Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
donate shotam

Суспільство

Куди їхати у подорож за смачним українським вином? Топ порад від сомельє

Опубліковано

Чи є в Україні якісне вино? Відповідь – так, так і ще раз так. Виноробство на наших землях з’явилось більше 2000 тисяч років тому і сьогодні ми справді можемо пишатись українським червоним. В Україні є багато сімейних виноробень, де цінують традиції і створюють унікальні рецепти напою. І коштує це вино не все гроші світу.

Сомельє Катерина Задворна розповіла нам про те, як правильно обирати вино та про українські виноробні, які можуть скласти конкуренцію Франції та Італії.

Катерина Задворна

Катерина Задворна

Українська сомельє. Веде свій блог, де регулярно знайомить читачів зі світом вина і ділиться витонченими рецептами.

Про українське вино

Якщо ви ще на початку шляху знайомства з вином, то варто починати з Нового світу – вина зрозуміліші на смак початківцю через свою інтенсивнішу потужність – Аргентина, США, Чілі, Австралія. Для початку просто смакуйте і намагайтесь відчути тони різних фруктів, фіксуйте те, що сподобалось, а що ні, думайте, чому саме.

Щоб правильно підібрати вино, потрібно вміти читати етикетку, розбиратись в термінах, а для кожного регіону вони різні, тому без теорії – ніяк. Важливо звертати увагу на сорт винограду, з якого зроблене вино. Завжди переглядайте відсотковий склад, який вказується на контретикетці. Також зважайте і на рік випуску. Білі вина краще брати свіженькими, а от червоні найчастіше потребують витримки. Ну і звісно, зважте на виробника. Для мене будь-яке вино – це дітище того, хто його створив. Хтось вкладає душу і весь свій досвід, а хтось не звертає уваги на якість, роблячи ставку на масовість виробництва. Обидва шляхи мають місце у світі вина.

Читайте також: Де купити єдине в Україні органічне вино? Секрети технології від бесарабського винороба

В Україні дуже оптимістична ситуація з вином, нові виноробні з’являються як гриби у лісі і це дуже круто! А от для того, щоб скласти конкуренцію треба час. У нас немає старих лоз, тобто сировини для вироблення Великих вин. Тож поки ростуть лози, винороби як раз мають час набити руку і отримати досвід. А якщо ви хочете відчути на собі справжній винний туризм, то краще їхати у місця виготовлення вина, бажано маленькі виноробні, щоб поспілкуватись із власниками.

Гаражисти мають свій кодекс

Світ вина дуже різноманітний – є і великі виробництва, і невеликі виноробні. Домашні вина, які виробляються невеликими партіями, з любов’ю та запалом до процесу, наперекір традиціям мас-маркету, називаються “гаражними”. Гаражисти навіть мають свій кодекс, за яким:

  • вино робиться “як для себе”, а не заради успішності продажів. В цьому криється головний феномен гаражного вина, адже за смаком можна розрізнити продукт мас-маркету і вино від божевільного винороба, закоханого у власне ремесло;
  • еталон: як можна менше найманої праці, бажано, щоб до лоз доторкались тільки руки господаря та його наближених. Від цього випливає і максимальний метраж ділянки – 2-4 га вважається вже достатньо великою;
  • процес виробництва вина проходить повільно, без поспіху. Кажуть, що саме тому вони виходять такими гастрономічними та насиченими.

Читайте також: Каберне Совіньйон за 90 гривень. Власник винарні про те, як роблять справжнє вино

В Україні є багато гаражистів, вина яких є набагато дешевшими, ніж світові. Але потрібно куштувати і визначатись самостійно зі смаком, адже українські вина ще не набули світової популярності, а, значить, і критики.

  1. Виноробня Богдана Павлія (Львів). У 2011 році винороб заклав перший пробний виноградник 0,5 га в околицях Львова, основою якого є наступні сорти: Шардоне, Совіньйон блан, Сильванер, Рислінг, Йоханітер, Мускаріс, Ркацителі рожевий, Дунай Цвайгельт;
  2. Виноробня Most Wine (Львівська область). Родзинкою в лінійці вин є спеціальні вина, зокрема, вермути, які виготовляються за класичною рецептурою, проте мають свій колорит, який передають їм трави, зібрані на Прикарпатті;
  3. Виноробня Валерія Петрова (Одеська область). Власник сповідує органічне виноробство, не використовує хімію, а користується тільки органічними засобами захисту;
  4. Виноробня Ігоря Зенталя (Київська область). На своєму маленькому винограднику, трьох “гаражних” дачних сотках під Києвом, Ігор Зенталь вирощує 12 технічних сортів винограду.

Топ-5 українських виноробень від сомельє

Якщо ви плануєте подорожувати Україною, то пропонуємо для вас 5 виноробень, куди обов’язково варто завітати. 

“Колоніст” – вино від нащадка колоністів

Де: Одеська область, Болградський район, село Криничне

Колоніст” – одне з небагатьох господарств, яке бере активну участь у відродженні якісного українського виноробства та випускає такі вина, за які точно не соромно. Ця сімейна виноробня була заснована у 2005 році на півдні Одеської області. У Придунайській Бессарабії ще з давніх-давен селилися фракійці та греки, які виготовляли вино. Засновником “Колоніста” є Іван Плачков, який є нащадком болгарських колоністів, які заселили цю територію ще на початку 19 століття. І навіть на логотипі виноробні зображений прадід Івана.

Тут вирощують такі сорти винограду, як Каберне-Совіньйон, Мерло, Шардоне, Рислінг та інші. Використовуючи тільки власний виноград, “Колоніст” виготовляє сухі, напівсухі і солодкі вина преміум-класу. Тільки із сортів українського винограду створюється два види вина: Сухолиманський білий і Одеський чорний.

У виноробні завжди раді гостям і часто влаштовують винні свята. Співробітники виноробні із задоволенням проводять екскурсії по виноградниках, виноробним цехам і винних підвалах, як для групи туристів, так й індивідуально. Крім екскурсій, на гостей чекають дегустація вин “Колоніст” і знайомство з кулінарними традиціями Бессарабії. Ціни за пляшку вина, в середньому, 200 гривень.

Winery Trubetskoy – єдине історичне шато України

Де: Херсонська область, Бериславський район, село Веселе

Виноробне господарство князя П.М. Трубецького” – це єдине історичне шато (заміський маєток, оточений виноградниками) України. Вже понад 120 років тут виробляють якісні українські вина з винограду, вирощеного на власних виноградниках і зібраного руками.

Ще в кінці 19 століття князь Трубецький вирішив розвинути виноробну справу за рекомендацією Голіцина – головного винороба Криму. Князь побудував винзавод і зайнявся виробництвом білих і червоних вин. Він досяг таких успіхів, що на всесвітній Паризькій виставці кращі сорти завоювали гран-прі. З 2003-го по 2011 рік виноробню повністю реконструювали, обладнавши її за європейськими зразками для виробництва сухих вин на основі класичних французьких технологій. Також тут висадили нові виноградники загальною площею 200 га.

Читайте також: Черкаський абсент та тернопільський віскі. П’ять крафтових алкогольних напоїв від українських виробників

У виноробні Трубецького вас чекає поєднання екотуризму, гастротуризму та історичної екскурсії. Тут покажуть виноградники, розкажуть про всі тонкощі вирощування і збору винограду, познайомлять з процесом виробництва і запропонують продегустувати вино. Крім того, на території виноробні є готель та ресторан.

Виноробня “Чизай”

Де: Закарпатська область, місто Берегове, урочище Чизай

Закарпатський край славиться своїми виноробними традиціями, а сприятливий клімат в поєднанні з тамтешньою природою створюють необхідні умови для виробництва напою. Тут, у місті Берегове, розташований виноробний комплекс “Чизай”. На його території є власні виноградники і два заводи, де виробляється вино. Об’єм виробництва сягає 1,6 мільйона пляшок на рік. Для витримки вина використовують 120 дубових бочок із французького та угорського дуба.

“Шато Чизай” пропонує різноманітні програми для відпочинку: винні тури, екскурсія на виробництво, дегустація вина, екскурсія в долину Чизай. Справжня гордість підприємства — це музей виноробства.

Виноробня “Biologist” – крафтове вино з Київщини

Де: с. Лісники, Київська область

“Кохання до вина, постійний пошук нових ідей і 15 років досвіду привели нас до виробництва максимально органічного та натурального вина!” – так кажуть про себе у крафтовій виноробні Biologist. Розташована виноробня поблизу Києва. Власні виноградники мають на Одещині, у Болградському та Овідіопольському районі, а також безпосередньо біля виноробні, у селищі Лісники.

Працюють з міжнародними та власними українськими сортами: Піно Нуар, Мерло, Одеський Чорний, Шардоне, Ркацителі, Аліготе (із Шардоне та Ркацителі виробляють оранж, або так звані “помаранчеві” вина).

Виноробня має власне шато, тому тут завжди раді туристам. Тут можна подивитись на виноградники, познайомитись з виробництвом вина і замовити дегустаційні сети.

Винзавод SHABO

Де: село Шабо, Одеська область

Напевне, ви чули про вино цього виробника. Винзавод Шабо знаходиться на території одного з найдавніших виноробних регіонів Європи. Компанія була заснована у 2003 році, але початок культурного виноробства у цих краях було закладено ще у XVIII столітті. Сьогодні SHABO – це сучасне підприємство, на якому виробляють вино, дотримуючись сучасних технологій.

Унікальність винзаводу ще й в тому, що тут працює перший в Україні “Центр культури вина SHABO”. Гостей запрошують на екскурсії, під час яких ознайомлять з історією вина, покажуть усі підрозділи підприємства, проведуть у старовинні винні підвали. Тут можна побачити єдиний в Україні пам’ятник Виноградній лозі, мультимедійну скульптуру “Фонтан Діоніса” та інші цікаві об’єкти. І, звичайно, тут можна залишитись на смачну дегустацію. Винзавод пропонує різні види екскурсій, ціна на які варіюється від 200 до 1000 гривень.

Суспільство

В Ужгороді відкрили нову мініскульптуру (ФОТО)

Опубліковано

В Ужгороді відкрили нову міні-скульптуру, присвячену Ласло Боді – місцевому музиканту і композитору.

Про це повідомив на своїй сторінці у фейсбук Сергій Денисенко.

Автором скульптури є Роман Мурник.

Довідка

Ласло Боді народився 3 травня 1965 року в Ужгороді. Він став відомим угорським рок-співаком закарпатського походження.

Переїхав до Будапешта у віці 18 років, де відвідував курси підготовки до консерваторії.

Читайте також: Про мерів, комуналку та безхатченків. Як книга «У міста є я!» допоможе дітям стати відповідальними мешканцями

Коли Ласло Боді давав інтерв’ю пресі, майже завжди висловлював гордість тим, що має закарпатське коріння. У селі Малі Геївці досі живуть його родичі, зокрема — двоюрідна сестра.

Нагадаємо, у Києві встановили скульптуру волейболістки, яка грає Місяцем.

Як ми повідомляли раніше, на Миколаївщині колишній військовий робить діорами з історії сільського побуту.

Усі фото: facebook.com/sergej.denisenko.

Читати далі

Суспільство

Про мерів, комуналку та безхатченків. Як книга «У міста є я!» допоможе дітям стати відповідальними мешканцями

Опубліковано

В Україні бракує літератури, яка б розкривала для дітей світ функціонування міста в усіх його проявах. Що таке комунальні тарифи, навіщо потрібен міський голова, куди зникає викинуте в баки сміття. Щоб заповнити цю нішу, фахівчиня з питань населених пунктів Ірина Озимок написала книгу «У міста є я!». Це перше ілюстроване видання для дітей, яке вчить ставати відповідальним мешканцем. На сторінках книги — не лише корисні поради. Там знайдеться й інтерактив, і цікаві конкурси. Продаж видання стартує з 15 травня.

Як воно, бути відповідальним мешканцем

«Це більше ніж книжка, адже вона сприяє пізнанню та спілкуванню дітей з дорослими, дає змогу написати лист меру та виграти призи», — так характеризує свою книгу її авторка Ірина Озимок. «У міста є я!» — це перше ілюстроване видання для дітей, що відкриває секрети про всі процеси в місті та вчить, як стати його відповідальним мешканцем.

Книжка розказує всі секрети про те, як функціонує місто, закликає знайти в книжці порушення правил у населеному пункті й ніколи їх не повторювати, містить захопливі завдання і цікаві факти про міста. Також вона дає можливість взяти участь у конкурсах малюнків та есе і виграти подарунки. А ще заохочує дорослих читати її з дітьми.

Дитяча книга «У міста є я!»

Інструкція для маленьких містян

У 13 розділах Ірина Озимок розповідає про те, як мешканці керують своїм містом, що таке міський бюджет і як він наповнюється, чому тепло треба заощаджувати. Також звертає увагу на те, як не потонути у смітті та чому варто його сортувати, все про різновиди транспорту і коли та чому краще ходити пішки. Книжка є своєрідною інструкцією, як діти вже сьогодні можуть впливати на місто. Авторка розповідає, які дитячі організації та ініціативи працюють в Україні та світі, до яких можна долучитися чи якими можна надихнутись і зробити щось своє, щоб змінити життя в місті на краще.

Видання зібрало цікаві факти про різні куточки світу — де з’явилася перша пішохідна вулиця, в якому місті найстаріше метро, а де найвища будівля і хто подарував Статую Свободи Нью-Йорку. У книжці всі погані звички позначенні спеціальним значком — авторка закликає їх віднайти та ніколи не повторювати.

На книгу надихнуло народження сина

Як організаторка Міжнародного саміту мерів, у своїй роботі я спеціалізуюся на темі населених пунктів. Раніше я ніколи не писала книжок, але завжди про це мріяла. Давно хотіла написати про міста для дорослих, але в мене було уявлення, що для цього я маю бути досить дорослою та ще більш досвідченою. Хоча нічого не вело мене до дитячої літератури до того, як у мене не народилася дитина.

Читайте також: Книги для дітей з аутизмом: як «ДивоГра» рятує український ринок від браку інклюзивної літератури

Зараз моєму хлопчику — один рік і 9 місяців. Ми намагаємося давати йому більше книжок, ніж іграшок. Й одного дня я подумала: стоп, а чи є книжка про міста, про те, як вони функціонують, як дітям брати участь у житті міста. Мені було цікаво, чи розповідає їм хтось у цікавій формі про те, чому важливі деякі процеси. Чому потрібно сортувати сміття, куди воно дівається, звідки у крані з’являється вода, що таке безпека в місті, хто такий мер. Я таку книгу для сина не знайшла, так з’явилася ідея написати свою. Тобто, моя дитина і робота сукупно дали мені ось таке натхнення.

Розповідаю про безхатченків та реклами на фасадах

Ця книжка — не про ідеальне місто, де все правильно і всі поводяться так, як має бути. У міста є я, тобто кожен його житель, і саме від нас залежить, яким воно буде: чистим, дружнім, безпечним, цікавим, зручним, інклюзивним, чи навпаки. Ми також можемо обирати, чи будемо пасивними спостерігачами, чи активними учасниками процесів у місті.

Дитяча книга «У міста є я!» (фото: «Книголав»)

Я розраховую, що цю книгу діти читатимуть із дорослими: з батьками, дідусями й бабусями та вчителями. У кожному розділі йдеться про поширені проблеми: запаркована машина на тротуарі, викинуте в парку сміття, байдужість людей, які проходять повз безхатченків, жахливі реклами на фасадах історичних будівель. Закликаю читача шукати такі моменти й запитувати у дорослих: «Мамо, а чому так? А ми так робимо? А може не будемо так робити?». Так діти ще змалечку почнуть звертати на це увагу.

Не книгою єдиною: інтерактиви й конкурси

Видання інтерактивне — до кожного з 13 розділів є особливе завдання. Там є, наприклад, пропозиція відстежити в будинку показники лічильника води. Це дасть змогу дітям усвідомити, скільки води сім’я споживає, це багато чи мало, як можна заощаджувати. Ще є завдання розробити пам’ятку для сусідів, як зробити будинок енергоефективним. Це стимулюватиме дітей до дій, тому що це не просто «прочитав — забув», а більше для того, щоб навчитися щось робити.

А ще кожен читач може взяти участь у конкурсах. Перший — найкращий малюнок. У книзі є практично пустий розворот, де дитина може намалювати своє місто через десять років. Ми підготували корисні призи-досліди, як от прогулянка з відомим урбаністом або можливість надрукувати на основі деяких малюнків листівку та поштову парку. Другий — це конкурс есе, де потрібно буде продовжити текст, який починається з речень: «Якщо колись я стану мером, то…», «А щоб так довго не чекати, вже сьогодні я можу…». Ми домовилися з порталом «Хмарочос», що вони надрукують найкращі роботи. У дітей буде час над цим попрацювати протягом літа.

Дитяча книга «У міста є я!» (фото: «Книголав»)

Старт продажів не за горами

Попри те, що ця книга — для дітей, я писала її доволі дорослою мовою. І вже потім ми з літредакторкою адаптовували цей текст. І хоча там є віковий показник від 6 до 12 років, але насправді вона цікава і для повнолітніх. Я ставлю себе на місце мами, яка читає з дитиною, і мені це буде цікаво. І я давала її читати дідусям і бабусям, їм також сподобалася. Дорослі казали, що вони також щось нове для себе пізнали.

Книгу проілюструвала одна з засновниць студії «Сері/граф» Анна Іваненко. У вільному продажі вона з’явиться з 15 травня. Замовити видання можна у книгарнях «Книголав» та Yakaboo за 225-250 гривень.

Читати далі

Суспільство

Як українець відновлює походами в гори ветеранів і людей з ампутацією (ВІДЕО)

Опубліковано

Вони водять в гори людей з ампутацією та безкоштовно реабілітують ветеранів у Карпатах.

Засновник проєкту – єдиний українець, який здолав Великий Гімалайський шлях!

Це ветеран зі Львова Віталий Дячук. Був поранений під час Революції Гідності.

У 2015 році пішов добровольцем на фронт.

«Ти повертаєшся і відчуваєш, що в тебе щось не то. Ти відчуваєш, що потрапив в болото», – Віталій Дячук.

Імпульсивно зібрав наплічник й пішов в гори. Там і народилась ідея допомогти іншим ветеранам.

Горотерапія є вже 5 років. За цей час реабілітували понад 700 ветеранів.

Читайте такожВолонтерський рух ОЗОН: як молодь та пенсіонери контролюють поліцію

Зазвичай походи влаштовують в українських Карпатах, проте водили й в Туреччину, Таджикистан, Грузію.

Фінансують це все добродії та небайдужі.

Нині команда збирає кошти на похід на Казбек.

Якщо хочете підтримати, то ось картка: 4731 1856 0242 2674 Дячук Віталій.

Нагадаємо, санаторій «Женева» у Трускавцях приймає на безкоштовну реабілітацію учасників бойових дій.

Як ми повідомляли раніше, вінничанин створив онлайн-сервіс для реабілітації за принципом «фізіологічного дзеркала».

Читати далі