Економіка
В Україні заснували громадську спілку з розвитку криптовалют
У Києві створили громадську спілку «Віртуальні Активи України», основною метою якої є розвиток ринку віртуальних активів в Україні і його інтеграція у світовий криптовалютний ринок.
Про це пише nachasi.com.
Генеральним директором і головою ради директорів ВАУ обраний директор громадської організації Blockchain4Ukraine Костянтин Ярмоленко, а пост глави наглядової ради очолив глава міжфракційного об’єднання народних депутатів України Blockchain4Ukraine Олексій Жмеренецький.
Читайте також: Велосипеди, шерпи і кладовище кораблів. 7 нових маршрутів Чорнобильською зоною
“Наша мета проста — легалізувати віртуальні активи в країні й зміцнити світове лідерство України. Ми хочемо впровадити технологію блокчейн до державних реєстрів та запустити механізм токенізаціі державних і корпоративних активів для залучення інвестицій в економіку України, яка сильно постраждала від пандемії коронавірусу” – відзначив директор громадської організації Blockchain4Ukraine Костянтин Ярмоленко.
Раніше, у вересні 2020 року, аналітична компанія The Chainalysis своєму дослідженні Global Crypto Adoption Index 2020 повідомила, що Україна стала світовим лідером із використання населенням криптовалют.
Читайте також: Новий рік у Києві. Як святкуватиме столиця в умовах пандемії
Згідно з повідомленням Міністерства цифрової трансформації України, високі показники України на ринку віртуальних активів пов’язані з великою кількістю блокчейн-розробників (ТОП-3 у світі), з високим рівнем цифрової обізнаності громадян, а також зі значною кількістю підприємців, котрі працюють на міжнародних маркетплейсах, де використовуються віртуальні активи для розрахунків.
Україна займає одне з лідируючих місць серед країн Європи за кількістю людей, котрі знайомі з криптоіндустрією й торгують криптовалютою. Для Binance Україна є одним із пріоритетних ринків. Ініціатива зі створення громадської спілки «Віртуальні активи України» буде ще більше сприяти популяризації криптовалют у країні, розповсюдженню технологій, а також створенню сприятливого ділового клімату для місцевої криптоспільнотиГліб Костарєв, Директор Binance у Східній Європі
Про організацію
«Віртуальні Активи України» (ВАУ) — це нова громадська спілка України, метою роботи якої є запуск і розвиток ринку віртуальних активів в Україні. Членами ВАУ зможуть стати юридичні особи резиденти й нерезиденти, які працюють або збираються вести діяльність на українському і світовому ринках віртуальних активів.
Читайте також: Земельна реформа. Які нові норми підтримує уряд
Популяризація ринку віртуальних активів у ЗМІ та соціальних мережах, впровадження технології блокчейн до державних реєстрів, токенізація державних і корпоративних активів, залучення фіатних і криптоінвестицій в економіку для подолання пандемії коронавірусу, національний токен і багато іншого — це пріоритети діяльності ВАУ.
Нагадаємо, в Україні планують легалізувати майнінг криптовалют за 2-3 роки.
Як ми повідомляли раніше, Нацбанк завершив розробку українського аналогу біткоїна.
Усі фото: nachasi.com.
Економіка
Укрзалізниця у 2020 році придбала за власні кошти 28 пасажирських вагонів та 1406 – оновила різними видами ремонту.
Про це повідомили у пресслужбі Укрзалізниці.
Зокрема капітально-відновлювальний ремонт пройшли 13 вагонів, капітальний ремонт першого ступеня – 439, а в депо залізничники відремонтували 954 одиниці. Під час капітально-відновлювального ремонту вагони повністю оновлюються, встановлюються:
- новий кузов,
- даховий кондиціонер,
- вікна,
- системи контролю електрообладнання пасажирського вагона,
- облаштовуються біотуалети.
Також Укрзалізниця у 2020 році капітально відновила 4 дизель-поїзди та понад 50 секцій електропоїздів, провела понад 4 тис. поточних ремонтів приміських поїздів.
Читайте також: Кілька важливих правил. Як підприємцю домовитися про співпрацю з рестораном
Про плани
У 2021 році держава вперше інвестує в розвиток пасажирських залізничних перевезень, зокрема у придбання пасажирських вагонів. Також Укрзалізниця проведе КВР 50 пасажирських вагонів.
Також у 2021 році планує забезпечити власні потужності з ремонту вагонів, локомотивів та обладнання значним обсягом замовлень.
Читайте також: Як заробити на перепродажу квартири в новобудові – поради Сергія Степенка
Нагадаємо, Донецька залізниця відремонтувала 133,16 км колії.
Як ми повідомляли раніше, Укрзалізниця планує відновити курсування Інтерсіті Київ-Перемишль.
Головне фото: uz.gov.ua.
Економіка
Міністр цифррової трансформації анонсував нові послуги в «Дії» та проєкти Мінцифри у 2021 році – зокрема, найближчим часом у «Дії» з’являться послуги зміни місця реєстрації онлайн та електронний медичний висновок.
Про це пише Економічна правда.
Дія ID
Окрім перерахованих послуг, також анонсували послугу Дія ID – сучасний цифровий підпис, який полегшить українцям отримання послуг в онлайні.
Читайте також: Мінцифри створює сайт про український ІТ-бізнес
«У смартфоні за декілька кліків можна буде отримати КЕП. Ви зможете підписувати документи у смартфоні, отримувати адміністративні та фінансові послуги», – йдеться у повідомленні.
«Будівельні онлайн-послуги»
Також анонсували послугу «Будівельні онлайн-послуги» – початок виконання будівельних робіт та введення в експлуатацію об’єктів класу СС2 та СС3.
«Автоматична реєстрація бізнесу – автоматична реєстрація послуг для ФОП онлайн. Готуються відповідні зміни до законодавства про реєстрацію ФОП без участі реєстратора», – додали в «Дії».
Читайте також: Українці зможуть реєструвати місце проживання онлайн: що відомо про нову послугу
Також готується оптимізація на переведення в Дію послуг кабінету платника податків.
Нагадаємо, в Україні створили платформу для звернень до держорганів.
Як ми повідомляли раніше, в Україні запустять національну цифрову валюту.
Головне фото: epravda.com.ua.
Економіка
В Україні працює близько 60 тис. закладів громадського харчування. Це не просто хороший канал для збуту, а й можливість прорекламувати свою продукцію серед клієнтів. Як потра
пити в меню ресторану – розповідає Ольга Насонова
Заклади сегменту HoReCa (кафе, бари, ресторани) – ласий шматочок для виробників харчових продуктів і не тільки. У структурі продажів компаній цей канал, в залежності від сегмента, займає 10-15%. Але не тільки це привертає постачальників в кафе, бари і ресторани. Бути присутнім в меню відомого закладу – престижно не лише для великих компаній, але і для невеликих виробників.
Припустимо, виробник розширив лінійку продукції і розробив новий для споживачів продукт – яблучний сидр. Як зробити його популярним? Зрозуміло, що треба розмістити рекламу, влаштувати акції, викупити додаткові місця в супермаркетах. Але можна ще і ввести його в меню популярних ресторанів, де гості замовлять стаканчик-другий, а потім – стануть купувати в магазинах.
Що потрібно знати перед тим, як почати переговори з торговими мережами? ШоТам про це розповіла Ольга Насонова
Ольга Насонова
Генеральний директор компанії «Ресторанний консалтинг». З 2003 року її компанія допомагає створювати ресторани і кафе самого різного формату, а також розв’язати різні проблеми для бізнесу, що працює.
Проаналізувати продукт
Перед тим, як йти на переговори в ресторани, варто спочатку проаналізувати свій продукт. Потрібно відповісти на питання: яким закладам громадського харчування він підійде і чому. Наприклад, підприємець займається продажем газованої та негазованої води преміумкласу. Чи варто в цьому випадку пропонувати свій продукт фаст-фудам або закладам, де середня вартість страви становить 150 грн? Вочевидь, ні. Зате така вода буде доречна в закладах вище середньої категорії і преміумкласу, де відвідувачі готові витратити на вечерю не менше 1,5-2 тис. грн.
Бажано попередньо вивчити меню. Наприклад, підприємцю, який займається продажем м’яса, краще подивитися, чи є в закладі м’ясні продукти. І якщо так, то які. Це дозволить підібрати оптимальну для конкретного ресторану пропозицію.
Знайти «правильну» людину
Найпоширеніша помилка підприємців-новачків – вони не можуть знайти в ресторані людину, яка відповідає за закупівлю їх групи товарів. Представники алкогольних компаній, наприклад, часто вважають за краще спілкуватися виключно з барменами. У деяких закладах вони дійсно можуть приймати рішення, які напої вводити в меню, а які – ні. Але так буває не завжди. Нерідко розширення асортименту необхідно обговорювати з директором ресторану, а інформацію про нового постачальника йому просто можуть не передати.
Читайте також: Українські міста планують приєднати до міжнародного туристичного маршруту Camino de Santiago
Домовитись про зустріч
Підприємці часто думають, що досить розіслати пропозицію про можливу співпрацю на електронні адреси ресторанів – і контракт на постачання продукції в кишені. Але це не так. Найкраще зустрічатися з представником ресторану особисто. Під час зустрічі можна дізнатися про потреби закладу та запропонувати кращий варіант, презентувати компанію і що важливо – презентувати свою продукцію безкоштовно. Уявімо, що бізнесмен розміщує замовлення на виробництво серветок, туалетного паперу під своєю торговою маркою на великих паперових підприємствах і продає її ресторанам. Під час зустрічі він може, наприклад, запропонувати ресторану наносити на серветки логотип закладу і випускати їх у фірмових кольорах. Така пропозиція – перевага підприємця.
Передбачити всі нюанси в контракті
З кожним рестораном потрібно підписувати договір про постачання, для складання шаблону якого краще запросити юриста. Іноді в закладах пропонують скріпити домовленості «чесним словом», але краще все ж прописати їх на папері. Що потрібно передбачити в контракті:
– Чіткий перелік найменувань продукції, яка поставляється до закладу. Якщо мова, наприклад, йде про алкогольні напої, то вказати потрібно назву бренду і літраж.
– Відтермінування платежу, тобто період, за який ресторан повинен розрахуватися за постачання. Як правило, цей термін складає два-три тижні від дати поставки.
– Обсяг продажів в грошах, іншими словами, скільки продукції ресторан зобов’язаний продати за рік. Зазвичай контракт укладають на рік, але з позначкою, що угода може діяти і більш тривалий період. До тих пір, поки ресторан не виконає план.
-Різні маркетингові активності. Деякі виробники стають спонсорами вечірок, дегустацій або концертів, що теж прописується в договорі. Інші компанії надають витратні матеріали – келихи, фартухи, папки для меню та ін.
-Плата за вхід або ретро-бонус, розмір якого становить в середньому 10-20% від обсягу продажів товару в ресторані. Це найскладніший момент у переговорах: рідко який заклад готовий вводити продукцію в меню безкоштовно. Найбільше доводиться платити виробникам алкогольних напоїв, соків, води, чаю, кави тощо.
Читайте також: Підприємці думають про розвиток. 5 ідей для нового бізнесу
Найчастіше постачальники хочуть отримати ексклюзив. Наприклад, пивна компанія, якщо і укладає договір, то вимагає, щоб продукція конкурентів в закладі не продавалася. А ось постачальник, наприклад, м’яса птиці або свіжих грибів може працювати з закладом без внесків. Але для нього головне – надати якісний товар вчасно.
Існує цілий ряд популярних в Україні ресторанів, де продавати свою продукцію вважається модним.
Виконати всі умови договору
В ресторанах, як правило, немає великих складів, тому своєчасна доставка – дуже важлива для подальшої співпраці. Особливо важливо це в період, коли в ресторані планується провести великий захід – весілля, святкування Дня народження або корпоратив. Якщо постачальник не привезе товар вчасно і кухареві доведеться терміново їхати в магазин або на ринок для термінової закупівлі, ресторан може розірвати контракт або не продовжувати його після завершення терміну угоди.