Суспільство
Вісім українців претендують на літературну премію Центральної Європи
Вісім українців претендують на літературну премію Центральної Європи
За літературну нагороду Центральної Європи «Ангелус» цьогоріч боротимуться вісім українських письменників. Список авторів, які пройшли кваліфікацію, з’явився на офіційному сайті відзнаки, повідомляє Читомо.
Хто претендує?
Загалом до списку претендентів відібрали 132 автори. Серед них і українці:
- Таня Малярчук (Zapomnienie, Wydawnictwo Warstwy);
- Наталка Сняданко (Frau Müller nie zamierza płacić więcej, видавницво Warsztaty Kultury);
- Сергій Жадан (Internat, видавництво Czarne);
- Артем Чех (Punkt zerowy, Warsztaty Kultury);
- Юрій Андрухович (Kochankowie Justycji, Wydawnictwo Warstwy);
- Марія Матіос (…i chyba nigdy nie jest inaczej, Pracownia Wydawnicza);
- Олег Поляков (Niewolnice i przyjaciele pani Tekli, Wydawnictwo Anagram);
- Олег Сенцов (Żywoty, видавництво Warsztaty Kultury).
З повним списком письменників, які пройшли відбір, можна ознайомитись на офіційному сайті премії.
Що варто знати про премію?
Літературна нагорода Центральної Європи Angelus — літературна відзнака, яку вручають щороку, починаючи із 2006-го, за найкращу прозову книжку, опубліковану польською мовою минулого року. Організатором і фундатором відзнаки є місто Вроцлав. Лауреатом може стати письменник, що походить із Центральної Європи (Австрія, Албанія, Білорусь, Болгарія, Боснія і Герцеговина, Естонія, Латвія, Литва, Македонія, Молдова, Німеччина, Польща, Росія, Румунія, Сербія, Словаччина, Словенія, Угорщина, Україна, Хорватія, Чехія, Чорногорія).
Читайте також: Збірка української письменниці увійшла до списку найочікуваніших книг року від The New York Times
Премію вручають за найкращі прозові твори авторам, які у своїх текстах звертаються до найважливіших, найбільш актуальних тем сучасного світу, дають поштовх до міркувань і глибокого пізнання інших культур.
Нагородою є чек на 150 тис. злотих (понад 40 тис. доларів). і статуетка авторства вроцлавської різьбярки. Починаючи із 2009 року нагороджують також і перекладача книжки-лауреата. Якщо ж нагороду отримує польський письменник, журі обирає найкращого перекладача однієї з іноземних книжок.
Хто вже має?
Лауреатами премії ставали українські письменники: Юрій Андрухович (2006, Dwanaście kręgów, перекл. Катажина Котинська), Оксана Забужко (2013, Muzeum porzuconych sekretów, перекл. Катажина Котинська) та Сергій Жадан (2015, Mezopotamia, перекл. Міхаель Петрик і Адам Поморський).
Як відомо, минулого року лауреатом премії став болгарський письменник Георгі Господинов за роман «Фізика смутку», а Юрій Винничук з «Танго смерті» опинився серед семи фіналістів. Лауреатом 2018-го року був польський письменник Мацей Плаза.
Нагадаємо, що 2017-го року на премію претендували троє українських письменників: Андрій Любка, Олексій Чупа та Василь Махно. «Карбід» Любки потрапив до фіналу премії.
Суспільство
Фахівці завершили зацифрування 390 сторінок архівної документації будинку Національної спілки письменників України на вулиці Банковій. Це дім постраждав від російської атаки дронами 1 січня 2025 року.
Про це повідомив директор Департаменту комунальної власності міста Києва Андрій Гудзь.
Особливу цінність серед зацифрованих матеріалів мають креслення фасаду будівлі, датовані 1898 роком. Ці історичні документи стануть основою для розробки проєктів реставрації та допоможуть повернути споруді її первісний вигляд, зберігаючи архітектурну автентичність.
Оцифрування архівів допоможе зберегти важливі документи навіть під час війни. Це також спростить доступ до інформації та підтримку відновлення міста.
Читайте також: У Києві оголосили відкритий конкурс серед митців для виставки до Дня міста: як долучитися
Довідка про будинок
Будівлю Національної спілки письменників України на Липках зводили наприкінці 19 століття під керівництвом київського архітектора Володимира Ніколаєва. Пізніше її добудував мільйонер-цукрозаводчик Сімха Ліберман, після чого вона отримала назву Маєток Лібермана.
У 1989 році саме в цій будівлі відбулися перші збори Народного руху України, який став одним із рушіїв здобуття української незалежності. На початку 2024 року на фасаді Будинку письменників встановили меморіальну дошку на честь цих історичних подій.
1 січня 2025 року будівля зазнала пошкоджень унаслідок російської атаки дронами.
Нагадаємо, що в Києві презентували оновлений проєкт Житнього ринку з урахуванням думки містян (ФОТО).
Фото обкладинки: сайт Міністерства культури та стратегічних комунікацій
Україна вперше в історії здобула одразу три престижні нагороди від Міжнародної асоціації жінок-поліцейських (МАЖП). Ця організація з 1915 року об’єднує жінок з 75 країн світу, які працюють у правоохоронній системі.
Про це повідомили в Міністерстві внутрішніх справ.
Хто здобув нагороди
Лейтенантка Валерія Біленець — інспекторка сектору евакуаційних заходів «Білі Янголи» Краматорського РУП на Донеччині. Її нагородили в номінації «Хоробрість». Від грудня 2022 року вона проводить евакуаційні місії з прифронтових територій, ризикуючи власним життям.
Завдяки її рішучості евакуювали 518 людей, серед яких 84 дитини. Валерія також брала участь у пошуково-рятувальних роботах після обстрілів.
Підполковниця Ольга Зінченко — керівниця відділу ювенальної превенції ГУНП у Запорізькій області. Вона отримала нагороду за «Служіння громаді». Ольга організувала пошук і повернення до родин 255 дітей з початку 2024 року, а також евакуацію понад тисячі дітей у 2022-му. Завдяки її роботі діти отримали знання про безпеку через ініціативи МВС та юнацький гурток «Байда».
Капітанка Олена Ставицька — керівниця сектору моніторингу Охтирського районного відділу поліції на Сумщині, здобула звання «Офіцер року». Вона брала участь у десятках евакуаційних місій, допомагала пораненим і рятувала мирних жителів із зон обстрілів. Навіть після поранення під час ворожої атаки у жовтні 2024 року Олена оперативно повернулася до служби.
Читайте також: Після переслідувань і тортур 25-річний Денис із Енергодара зміг вибратися з окупації
Довідка
Україна є членом Міжнародної асоціації жінок-поліцейських з 2019 року, а з 2024 року очолює 15-й регіон — Центральну та Східну Європу.
МАЖП має 11 номінацій, серед яких «Офіцер року», «Цивільна особа року», «Хоробрість», «Лідерство», «Служіння громаді» та інші. Це перший випадок, коли представниці українських правоохоронних органів одночасно здобули перемоги в трьох номінаціях.
Нагадаємо, що в Україні запустили маркетплейс оборонних технологій для військових: як він працює.
Фото: сайт МВС
Суспільство
До Дня Києва галерея Avangarden разом із Kooperativ оголосили open call для художників і художниць. Організатори запрошують авторів переосмислити образ столиці через мистецтво в межах виставки «Місто сили». Заявки прийматимуть до 5 травня 2025 року.
Про це повідомили організатори.
Про подію
Виставка охопить майже 5000 м² і відбуватиметься одночасно на двох локаціях: у просторі галереї Avangarden та в студії Kooperativ. Виставка триватиме з 22 травня до 13 липня. Митці також матимуть можливість продавати свої роботи як на відкритті, так і протягом усієї експозиції.
Читайте також: Українські зірки долучилися до кампанії «Титри Визнання» для подяки вчителям (ВІДЕО)
Хто може долучитися
Організатори запрошують до участі авторів і авторок, що працюють у візуальному мистецтві, фотографії, нових медіа, інсталяції, перформансі та дослідницьких практиках.
«Ми шукаємо мистецькі висловлювання, що осмислюють Київ як живу систему. Місто протиріч, краси, пам’яті, урбаністичних травм і нових надій. Місто, як поле, де перетинаються приватне і публічне, історичне й буденне, тілесне і метафізичне», — розповіла співзасновниця Avangarden Карина Качуровська.
Як подати заявку
Для участі потрібно надіслати CV, портфоліо, опис робіт або проєкту, технічні вимоги (формат, розміри, умови монтажу). Подати заявку можна через гугл-форму до 5 травня 2025 року.
Нагадаємо, що режисер кліпів Nirvana та Metallica відвідав Україну, аби створити фільм про нашу боротьбу (ФОТО).
Фото обкладинки: Avangarden
У кожного з нас є його винаходи: чому Apple завдячує своєму прориву українцеві
«Я себе вважаю українцем. Ніяк інше!» — казав Любомир Романків, що більшість життя прожив не...
«Я з покоління дітей, які у 2014 році писали листи солдатам, а потім стали ними». Це Дмитро, що у 18 пішов на війну
Йому було дев’ять, коли почалась війна — і саме з нею він дорослішав. Замість футбольних...
Взяли управління у свої руки. Ці українські громади перетворюють біовідходи на добриво
Біовідходи, як-от скошена трава, опале листя й залишки фруктів та овочів часто викидають на звалища...
Які з цих традицій збереглися дотепер? Фольклористка про давні святкування українського Великодня
Уже в неділю українці святкуватимуть Великдень, до якого ми готуємося кілька днів. Зазвичай до четверга...