Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Вино родом з Біблії: як українці створюють сікеру та що це таке?

Опубліковано

З меду можна робити не тільки смаколики, а й алкогольні напої. Саме цим зайнялась київська компанія “Медовий спас”. Вже майже рік тут виготовляють медовий напій Сікера – аналог сухого вина й найбільше схожа за рецептурою на питні меди, що були широко відомі й популярні ще за часів Київської Русі.

Хмільний напій, який отримав назву “Сікера” (квасний мед), виготовляють на основі меду, ягідних і фруктових соків і чистих культур дріжджів, використовуючи соки вишні, чорноплідної горобини, ожини, смородини та яблук. Сікера згадується ще в Біблії та Епосі про Гільгамеша і в давні часи була збірною назвою алкогольних напоїв не з винограду. Компанія “Медовий спас” має сучасне обладнання, яке дозволяє виробляти 450 тонн цього продукту. А засновники хочуть зробити сікеру візитівкою нашої країни.

Сергій Липко

Сергій Липко

Засновник компанії “Медовий спас”.

Згадки напою знаходять ще в Біблії

Слово “сікера” має дуже давню історію і походить ще з біблійних часів. Воно означає заброджений алкогольний напій, але не з винограду. Найчастіше його робили з фініків, меду та яблук. Наша компанія використовує технологію змішування меду та соків з додаванням культурних порід дріжджів. Завдяки сучасним методам виробництва, технологічному контролю і температурним режимам ми можемо досягти значних успіхів у якості продукту, який знаходився в “історичній сплячці” сотні років.

Сікера кілька разів вживається в Біблії. Найбільш відоме і яскраве визначення, яке направлене проти пияцтва, можна знайти в книзі Притч Соломона: “Вино — глумливо, сикера — буйная; и каждый, кто слишком увлекается ими, неразумен”.

Є такі думки, що сікера – це найперший алкогольний напій, мовляв, винограду ще не було, а мед був завжди. Сікеру споживали ще за часів Київської Русі. І останній раз її пили у 1242 році. І через тисячу років ми знову пропонуємо цей напій нашим людям.

З чого все починалось

Почнемо з того, що я 12 років займався пасічництвом у вільний час від роботи. Але завжди було цікаво, що з меду можна робити. От знаєте, продати зерно — це одне, продати муку з цього зерна — це інше, продати з цієї муки макарони чи крупи — це зовсім інше. Тобто додаткова вартість.

В Україні сьогодні дуже багато пасічників — близько 400 000. І завжди була проблема, що робити з медом, бо фірми його закуповують за безцінь. Український мед сьогодні на ринку найдешевший у світі.

Читайте також: Куди їхати у подорож за смачним українським вином? Топ порад від сомельє

Якось я познайомився з Соломком Василем Олексійовичем, якого в народі називають дід Василь. І він зробив дуже багато для відродження промислової медицини. А ще він пише книги і статті і доводить всім, що Україна може бути багата не просто медом, а й запиленням. Дід Василь є почесним пасічником України. І завдяки йому медоваріння у нашій Україні відновилось. Він та ще кілька пасічників створили гільдію медоварів і регулярно проводять семінари та навчають всіх охочих медоварінню. І якось я потрапив на один з таких семінарів і дід Василь дав мені ксерокопію книги професора Цесельського “Медоваріння, або Мистецтво виробництва напоїв з меду та фруктів”, яка була написана майже 150 років тому. І саме там я прочитав, що країни, які не мають природних умов для вирощування винограду, але мають мед, можуть бути виноробними державами.

Технологам не вдалось досконально відтворити давні рецепти, бо півтора століття тому кліматичні умови були зовсім іншими. Рецепти замінили “на око”, але результат виявився позитивним.

“Ми не конкуренти виноробам”

Коли ми трохи переробили ідею професора, то зрозуміли, що не варто називати себе медовим вином. І тоді вирішили назватись сікерою. Ми не конкуруємо з виноробами і не бачимо в цьому сенсу. Адже сікера виготовляється не з винограду.

Наш напій хоч і алкогольний, але корисний. Адже містить мед, багато вітамінів, мікро- та макроелементів. Мед використовуємо монофлорний мед (липа і сонях), щоб смак напоїв повторювався з року в рік. Бо якщо будемо брати меди різнотрав’я, то смак та аромат буде відрізнятись. А ми хочемо, щоб наша сікера була однакова за смаком що цього року, що наступного.

Читайте також: Каберне Совіньйон за 90 гривень. Власник винарні про те, як роблять справжнє вино

Крім того, ми маємо величезну перевагу перед виноробами, адже можемо робити сікеру круглий рік. Тому що мед зберігається без проблем, а сік можна легко пастеризувати. І це дуже велика конкурентна перевага. А ще винороби часто закуповують сировину з-за кордону, а ми використовуємо український мед, українські ягоди і фрукти. Сировини у нас достатньо. А якщо продавати за кордон мед і соки у вигляді алкогольного напою, то вартість зростає вдвічі.

Ми близько двох років відробляли рецептуру. Робив з двома ентузіастами у себе в гаражі близько 28 варіантів напою з різними соками, комбінаціями, складом і кількістю меду. Це дуже складний процес.

Так, сікера чимось схожа за смаком на вино. Але ми робимо сухі напої. Завдяки бродінню ми можемо виміряти та зробити такий рівень цукру, який потрібен. От , наприклад, наша червона сікера є абсолютно сухою, адже зовсім не містить цукру. Але є і рожева сікера з вмістом цукру 8%, бо все ж таки жіночій аудиторії подобаються більш солодкі напої.

Як працює медоварня

Сьогодні ми виготовляємо три види сікери — червону, рожеву та витриману. Наприклад, сікера “Медова червона” виготовлена на основі меду, соків вишні, чорноплідної горобини і яблук. Напій має глибокий бордовий колір та терпкий смак, шляхом комбінації темних і яскравих ягід. Прекрасно поєднується з червоним м’ясом і гострими стравами. Може скласти компанію сирно-м’ясним нарізкам, печеним на грилі овочам, а також пасті.

Як працює виробництво? Ми закуповуємо ягоди, веземо на виробництво, де з нього виготовляють сік, а далі вже з нього на нашому заводі робимо напої. Сікера не має ні концентратів, ні домішок, ні цукру.

Наша медоварня знаходиться в Броварах. Цей невеликий завод обійшовся нам у мільйон доларів. Багато коштів я позичав у друзів. Хотіли звертатись у міжнародні фонди, але вони готові давати кошти лише під готову продукцію, яка вже має своїх клієнтів. А ще у мене були й інші бізнеси, наприклад, садовий центр “Далас”.

Наш завод може випускати близько 20 тонн продукції в місяць. Поки робимо лише 10, адже тільки нещодавно запустились і в лютому отримали ліцензію на оптовий продаж. А напій повинен дозрівати близько року. Не можна сьогодні зробити, а завтра продати.

Команда “Медовий спас”

На сьогодні ми є єдиною промисловою медоварнею. Навіть в Європі подібних немає.

Люди не знають, що таке “сікера”

Багато людей не знає, що таке сікера, більшість проводять аналогію з вином. Потрібно звикнути, що це зовсім інший напій. Таке не знання впливає на продажі. Є люди, які не сприймають мед, то звісно, сікера їм не сподобається.

Кожний алкогольний напій має свою особливість – сп’яніння. І якщо горілка та віскі п’янять, то сікера хмелить. Має такий ефект, як шампанське – легко хмелить і легко виходить з цього стану, завдяки тому, що це абсолютно натуральний продукт. Я ще не зустрічав людини, яка б казала, що зранку було погане самопочуття. Мед є збалансованим продуктом, який створила природа, містить корисні мікро- та макро елементи. Тому не створює ніякого дискомфорту для людини.

Сікерою цікавляться навіть китайці

Минулого року ми були в Америці на конференції медоварів. У США лише у 2019 році було побудовано 108 заводів, які займаються медоварінням. І цей напрям набирає обертів не тільки в Америці, а й у світі. І через рік-два в Україні з’явиться більше виробників, адже цей продукт натуральний і має багато корисних властивостей.

Зараз нашим продуктом зацікавились з Китаю, Малайзії, В’єтнаму та Африки. Але поки це все на стадії переговорів.

Наші потужності дозволяють виготовляти 450 тонн продукції в рік. І якщо так вийде, то мріємо побудувати надсучасний завод, який виробляв би вже мільйони тонн.

Читайте також: Черкаський абсент та тернопільський віскі. П’ять крафтових алкогольних напоїв від українських виробників

Та це поки плани. Є проблема з тим, що українці не довіряють своїм виробникам. Та й недобросовісних виробників, які здешевлюють свою продукцію за допомогою неякісної сировини чи домішок, є багато. Шлях тернистий, бо виходити на ринок з новим продуктом дуже важко. Але у нас є ентузіазм та фанатична віра в успіх власної справи. Мріємо і віримо, що сікера може стати візитівкою України.

06.09.2020

Суспільство

Київський бронетанковий завод передав армії партію БТР-80

Опубліковано

Київський бронетанковий завод достроково виконало оборонне замовлення на ремонт бронетранспортерів БТР-80 та передав цю партію до ЗСУ.

Про це повідомили у пресслужбі Державного концерну «Укроборонпром».

В рамках контракту замовник отримав 9 бронетранспортерів, які пройшли капітальний ремонт на держпідприємстві у Києві.

Попередню партію відремонтованих бронетранспортерів до Збройних Сил України було передано на початку травня.

Читайте також“В інтернаті мені забороняли вступати до вишу – і я втекла”. Як біглянці з ДНР вдалось отримати вищу освіту та престижну роботу в “Кока-Кола”

«Ми відновили боєздатність усіх систем та агрегатів бронетранспортерів, замінили несправні прилади та вузли, перевірили роботу озброєння – тепер ці БТР готові до виконання нових бойових завдань! Намагалися відновити машини якнайшвидше, аби вони потрапили в бойові частини ще до Дня Захисника», – повідомив директор Київського бронетанкового заводу Володимир Синявський.

Довідка

Бронетранспортер БТР-80 — бойова колісна плаваюча машина, призначена для транспортування особового складу механізованого підрозділу та надання вогневої підтримки під час бою.

Державне підприємство «Київський бронетанковий завод» спеціалізується на виробництві легкого бронетанкового озброєння, капітальному ремонті та модернізації бронетанкової, інженерної та бойової техніки, ракетно-артилерійського озброєння, а також виготовленні запасних частин до бронетанкового озброєння та техніки.

Читайте такожЗабиваємо баки: як на Донеччині активісти навчають людей сортувати сміття і заробляти на цьому

Нагадаємо, в Україні представили бойовий гелікоптер ВМ-4В «Кіборг».

Як ми повідомляли раніше, авіатехніки нацполіції вирушили на навчання до Німеччини.

Усі фото: mil.in.ua.

Читати далі

Суспільство

Як прикордонники брали участь в антитерористичних навчаннях (ВІДЕО)

Опубліковано

На Сумщині українські прикордонники взяли участь в антитерористичних навчаннях.

Про це повідомили у пресслужбі ДПСУ.

У тренуваннях, які були максимально наближеними до реальних умов, взяли участь підрозділи:

  • Служби безпеки України,
  • Збройних Сил України,
  • Національної поліції,
  • Державної прикордонної служби України,
  • Національної гвардії,
  • Держслужби з надзвичайних ситуацій.

Під час навчань відбувся пошук умовних «диверсантів», була задіяна авіаційна техніка.

Читайте також“В інтернаті мені забороняли вступати до вишу – і я втекла”. Як біглянці з ДНР вдалось отримати вищу освіту та престижну роботу в “Кока-Кола”

Головною метою навчальних антитерористичних заходів стало підвищення рівня міжвідомчої взаємодії для попередження імовірних диверсійно-терористичних загроз, зокрема, в умовах прикордоння.

 За легендою тренувань, кілька умовних «диверсійних груп» незаконно потрапили на територію України з сусідньої держави з метою вчинення терактів на об’єктах підвищеної небезпеки Сум та газотранспортної системи України.

Завдяки злагодженим та професійним діям правоохоронців умовні «терористи» були виявлені та затримані.

Читайте такожНе тільки пиво: як на Опіллі виробляють натуральні олії

Нагадаємо, на Прикарпатті нацгвардійці відпрацювали польоти у горах.

Як ми повідомляли раніше, авіатехніки нацполіції вирушили на навчання до Німеччини.

Усі фото: dpsu.gov.ua.

Читати далі

Суспільство

Київ відмовляється від знезараження води хлором

Опубліковано

Уже 40% води у Києві подається у домівки з очищенням без хлору, так, як це роблять у європейських країнах.

Про це повідомили у пресслужбі КМДА.

На Дніпровській водопровідній станції збудували новий цех знезараження води.

«Щодня кияни споживають близько 700 млн літрів води. Сьогодні вже 40 відсотків води, що подається у домівки киян, очищають та знезаражують так, як це роблять в європейських країнах. Ми поступово залишаємо застарілі технології хлорування у минулому. Адже використання рідкого хлору – це великі екологічні та господарські ризики. Та й обладнання хлорного господарства відпрацювало вже понад півстоліття і технічно застаріло», – йдеться у повідомленні.

Дніпровська водопровідна станція була збудована понад 80 років тому, але саме завдяки її роботі Київ отримує майже 30 відсотків необхідної води.

Тому ухвалили рішення про модернізацію станції. За три роки там збудували цех знезараження води діоксидом хлору. Загальна вартість робіт становить 78 млн грн. Кошти – це інвестиція компанії «Київводоканал». І запуск цього проекту не призведе до додаткових платежів для киян.

Читайте також«Київводоканал» чи ЖЕК не можна самостійно: де тут кома, якщо затопили сусіди

Окрім того, 14 артезіанських насосних станцій, що постачають іще понад 10 відсотків води для жителів Києва, також переведені з хлору на знезараження гіпохлоритом натрію – сучасним і безпечним у використанні реагентом, що виробляється безпосередньо на місці із застосуванням солі.

Після впровадження технології знезараження води діоксидом хлору, хлорне господарство виведуть із експлуатації та законсервують.

Також до 2022 року планують модернізувати Деснянську водопровідну станцію, що забезпечує іще 60% води для киян.

Читайте також: У Києві запрацювала нова технологія знезараження води без хлору

Нагадаємо, у Маріуполі модернізують систему питного водопостачання.

Як ми повідомляли раніше, біля єдиного в Україні мінерального гейзера облаштували зону для відпочинку.

Усі фото: kyivcity.gov.ua.

Читати далі

Суспільство

В Україні відбудеться перекладацький фестиваль TRANSLATORIUM

Опубліковано

2-4 жовтня відбудеться літературно-перекладацький фестиваль, присвячений художньому перекладу та приурочений до Міжнародного дня перекладу.

Цьогоріч свято проводитиметься уже вчетверте у новому для себе форматі — онлайн. Щороку фестиваль обирає нову тему, цьогоріч це — ФОРМА.

Упродовж трьох фестивальних днів відбудеться 15 онлайнподій:

  • лекції,
  • читання,
  • майстерні художнього перекладу,
  • професійні дискусії,
  • неформальні зустрічі.

«Серед учасників подій будуть відомі перекладачі, літератори, видавці та менеджери культури з України, Латвії, Хорватії та Німеччини. Щодня на відвідувачів фестивалю чекатиме насичена вечірня програма, представлена проєктами, що працюють на межі різних видів мистецтва, зокрема музики й літератури», — зазначають кураторки фестивалю.

Читайте також“В інтернаті мені забороняли вступати до вишу – і я втекла”. Як біглянці з ДНР вдалось отримати вищу освіту та престижну роботу в “Кока-Кола”

Щороку фестиваль відбувається у місті Хмельницькому, цьогоріч через онлайнформат географія фестивалю розширилася — трансляції відбуватимуться також з Івано-Франківська та Києва і включення з трьох країн (Литви, Хорватії та Німеччини).

У перший фестивальний день усі “відвідувачі” фестивалю зможуть “прогулятися” Хмельниицьким разом з перекладачами Іриною Савюк та Олексієм Чупою.

Програма фестивалю за посиланням.

Нагадаємо, для перекладачів з української започаткували нову премію.

Як ми повідомляли раніше, геймери підписують петицію, щоб Cyberpunk 2077 вийшла українською.

Головне фото: facebook.com/translatoriumfest.

Читати далі

Тренди

ДОПОМОГА
ШоТам

Підтримай наш проєкт, щоб ми могли надихати ще більше українців змінювати країну.