

Економіка і бізнес
Нацбанк завершив розробку українського аналогу біткоїна
Національний банк України завершив розширений пілотний проєкт запуску електронної гривні (е-гривня) і продовжує вивчати її перспективи, передає Інтерфакс-Україна.
Як зазначив директор департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку центробанку, на сьогодні в світі немає єдиного розуміння і єдиної стратегії розвитку електронних валют. Більш того, лише поодинокі центробанки світу перейшли до практичної фази дослідження, замість теоретичних міркувань щодо впливу таких інструментів на монетарну політику та на екосистему розрахунків.
“Тому, ми в цьому питанні, можна навіть сказати, випередили світових лідерів, оскільки ми зробили крок у практичному дослідженні, нехай і невеликому”, – наголосив чиновник.
Читайте також: Українські банки почали продавати валюту онлайн: подробиці
На думку регулятора, е-гривня допоможе мінімізувати транзакційні витрати на переказ грошей від одного учасника платіжного ринку України іншому і одночасно здійснювати їх із практично миттєвою швидкістю.
Потрібно зазначити, що е-гривня – це не криптовалюта, а саме цифрова валюта центрального банку. Вона може бути реалізована як на технології централізованого реєстру, так і децентралізованого.
Нагадаймо, дослідницький проєкт щодо можливого впровадження е-гривні – національної валюти на основі технології блокчейн було запущено наприкінці 2016 року.
Економіка і бізнес

Європейський Союз узгодив один із найжорсткіших пакетів санкцій проти росії, аби ще більше обмежити фінансування російської воєнної агресії.
Про це повідомила голова європейської дипломатії Кая Каллас.
Європейський Союз ухвалив 18-й санкційний пакет, спрямований проти російської воєнної машини. Санкції передбачають додаткові обмеження для 105 суден так званого «тіньового флоту», їхніх операторів, а також для російських банків — їм обмежать доступ до фінансування.
ЄС забороняє використання газопроводів «Північного потоку» та знижує цінову стелю на експорт російської нафти. Також запроваджують обмеження щодо китайських банків, які допомагають обходити санкції, і блокують експорт технологій, що можуть використовуватись для виробництва дронів.
Читайте також: ЄС створює фонд для прямих інвестицій у відбудову України
Уперше під санкції потрапила система реєстрації суден під іноземними прапорами, а також найбільший нафтопереробний завод «Роснєфті» в Індії. Обмеження стосуються й осіб, причетних до ідеологічної обробки українських дітей.
Кая Каллас наголосила, що ЄС буде і далі підвищувати ціну російської агресії, щоб зупинення війни залишалося єдиним виходом для Москви.
Нагадаємо, що українці зможуть користуватися тарифами своїх операторів на території 27 країн ЄС.
Фото обкладинки: Unsplash
Економіка і бізнес

Міжнародна сільськогосподарська компанія Corteva Agriscience обіцяє інвестувати 15 мільйонів доларів у розширення виробництва в Україні. Як заявив віцепрезидент Corteva Андре Негрейрос, кошти внесуть, як тільки дозволятиме безпекова ситуація.
Про це повідомили в компанії.
«Українські фермери доглядають за полями та культурами, які годують не тільки Європу, але й Африку, Близький Схід та Азію. Кожна тонна збіжжя, яка залишає порти Великої Одеси або пливе по Дунаю, сприяє глобальній продовольчій безпеці. Стійкість сільськогосподарського сектору є стратегічною необхідністю для відновлення України», — сказав Андре Негрейрос.
За його словами, ці інвестиції допоможуть модернізувати та розширити насіннєве виробництво і зміцнити партнерство з місцевими фермерами. Мета — задовольнити все більший попит на українську кукурудзу та олійні культури, що дасть можливість отримати нові прибутки.
Читайте також: Український виробник роботів залучив 3,74 млн доларів від американського фонду MITS
Про компанію
Із 2022 року Corteva працевлаштувала понад 500 людей в Україні. Компанія має локальну штаб-квартиру в Києві та системно підтримує місцеві громади.
З початку повномасштабного вторгнення в Україні Corteva:
- направила понад 2 мільйони доларів для допомоги постраждалим;
- пожертвувала тисячі посівних одиниць насіння фермерам, які працюють поруч з лінією фронту;
- запустила програму перевірки ґрунтів з метою безпечного вирощування культур попри забруднення, пов’язані з війною;
- надала можливість 350 сільським жінкам пройти навчання та отримати гранти через програму TalentA.
Нагадуємо, що Україні фінансують ремонт доріг та мостів до лікарень на 134 мільйони євро.
Фото обкладинки: Freepik
Економіка і бізнес

Комісія за оплату будь-яких платежів у сільських стаціонарних та пересувних відділеннях «Укрпошта» становитиме 15 гривень. Компанія також пропонує знімати готівку з банківських карток без жодної комісії в сільських стаціонарних відділеннях.
Про це повідомили в «Укрпошті».
«Ми ще не банк, але вже фактично допомагаємо людям отримати базові фінансові послуги там, де немає ані банків, ані банкоматів. На жаль, таких місць в Україні ще дуже багато. Але на щастя, Укрпошта може це змінити — і вже змінює», — зазначає генеральний директор АТ «Укрпошта» Ігор Смілянський. Він додав, що запуск «Укрпошта.Банк» залишить у минулому епоху відірваності від сучасних платіжних сервісів через географію проживання або фізичні обмеження.
Читайте також: Українська компанія створила одноразовий сіткомет для боротьби з FPV-дронами
За даними «Укрпошти», на сьогодні лише 4,3% населених пунктів України мають банківське відділення або банкомат. У травні близько мільйона мешканців сіл платили у відділеннях «Укрпошти». У компанії очікують, що завдяки новим пільговим умовам клієнти компанії зможуть заощадити до 5 мільйонів гривень щомісяця.
Знижена комісія на платежі діє автоматично та не залежиить від кількості платежів до 1 вересня 2025 року. Безкоштовно зняти готівку в сільських стаціонарних відділеннях компанії можна до 30 вересня 2025 року для мешканців сіл, які здійснили щонайменше два будь-які платежі, окрім благодійних внесків.
Раніше за таку операцію стягувалась комісія у розмірі 2% від суми зняття (але не менше 10 гривень). Зняти готівку можна на суму від 50 до 30 тисяч гривень за одну операцію.
Нагадуємо, що боєць із Дніпра збив російський FPV-дрон рибальською підсакою.
Фото обкладинки: фейсбук-сторінка «Укрпошти»