Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Вино родом з Біблії: як українці створюють сікеру та що це таке?

Опубліковано

Підтримай ШоТам

З меду можна робити не тільки смаколики, а й алкогольні напої. Саме цим зайнялась київська компанія “Медовий спас”. Вже майже рік тут виготовляють медовий напій Сікера – аналог сухого вина й найбільше схожа за рецептурою на питні меди, що були широко відомі й популярні ще за часів Київської Русі.

Хмільний напій, який отримав назву “Сікера” (квасний мед), виготовляють на основі меду, ягідних і фруктових соків і чистих культур дріжджів, використовуючи соки вишні, чорноплідної горобини, ожини, смородини та яблук. Сікера згадується ще в Біблії та Епосі про Гільгамеша і в давні часи була збірною назвою алкогольних напоїв не з винограду. Компанія “Медовий спас” має сучасне обладнання, яке дозволяє виробляти 450 тонн цього продукту. А засновники хочуть зробити сікеру візитівкою нашої країни.

Сергій Липко

Сергій Липко

Засновник компанії “Медовий спас”.

Згадки напою знаходять ще в Біблії

Слово “сікера” має дуже давню історію і походить ще з біблійних часів. Воно означає заброджений алкогольний напій, але не з винограду. Найчастіше його робили з фініків, меду та яблук. Наша компанія використовує технологію змішування меду та соків з додаванням культурних порід дріжджів. Завдяки сучасним методам виробництва, технологічному контролю і температурним режимам ми можемо досягти значних успіхів у якості продукту, який знаходився в “історичній сплячці” сотні років.

Сікера кілька разів вживається в Біблії. Найбільш відоме і яскраве визначення, яке направлене проти пияцтва, можна знайти в книзі Притч Соломона: “Вино — глумливо, сикера — буйная; и каждый, кто слишком увлекается ими, неразумен”.

Є такі думки, що сікера – це найперший алкогольний напій, мовляв, винограду ще не було, а мед був завжди. Сікеру споживали ще за часів Київської Русі. І останній раз її пили у 1242 році. І через тисячу років ми знову пропонуємо цей напій нашим людям.

З чого все починалось

Почнемо з того, що я 12 років займався пасічництвом у вільний час від роботи. Але завжди було цікаво, що з меду можна робити. От знаєте, продати зерно — це одне, продати муку з цього зерна — це інше, продати з цієї муки макарони чи крупи — це зовсім інше. Тобто додаткова вартість.

В Україні сьогодні дуже багато пасічників — близько 400 000. І завжди була проблема, що робити з медом, бо фірми його закуповують за безцінь. Український мед сьогодні на ринку найдешевший у світі.

Читайте також: Куди їхати у подорож за смачним українським вином? Топ порад від сомельє

Якось я познайомився з Соломком Василем Олексійовичем, якого в народі називають дід Василь. І він зробив дуже багато для відродження промислової медицини. А ще він пише книги і статті і доводить всім, що Україна може бути багата не просто медом, а й запиленням. Дід Василь є почесним пасічником України. І завдяки йому медоваріння у нашій Україні відновилось. Він та ще кілька пасічників створили гільдію медоварів і регулярно проводять семінари та навчають всіх охочих медоварінню. І якось я потрапив на один з таких семінарів і дід Василь дав мені ксерокопію книги професора Цесельського “Медоваріння, або Мистецтво виробництва напоїв з меду та фруктів”, яка була написана майже 150 років тому. І саме там я прочитав, що країни, які не мають природних умов для вирощування винограду, але мають мед, можуть бути виноробними державами.

Технологам не вдалось досконально відтворити давні рецепти, бо півтора століття тому кліматичні умови були зовсім іншими. Рецепти замінили “на око”, але результат виявився позитивним.

“Ми не конкуренти виноробам”

Коли ми трохи переробили ідею професора, то зрозуміли, що не варто називати себе медовим вином. І тоді вирішили назватись сікерою. Ми не конкуруємо з виноробами і не бачимо в цьому сенсу. Адже сікера виготовляється не з винограду.

Наш напій хоч і алкогольний, але корисний. Адже містить мед, багато вітамінів, мікро- та макроелементів. Мед використовуємо монофлорний мед (липа і сонях), щоб смак напоїв повторювався з року в рік. Бо якщо будемо брати меди різнотрав’я, то смак та аромат буде відрізнятись. А ми хочемо, щоб наша сікера була однакова за смаком що цього року, що наступного.

Читайте також: Каберне Совіньйон за 90 гривень. Власник винарні про те, як роблять справжнє вино

Крім того, ми маємо величезну перевагу перед виноробами, адже можемо робити сікеру круглий рік. Тому що мед зберігається без проблем, а сік можна легко пастеризувати. І це дуже велика конкурентна перевага. А ще винороби часто закуповують сировину з-за кордону, а ми використовуємо український мед, українські ягоди і фрукти. Сировини у нас достатньо. А якщо продавати за кордон мед і соки у вигляді алкогольного напою, то вартість зростає вдвічі.

Ми близько двох років відробляли рецептуру. Робив з двома ентузіастами у себе в гаражі близько 28 варіантів напою з різними соками, комбінаціями, складом і кількістю меду. Це дуже складний процес.

Так, сікера чимось схожа за смаком на вино. Але ми робимо сухі напої. Завдяки бродінню ми можемо виміряти та зробити такий рівень цукру, який потрібен. От , наприклад, наша червона сікера є абсолютно сухою, адже зовсім не містить цукру. Але є і рожева сікера з вмістом цукру 8%, бо все ж таки жіночій аудиторії подобаються більш солодкі напої.

Як працює медоварня

Сьогодні ми виготовляємо три види сікери — червону, рожеву та витриману. Наприклад, сікера “Медова червона” виготовлена на основі меду, соків вишні, чорноплідної горобини і яблук. Напій має глибокий бордовий колір та терпкий смак, шляхом комбінації темних і яскравих ягід. Прекрасно поєднується з червоним м’ясом і гострими стравами. Може скласти компанію сирно-м’ясним нарізкам, печеним на грилі овочам, а також пасті.

Як працює виробництво? Ми закуповуємо ягоди, веземо на виробництво, де з нього виготовляють сік, а далі вже з нього на нашому заводі робимо напої. Сікера не має ні концентратів, ні домішок, ні цукру.

Наша медоварня знаходиться в Броварах. Цей невеликий завод обійшовся нам у мільйон доларів. Багато коштів я позичав у друзів. Хотіли звертатись у міжнародні фонди, але вони готові давати кошти лише під готову продукцію, яка вже має своїх клієнтів. А ще у мене були й інші бізнеси, наприклад, садовий центр “Далас”.

Наш завод може випускати близько 20 тонн продукції в місяць. Поки робимо лише 10, адже тільки нещодавно запустились і в лютому отримали ліцензію на оптовий продаж. А напій повинен дозрівати близько року. Не можна сьогодні зробити, а завтра продати.

Команда “Медовий спас”

На сьогодні ми є єдиною промисловою медоварнею. Навіть в Європі подібних немає.

Люди не знають, що таке “сікера”

Багато людей не знає, що таке сікера, більшість проводять аналогію з вином. Потрібно звикнути, що це зовсім інший напій. Таке не знання впливає на продажі. Є люди, які не сприймають мед, то звісно, сікера їм не сподобається.

Кожний алкогольний напій має свою особливість – сп’яніння. І якщо горілка та віскі п’янять, то сікера хмелить. Має такий ефект, як шампанське – легко хмелить і легко виходить з цього стану, завдяки тому, що це абсолютно натуральний продукт. Я ще не зустрічав людини, яка б казала, що зранку було погане самопочуття. Мед є збалансованим продуктом, який створила природа, містить корисні мікро- та макро елементи. Тому не створює ніякого дискомфорту для людини.

Сікерою цікавляться навіть китайці

Минулого року ми були в Америці на конференції медоварів. У США лише у 2019 році було побудовано 108 заводів, які займаються медоварінням. І цей напрям набирає обертів не тільки в Америці, а й у світі. І через рік-два в Україні з’явиться більше виробників, адже цей продукт натуральний і має багато корисних властивостей.

Зараз нашим продуктом зацікавились з Китаю, Малайзії, В’єтнаму та Африки. Але поки це все на стадії переговорів.

Наші потужності дозволяють виготовляти 450 тонн продукції в рік. І якщо так вийде, то мріємо побудувати надсучасний завод, який виробляв би вже мільйони тонн.

Читайте також: Черкаський абсент та тернопільський віскі. П’ять крафтових алкогольних напоїв від українських виробників

Та це поки плани. Є проблема з тим, що українці не довіряють своїм виробникам. Та й недобросовісних виробників, які здешевлюють свою продукцію за допомогою неякісної сировини чи домішок, є багато. Шлях тернистий, бо виходити на ринок з новим продуктом дуже важко. Але у нас є ентузіазм та фанатична віра в успіх власної справи. Мріємо і віримо, що сікера може стати візитівкою України.

Підтримай ШоТам

Суспільство

У Львові відзняли комедійну короткометражку про двох незрячих хлопців (ВІДЕО)

Опубліковано

Підтримай ШоТам

У Львові презентували трейлер комедійного короткометражного фільму під назвою «Неймовірно сліпий випадок», де у головних ролях – двоє незрячих хлопців.

Про це повідомили у пресслужбі міської ради.

Зазначається, що у 2021 році Львівський обласний осередок ВГО «Українська спілка інвалідів – УСІ» почав знімати фільм. Партнером стала компанія XV-studio. Автор сценарію та режисер – Андрій Сніцарчук.

У  головних ролях фільму – двоє незрячих  хлопців:  Михайло Петрів (Львів) та Василь Човбан (Мукачево). Акторів  для зйомок відбирали за результатами кастингу серед незрячих. Відтак, режисер фільму Андрій Сніцарчук тривалий час працював з обома незрячими акторами-дебютантами над створенням образів своїх персонажів, над акторською майстерністю. Репетиції тривали як очно, так і в ZOOM.

Читайте такожЩо подивитися? Дев’ять найкращих українських короткометражок

«Неймовірно  сліпий  випадок»  – це комедійний короткометражний фільм про  пригоди  двох  незрячих  друзів, які вміють жартувати над власним становищем і з гумором сприймати буденні проблеми. Це фільм про те, як  треба і як не треба поводитися з незрячими людьми, але без настанов і повчань. Глядачеві усе стає зрозуміло з комедійних сцен стрічки. Це фільм про різні сторони реального життя незрячих людей, які, як і зрячі, мають симпатію до азарту та мрій. Увесь  фільм просякнутий комедійними ситуаціями, які змушують із посмішкою глянути на будь-яку річ. Фільм пронизаний гумором і пародією.

Окрім двох незрячих акторів, у стрічці знімалися професійні актори та артисти: Світлана Мелеш, Марта Кулай, Ярослав Нудик, Роман Федоришин, Ярослав Киргач, Ігор Данчук та ін., а також незрячий учень Львівської  спецшколи №100 Остап Нестеровський.

Прем’єра фільму запланована на 15 листопада 2021 року в Першому українському театрі (Львів, вул. Гнатюка, 11) о 19:00 год. Глядачі  матимуть  нагоду  зустрітися з усією знімальною групою та зробити автограф-сесію з  виконавцями головних ролей, дізнатися секрети зйомок та плани знімальної групи на майбутнє.

Нагадаємо, про севастопольських курсантів знімуть фільм «Покликані морем».

Головне фото: city-adm.lviv.ua.

Підтримай ШоТам

Читати далі

Суспільство

Українців закликають надіслати онлайн-листівку на фронт зі словами подяки

Опубліковано

Підтримай ШоТам

Усіх охочих закликають долучитися до акції і надіслати свої побажання і слова вдячності воїнам.

Зробити це можна до 7 листопада на сайті за посиланням.

«Надішліть кілька слів турботи, поділіться своїм теплом і любов’ю. Заради усмішки наших військових далеко від їхніх домівок і рідних. Заради найважливішої звістки з тилу на фронт: „Ми дякуємо“. За вашу відвагу, за вашу відданість», — зазначають організатори акції.

Організатори у такий спосіб привертають увагу до військових, які понад сім років відстоюють нашу державу.

Читайте також: «На передовій мріяли про нормальну їжу». Як бойові побратими відкрили власний бізнес

Важливо, що акція «виходить» за межі Дня захисників та захисниць, та звертає увагу на щоденний подвиг чоловіків та жінок на фронті.

Відзначимо, аби нагадати про подвиг захисників і захисниць, ветеран АТО Леонід Остальцев подолав «Найважчий забіг» — 10-кілометрову дистанцію з військовим спорядженням у центрі Києва. Він присвятив забіг загиблому кулеметникові 30-ї окремої механізованої бригади Олексію Буслаєву, а також усім хлопцям і дівчатам, які перебувають тепер на фронті.

Нагадаємо, презентували книгу воїна-кіборга «Життя після 16:30. Сім років потому».

Головне фото: armyinform.com.ua.

Підтримай ШоТам

Читати далі

Суспільство

Як український джем із пелюсток сакури підкорив три континенти? (ВІДЕО)

Опубліковано

Підтримай ШоТам

Знаєте Жуків із Карпат, які варять джем з пелюсток квітів?

Олена та Роман Жук створили власну міні-фабрику з виготовлення варення.

Сім’я перша в Україні презентувала джем з пелюсток сакури. За один день 100 слоїків замовили до понад 10-ти міст України та Європи.

На створення міні-фабрики Олену надихнули спогади про дитинство у Карпатах.

«Любов, що пахне бабусиним трав’яним чаєм, малиновим сиропом, а ще солодкими, напутими сонцем лісовими ягодками» – Олена Жук.

Читайте також«Здорова їжа — здорові родини». Як біопрепарати від БТУ-ЦЕНТР безпечно позбавлять овочі від шкідників

Так і з’явилася майстерня солодких спогадів POVNA BANKA.

«Я чаклую на кухні, а чоловік над дизайном, фото та відео» – Олена Жук.

По трави та ягоди родина Жуків їздить до екологічно чистих полонин. Варення готують з чорниці, брусниці, кульбаби та сакури. Також роблять медові муси і трав’яні чаї.

«Ми ставимо собі за мету подарувати емоцію, солодкий спогад про мандри, рідних, карпатські гори, домівку, Україну» – Олена Жук.

Нагадаємо, український стартап Foodstr перевірив 600 тис. продуктів на вміст шкідливих домішок.

Підтримай ШоТам

Читати далі