Вночі на Луганщині ЗСУ знищили дві бази окупантів

Багатоповерховий будинок у центральному районі Києва став прикладом ефективної роботи будівельних норм і технологій під час надзвичайної ситуації. Пожежа виникла на 33 поверсі внаслідок атаки російських дронів. Завдяки дотриманню будівельних норм та протипожежних вимог, вогонь не поширився на інші частини будівлі, що дозволило уникнути серйозних руйнувань.

Як повідомляє Конфедерація будівельників України (КБУ), важливу роль у цьому зіграла спринклерна система пожежогасіння, яка автоматично виявляє, локалізує та гасить займання за допомогою розпилення води або пінного розчину саме в осередку пожежі. Додатково будівля оснащена вогнестійкими конструкціями, що значно підвищили рівень захисту.

Читати також: У Києві презентують проєкт простору відновлення для ветеранів (ФОТО)

Цей випадок демонструє, наскільки важливо будувати відповідно до ДБН «Висотні будівлі» та впроваджувати сучасні протипожежні системи, які рятують життя і зберігають майно навіть у критичних ситуаціях.

Нагадаємо, що у парках Києва залишатимуть стовбури неживих дерев: переваги ініціативи.

Фото: Freepik.

Відтепер у Києві не прибиратимуть фрагменти мертвої деревини. Завдяки цій ініціативі у зелених зонах столиці планують створити природні умови для життя різних видів флори та фауни.

Про це повідомив директор Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату Олександр Возний.

Для чого впроваджують проєкт

Як вказують в КМДА, не прибиратимуть у зелених зонах обрізаний сухостій і відмерлі стовбури дерев, що лежать на землі.

«Така практика вже багато років застосовується в багатьох європейських країнах, оскільки мертва деревина є незамінним елементом екосистеми. Вона підтримує життєвий цикл численних видів комах, грибів, мікроорганізмів, а також є «їдальнею» для синиць, дятлів та інших птахів», — зазначив Олександр Возний.

Разом із тим залишки мертвої деревини покращують якість ґрунту: вони насичують землю азотом, фосфором і вуглецем.

Читайте також: У Києві можна принести речі для переселенців із зони бойових дій: як допомогти

У межах проєкту розробили спеціальні інформаційні таблички та QR-коди, які розмістили у київських парках. Більше про цю ініціативу можна дізнатися на сайті КП «Київський міський Будинок природи».

Нагадаємо, що на Київщині відкрили тимчасовий міст замість того, який росіяни зруйнували у 2022 році

Фото обкладинки: Unsplash

У Приштині відкрили українську редакцію видання The Geopost. Відтепер журналісти висвітлюватимуть суспільно-політичні процеси в Західних Балканах українською мовою.

Українські журналістки редакції

Над новим проєктом працюватимуть українські журналістки Людмила Макей і Тетяна Красельникова. Вони знаходяться у столичному місті Приштина за програмою професійного захисту «Резиденція в Косові».

Читайте також: Руйнують міф про «хату скраю»: як пара з Києва інтегрувалася в життя гуцульської громади

Про видання The Geopost

«Наша головна місія — об’єднати балканський регіон у боротьбі з дезінформацією та зовнішнім впливом. Ми прагнемо протидіяти дезінформації та пропаганді на Західних Балканах завдяки роботі команди професійних журналістів-розслідувачів з Косова, Сербії, Боснії і Герцеговини, Північної Македонії та Чорногорії», — зазначив головний виконавчий продюсер видання Гюнен Венхарі.

Цю медійну організацію заснували у 2021 році за фінансування Посольства США. Дотепер у виданні публікували матеріали англійською, албанською та сербською мовами.

Нагадаємо, що українські медіа можуть отримати до 45 тисяч доларів на протидію дезінформації: деталі конкурсу

Фото обкладинки: The Geopost