Економіка і бізнес
Земельна реформа. Які нові норми підтримує уряд
Наступного року розпочнеться реалізація однієї з найбільших реформ в історії Незалежної України – відкриється ринок землі. Однак, щоб процес відбувався без жодних проблем, потрібні додаткові закони. Які доповнення пропонує уряд та чи дійсно вони необхідні.
Україна готується до запуску процесу продажу землі. В кінці квітня був прийнятий один із найбільш резонансних в історії України законопроектів 2178-10, я в якому прописана процедура продажу землі сільськогосподарського призначення.
Як працюватиме ринок землі та які нові норми пропонує прийняти уряд – розбирався ШоТам
Коли розпочнеться продаж землі?
Землю сільськогосподарського призначення можна буде продавати та купувати з 1 липня 2021 року. Це право на першому етапі надається тільки фізичним особам, однак не більше 100 га в одні руки. Юридичні особи можуть укладати такі угоди пізніше – після 2024 року. Для них також встановлені ліміти – не більше 10 тис. га одній компанії.
Хто може купувати землю в Україні:
- фізичні особи до 100 га на людину
- юридичні особи після 2024 року, але не більше 10 тис. га на компанію
Читайте також: На Закарпатті над дорогою облаштували 2-кілометрову підпірну стінку
Продавати землю готові не більше 7% пайовиків, розповідав голова комітету з аграрних питань та земельних відносин Верховної Ради Микола Сольський з посиланням на результати закритого дослідження. Решта планують здавати землю в оренду та отримувати дохід. Плата за користування земельними ділянками весь час зростає. В Україні налічується близько 40 млн га земель сільськогосподарського призначення, з яких близько 30 млн га – належать пайовикам.
Чи можуть іноземці купувати землю в Україні?
Це найбільш контроверсійне питання. В законопроекті у першому читанні була передбачена норма, яка дозволяла продавати іноземним компаніям землю. Однак лише тим, що працюють в Україні більше трьох років. Придбати вони могли лише ту ділянку, які орендували, а на більші за розміром площі могли претендувати не раніше за 2024 рік. Одна ця норма викликала велику кількість суперечок та від неї відмовились. Рішення по продажу землі іноземцям повинно бути прийнято тільки після проведення референдуму.
Які два нові законопроєкти підтримує уряд?
В Верховній Раді зареєстровані два нових законопроєкти, які необхідні для проведення земельної реформи. Перший – №3295 “Про державну підтримку сільського господарства України” та інших законів України щодо функціонування Державного аграрного реєстру та удосконалення державної підтримки виробників сільськогосподарської продукції, що був ухвалений ВРУ 5 листопада у другому читанні та в цілому.
Читайте також: На Дніпропетровщині зводять нову магістраль (ФОТО)
Другий – №2194 «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин», який невдовзі розглядатимуть у Парламенті.
Про що йде мова в законопроєкті №3295?
З’явиться новий орган – Державний аграрний реєстр, завдяки якому:
- сільгоспвиробники отримають спрощену реєстрацію бюджетної підтримки
- діяльність фермерів перевірятимуть автоматично – подавати купу документів не буде необхідності
- фермери, які займаються козівництвом та аквакультурами, зможуть отримувати дотації
- кожен підприємець отримає доступ до «єдиного кабінету аграрія», що дасть змогу отримувати державні сервіси, взаємодіяти з реєстрами та кадастрами, зокрема при реєстрації земельних ділянок або виправленні помилок у державному земельному кадастрі
- процедура розподілу коштів стане публічною та прозорою
«Законопроєкт спрямований на комплексне вирішення проблем діяльності малих агровиробників. Вони зможуть повністю легалізувати свою виробничу діяльність та матимуть підтверджену виробничу і кредитну історію, що полегшить доступ до кредитних ресурсів банків, а також до державної фінансової та іншої підтримки», – зазначив під час онлайн-зустрічі із ЗМІ та представниками громадськості «Інсайти земельної реформи. Які питання на порядку денному?» заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тарас Висоцький. Зустріч відбулася в рамках програми USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО).
Чому уряд підтримує законопроєкт №2194?
Цей законопроєкт запроваджує дерегуляцію у сфері землеустрою, усунення корупційних ризиків в управлінні земельними ресурсами, передачу земель за межами населених пунктів до комунальної власності громад, зазначає Тарас Висоцький. Документ поки прийнятий лише в першому читанні.
Експерти називають документ новаторським, оскільки він об’єднав декілька десятків реформаторських ініціатив, які спрощують доступ до земельних ресурсів для звичайних громадян та бізнесу. Що в ньому основне?
- землі за межами населених пунктів будуть передані окремим територіальним громадам, які самостійно зможуть видавати дозволи
- дублюючі процедури перевірки будуть ліквідовані
- процедура проведення оцінки землі буде спрощена, а вся документація – відкрита.
У питаннях розпорядження землями громад за межами населених пунктів існує чимало проблем, зазначає перший заступник виконавчого директора Всеукраїнської асоціації громад Іван Фурсенко. «Законопроєкт №2194 відкриває перед громадами можливість самостійно планувати розвиток власних територій в межах та за межами населених пунктів в інтересах і за участю місцевого бізнесу та населення», – каже він.
Як працюватиме Держгеокадастр?
Держгеокадастр стане сервісною службою, частина процедур буде спрощена:
- державна експертиза землевпорядної документації скасовується
- погодження майже всіх видів документації із землеустрою
- повноваження Держгеокадастру будуть передані місцевим радам та обласним державним адміністраціям
Обидва законопроєкти мають визначну роль у покращенні земельних відносин в Україні. Програма USAID АГРО підтримує їх ухвалення та готова надалі працювати над їх імплементацією, говорить керівник напрямку земельної реформи, Програма USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО) Сергій Кубах. «Законопроєкт №3295 стимулюватиме розвиток фермерських та інших малих господарств і надасть додатковий поштовх для розвитку аграрного сектору. Законопроєкт №2194 нарешті вирішить питання права власності на землю громад, спростить населенню та бізнесу доступ до земельних ресурсів», – зазначив він.
Економіка і бізнес
У Лос-Анджелесі почав роботу новий формат закладу — магазин заморожених страв Multicook із фастфудом MultiBar. Ідею реалізував Володимир Матвійчук, співвласник популярної мережі «Галя Балувана».
Про це пише Forbes Україна.
Що пропонують
Меню MultiBar включає український борщ, супи, салати та напої. У Multicook продають заморожені страви, які можна розігріти вдома. Цей формат поєднує швидкість обслуговування з традиційною українською кухнею.
«Виручка закладу на 50% залежить від продажів із Multicook, ще 50% — від фастфуду MultiBar, — розповідає Володимир Матвійчук. — Українці частіше обирають заморожені страви, а американці — фастфуд».
Читати також: Ветеран зі Львівщини започаткував власне виробництво бойових дронів
Масштаби й амбіції
Заклад площею 120 кв. м демонструє високий інтерес з обох сторін — як серед місцевих жителів, так і діаспори. Володимир Матвійчук планує масштабувати бізнес і до кінця 2025 року відкрити 150 таких закладів за кордоном. Усі майбутні Multicook працюватимуть у парі з MultiBar.
Фото: надане Володимиром Матвійчуком.
Коментарі
Економіка і бізнес
Литва цього тижня надішле Україні 4500 дронів загальною вартістю 5 мільйонів євро.
Про це повідомила міністерка оборони Литви Довіле Шакалієне у своєму X (твіттер).
Деталі допомоги
«Рада повідомити, що цього тижня Литва відправляє Україні 4500 дронів вартістю 5 мільйонів євро», — написала міністерка.
Читати також: Норвегія передасть Україні 2 мільярди євро — найбільшу в історії країни військову допомогу
Шакалієне також розповіла про зміни у процедурі передачі допомоги. За її словами, уряд Литви затвердив прискорений механізм передачі державних активів.
Нагадаємо, що Міжнародний валютний фонд передав Україні 1,1 мільярда доларів.
Фото: Freepik.
Коментарі
Економіка і бізнес
Забезпечення резервного живлення для всіх світлофорів столиці стало пріоритетним завданням. Це критично важливо для безпеки дорожнього руху в Києві.
Про це повідомляє КМДА.
У столиці працюють 737 світлофорних об’єктів. У 2024 році встановлено 267 шаф безперебійного живлення, що забезпечили резервне живлення для 327 світлофорів. На складі залишаються ще 142 шафи, готові до встановлення.
Проте для повного покриття потрібно ще 268 таких пристроїв.
Нагадаємо, що в Україні побудують ТЕЦ на паливі з відходів.
Фото: Freepik.
Коментарі