Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Волонтерський рух “ОЗОН”: як молодь та пенсіонери контролюють поліцію

Опубліковано

“Щоб слідкувати за діяльністю поліції, не потрібно бути юристом”, – каже засновниця волонтерського руху ОЗОН Олександра Матвійчук. Кожен українець може доєднатись до них і контролювати дії поліції на мирних зібраннях та на судових засіданнях. За результатами спостережень “ОЗОНівці” оприлюднюють висновки та рекомендації. Вступити до їхніх рядів можуть усі охочі, аби неупереджено відстежувати та фіксувати все, що відбувається під час мирних зборів. Волонтери активно пильнують, щоб поліція гарантувала права та обов’язки громадянам. Завдяки їм відкрили не одне кримінальне провадження.

Олександра Матвійчук

Олександра Матвійчук

Очолює ГО Центр Громадянських Свобод, одним із напрямків якої є волонтерський рух “ОЗОН”. Олександра увійшла у топ-100 впливових жінок України 2020 року за версією журналу “Фокус”. А у 2016 та 2017 роках нагороджена відзнаками “Захисниця демократії” від місій ОБСЄ та “Відважна жінка” від Посла США в Україні.  

 ОЗОН – контроль поліції по фану

Дуже часто ми спостерігаємо порушення прав людини чи то на мирних зібраннях, чи на судових засіданнях. Мирні акції можуть перетворитися  у протистояння поліції та звичайних людей, що тягне за собою побої, травми та інколи навіть смерть. Наприклад, всі пам’ятають зібрання під парламентом, коли вносили зміни до Конституції про особливий статус Донбасу. Тоді група агресивних людей кидали якісь речі у солдатів Національної гвардії. У результаті – полетіла граната. Важко сказати, чому мирні протести переростають у протистояння.  Так само як і дати відповідь, хто винний.

Щоб встановлювати істину, ми у Центрі громадянських свобод створили групу спостерігачів на мирних акціях ОЗОН. Коли правові механізми не працюють належним чином, то суттєвих зрушень можна досягти тільки якщо велика кількість людей долучається до розв’язання проблеми. Базуючись на цій ідеї у 2013 році ми і створили ОЗОН.

Почали з того, що навчали людей різної статі, віку, професії, релігійних чи політичних уподобань моніторити діяльність поліції на вулицях. Не потрібно бути юристом, щоб побачити порушення прав людини з боку правоохоронців. Наприклад, якщо людину затримали і вона не пручається, а представник правоохоронних органів завдає удари. Зрозуміло, що це порушення.

Так само ми моніторимо судові засідання. Група громадського спостереження ОЗОН складається не з експертів, а зі звичайних людей. І тому вони можуть легко перевірити доступність судів. Наприклад, наші монітори (так називають волонтерів ОЗОНу, – авт.) відзначали відсутність пандусів, що унеможливлює вхід до судів людей на візках.

Читайте також: Міжнародний день людей з інвалідністю: як активісти Доступно.UA роблять міста та заклади доступними

Чому ми вибрали практику навчати звичайних людей, замість того, щоб найняти експертів? Для нас важливий сам процес. Навчаючи людей моніторити та контролювати владу, ми повертаємо їх у правильне русло і показуємо, що влада – це найманий менеджмент, який надає нам певні послуги. І все це за наші податки. Тому ми маємо право оцінювати цей сервіс і контролювати, наскільки якісно він надається.

Зафіксували порушення – що далі?

Наші ОЗОНівці не просто відстежують порушення. Після кожної мирної акції вони заповнюють анкети з результатами моніторингу – чи були порушення, які саме, фото- та відеоматеріали. На основі цих даних експерти, які мають досвід та глибоке знання законодавства та міжнародних стандартів, пишуть звіти та рекомендації. А далі ми проводимо адвокаційні дії. Наприклад, можемо зустрітись з Міністерством внутрішніх справ і показати, що є якась певна системна проблема, яку ми бачимо не тільки в Києві, а у Львові, Харкові, Черкасах. Адже наші волонтери працюють у багатьох містах України.

І є важливі успіхи діяльності наших волонтерів. В Україні є серйозні проблеми з безкарністю. Так, у жовтні минулого року на Марші рівності в Харкові за допомогою спостереження волонтерів “ОЗОН” завели кримінальну справу проти винуватця побиття. Це був поліцейський. Спостерігачі, які перебували на Марші, зняли відео, де поліціянт б’є лежачого учасника зібрання. Волонтери склали звіт та відправили його спочатку в поліцію Харкова, а вже згодом до Державного бюро розслідувань (ДБР). В результаті співробітника поліції ідентифікували та розпочали кримінальне провадження.

Читайте також: Щасливі Старенькі: як волонтери допомагають українським пенсіонерам

Ще у 2013 році ми побачили проблему на зібраннях – відсутність ідентифікації поліцейських. На деяких мітингах не зрозуміло, що це за “люди в чорному”, звідки вони та який підрозділ представляють. Особливе значення це мало під час Майдану. Тому ми почали адвокаційну роботу разом з правозахисними організаціями. І вже побачили позитивні зрушення цього. А також за нашого сприяння у судах, які розслідували справи Майдану, почали вести відеотрансляції.

“Ми, як озоновий шар, захищаємо права людей”

Наша спостережна група ОЗОН – це як озоновий шар, який захищає землю від небезпечного випромінювання і зберігає кисень. Так само і ми є таким захистом прав людини з боку різних органів державної влади. Звідси і назва. Ми виконуємо кілька функцій:

  • Функція присутності.

 Волонтери ОЗОНу видимі та не ховаються, адже використовують спеціальні жовті жилети та строкові чи тимчасові посвідчення. І коли поліція бачить нас, то розуміє, що за ними будуть спостерігати й потрібно бути уважними. Так само судді починають більше дотримуватись процесуальних кодексів. 

  • Функція дзеркала. 

Головна умова участі в групі – бути нейтральними,  “над процесом” й лише фіксувати письмово, на фото чи відео акцію протесту. Волонтери не повинні показувати симпатію чи антипатію до учасників процесу. Ми завжди кажемо, що якщо ви не можете не втрутитись в ситуацію, тоді знімаєте жилет і припиняєте спостереження. Ми мали ситуацію, коли наші звіти не подобались ні поліції, ні учасникам мирних зібрань. Але це життя, а ми – дзеркало. І якщо комусь не подобається зображення в цьому дзеркалі, то не волонтери у цьому винні. Колись у мережі розлетілось відео, як поліцейський дуже агресивно затримує учасника. Але наші волонтери зняли відео, де цей учасник кидає камінь у поліцейського. То хто винен?

  • Функція медіації. 

У разі виникнення конфліктної ситуації волонтер ОЗОНу має бути готовий виступити посередником між громадськістю та представниками влади.

Хто наші волонтери?

Волонтери ОЗОНу – це люди абсолютно різних професій, віку та вподобань. Звісно, більша частина – це молодь. Але серед волонтерів є і люди пенсійного віку, які дадуть фору багатьом юристам. Вони навчились за ці роки, знають свої основні права та необхідні закони, а ще є дуже скрупульозними. Правоохоронні органи вже навіть впізнають наших бабусь та дідусів.

Щоб доєднатись на ОЗОНу можна написати нам на сторінку або подати заявку на сайті. Кожен повинен прийти на інформаційну зустріч та пройти навчання. Є інший варіант – ми оголошуємо всеукраїнські кампанії і кажемо, що будемо тиждень моніторити доступність судів по всій Україні. І всі, кому цікава ця проблема, можуть долучитись.

Є волонтери, а є повноцінні члени ОЗОНу . Останні збираються на мітингах з підвищеною конфліктністю, пройшли поглиблений тренінг та мають наше посвідчення. А є й ті, кого цікавить лише моніторинг конкретної події, якась тема їм болить і тому вони хочуть подивитись на роботу поліції. Хтось може вийти раз на рік, а хтось виходить на кожний мітинг. В обох випадках – це чудово. У різних містах України є люди, які за власною ініціативою здійснюють спостереження, не чекаючи кличу від нас. Це успіх!

Чат-бот, який служить адвокатом

Крім моніторингу роботи поліції та судів, ми почали вивчати, як розглядаються кримінальні справи. Є таке явище – ефект прожектора. Якщо до кримінальної справи прикута увага медійників чи активістів, то зрушення будуть. Якщо ні, то людина залишається сам на сам з цією державною машиною, яка нікуди не їде і потребує копняків. Тому ми разом з Фундацією «Відкритий Діалог» розробили чат-бот “FightBack” з правової самодопомоги. Чат-бот створений за результатами проведених серій інтерв’ю з активістами та активістками, які стали жертвами насильницьких нападів у різних регіонах України. Часто вони не знають як себе захистити у таких ситуаціях. 

Читайте також: Здай пляшку – отримай винагороду: українці створили екологічний додаток

Ми підготували інструкцію і навіть зразки документів, які можна завантажити та додати свою інформацію. А також відео з поясненнями різних ситуацій від адвокатів та правозахисників.  Етапи самодопомоги розділені в часі:

 1) Що потрібно зробити за перші 24 години після нападу? 

2) А що ми можемо відкласти на наступні декілька днів? 

3) А до чого ми можемо повертатися протягом всього досудового розслідування? 

Кожен може використати чат-бот і тримати руку на пульсі. Це такий сердитий спосіб не дати завалити розслідування справ.

Суспільство

У Львові відреставрують палац 16 століття за 30 млн гривень

Опубліковано

Національний інститут польської культурної спадщини за кордоном «Полоніка» повністю профінансує реставраційні роботи фасаду палацу Корнякта XVI століття на площі Ринок, 6.

Про це повідомляють у Львівському історичному музеї.

фото: Львівський історичний музей.

Проєкт включає реставрацію фасаду, скульптурного оздоблення, консервацію кованої балюстради та віконної столярки. Наразі вже встановлені риштування на рівні балкону.

У рамках підготовки до реставрації провели перемовини з Інститутом, обстежили фасад, підготували проєктно-кошторисну документацію та погодили її з відповідними органами.

Читати також: Захисник отримав біонічний протез у Львові: фото

Вартість робіт оцінюють у майже 30 мільйонів гривень (2,8 мільйона злотих). Це найдорожчий проєкт в історії «Полоніки», завершення планується до жовтня 2025 року.

У приміщенні палацу розташовані Львівський історичний музей та італійський внутрішній дворик, схожий на типові дворики Флоренції та Риму.

Це другий проєкт на площі Ринок, який музей реалізує з іноземними партнерами. Раніше за фінансової підтримки США було реставровано Чорну кам’яницю.

Нагадаємо, що у Львові скасували рішення про початок навчального року з 19 серпня.

Фото: Львівський історичний музей.

Читати далі

Суспільство

У столиці модернізують Оболонський острів: фото

Опубліковано

Комунальники продовжують облаштовувати Оболонський острів, де наразі встановлюють лавочки та прокладають дерев’яні трапи.

Про це повідомляє пресслужба КМДА.

Фото: КМДА.

Лави розміщують на захисних спорудах уздовж усього пляжу, які слугують перешкодами для видування піску з пляжів або насипання піску на пішохідні доріжки.

Фото: КМДА.

Також комунальники облаштовують дерев’яні трапи навколо захисних споруд. Надалі планують створити підходи до води для маломобільних груп населення.

Читати також: У Києві облаштували новий безбар’єрний наземний пішохідний перехід: фото

У КМДА підкреслили, що облаштування острова відбувається коштом меценатів і без використання коштів з міського бюджету.

Фото: КМДА.

Оболонський острів і новий пішохідний міст уже здобули популярність серед киян і гостей міста. За даними камер відеоспостереження, з моменту відкриття наприкінці травня рекреаційну зону відвідали понад 400 тисяч осіб.

Нагадаємо, що в Україні археологи виявили стародавній посуд віком понад 3000 років: як він виглядає.

Фото: КМДА.

Читати далі

Суспільство

КАІ чи НАУ? Авіаційний університет випустив кавер на пісню репера bbno$ «It boy»: відео

Опубліковано

В межах вступної кампанії НАУ випустив кліп «КАІ чи НАУ». Завдяки стильному і сучасному підходу університет хоче привернути увагу абітурієнтів і бути ближчими до них.

Зараз в Україні триває вступна кампанія. Абітурієнти обирають заклади вищої освіти, де вони хочуть навчатися, а університети намагаються залучити до себе найбільш талановитих вступників.

фото: НАУ

Національний авіаційний університет відійшов від стандартного офіційного спілкування зі вступниками і їхніми батьками. Замість цього комунікаційна команда вирішила говорити з абітурієнтами їхньою мовою. Університет випустив кліп — кавер на пісню It boy канадського співака bbno$ для промоції вступної кампанії, де закликали вступати в НАУ. 

фото: НАУ

«Зараз університети, особливо технічні, мають боротися за студентів. Звісно, абітурієнт обере той ЗВО, який забезпечить якісну освіту. Тому ми в НАУ приділяємо цьому дуже велику увагу: оновлюємо науково-викладацький склад, відкриваємо лабораторії, скоро запустимо кіберполігон і робимо багато крутих практик спільно з провідними інженерними компаніями — все, щоб наші студенти мали багато саме практичного досвіду. Але важливо не тільки те, що ми робимо, але і як комунікуємо. НАУ заговорив мовою молоді. Бо наша вступна кампанія та і вся комунікація має бути не як в класичного державного університету, а як в закладі, а якому протягом наступних 4-5 років студенту буде комфортно», — прокоментувала в.о. ректора НАУ Ксенія Семенова.

Читати також: Вступна кампанія 2024: майже 400 тисяч заяв подано майбутніми бакалаврами

фото: НАУ

Крім цього, в межах вступної кампанії триває розіграш «Моя перша стипендія». Асоціація випускників розігрує 20 стипендій у розмірі 3 тис. грн кожна серед усіх абітурієнтів, які обрали НАУ першим або другим пріорітетом, зареєструвалися в чат-боті та подали оригінали документів. Детальна інформація про розіграш міститься на сайті

Хто працював над кліпом

  • Знімальна група: команда відеопродакшену 2REC;
  • Ідея: Євген Лисак та Олег Прозоров;
  • Текст пісні: Олег Прозоров;
  • Виконавець: Олег Прозоров;
  • Оператор: Олександр Левченко;
  • Помічник оператора: Артем Дулько;
  • Режисер: Олег Прозоров;
  • Актор: Євген Лисак;
  • Монтаж: Євген Лисак та Олег Прозоров;
  • Звукорежисер: Максим Кушнір.

Нагадаємо, що вступникам необхідно відслідковувати статус заяв: як це зробити.

Фото: НАУ.

Читати далі