Суспільство
Від дачі до ландшафтного парку. На Дніпропетровщині створили простір за європейським зразком
Світлана Кульбашина – ландшафтна дизайнерка, авторка та господарка саду в селі Військове, що в Дніпропетровській області. За фахом жінка – інженер-будівельник, у минулому проєктувала мости, шляхи та будинки. Тепер Світлана з сім’єю займається унікальним в регіоні ландшафтним парком на 1,5 гектара землі.
Про те, як парк квітне попри війну, та як тут допомагали біженцям, Світлана розповіла ШоТам.
Світлана Кульбашина
власниця ландшафтного парку, що на Дніпропетровщині.
Ця ділянка обрала нас, а не ми її
Ми відкрили цей парк у 2014 році. У нас не було плану робити тут такий простір, моя сім’я просто придбала ділянку, щоб їздити сюди як на дачу. Проте у нас було багато ентузіазму і сил, тож ми вирішили створити тут парк. Нам навіть здається, що ця ділянка обрала нас, а не ми її.
Створюючи тут ландшафтний парк, ми хотіли показати, передусім собі, що ми – Європа. Адже в європейських країнах більшість садів відкриті для відвідувачів. Тож ми були одними з перших, хто відкрив свій приватний простір для людей. За 9 років існування нашого парку тут побувало вже близько 70 тисяч відвідувачів.
У цьому парку проходять весільні церемонії та фотосесії. Родини приїжджають на прогулянки. Можна долучитися до екскурсій. Ми також проводимо тут фестивалі та музичні батли. Перед повномасштабним вторгненням почали будувати камерний музичний театр, щоб організовувати концерти щотижня.
В європейських країнах більшість садів відкриті для відвідувачів. В Україні тепер також є такий сад. Фото: ШоТам.
Коли почалося повномасштабне вторгнення – ми завмерли
Почалося повномасштабне вторгнення, було дуже важко на серці, і я майже не могла ходити. Можна сказати, що ми з сім’єю завмерли. А потім пішли у пункт і попросилися в тероборону. Вартували ночами. Прильотів тут майже не було, проте все одно було страшно.
Також ми почали приймати тут біженців. Приїжджали люди з Волновахи, Запоріжжя, Харкова, Бахмута чи Маріуполя. В один момент тут ночувало дуже багато людей. Ми усіх приймали.
Сконтактувалися з волонтерами «Восток-SOS», які одразу зрозуміли як можна використати наш парк з користю для біженців. Тут для них проводили психологічні тренінги, екскурсії. Для дітей організовували вистави за участі лялькового театру. Також ми багато спілкувалися з людьми, і це позитивно впливало на їхній стан.
Після 24 лютого 2022 року ми провели у парку безліч благодійних подій, куди запрошували музикантів, письменників, танцюристів. Гроші із заходів йшли на закупівлі турнікетів, аптечок чи зимового одягу для ЗСУ. Це потужні події, які об’єднують людей у бажанні щось робити для війська.
Влітку гості парку гуляють цими алеями босоніж
З початком повномасштабної війни туристів поменшало, але відвідувачі все ж бувають. Тут дуже спокійно, затишно і душевно. Коли гості заходять у ворота нашого парку, то я часто помічаю, що вони пригнічені. Коли ж вони виходять від нас – то це зовсім інші люди.
Часом гості гуляють цими алеями босоніж, лежать чи катаються по траві. Слухають мої розповіді. Це дозволяє їм перемкнутися та розвантажитися. Вони можуть відчути себе тут дітьми. Багато людей просто підходить обійнятися. І я залюбки обіймаюся з іншими людьми. Мене це дуже надихає.
Після 24 лютого гостей стало менше. Фото: ШоТам
Над парком працює уся наша родина
Територія цього парку – близько 1,5 гектари землі та тисячі видів рослин. Працівників мало, тому що я вже сформувала тут певну екосистему, яка не вимагає багато догляду. Над парком працює моя родина і кілька найнятих працівників. Мій син обожнює готувати, і на вихідних зайнятий у кафе, яка працює на території парку. Я обрізаю кущі чи створюю букети, які можна побачити тут на столиках.
Бути флористом для мене – це загалом дуже цікавий досвід. Я ніколи не вивчала цю справу, а тут щотижня роблю по 20-30 букетів. Складаю їх з того, що росте у парку. Такого різноманіття матеріалу не знайти у квіткових магазинах. У кожний свій букет я стараюся підібрати щось особливе.
Світлана щотижня створює по 20-30 букетів. Фото: ШоТам
Місце, де реве та стогне Дніпро
Коли я проводжу екскурсії парком, то завжди починаю з історичної довідки. Адже це місце Дніпровських порогів. Трапляється, що відвідувачі плачуть, коли слухають мої розповіді про Тараса Шевченка, про те, де «реве та стогне Дніпр широкий». Бо він реве та стогне саме тут.
Це ще одна особливість нашого парку – Шевченківські дні. Сюди приїжджає спільнота, яка малює Тараса Шевченка в усіх іпостасях. Ми проводимо тут фестиваль «Страсті по Тарасу», і з кожним роком ця подія стає все більш потужна. Долучаються не лише вчителі та бібліотекарі, але й поети, філософи та письменники. Вони збираються для того, щоб переосмислили особистість Шевченка, зробити її більш сучасною та ближчою до наших поколінь.
Місце, де «реве та стогне Дніпр широкий». Фото: ШоТам
У цей парк я вклала свої знання та уявлення про прекрасне
Коли ми відкрили цей парк, то люди відчували, що в цю справу вклали душу. Я створювала цей простір для себе та своєї сім’ї. У ньому є мої знання та уявлення про прекрасне. Гуляючи чи пораючись тут, я щодня помічаю зміни. І це те, що приносить мені насолоду.
Тому цей парк і оригінальний, не такий як в усіх. Я мрію про те, щоб люди, які до нас приїжджають, надихнулися нашим прикладом.
На правому березі Києва запустили першу екомашину, яка збиратиме використані батарейки на перероблення. Машина вивозитиме батарейки з усіх пунктів приймання руху «Батарейки, здавайтеся!».
Про це повідомили в русі «Батарейки, здавайтеся!».
Тест-драйв машини тривав упродовж місяця. Вона змогла перевезти понад п’ять тонн батарейок, які здавали кияни у магазинах-партнерах та будинках, що зареєстровані у програмі руху.
Читайте також: UAnimals оголосили лавреатів Всеукраїнської зоозахисної премії
Батарейки за принципом 100% перероблення залежно від типу передадуть таким заводам:
- Eneris Recupyl в Польщі;
- Accurec в Німеччині;
- EraSteel у Франції тощо.
Перероблення матеріалу повністю фінансують партнери руху, а саме виробники й дистриб’ютори батарейок: Panasonic, VARTA, Duracell, GP Batteries та інші компанії.
Нагадаємо, що розробники з України запустили платформу для бронювання будинків на природі.
Фото: фейсбук-сторінка «Батарейки, здавайтеся!»
«Культурні сили» та платформа «Меморіал» 26 березня провели захід, який присвятили розвитку культури підтримки жінок, які втратили чоловіків на війні. На події відбувся відкритий діалог між лідерками громадянського суспільства, представниками патронатних служб, військовими, волонтерами та митцями.
Про це повідомили в «Культурних силах».
Що обговорили на заході
Подію організували для того, аби почати діалог на важливу тему, яку можуть оминати у суспільстві через її важкість. Спікери обговорювали, як не залишати жінок, які втратили коханих наодинці з горем, а також як навчитися не шкодити, натомість вміти підтримувати і турбуватися.
На панелі «Культура підтримки» керівниця психологічного простору «ПроЖИТИ» Катерина Чижик розповіла:
«Для мене особисто одним із тригерних слів було “тримайся”. Нема мені за що триматися, нема за кого триматися. І ще, коли сусіди або хтось кажуть: “та молода, ще вийдеш заміж” — це саме болюче, що можна сказати жінці, яка втратила свого коханого чоловіка».
Катерина втратила свого чоловіка у 2023 році. Аби пережити цю подію, жінка почала створювати власне місце сили. У цей період виник психологічний простір «ПроЖИТИ».
Читайте також: Ukraїner та PR Army створили фільм про депортацію кримських татар (ВІДЕО)
У «Культурних силах» зазначили, що саме в громадському секторі започатковують проєкти, які можуть полегшувати проживання горя втрати.
«Якби не громадський сектор, я взагалі не уявляю, що було б з багатьма членами родин загиблих. Громадським організаціям, які підтримують рідних і близьких загиблих воїнів, треба об’єднувати зусилля, бо державним органам та суспільству часто байдуже на їх проблеми»‚ — розповіла очільниця фонду «Маємо жити» Оксана Боркун.
Також важливою темою для жінок, які втратили своїх чоловіків, є збереження пам’яті про них. Керівниця патронатної служби «Азов.Супровід» Ріна Рєзнік зазначила:
«Є величезна кількість онлайн-петицій про присвоєння звання Героїв України. І ми з одного боку розуміємо, що кожен з загиблих — герой цієї країни, а з іншого боку також розуміємо, що не можемо забезпечити кожному цю державну нагороду, назву міста, назву вулиці й таке інше. Зараз це є найбільшим випробуванням, як весь цей обсяг горя акумулювати і дати кожній індивідуальній, величезній, серйозній трагедії достатньо простору і місця для того, щоб це вшанування було достатньо гідним і великим».
Презентація кліпу «Місто наречених»
На події «Культурні сили» представили новий кліп на пісню Саші Чемерова «Місто наречених». Його присвятили жінкам, які пережили втрату. У кліпі знялася Таті Сонце (Тетяна Мельник).
«Головна героїня цього кліпу не актриса, це жінка, котра втратила свого коханого на війні. І тут на екрані ми можемо бачити не гру, а власне проживання втрати», — зазначив засновник платформи «Культурні сили» Миколай Сєрга.
Автор пісні Саша Чемеров поділився своїми емоціями від переглядання кліпу:
«Як і всі присутні, я вперше дивився цей кліп. І мені важко було втримати сльози. Моїм завданням було не констатувати факт втрати, а дати надію. Тому що життя все ж таки продовжується, все ж таки життя має сенс».
Довідка
«Культурні сили» — це платформа, що об’єднує військових творчих професій, культурних діячів, аналітиків та волонтерів. До цієї платформи входять такі проєкти та бренди:
- «Культурний десант»;
- «Книга на фронт»;
- «Фронтова студія»;
- «Оркестр 59» тощо.
«Культурні сили» формують та розвивають воїнську культуру, забезпечують морально-психологічну підтримку військових, підтримують родини загиблих, розвивають культурну дипломатію та впроваджують стратегії впливу через культуру та мистецтво.
Нагадаємо, що «Культурні сили» провели у Києві відкриту розмову, присвячену колективній пам’яті.
Фото: «Культурні сили»
У Києві відкриють новий креативний простір MLYN design hub, присвячений сучасному українському дизайну. Відвідувати простір можна буде щодня та безплатно. Відкриття MLYN design hub запланували на квітень 2025 року.
Про це повідомили у команді простору.
Що буде в MLYN design hub
Простір працюватиме у стінах колишнього заводу «КиївМлин», у якого й запозичили частину назви. Головна мета проєкту — знайомити українців з якісними предметами інтер’єру, що виробили в Україні, та популяризувати їх.
Українські виробники та дизайнери зможуть представляти свої роботи у межах експозицій інтер’єрних предметів. Виставкова зала оновлюватиметься кожні три-чотири місяці.
«В MLYN design hub ми прагнемо зробити сучасний український дизайн більш помітним для широкої аудиторії. Тому відкрили цей простір — затишний, дружній, наповнений подіями, який щоденно дає можливості для розвитку і популяризації дизайну. Тут українські виробники і дизайнери можуть представити свої роботи на постійній основі, а відвідувачі — відкрити для себе якісні, естетично довершені предмети інтер’єру, створені в Україні», — зазначив засновник MLYN design hub Роман Михайлов.
Читайте також: «Довженко-Центр» запускає у шести містах кіноклуб
Перша експозиція
Першою виставкою у просторі стане експозиція під назвою «Зерно». Її створили під кураторством артдиректорки простору Ярослави України.
«Експозиція “Зерно” представить інсталяції різних інтер’єрних зон, скомпонованих з предметів українського виробництва. В ній ми переосмислимо традиції нашого дизайну в потоці сучасних тенденцій», — розповіла Ярослава Україна.
MLYN design hub працюватиме щодня, вхід для відвідувачів вільний. Експозиційна зона працюватиме з 10:00 до 19:00, а подієва зала прийматиме заходи до 23:00. Простір розташований за адресою вулиця Спаська, 36/31, на другому поверсі.
Раніше ми писали, що анонімний митець зі Львова зібрав понад мільйон гривень на військо за допомогою картин.
Фото: MLYN design hub
