Суспільство
«Вуглик». Історія найбільшого в Україні притулку для свійських тварин
Олександра та її чоловік прогулювалися Трускавцем, коли почули плач кошеняти з підвалу будинку. Родина не змогла пройти повз маленьку беззахисну тварину та забрала її до себе. Кошеня назвали Вугликом, а через певний час на честь врятованого кота сім’я назвала свій притулок.
Спочатку Олександра з чоловіком розглядали допомогу безпритульним тваринам як тимчасову волонтерську діяльність, аж поки, за словами жінки, в родині не з’явилася «собака, ще один кіт, потім ще одна собака і так далі», які вже потребували більше простору та заважали сусідам. Родина вирішила переїхати до села, тож знайшла будинок під Львовом та переселилася зі своїми улюбленцями на нове місце.
Зараз «Вуглик» — найбільший притулок для свійських тварин в Україні, філіали якого є у різних регіонах країни. Про те, як родина, що рятувала котів та собак почала допомагати фермерським тваринам, Олександра поділилася з «Відкритими клітками» під час прямого ефіру.
Одного дня Олександра зустріла дорогою чоловіка, який вів лоша. Перехожий запропонував жінці викупити в нього тварину. Власник пояснив: якщо не зможе знайти лошаті новий дім, то буде змушений здати його на м’ясо. Родина Олександри вирішила врятувати скакуна та викупила його в чоловіка. Нового улюбленця згодом назвали Немі та побудували для тварини невеличку стайню. Всі навколо дивувалися рішенню сім’ї, адже, як виявилося, лоша мало непростий характер, через який його ніхто не хотів брати. Проте Олександра не здавалася, читала книжки, дивилася різні відео на тему виховання скакунів, радилася з працівниками місцевої ДЮСШ та шукала підхід до лошати. За два роки Немі стала надзвичайно слухняною та вихованою кобилою, яка дуже полюбила обійми, яблука та моркву.
Саме з Немі почалася історія порятунку Олександрою та її чоловіком фермерських тварин. Відтоді «Вуглик» став домом для тварин, які були врятовані від смерті. За час війни кількість мешканців закладу значно зросла. Попри те, що Олександра та працівники закладу готувалися до бойових дій завчасно та запаслися кормами, перші місяці для «Вуглика» видалися складними. Тварини були налякані, а через влучання ворожої ракети згоріло сіно в одного з постачальників. Працівники притулку лишалися на місцях та продовжували роботу, якої з часом ставало все більше.
Так, за час бойових дій до «Вуглика» привезли врятоване з харківських лісів однооке теля. Його разом з іншими тваринами колишні власники покинули напризволяще. Через постійні обстріли та голод багато телят загинуло, але травмованого малюка без одного ока у «Вуглику» змогли виходити. Притулок також став домом для курочок, яких команда «Відкритих кліток» евакуювала з Дніпровщини, та для тварин харківського «Фельдман Екопарку». Серед колишніх жителів парку був і віслючок Яша, історія якого розлетілася новинами. Нога тварини була важко травмована уламком ворожого снаряду та почала гнити. Яша був складним випадком, проте «Вуглик» взявся за його порятунок. Віслючка оперували близько 6 годин, а потім він проходив реабілітацію кілька місяців.
Олександра любить кожну тварину без винятку. За словами власниці «Вуглика», всі вони — особливі та унікальні. Цікаво, що багато працівників притулку настільки прив’язалися до своїх підопічних, що з часом відмовилися від споживання м’яса та перейшли на вегетаріанство.
Кількість щасливих та врятованих тварин у «Вуглику» вражає, адже зараз 3 філіали притулку налічують близько 1200 тварин! Самовіддача та турбота працівників надихає. Попри розташування віх філіалів у гарячих точках, притулки продовжують утримувати, годувати та лікувати своїх підопічних.
Як підтримати притулок
ГО «Відкриті клітки Україна» підтримуємо притулок з початку повномасштабного вторгнення росії в Україну. Влітку ми, завдяки нашим підписникам, зібрали понад 50 000 грн для закупівлі харчів для мешканців притулків. Закликаємо й вас допомогти.
Через обстріли інфраструктури, критичним стає питання доступу до електроенергії й тепла. Без нашої допомоги тварини, які мешкають у притулках, можуть не дожити до весни. Саме тому ми відкрили збір на 3 генератори та дві буржуйки для «Вуглика». Наша мета – зібрати 100 000 грн.
Якщо ви хочете підтримати притулок, то це можна зробити у кілька способів:
- стати волонтером закладу, написавши Олександрі у соцмережах;
- долучитися до кампанії «Відкритих кліток» з закупівлі генераторів та буржуйок через наш сайт (для переказів з-за кордону використовуйте це посилання);
- задонатити на PayPal: [email protected] (коментар Вуглик).
Генеруймо добро для тварин, даруймо свою любов та турботу тим, хто найбільше цього потребують, наближаймо разом світ, вільний від страждань та жорстокості!
Авторка статті: Настя Рашевська,
активістка ГО «Відкриті клітки Україна»
Суспільство
На благодійному аукціоні, який організували на заході до 15-річчя компанії Uklon, продали перо рахівського крижня із фільмів українського режисера Антоніо Лукіча за 500 тисяч гривень. Усі кошти передали на збір «Підсвіти ворога».
Про це повідомили в Uklon.
Історія пера
Перо рахівського крижня використовували у двох роботах Антоніо Лукіча — дебютному фільмі «Мої думки тихі» та короткометражці «Найлегший пасажир в історії».
В останньому фільмі режисер розповів власну історію. У стрічці водій таксі подолав безліч викликів на своєму шляху, щоби вчасно доставити на знімальний майданчик «Мої думки тихі» перо рахівського крижня.
«Саме по собі перо нічого не коштує. А ось тільки в нього зʼявляється історія, його минуле — воно відразу набуває змісту та вартості, стає особливим. Колись ця пірʼїнка зіграла вирішальну деталь в моєму першому фільмі і я вирішив, що збережу його. Але тоді ще не знав для чого саме. І ось в нинішніх реаліях дізнався, коли його продали на благодійному аукціоні за півмільйона гривень, які підуть на те, аби захистити наше небо від ворожих обстрілів», — розповів Антоніо Лукіч.
Читайте також: Два паралімпійці зі Львова задонатили на військо 400 тисяч грн призових
Разом із пером на заході продали диптих картин сучасного українського художника Олексія Сая за 90 тисяч гривень, а також ексклюзивне ігристе «Артемівське», виготовлене у Бахмуті, за донат у 120 тисяч гривень.
Кошти передали на спільний збір фонду Сергія Притули та Uklon «Підсвіти ворога». У межах цього проєкту бійці ППО отримають відстежувально-навідні комплекси для захисту українських міст.
Нагадаємо, що UNITED24 розігрує стяг із підписами захисниць Маріуполя та астронавта NASA.
Фото: Uklon
Нову мікроклініку з протезування створять на базі Київської обласної лікарні. У закладі забезпечать повний цикл відновлення, тому пацієнтам не потрібно буде звертатися до інших установ. Проєкт втілюватимуть за підтримки Франції.
Про це повідомив очільник Київської ОВА Микола Калашник.
Що відомо про проєкт
Мікроклініку оснастять високотехнологічним обладнанням для виготовлення індивідуальних протезів за новітніми стандартами. Пацієнти зможуть отримувати якісні протези, які адаптовані саме під їхні потреби.
Заклад забезпечать усім необхідним для повного циклу відновлення. Пацієнти проходитимуть весь процес реабілітації в одному місці, тому людям не потрібно буде звертатися до інших медичних установ.
«Мікроклініка стане справжнім осередком повернення до активного життя для жителів Київщини, які втратили кінцівки. Це не просто медичний проєкт. Це можливість для людей заново навчитися ходити, бігати, обіймати рідних. Це про їхню гідність, свободу та право на майбутнє без бар’єрів. Дякуємо Франції за підтримку!» — зазначив Микола Калашник.
Читайте також: Військовому врятували ногу від ампутації завдяки надскладній операції
Угоду про створення мережі мікроклінік у Києві, Львові та Полтаві підписали міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко та уповноважений президента Франції з питань допомоги та відновлення України П’єр Ельброн.
Партнером проєкту стала компанія Schiller Medical, яка профінансує створення закладів на суму 4,1 мільйона євро.
Нагадаємо, що у шпиталі в Харкові, що постраждав від «Шахеда», поновили операції.
Фото обкладинки: Freepik
2 квітня — Міжнародний день поширення інформації про аутизм. Це учителька, методологиня БФ «СпівДія заради Дітей» Ксенія Костюченко та її син Юрчик. Вони підготували для ШоТам відповіді на найпоширеніші міфи про розлади аутистичного спектра (РАС), з якими зіштовхуються постійно. Усі фрази, які ви побачите тут, Ксенія часто чула від інших людей. Тепер вона розповідає, що з ними не так.
1. «Ви ж його лікуєте? Треба лікувати, обовʼязково!»
Міф: Аутизм — це хвороба, яку можна вилікувати.
Насправді РАС — це нейровідмінність, а не хвороба. Це вроджена особливість розвитку мозку, яка залишається з людиною на все життя.
Ксенія
У нас немає показів для прийому жодних препаратів. Єдине, що «показано» — це створення умов для гармонійного розвитку та соціалізації, тобто інклюзія.
Юрчик
Я відвідую спеціалістів, з якими вчуся краще розмовляти та спілкуватися, спокійніше реагувати на звуки, контролювати свої рухи та бажання. Якщо чогось не вмію, то я або вже в процесі навчання, або воно в мене на черзі.
2. «У Юрчика талант до музики — напевно, через те, що в нього РАС»
Міф: Усі люди з аутизмом — генії або мають унікальні здібності.
Цей міф популярний завдяки фільмам і серіалам. Насправді лише частина людей з аутизмом має так звані «острівці геніальності», але більшість перебувають на різних рівнях інтелектуальних здібностей, як і нейротипові люди.
Юрчик
У музичній школі кажуть, що я дійсно дуже здібний. Але в нас уся сімʼя музикальна — всі грають на музичних інструментах і співають, — тому батьки вчасно це помітили та намагаються розвивати. Я граю на флейті, співаю дискантом (високим хлопчачим голосом — ред.) і можу підібрати будь-яку мелодію на фортепіано. Але значно більше люблю грати в планшет.
3. «Ви що, робили йому щеплення?»
Міф: Вакцинація спричиняє аутизм.
Цей міф спростували численні наукові дослідження. Первинну статтю, що пов’язувала аутизм з вакцинами, визнали фальсифікацією, а її автора позбавили ліцензії.
Ксенія
У нас зроблені всі щеплення за календарем, адже син не має жодних протипоказань.
4. «О, в нашому класі був хлопчик з РАС — я знаю, що це таке!»
Міф: Усі люди з РАС однакові.
Аутизм — це спектр, а не однакова характеристика для всіх. Деякі люди в спектрі можуть бути надзвичайно комунікабельними, інші — навпаки потребують більше простору. Хтось має виражену сенсорну (доторкову) чутливість, а хтось ні. Дехто може вражати феноменальною пам’яттю або глибокими знаннями в певній галузі, а інші потребують значної підтримки в повсякденному житті.
Юрчик
Я маю гіперчутливість до емоцій, зчитую навіть найнепомітніші. Якщо хтось свариться, мені стає дуже страшно й незатишно.
Ксенія
А один мій учень з РАС міг звернути увагу на чужі емоції, тільки якщо йому про них чітко сказати.
5. «Ти — героїня, якщо виховуєш дитину з аутизмом»
Міф: Щоб виховувати дитину з РАС, потрібні героїчні зусилля.
Це один з тих міфів, який звучить ніби з повагою, але насправді може бути дуже шкідливим. Батьки дітей з РАС часто живуть звичайним життям: піклуються про дітей, підтримують, водять на гуртки, сперечаються про виконання домашніх завдань, купують улюблені іграшки. Так, у їхньому житті можуть бути виклики, але, зрештою, виховання дітей — непроста справа для всіх батьків.
Ксенія
Коли суспільство автоматично записує всіх батьків дітей з РАС у «герої», це створює хибне уявлення, що такі діти — обов’язково «тягар», що з ними завжди складно. Хоча реальність різна: комусь складно, а комусь абсолютно нормально. Для нашої сімʼї, наприклад, виховання дитини з РАС — це просто наше життя, ми не вважаємо його подвигом.
Так, бувають дуже тяжкі випадки, але не лише в сімʼях, де є дитина з РАС. Тому важливо не узагальнювати.
6. «Ми не можемо ризикувати навчальними досягненнями 30 дітей в класі»
Міф: Присутність дітей з аутизмом у класі може негативно впливати на навчання нейротипових учнів.
На жаль, ця думка популярна в школах. І це не дивно, бо є упередження, що дитина з РАС обовʼязково заважатиме, і з нею неможливо буде впоратись, якщо ти не супергерой. Це хибна та шкідлива думка, яка позбавляє учнів можливості підготуватись до реального життя у світі, де різні люди взаємодіють між собою.
Ксенія
На щастя, численні дослідження спростовують цей стереотип і показують переваги інклюзивної освіти для всіх учнів. Це, зокрема, формування толерантності та поваги до різноманітності.
Це розвиває соціальні навички: співпрацю, емпатію та взаємодопомогу. І головне, в інклюзивних класах безперечно було зафіксоване покращення академічних результатів — учні мають вищий рівень успішності, бо там використовують різноманітні педагогічні методики та більше індивідуалізованого підходу.
Я постійно працювала в інклюзивних класах, бо бачу переваги й для себе — я розширюю свої педагогічні компетенції, які приносять користь усім учням.
«Ви ж його лікуєте?»: учителька Ксенія та її син Юрчик спростовують міфи про аутизм
2 квітня — Міжнародний день поширення інформації про аутизм. Це учителька, методологиня БФ «СпівДія заради...
Проміняла вишивку на Counter-Strike: як 59-річна киянка стала кіберспортсменкою
Пенсіонерка Тетяна Силенко шукала якесь заняття, яке б допомогло їй оговтатись у складний період життя,...
Ці роботи можуть розмінувати Україну за 10 років. Як українські розробники створили «ЗМІЙ»
Розробників з Rovertech об’єднала війна, а тікток допоміг зустрітися. Усі довкола казали, що їхній задум...
Бар’єри лише в голові: це ветерани з ампутаціями, які знайшли себе в спорті
Троє українських захисників — Андрій, Олександр і Михайло — втратили на війні кінцівки, але не...