Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Куди їхати у подорож за смачним українським вином? Топ порад від сомельє

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Чи є в Україні якісне вино? Відповідь – так, так і ще раз так. Виноробство на наших землях з’явилось більше 2000 тисяч років тому і сьогодні ми справді можемо пишатись українським червоним. В Україні є багато сімейних виноробень, де цінують традиції і створюють унікальні рецепти напою. І коштує це вино не все гроші світу.

Сомельє Катерина Задворна розповіла нам про те, як правильно обирати вино та про українські виноробні, які можуть скласти конкуренцію Франції та Італії.

Катерина Задворна

Катерина Задворна

Українська сомельє. Веде свій блог, де регулярно знайомить читачів зі світом вина і ділиться витонченими рецептами.

Про українське вино

Якщо ви ще на початку шляху знайомства з вином, то варто починати з Нового світу – вина зрозуміліші на смак початківцю через свою інтенсивнішу потужність – Аргентина, США, Чілі, Австралія. Для початку просто смакуйте і намагайтесь відчути тони різних фруктів, фіксуйте те, що сподобалось, а що ні, думайте, чому саме.

Щоб правильно підібрати вино, потрібно вміти читати етикетку, розбиратись в термінах, а для кожного регіону вони різні, тому без теорії – ніяк. Важливо звертати увагу на сорт винограду, з якого зроблене вино. Завжди переглядайте відсотковий склад, який вказується на контретикетці. Також зважайте і на рік випуску. Білі вина краще брати свіженькими, а от червоні найчастіше потребують витримки. Ну і звісно, зважте на виробника. Для мене будь-яке вино – це дітище того, хто його створив. Хтось вкладає душу і весь свій досвід, а хтось не звертає уваги на якість, роблячи ставку на масовість виробництва. Обидва шляхи мають місце у світі вина.

Читайте також: Де купити єдине в Україні органічне вино? Секрети технології від бесарабського винороба

В Україні дуже оптимістична ситуація з вином, нові виноробні з’являються як гриби у лісі і це дуже круто! А от для того, щоб скласти конкуренцію треба час. У нас немає старих лоз, тобто сировини для вироблення Великих вин. Тож поки ростуть лози, винороби як раз мають час набити руку і отримати досвід. А якщо ви хочете відчути на собі справжній винний туризм, то краще їхати у місця виготовлення вина, бажано маленькі виноробні, щоб поспілкуватись із власниками.

Гаражисти мають свій кодекс

Світ вина дуже різноманітний – є і великі виробництва, і невеликі виноробні. Домашні вина, які виробляються невеликими партіями, з любов’ю та запалом до процесу, наперекір традиціям мас-маркету, називаються “гаражними”. Гаражисти навіть мають свій кодекс, за яким:

  • вино робиться “як для себе”, а не заради успішності продажів. В цьому криється головний феномен гаражного вина, адже за смаком можна розрізнити продукт мас-маркету і вино від божевільного винороба, закоханого у власне ремесло;
  • еталон: як можна менше найманої праці, бажано, щоб до лоз доторкались тільки руки господаря та його наближених. Від цього випливає і максимальний метраж ділянки – 2-4 га вважається вже достатньо великою;
  • процес виробництва вина проходить повільно, без поспіху. Кажуть, що саме тому вони виходять такими гастрономічними та насиченими.

Читайте також: Каберне Совіньйон за 90 гривень. Власник винарні про те, як роблять справжнє вино

В Україні є багато гаражистів, вина яких є набагато дешевшими, ніж світові. Але потрібно куштувати і визначатись самостійно зі смаком, адже українські вина ще не набули світової популярності, а, значить, і критики.

  1. Виноробня Богдана Павлія (Львів). У 2011 році винороб заклав перший пробний виноградник 0,5 га в околицях Львова, основою якого є наступні сорти: Шардоне, Совіньйон блан, Сильванер, Рислінг, Йоханітер, Мускаріс, Ркацителі рожевий, Дунай Цвайгельт;
  2. Виноробня Most Wine (Львівська область). Родзинкою в лінійці вин є спеціальні вина, зокрема, вермути, які виготовляються за класичною рецептурою, проте мають свій колорит, який передають їм трави, зібрані на Прикарпатті;
  3. Виноробня Валерія Петрова (Одеська область). Власник сповідує органічне виноробство, не використовує хімію, а користується тільки органічними засобами захисту;
  4. Виноробня Ігоря Зенталя (Київська область). На своєму маленькому винограднику, трьох “гаражних” дачних сотках під Києвом, Ігор Зенталь вирощує 12 технічних сортів винограду.

Топ-5 українських виноробень від сомельє

Якщо ви плануєте подорожувати Україною, то пропонуємо для вас 5 виноробень, куди обов’язково варто завітати. 

“Колоніст” – вино від нащадка колоністів

Де: Одеська область, Болградський район, село Криничне

Колоніст” – одне з небагатьох господарств, яке бере активну участь у відродженні якісного українського виноробства та випускає такі вина, за які точно не соромно. Ця сімейна виноробня була заснована у 2005 році на півдні Одеської області. У Придунайській Бессарабії ще з давніх-давен селилися фракійці та греки, які виготовляли вино. Засновником “Колоніста” є Іван Плачков, який є нащадком болгарських колоністів, які заселили цю територію ще на початку 19 століття. І навіть на логотипі виноробні зображений прадід Івана.

Тут вирощують такі сорти винограду, як Каберне-Совіньйон, Мерло, Шардоне, Рислінг та інші. Використовуючи тільки власний виноград, “Колоніст” виготовляє сухі, напівсухі і солодкі вина преміум-класу. Тільки із сортів українського винограду створюється два види вина: Сухолиманський білий і Одеський чорний.

У виноробні завжди раді гостям і часто влаштовують винні свята. Співробітники виноробні із задоволенням проводять екскурсії по виноградниках, виноробним цехам і винних підвалах, як для групи туристів, так й індивідуально. Крім екскурсій, на гостей чекають дегустація вин “Колоніст” і знайомство з кулінарними традиціями Бессарабії. Ціни за пляшку вина, в середньому, 200 гривень.

Winery Trubetskoy – єдине історичне шато України

Де: Херсонська область, Бериславський район, село Веселе

Виноробне господарство князя П.М. Трубецького” – це єдине історичне шато (заміський маєток, оточений виноградниками) України. Вже понад 120 років тут виробляють якісні українські вина з винограду, вирощеного на власних виноградниках і зібраного руками.

Ще в кінці 19 століття князь Трубецький вирішив розвинути виноробну справу за рекомендацією Голіцина – головного винороба Криму. Князь побудував винзавод і зайнявся виробництвом білих і червоних вин. Він досяг таких успіхів, що на всесвітній Паризькій виставці кращі сорти завоювали гран-прі. З 2003-го по 2011 рік виноробню повністю реконструювали, обладнавши її за європейськими зразками для виробництва сухих вин на основі класичних французьких технологій. Також тут висадили нові виноградники загальною площею 200 га.

Читайте також: Черкаський абсент та тернопільський віскі. П’ять крафтових алкогольних напоїв від українських виробників

У виноробні Трубецького вас чекає поєднання екотуризму, гастротуризму та історичної екскурсії. Тут покажуть виноградники, розкажуть про всі тонкощі вирощування і збору винограду, познайомлять з процесом виробництва і запропонують продегустувати вино. Крім того, на території виноробні є готель та ресторан.

Виноробня “Чизай”

Де: Закарпатська область, місто Берегове, урочище Чизай

Закарпатський край славиться своїми виноробними традиціями, а сприятливий клімат в поєднанні з тамтешньою природою створюють необхідні умови для виробництва напою. Тут, у місті Берегове, розташований виноробний комплекс “Чизай”. На його території є власні виноградники і два заводи, де виробляється вино. Об’єм виробництва сягає 1,6 мільйона пляшок на рік. Для витримки вина використовують 120 дубових бочок із французького та угорського дуба.

“Шато Чизай” пропонує різноманітні програми для відпочинку: винні тури, екскурсія на виробництво, дегустація вина, екскурсія в долину Чизай. Справжня гордість підприємства — це музей виноробства.

Виноробня “Biologist” – крафтове вино з Київщини

Де: с. Лісники, Київська область

“Кохання до вина, постійний пошук нових ідей і 15 років досвіду привели нас до виробництва максимально органічного та натурального вина!” – так кажуть про себе у крафтовій виноробні Biologist. Розташована виноробня поблизу Києва. Власні виноградники мають на Одещині, у Болградському та Овідіопольському районі, а також безпосередньо біля виноробні, у селищі Лісники.

Працюють з міжнародними та власними українськими сортами: Піно Нуар, Мерло, Одеський Чорний, Шардоне, Ркацителі, Аліготе (із Шардоне та Ркацителі виробляють оранж, або так звані “помаранчеві” вина).

Виноробня має власне шато, тому тут завжди раді туристам. Тут можна подивитись на виноградники, познайомитись з виробництвом вина і замовити дегустаційні сети.

Винзавод SHABO

Де: село Шабо, Одеська область

Напевне, ви чули про вино цього виробника. Винзавод Шабо знаходиться на території одного з найдавніших виноробних регіонів Європи. Компанія була заснована у 2003 році, але початок культурного виноробства у цих краях було закладено ще у XVIII столітті. Сьогодні SHABO – це сучасне підприємство, на якому виробляють вино, дотримуючись сучасних технологій.

Унікальність винзаводу ще й в тому, що тут працює перший в Україні “Центр культури вина SHABO”. Гостей запрошують на екскурсії, під час яких ознайомлять з історією вина, покажуть усі підрозділи підприємства, проведуть у старовинні винні підвали. Тут можна побачити єдиний в Україні пам’ятник Виноградній лозі, мультимедійну скульптуру “Фонтан Діоніса” та інші цікаві об’єкти. І, звичайно, тут можна залишитись на смачну дегустацію. Винзавод пропонує різні види екскурсій, ціна на які варіюється від 200 до 1000 гривень.

Відео дня

Суспільство

ЗСУ знищили 2 бронетранспортери МТ-ЛБ і танк противника Т-72Б (ВІДЕО)

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Воїни 40-ї артилерійської бригади та 92-ї механізованої бригади завдали удару по російських військах на сході і знищили два плавучі бронетранспортери ворога МТ-ЛБ і танк серії Т-72Б.

Відео опублікували на фейсбук-сторінці бригади.

«Демілітаризація проходить чітко за планом», — підписали ролик наші захисники.

Про 40 ОАБр

40 окрема артилерійська бригада імені Великого князя Вітовта — з’єднання артилерійських військ, підпорядковане оперативному командуванню «Південь». Бригада створена 6 лютого 2015 року. Військове злагодження бригади відбувалося на полігоні Широкий Лан. Бригада названа на честь литовського княза Вітовта, який вів тривалу боротьбу з татарами, намагаючись витіснити їх з українського Причорномор’я.

Про 92 ОМБр

92 окрема механізована бригада імені кошового отамана Івана Сірка — формування механізованих військ у складі Сухопутних військ Збройних сил України. Дислокується у с. Клугино-Башкирівка, Харківська область. Бригада створена у 2000 році. Бригада носить почесну назву на честь Івана Сірка — кошового отамана Запорізької Січі у XVII столітті.

Дивіться відеоЯк командир 92 бригади ім. Івана Сірка захищає Харків від окупантів

Нагадаємо, Миколаївські десантники збили ворожий розвідувально-ударний вертоліт Ка-52.

Як ми повідомляли раніше, 40 ОАБр знищила цілу «плантацію» ворожої техніки.

Фото: facebook.com/92OMBr.

Відео дня
Читати далі

Суспільство

В Україні зареєстрували перший вітчизняний сорт кіноа

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Сумський національний аграрний університет зареєстрував перший вітчизняний сорт кіноа.

Про це повідомив проректор університету Юрій Данько на свої фейсбук-сторінці.

Зазначається, що група науковців на чолі із завідувачем кафедри рослинництва Володимиром Троценко змогли «приручити» цю нехарактерну для України рослину та зареєструвати адаптований до українських кліматичних умов сорт «Квартет».

У цієї культури є ще одна назва — золото інків. Вони вважали, що кіноа допомагає воїнам стати витривалішими.

Кіноа найчастіше вживають люди з непереносимістю глютену, вегетаріанці, спортсмени і ті, хто намагається схуднути. Також дієтологи радять вживати кашу кіноа людям із цукровим діабетом, хворобами серцево-судинної системи або ожирінням.

«Сподіваємося, що найближчим часом ця культура селекції СНАУ займе чільне місце у сівозміні на полях місцевих аграріїв, а каша з кіноа — у раціонах наших захисників», — йдеться у повідомленні.

Читайте також: «Привітання» на снарядах, тату та десант фіалколюбів. Як українці креативлять, аби зібрати гроші на ЗСУ

Нагадаємо, українські аграрії отримають безповоротні гранти на будівництво садів та теплиць.

Як ми повідомляли раніше, запустили міжнародний екопроєкт «Насіння для України», щоб допомогти аграріям.

Фото: facebook.com/yuriyidanko.

Відео дня
Читати далі

Суспільство

«Привітання» на снарядах, тату та десант фіалколюбів. Як українці креативлять, аби зібрати гроші на ЗСУ

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Фіалки, що закривають потреби воїнів-зв’язківців, «мільйонний» веломарафон вздовж лінії фронту та сувеніри зі збитих російських літаків. Аби зібрати кошти на допомогу військовим українці вигадують, здавалося б, неймовірні речі.

ШоТам зібрав кілька прикладів, які доводять: аби підтримати ЗСУ та допомогти волонтерам із закриттям збору, не обов’язково жертвувати великі суми. Інколи достатньо трохи покреативити.

«Привітання» для окупантів на снарядах

20-річний студент-айтівець Антон Соколенко з перших днів повномасштабного вторгнення намагався усіма можливими способами допомогти в боротьбі з окупантами. Спочатку хлопець приєднався до волонтерського центру та готував «коктейлі Молотова». Утім згодом стало зрозуміло: це марна робота, адже термін придатності таких «гостинців» – день-два, тоді як обсяги «виробництва» сягали сотень пляшок на добу.

Відтак Антон створив власний телеграм-канал для збору коштів на потреби ЗСУ. Коли донатити стали менше, айтівець почав шукати спосіб заохотити підписників жертвувати більше грошей. І знайшов! В одному з каналів він побачив, як хтось з волонтерів назбирав $3000 в обмін на написи на артилерійських снарядах. Ідею, схоже, швидко закинули, а Антон – підхопив і перетворив на креативний спосіб задонатити ЗСУ.

Ціна одного «привітання» для російських загарбників – 40 доларів. Дві «листівки» можна замовити зі знижкою – за $70.

«У вас є шанс вбити орків своїм текстом на артилерійському снаряді, яким буде обстріляно російських солдатів. Ви отримаєте фотографію з підписаним вами боєприпасом», – зазначено в публікації телеграм-каналу Combat Footage, який веде Антон. 

Веломарафон прифронтовими містами

Ця ідея належить львів’янину Богдану Прокоповичу. Хлопець подолав 1500 кілометрів прифронтовими містами, аби зібрати мільйон гривень на підтримку нашої армії. І зібрав навіть більше! Принцип марафону доволі простий: велосипедист проїжджав один кілометр за кожні 700 гривень донату.  У розмові з командою ШоТам Богдан назвав свою ідею чимось «на межі між неймовірною геніальністю і тотальною тупістю». 

«Неймовірна геніальність, тому що мені це здалося прикольним: роблячи те, що дуже люблю, я зможу зібрати досить велику суму на потреби війська. Тотальна тупість виявлялася в безлічі нюансів: спочатку не було зрозуміло, наскільки моя ідея безпечна, як під час поїздки знімати якісь речі так, щоб людям було цікаво дивитися, і водночас не зняти нічого зайвого, аби не зашкодити нашим військовим. Однак я подумав, що коли ти робиш щось настільки тотально тупе, воно стає геніальним», – розповів Богдан Прокопович.

Крім того, волонтер влаштував аукціон із «сувенірами» від брата, який служить у ЗСУ. З-під віртуального молотка пішли сухпайок російської армії, відпрацьований касетний снаряд від РСЗВ «Ураган» та уламок від ракети РСЗВ «Ураган». Більше про марафон прифронтовими зонами читайте в нашому матеріалі.

Брелоки з уламків російських літаків та гвинтокрилів

Керівник диджитал-агенції UAMASTER та волонтер Юрій Висовень поєднав захоплення авіацією з допомогою волонтерській ініціативі Drons for Ukraine . Завдяки його ідеї уламки ворожих літаків перетворюються на стильні брелоки. Отримати їх можна, задонативши на збір дронів понад $1000. І це спрацювало!

Лише за два тижні волонтерам вдалося продати 400 таких брелоків та зібрати $400 000 на закупівлю безпілотників для ЗСУ.

Фото: dronesforukraine.fund

«Усе просто: я – хлопчик, який дуже любить авіацію. З 23 років займаюсь парашутним спортом.Авіація викликає у мене захват. Я прекрасно розумів, що хлопців, які цікавляться мілітарною темою й літаками, у світі багато. Тому отримати шматок справжнього літака для них – суперкруто”, – пояснює Юрій.

Кожен брелок потрапляє до благодійників з написом на підкладці: «Зроблено в Росії та перероблено в Україні», картою Київщини й інформацією про літак чи гвинтокрил, який завдяки ЗСУ перетворився на металобрухт. І хоча ця ініціатива розрахована, перш за все, на іноземних добродіїв, долучитися та підтримати збір коштів на БПЛА для української армії можна за цим посиланням

Фото: dronesforukraine.fund

Понад 20 мільйонів гривень за хтивки

Теронліфанс – ініціатива, що зародилася в Твіттері на початку березня. Суть проєкту доволі проста: люди жертвують кошти на підтримку ЗСУ чи допомогу переселенцям, надсилають скріншот квитанції учасницям чи учасникам проєкту та отримують за це хтивку (нюдс) – еротичну фотокартку.

Ідея неодноразово наражалася на хейт, але головний показник будь-якої ініціативи – це її результат. Станом на кінець червня дівчатам та хлопцям з Теронліфансу вдалося зібрати на підтримку армії та українців понад 23 мільйони гривень.

Засновниці проєкту. Фото: ukrainky.com.ua.

«Спочатку ідея здавалася досить абсурдною. Але коли ми в перші дні зібрали близько 200 тисяч гривень, то стало зрозуміло – це працює. Ідея лежала на поверхні, тому що в твіттері багато дівчат люблять постити нюдси по четвергах. Ми лише направили це в потрібне русло. І до нас почали приходити ці дівчата з проханням приєднатися», – розповідає співзасновниця руху Теронліфанс Настя.

Продаж картин на підтримку армії

Прикладів таких ініціатив – безліч. Напевно, найвідоміша з них, – продаж роботи Марії Приймаченко «Квіти виросли коло четвертого блоку» за рекордні 500 тисяч доларів. До речі, згодом картинку передали Національному художньому музею України.

Ще один приклад – аукціон з роботою телеведучого та волонтера Сергія Притули. Свою картину «Батько і мати. Два сонця гарячих» Притула продав з молотка за 25 тисяч доларів. 

«Ескіз картини з’явився, коли мені було 16. Я вступив на перший курс Тернопільської академії народного господарства. Ви розумієте, що для хлопця такого віку подібна історія появи ідеї такого малюнку – це нормально. Намалював я на полотні це, коли мені було фактично 30. І от, коли мені 41, я це продав. Від ідеї до продажу минуло 25 років», – розповів волонтер.

Подібні ініціативи відбуваються доволі часто й на більш локальному рівні. Наприклад, блогерка та волонтерка Зоя Казанжи нещодавно провела аукціон з роботами художника, письменника та ветерана Валерія Пузіка. Усі лоти – картини, створені на передовій у 2015 році – вже знайшли нових власників.

Картини Валерія Пузіка.

Після повномасштабного вторгнення РФ Валерій знову повернувся на фронт, а у вільний час – продовжує малювати. Тож цілком ймовірно, що незабаром відбудеться новий аукціон – з картинами, створеними цьогоріч, після віроломного вторгнення російських окупантів. Слідкувати за оновленнями можна на сторінці воїна.

Дитячий блокпост

До підтримки наших воїнів долучаються навіть діти! Зокрема, на Львівщині малеча створила «Блокпост юного патріота заради мрії» та зверталася до водіїв з проханням підтримати наших військових гривнею.  І у них вийшло: всього за три дні діти назбирали на два бронежилети для воїнів Стрийщини, які сьогодні боронять Україну на передовій.

Татуювання в обмін на донат

Що роблять українські тату-майстри, поки наші воїни б’ють окупантів? Правильно, б’ють татуювання, а кошти спрямовують на підтримку ЗСУ. Один з таких кейсів – спільнота київських татуювальників, які зґуртувалися й щосуботи набивають нові малюнки в обмін на донат для ЗСУ. Завдяки цій ідей 20 майстрів назбирали вже понад 300 тисяч гривень.

Серед найпопулярніших запитів – тату з коктейлями Молотова, листям каштану, протитанковими ракетами, тризубом, культовою фразою українського прикордонника про «русскій воєнний корабль» та паляницею.

Фото: donttakefake.com.

«На початку ситуація в місті була небезпечною і клієнтів майже не було. У квітні кияни почали повертатись додому, місто стало оживати і з’явилась ідея зібрати декількох майстрів в одному місці та робити тату за донат для армії всім охочим. Для проведення обрали локацію на Нижньоюрківській 31 – приміщення клубу, який зараз не працює. Так ми могли знову займатися улюбленою справою і фінансово допомагати військовим», – розповів ініціатор проєкту, тату-майстер з Києва Саша Енімал.

Про креатив українців вже написало британське видання Guardian, а охочих допомогти армії й отримати нове татуювання з кожною суботою лише більшає. 

Фіалки для перемоги

Як фіалки можуть допомогти армії? Усе просто! Кілька днів тому волонтерка Наталія Церковна вирішила зібрати 150 тисяч гривень, аби придбати ретранслятор для наших зв’язківців. Сума – чимала, до того ж, щодня по всій Україні тривають десятки різних зборів на допомогу ЗСУ.

Однак допомогти Наталії вирішили… любителі фіалок! Спільнота селекціонерів організувала флешмоб #Квіти_для_Перемоги, аби допомогти Наталії якомога швидше зібрати необхідні кошти. 

До акції долучилися понад три десятки українців, що вирощують сенполії. «Ізабель», «Гейша», «Моя розумничка», «Рудий кіт», «Шанхайська троянда», «Лара Фабіян», «Ален Делон», «Біла Заздрість» та ще десятки різних сортів допомогли волонтерці зібрати всю суму! 

Чи зупинилися на цьому любителі фіалок? Звісно ні! Одразу після закриття збору Наталії ця спільнота неймовірних та шалених людей закрила ще один збір – волонтерки Юлії Гриценко. 

Що спільного у всіх цих кейсах? Допомогати – просто, і для цього не обов’язково донатити великі суми. Навіть 5 гривень можуть допомогти закрити збір. 

Відео дня
Читати далі