Суспільство
В українському порту зареєстрували новий зерновий термінал
До Реєстру морських портів внесли новий зерновий термінал “Євровнєшторг” у порту Ольвія. Про це повідомляє прес-служба Адміністрації морських портів України (АМПУ).
“Зерновий термінал в порту Ольвія став першим у 2019 році терміналом, офіційно зареєстрованим АМПУ”, — йдеться у повідомленні.
Зможуть обробити мільйон тонн зерна
Термінал ТОВ Компанія “Євровнєшторг” в порту Ольвія почав приймати перші суду в грудні 2018 року. На підприємстві кажуть, що планують в 2019 році обробити 1 млн тонн сипучих зернових вантажів.
Читайте також: Новий термінал у порту Ольвія завантажив перше судно
Проект компанії передбачає будівництво комплексу накопичення вантажів з залізничного та автомобільного транспорту з подальшим відвантаженням на морські судна. Зараз завершено будівництво чотирьох силосів ємністю по 6,5 тис. т кожен і одного складу підлогового зберігання на 90 тис. т, що дозволяє одночасно зберігати 116 тис. т зернових вантажів.
Читайте також: Потужності зернових терміналів в українських портах зросли на 17 млн тонн
Загальні інвестиції, передусім будівництва, становлять 1,8 млрд грн. Завершення робіт планується в березні поточного року. Річний обсяг перевалки зерна після реалізації всіх черг будівництва по проекту складе до 4 млн т на рік.
Рік терміналів і причалів
У 2019 року ми також очікуємо завершення реалізації відразу декількох проектів державно-приватного партнерства в портах. Йдеться про введення в експлуатацію зернового терміналу MV Cargo в порту “Южний”, днопоглиблення для якого АМПУ виконало на початку минулого року.
Читайте також: У Бердянському порту збудують нові причали і зернові термінали
У портах “Миколаїв” і “Маріуполь” завершується реконструкція і будівництво причалів №8 і №4 в рамках реалізації інвестиційних проектів із розвитку потужностей з перевалки зернових.
Основні техніко-економічні показники проекту компанії “Євровнешторг”: причал № 4 довжиною 280 м, два склади підлогового зберігання загальним обсягом 180 тис. тонн, 24 силосу для зберігання 160 тис. тонн зернових, блок підробітку зерна по сміттю і вологи, вузли авто- і залізничної розвантаження, прийому зерна з барж, конвеєрне обладнання Buhler (Швейцарія), дві суднонавантажувальних машини продуктивністю 1 тис. тонн/год кожна.
Читайте також: “Нібулон” збудує потужний річковий термінал на Запоріжжі
Річний обсяг перевалки зерна після реалізації всіх черг будівництва по проекту — до 4 млн тонн.
Що варто знати про порт “Ольвія”?
Спеціалізований морський порт “Ольвія” заснований в 1992 році (раніше-спеціалізований морський порт “Октябрьск”) на базі 3-го вантажного району Миколаївського морського торговельного порту. Порт розташований на лівому березі Дніпро-Бузького лиману.
Територія порту зарахована до земель транспорту для обслуговування порта та складає 178,8 га.
Підхід суден в порт здійснюється по Бузько-Дніпровському Лиманському каналу (БДЛК) відповідно до правил плавання по цьому каналу. Порт, для виконання вантажно-розвантажувальних робіт і обслуговування морських і річкових суден, має 7 причалів, загальною довжиною 1,53 км.
Тарас Яремій у новому випуску «PromПрокачка» завітав до йогині Світлани. Команда шоу оновила інтер’єр у маленькій однокімнатній квартирі героїні, а ведучий наважився постояти на цвяхах.
Йога на тлі війни
Світлана – йогиня, мама 4-річної Марії та дружина військового-добровольця. Жінка живе, працює та виховує доньку в однокімнатній квартирі. Попри постійний стрес, тісні квадратні метри й шум, вона не втрачає сили.
За словами Світлани, саме йога стала для неї точкою опори з початку повномасштабної війни — інструментом, що допомагає зберігати спокій і тримати ментальний баланс. Тепер вона ділиться цією практикою з іншими жінками, коли проводить онлайн-заняття, навчає працювати з тілом і диханням, розслаблятися після важких днів.
Читайте також: Продовжує допомагати побратимам: як в автомайстерні облаштували робоче місце для ветерана з інвалідністю (ВІДЕО)
Особливе місце в її практиці посідає донька. Світлана залучає Марію до занять, щоб із дитинства йога стала для неї природною частиною життя й внутрішньої опори.
Місія шоу
У шоу PromПрокачка має на меті повернути людям відчуття дому в непростий для країни час і розповісти їхні історії через простір, у якому вони живуть. Кожна серія — це особиста історія, інтер’єрна трансформація та маленьке нове життя в межах кількох квадратних метрів.
«Коли я вперше зайшов до її квартири, зрозумів: комфорту тут не вистачає, але є щось важливіше — світла, тепла енергія. І саме її ми хотіли підкреслити нашим оновленням»? — ділиться Тарас Яремій. Ведучий зауважив, що Світлана одна з тих жінок — сильних, глибоких, які щодня самостійно тримають тил, виховують дітей і водночас знаходять сили допомагати іншим.
Під відео закликають долучатися до збору «Дронопад», що триває у партнерстві з БФ «Повернись живим».
Нагадуємо, що дев’ятьох дітей повернули з ТОТ в Україну.
Фото надали творці шоу
Суспільство
Допомогли зупинити іноземні поставки ворогу, арештувати накрадене, списатися важкохворим — це мізер результатів роботи «Слідства.Інфо», про які говоримо в новому випуску подкасту «А шо далі?» про реальний вплив незалежної журналістики.
У гостях студії «ШоТам» головна редакторка «Слідства.Інфо» та військова репортерка Анастасія Станко, а з нею +1. Донечка Насті Іванка всі 50 хвилин або тихенько слухає розмову про роботу на фронті, або спить під колискову про викриту елітну нерухомість держслужбовців та перевірки НАБУ у фігурантів.
Читайте також: «А шо далі?»: ШоТам стартує новий подкаст про вплив незалежної журналістики на суспільство
У подкасті згадували дива на війні, суддів, «покарання службою», допуски журналістів і незмінну правду, яку хочуть зробити змінною. Анастасія розповіла, як воєнкорила вагітною, згадала «перли» своїх героїв і роботу з іноземними медіа.
Підтримуйте команду ШоТам, аби бачити більше подібного контенту.
Нагадуємо, що попри поранення і втрату зору український ветеран веде кулінарний блог і надихає інших (ВІДЕО).
Суспільство
Ми прагнемо надихнути прикладом, аби інші підприємці долучалися до цієї державної програми.
Після поранення на фронті Руслан Задорожний шукав нову роботу, аж тут йому запропонували посаду адміністратора в СТО. Завдяки державній компенсації власниця майстерні облаштувала для ветерана зручне робоче місце, і тепер він може впевнено виконувати свою роботу.
Знайшов нову роботу
До повномасштабної війни киянин Руслан Задорожний працював менеджером в інтернет-магазині. Та коли на власні очі побачив, як росіяни руйнують українські міста, — не зміг залишатися вдома. У листопаді 2022 року Руслан пішов на фронт гранатометником.
Після року служби потрапив під ворожий обстріл на Куп’янському напрямку:
«Ми відбивали черговий штурм, і я повертався в бліндаж. Побачив, як на мене — це буквально в долю секунди відбулось — летить граната з АГС — ВОГ. Було пряме влучання в руку, й уламки потрапили в ногу».
Руслан отримав тяжкі поранення та втратив руку. На лікування й реабілітацію знадобилося півроку, а опісля він почав шукати нову роботу. В якийсь момент Русланові запропонували вакансію на СТО.
«Я шукав СТО для своєї автівки. Приїхав сюди, мені все тут сподобалося. Розговорилися про роботу, і мені запропонували вакансію майстра-приймальника. Мене зацікавило саме це СТО ідеєю — те, що це допомога військовим, і тут збирають, ремонтують військові автівки. Я вирішив залишитися».
Облаштували робоче місце для працівника з інвалідністю й отримали компенсацію
Співвласниця автомайстерні Марія Ксьондзик з 2022 року передавала автівки на фронт. Згодом виникла потреба в ремонті машин, тож вона з партнерами відкрила в Києві СТО.
«Щоб відповідати за якість машин, які ми передаємо, потрібно контролювати й сам ремонт. Ми закриваємо повний цикл для військових — від збору донатів на ремонт авто до, власне, повного ремонту автомобіля. За весь час відремонтували вже понад 500 фронтових авто», — розповідає Марія.
Роботи було чимало, тож, аби розвантажити майстрів, Марія планувала найняти майстра-приймальника, який узяв би на себе якісний процес прийому авто та їх супровід. Якраз тоді на СТО для технічного обслуговування власного автомобіля і приїхав Руслан.
Прийшовши до Центру зайнятості, Марія та Руслан дізналися, що держава компенсує витрати на облаштування робочого місця для людей з інвалідністю. Так власниця майстерні придбала для працівника техніку й оформила відшкодування:
«Ми облаштували для нього зручне робоче місце: купили ноутбук і принтер. Компенсація покрила всю суму — ми витратили близько 76 тисяч гривень. У Центрі зайнятості нам допомогли оформити всі документи».
Тепер ветеран приймає автівки на ремонт, а до того ж, привчившись працювати за ноутбуком лівою рукою, заповнює документи.
На новій посаді Руслан планує набратися досвіду та з часом відкрити власне СТО.
Інформаційна кампанія щодо державної програми компенсації за облаштування робочих місць для людей з інвалідністю реалізується Програмою розвитку Організації Обʼєднаних Націй (ПРООН) в рамках проєкту «Протимінна діяльність в Україні» на запит Міністерства економіки України за участі Державної служби зайнятості та за фінансової підтримки Уряду Республіки Корея.
Кава в дріпах як донат: військовий створив бізнес, аби закривати потреби підрозділу
«Привіт! Я Спейс, командир роти, яку ми називаємо “Практика”. Ми з командою збираємо донати на...
Ще один спосіб сказати «дякую»: як підтримати поранених військових до Дня вишиванки
«Я красивий? Ану, сфотографуйте на мій телефон — я рідним надішлю. Це точно подарунок?» —...
Денжер — собака з Ізраїлю, що допомагає лікувати людей з прифронту. Історія однієї з місій у Бахмуті
Грудень 2022 року. Підвал будинку в Бахмуті — холодний і сирий. Тут зазвичай панує гнітюча...
«Я з покоління дітей, які у 2014 році писали листи солдатам, а потім стали ними». Це Дмитро, що у 18 пішов на війну
Йому було дев’ять, коли почалась війна — і саме з нею він дорослішав. Замість футбольних...