжнє вино

Крім того, ми маємо величезну перевагу перед виноробами, адже можемо робити сікеру круглий рік. Тому що мед зберігається без проблем, а сік можна легко пастеризувати. І це дуже велика конкурентна перевага. А ще винороби часто закуповують сировину з-за кордону, а ми використовуємо український мед, українські ягоди і фрукти. Сировини у нас достатньо. А якщо продавати за кордон мед і соки у вигляді алкогольного напою, то вартість зростає вдвічі.

Ми близько двох років відробляли рецептуру. Робив з двома ентузіастами у себе в гаражі близько 28 варіантів напою з різними соками, комбінаціями, складом і кількістю меду. Це дуже складний процес.

Так, сікера чимось схожа за смаком на вино. Але ми робимо сухі напої. Завдяки бродінню ми можемо виміряти та зробити такий рівень цукру, який потрібен. От , наприклад, наша червона сікера є абсолютно сухою, адже зовсім не містить цукру. Але є і рожева сікера з вмістом цукру 8%, бо все ж таки жіночій аудиторії подобаються більш солодкі напої.

Як працює медоварня

Сьогодні ми виготовляємо три види сікери — червону, рожеву та витриману. Наприклад, сікера “Медова червона” виготовлена на основі меду, соків вишні, чорноплідної горобини і яблук. Напій має глибокий бордовий колір та терпкий смак, шляхом комбінації темних і яскравих ягід. Прекрасно поєднується з червоним м’ясом і гострими стравами. Може скласти компанію сирно-м’ясним нарізкам, печеним на грилі овочам, а також пасті.

Як працює виробництво? Ми закуповуємо ягоди, веземо на виробництво, де з нього виготовляють сік, а далі вже з нього на нашому заводі робимо напої. Сікера не має ні концентратів, ні домішок, ні цукру.

Наша медоварня знаходиться в Броварах. Цей невеликий завод обійшовся нам у мільйон доларів. Багато коштів я позичав у друзів. Хотіли звертатись у міжнародні фонди, але вони готові давати кошти лише під готову продукцію, яка вже має своїх клієнтів. А ще у мене були й інші бізнеси, наприклад, садовий центр “Далас”.

Наш завод може випускати близько 20 тонн продукції в місяць. Поки робимо лише 10, адже тільки нещодавно запустились і в лютому отримали ліцензію на оптовий продаж. А напій повинен дозрівати близько року. Не можна сьогодні зробити, а завтра продати.

Команда “Медовий спас”

На сьогодні ми є єдиною промисловою медоварнею. Навіть в Європі подібних немає.

Люди не знають, що таке “сікера”

Багато людей не знає, що таке сікера, більшість проводять аналогію з вином. Потрібно звикнути, що це зовсім інший напій. Таке не знання впливає на продажі. Є люди, які не сприймають мед, то звісно, сікера їм не сподобається.

Кожний алкогольний напій має свою особливість – сп’яніння. І якщо горілка та віскі п’янять, то сікера хмелить. Має такий ефект, як шампанське – легко хмелить і легко виходить з цього стану, завдяки тому, що це абсолютно натуральний продукт. Я ще не зустрічав людини, яка б казала, що зранку було погане самопочуття. Мед є збалансованим продуктом, який створила природа, містить корисні мікро- та макро елементи. Тому не створює ніякого дискомфорту для людини.

Сікерою цікавляться навіть китайці

Минулого року ми були в Америці на конференції медоварів. У США лише у 2019 році було побудовано 108 заводів, які займаються медоварінням. І цей напрям набирає обертів не тільки в Америці, а й у світі. І через рік-два в Україні з’явиться більше виробників, адже цей продукт натуральний і має багато корисних властивостей.

Зараз нашим продуктом зацікавились з Китаю, Малайзії, В’єтнаму та Африки. Але поки це все на стадії переговорів.

Наші потужності дозволяють виготовляти 450 тонн продукції в рік. І якщо так вийде, то мріємо побудувати надсучасний завод, який виробляв би вже мільйони тонн.

Читайте також: Черкаський абсент та тернопільський віскі. П’ять крафтових алкогольних напоїв від українських виробників

Та це поки плани. Є проблема з тим, що українці не довіряють своїм виробникам. Та й недобросовісних виробників, які здешевлюють свою продукцію за допомогою неякісної сировини чи домішок, є багато. Шлях тернистий, бо виходити на ринок з новим продуктом дуже важко. Але у нас є ентузіазм та фанатична віра в успіх власної справи. Мріємо і віримо, що сікера може стати візитівкою України.

Суспільство

З’явилися фото відновленої мозаїки на центральному автовокзалі у Києві

Опубліковано

У мережі з’явилися фото відреставрованої модерністської мозаїки на центральному автовокзалі столиці.

Світлини оприлюднили на фейсбук-сторінці Фонду збереження культурної спадщини Ади Рибачук і Володимира Мельниченка.

Нагадаємо, нещодавно мозаїку вимили від бруду та пилу після реконструкції.

 

Читайте також«Який світ ми залишимо дітям?» Сім українських кліпів, які говорять про важливе

«Тепер на кожному фрагменті мозаїки відбиваються промені світла, підкреслюючи їх красу. Впевнені, що незабаром ви переконаєтесь в цьому самі, а поки — пропонуємо переглянути невеличкий фотозвіт», – йдеться у повідомленні.

Довідка

Центральний автовокзал – головний автовокзал столиці України. Його побудували в 1957–1961 роках за проектом архітекторів Авраам Мілецького, Ігоря Мельника та Едуарда Більського.

Читайте також: Як будують транзитне транспортне кільце навколо Львова (ФОТО)

У 1960–1961 роках Ада Рибачук та Володимир Мельниченко зробили для інтер’єрів вокзалу мозаїчні керамічні панно. На них зображені київські пейзажі, автотраси, автомобілі й автобуси.

Нагадаємо, відреставрували Домініканський собор у Львові.

Як ми повідомляли раніше, на Харківщині відреставрують історичну будівлю комори в музеї Сковороди.

Усі фото: facebook.com/arwmheritage.

Читати далі

Суспільство

MEGOGO безкоштовно покаже трансляцію подій Книжкового Арсеналу

Опубліковано

Із 23 по 27 червня на медіасервісі MEGOGO проходиме трансляція подій десятого Міжнародного фестивалю Книжковий Арсенал.

Про це ШоТам повідомили у пресслужбі MEGOGO.

Усі охочі зможуть побачити церемонію відкриття, презентації книжок, читання, панельні дискусії й обговорення навколо книжкових тем.

 

Читайте такожЗа 7 років кількість перекладених за кордоном українських книжок зросла втричі – дослідження

Перегляд можливий із будь-якого куточку світу.

Коли дивитися?

MEGOGO – офіційний цьогорічний транслятор, забезпечуватиме знімальний процес.

Розпочинатиметься показ фестивалю 23 червня.

О 17:30 проходитиме пряма трансляція церемонії відкриття та нагородження конкурсу «Найкращий книжковий дизайн – 2021». 

Перегляд подій Книжкового Арсеналу на MEGOGO буде безкоштовним навіть для незареєстрованих користувачів.

Усі охочі зможуть дивитися подію із будь-якого пристрою, що підтримує медіасервіс: Smart TV, комп’ютери, смартфони та інше.

Після завершення – перегляд буде можливий у записі.

У рамках фестивалю глядачі побачать онлайн-презентації таких книжкових новинок:

  • «Радіо Ніч» Юрія Андруховича,
  • «Фаріде» Ірен Роздобудько,
  • «Бо є так» Тараса Прохаська та багато інших.

Читайте такожУнікальне 14-томне видання творів Лесі Українки отримають 220 бібліотек

До перегляду будуть доступні:

  • п’ять концертів Сергія Жадана з друзями, зокрема і його гурту «Жадан і собаки»,
  • розмова ілюстратора The New Yorker Сергія Майдукова,
  • дискусія «Фемінізм і комікси. Як це можливо?» й інші культові події.

Загалом глядачі MEGOGO зможуть побачити близько 40 годин контенту в рамках Книжкового Арсеналу.

Із детальною програмою подій, що доступні онлайн на MEGOGO можна ознайомитись за посиланням.

Трансляція проходитиме на MEGOGO за цим посиланням за підтримки Visa.

Довідка

Міжнародний фестиваль «Книжковий Арсенал» заснований 2011 року Мистецьким арсеналом і відбувається щорічно навесні. Це грандіозна інтелектуальна подія України, де розвиваються і взаємодіють літературна, візуальна, музична та театральна сцени, порушуються і осмислюються вагомі питання буття людини, а також суспільства і культури, спонукаючи до проактивної позиції учасників і відвідувачів.

У 2019 році лондонська «International Publishing Industry Excellence Awards» визнала Книжковий Арсенал найкращим літературним фестивалем року.

Нагадаємо, фестиваль «Книжковий Арсенал» оголосив програму.

Головне фото: tsn.ua.

Читати далі

Суспільство

У Києві побудували сучасну енергонезалежну школу: відкриють уже 1 вересня

Опубліковано

У столиці завершується реконструкція школи №22 в Солом’янському районі, яку відкриють 1 вересня.

Про це повідомили у пресслужбі КМДА.

Наголошується, що робітники фактично звели новий заклад.

 

Нова школа – триповерхова та розрахована на 425 учнів.

Читайте такожНавчила верховинців сортувати сміття. Як завдяки Яніні Лучейко очищується карпатське село

Заклад матиме всі необхідні, комфортні приміщення.

Прикметно, що це перша школа у Солом’янському районі, де втілили сучасну енергонезалежну систему, щоб опалювати будівлю та нагрівати воду завдяки ґрунтовим тепловим насосам.

Читайте такожМальовничі Карпати та край козацької слави: кращі трейли цього літа для любителів побігати

У приміщенні, окрім навчальних класів, буде гардеробна, медичний блок, читальний, спортивний та хореографічний зали.

Крім того, будівлю облаштують ліфтами та пандусами для комфорту маломобільних груп населення.

Учнів школа №22 прийматиме вже з 1 вересня цього року.

Нагадаємо, у Мелітополі відкрили сучасну спортивну школу завдяки кредиту Європейського інвестиційного банку.

Як ми повідомляли раніше, в Україні запустили кампанію про якість освіти в школах.

Усі фото: kyivcity.gov.ua.

Читати далі
document.addEventListener('DOMContentLoaded', () => { setTimeout(function(){ }, 3500); }); setTimeout(function(){