У США його праці допомогли створити комп’ютер, а сам він зазнав катувань в СРСР — історія українського науковця

Михайло Кравчук навчав майбутніх творців ракет, а його математичними працями цікавилися у США — американський учений перекладав їх англійською, працюючи над однією з перших обчислювальних машин. Окрім того, Кравчук розвивав українську математичну термінологію, а на його лекції приходили навіть філологи.

Та в країні, де він працював, його талант не врятував від репресій: радянська влада звинуватила вченого у шпигунстві й засудила до 20 років таборів. Навіть на Колимі він продовжував математичні дослідження, а незадовго до смерті написав дружині про велике відкриття, рукопис якого безслідно зник. #ШОТАМ розповідає історію видатного українського науковця.

Закінчив гімназію із золотою медаллю, а згодом став одним із найвидатніших математиків України

Михайло Кравчук народився восени 1892 року в селі Човниця на Волині. Походив із незаможної, але освіченої родини й був третьою дитиною в сім’ї. Батьки приділяли багато уваги навчанню дітей і прищеплювали їм любов до знань.

Початкову освіту Михайло здобув удома, а в 1901 році сім’я перебралася до Луцька, де хлопець вступив до приватної чоловічої гімназії. Михайло став одним із найкращих учнів закладу, особливо його цікавила математика — згодом саме вона стала справою всього його життя.

У 1910 році Кравчук вступив на фізико-математичний факультет Київського університету Святого Володимира. Там його викладачем був відомий математик Дмитро Граве, який згодом став одним із головних учителів Кравчука. Після навчання він залишився працювати в Києві — почав викладати математику й займатися науковими дослідженнями.

Писав українською про складну математику, коли науку намагалися русифікувати 

Уже в молоді роки Михайло цікавився не лише математикою, а й розвитком української науки. Разом з іншими науковцями Кравчук працював над тритомним словником математичної термінології. Для нього українська мова була не просто способом викладання — він вважав, що повноцінна наука неможлива без розвиненої термінології рідною мовою.

У 1919 році через політичні події Кравчук разом із дружиною Есфірою переїхав до села Саварка на Київщині. Там він став директором школи та вчителем математики. Михайло працював із місцевими дітьми, створював навчальні матеріали, писав підручники для шкіл і технікумів.

Саме в Саварці Кравчук зустрів хлопця, якому згодом судилося створювати реактивні авіаційні двигуни, — Архипа Люльку. Він походив із селянської родини й за тодішніх обставин мав небагато шансів на велику освіту, але Кравчук помітив його здібності й допоміг Архипу розвиватися.

Його учнями були майбутні творці ракет, а на лекції приходили навіть філологи

Повернувшись до Києва, Кравчук продовжив викладати й розвивати математичну школу. У КПІ він працював із 1920-х, а в 1930-1937 роках очолював кафедру вищої математики. Його лекції слухали майбутні інженери та конструктори, зокрема, Сергій Корольов, Архип Люлька, Володимир Челомей.

Кравчук не просто читав матеріал — його лекції називали окремим видом мистецтва. Студенти захоплювалися викладом теми та манерами Михайла, його пари відвідували навіть філологи та інші колеги-викладачі. Окрім того, Кравчук умів помічати здібних студентів і допомагати їм розвиватися. Його учні згадували вчителя як надзвичайно вимогливого, але уважного до молодих науковців.

Американський учений перекладав праці Кравчука, поки працював над однією з перших обчислювальних машин 

У 1930-х роках праці Кравчука опинилися у США. Американський математик і фізик Джон Вінсент Атанасов використовував його математичні розробки у власній роботі над автоматизацією обчислень.

У 1937-му Атанасов написав Кравчуку, що його праці стали корисними для досліджень, і попросив надіслати публікації українського вченого. Згодом Атанасов переклав англійською два томи його монографії.

Через кілька років Атанасов разом із Кліффордом Беррі створив ABC — одну з перших електронних обчислювальних машин. У її розробці також використали математичні праці Кравчука.

Також одним із найвідоміших математичних результатів Кравчука стали многочлени, які тепер називають многочленами Кравчука. Згодом на основі його ідей розвивалися інші математичні конструкції — зокрема моменти Кравчука (математичні інструменти для аналізу й обробки даних). Зараз їх також використовують у теорії кодування — напрямі, який допомагає, зокрема, знаходити способи надійно передавати та зберігати інформацію.

20 років працював над своїм найбільшим відкриттям, але рукопис та розрахунки вкрали 

У 1930-х роках Михайло Кравчук відмовився стати обвинувачем на суді проти української інтелігенції. Влада цього не пробачила — його почали публічно звинувачувати у «шпигунстві», «буржуазному націоналізмі» та зв’язках із закордонними науковцями. 

21 лютого 1938-го Народний комісаріат внутрішніх справ заарештував українського науковця. Щоб отримати свідчення, Михайла допитували 11 діб поспіль без сну. Погрожуючи вбивством родини, українця змусили підписати сфабриковані зізнання. Його звинуватили в участі в антирадянській організації та засудили до 20 років таборів та 5 років заслання. Суд тривав до 30 хвилин. За спогадами очевидців, під час останнього слова Михайло Кравчук просив дозволити йому завершити математичну роботу.

Кравчука відправили на золоті копальні Колими, де він працював відбійником на шахті. Проте навіть в таких умовах українець не покидав математики та продовжував працювати. Один із колишніх в’язнів згадував, що після роботи біля печі Михайло записував у свій зошит математичні розрахунки.

У листі до дружини він написав: «Я здійснив велике математичне відкриття, над яким працював 20 років». Але про що саме йшлося невідомо — рукопис цієї роботи не зберігся, а зошит з розрахунками вкрали росіяни.

Михайло Кравчук помер 9 березня 1942 року в таборі на Колимі, йому було 49 років. Проте його наукова спадщина продовжує жити далі — за своє коротке життя вчений встиг створити власну наукову школу, залишити сотні сторінок математичних досліджень і розробити математичні інструменти, якими користуються й досі.