В Україні висадили мільйонне дерево у рамках проєкту Greening of the Planet

Національна дитяча лікарня «Охматдит» отримала інноваційний комп’ютерний томограф

ДП «Медичні закупівлі України» закупило і доставило до Національної дитячої лікарні «Охматдит» інноваційний комп’ютерний томограф.

Про це повідомили на сайті Міністерства охорони здоров’я.

Зазначається, що ДП «Медичні закупівлі України» на замовлення МОЗ закупили та доставили критично необхідне обладнання в лікарню, аби забезпечити маленьких пацієнтів якісними та безоплатними засобами обстеження. 

Комп’ютерний томограф – це пристрій, який дозволяє лікарям отримати докладні зображення внутрішніх органів та тканин людини.

У МОЗ кажуть, що це надзвичайно важливо для вчасної діагностики та ефективного лікування. Завдяки цьому сучасному обладнанню лікарі зможуть ставити точні діагнози та розробляти індивідуальні плани лікування для кожного пацієнта.

Дивіться відео: Лікар-герой із Дніпра провів 300 операцій в оточеній Азовсталі

Сучасний апарат комп’ютерної томографії має покращені технології, спрямовані на зменшення дози опромінення, яку отримує пацієнт під час сканування.

Нагадаємо, у Дубенській міській лікарні на Рівненщині встановили сучасну агіографічну цифрову систему «Artis one» виробництва німецького концерну Siemens.

До того ж у лікарні на Чернігівщині встановлять гібридну сонячну станцію.

Фото: vechirniy.kyiv.ua

Якщо ви зустріли повномасштабну війну в Україні, напевно, точно бодай раз бували в укриттях із «голими» стінами, де стілець – це максимум комфорту. А якщо ми скажемо, що у сховищі може бути мікрохвильовка, душова кабіна та власна спальня? Саме такий стартап вигадали харківʼяни і вже готуються до перших замовлень.

«Схов» – це про надійність і комфорт водночас. Металеві конструкції ладні захистити власника від ракетних атак, а формат мініквартири під землею забезпечує домашню атмосферу. Це не просто місце, де можна пересидіти тривогу. Це ідеальне приміщення, яке в мирний час може перетворитися на офіс, майстерню чи ігрову.

Олексій Суслін та Олександр Чирва

Засновники компанії «Схов» з виробництва металевих підземних бункерів

Смажили шашлик – аж раптом «блиснула» ідея 

Ми – однокласники, які багато років тому стали бізнес-партнерами. До повномасштабної війни у нас було кілька бізнесів. Зокрема ми разом займалися виготовленням круглих грилів преміумсегмента, продавали їх в Україні та за кордоном. І ще у кожного були (і залишаються) окремі проєкти.

Щодо ймовірності війни ми обидва були скептиками. Але вторгнення не просто сталося – ми побачили його на власні очі у рідному Харкові. У кожного з нас є своя родина, і наші дружини, звісно, дуже турбувалися про безпеку. Але в старі підвали ми спустилися, мабуть, двічі, оскільки там максимально некомфортно. Можливо, саме дружини й наштовхнули нас на створення «Схову». Ось так торік ми просто смажили шашлик, обговорювали це – і вигадали стартап.

Насправді ще до вторгнення ми думали, що було б класно створювати укриття. Але зійшлися на тому, що їх ніхто не потребуватиме. Та коли почалася велика війна, настав час втілювати цю ідею. Достатньо було ухвалити рішення – послідовність наступних дій була зрозумілою, адже це не перший наш проєкт.

«Схов» – не місце перечекати тривогу

Виробництво металевих підземних бункерів здається доволі очевидним бізнесом. Просто ми ті, хто почав цим займатися досить серйозно. Як в Україні часто створюють бізнеси чи стартапи? У когось виникає ідея, після цього підприємець бере фотографії чужих закордонних бізнесів, створює сайт за 200 доларів і каже: «Ми виготовляємо все що завгодно. Бункер? Так, будь ласка». Ми як досвідчені підприємці почали роботу інакше.

Спершу вивчили питання безпеки, найняли команду людей, розробили проєктну документацію. Ми добре розібралися, який реальний запит ринку і що ми можемо йому запропонувати. Зрозуміло, що всі хочуть отримати безпеку, але вона буває різною. Під словом «укриття» можна розуміти багато варіантів. Для нас це було не тільки про надійність, а й про комфорт.

Суть у тому, що ми створюємо бункер, який потрібен людині не на 30 хвилин, аби перечекати повітряну тривогу, – він для довгострокового перебування з купою автономних штук, резервних систем тощо. У цьому й полягає наша особливість.

Надійне укриття – інвестиція в майбутнє

«Схов» – це мініквартира площею в середньому 18 квадратних метрів із технічним приміщенням, спальнею, санвузлом, душовою кабіною та кухнею з усією необхідною технікою. Усе, що є у вас вдома, може бути й у вашому укритті. Там красиво, охайно, але, звісно, не супер просторо. Якби ми вирішили збільшити площу, це потребувало б нераціонально великих витрат.

У«Схові» не відчувається, що ти перебуваєш під землею. Там стабільна температура, яку легко підтримувати. Єдине, чого там ніколи не буде, – сонячного світла. От наскільки вам приємно сидіти із заштореними вікнами? Якийсь час нормально, а потім хочеться світла. Водночас укриття і не передбачає, що там потрібно жити місяцями. Стало безпечно? Можете підніматися і насолоджуватися сонцем.

Читайте також: Три доби – і можна жити. У Вінниці створюють будинки-лего, які можна зібрати за 72 години. ШоТам дізнався, як це можливо

Наш продукт – це насамперед заспокійлива пігулка. Коли ти знаєш, що в тебе є надійне та комфортне укриття, ти спокійніше реагуєш на події довкола. Гадаю, якби всі мали такий схов, люди, можливо, не виїжджали б з України настільки масово. 

У Швейцарії, наприклад, кількість місць у сховищах перевищує кількість населення. У багатьох людей є зручні укриття, хоча там вже кілька століть не було війни – просто швейцарці завчасно про все подбали. Це про вміння мислити не на рік-два, а на 20-50 років уперед.

Наш продукт – не про те, що завтра може впасти бомба. А про те, що ти мислиш далеко і створюєш для своїх дітей безпечне місце. Зрештою, це про інвестиції в безпеку власної родини.

У мирний час «Схов» – місце для роботи і розваг

«Схов» закриває фактично всі базові потреби. Відчуваєш небезпеку? Спускаєшся – і в тебе є все необхідне для комфортного життя. І ти точно у безпеці за всіма параметрами: їжа, вода, світло, вентиляція тощо.

Також наше укриття здатне захистити людей під час можливої окупації. Входи і вентиляцію можна замаскувати, для цього є купа варіантів. Скажімо, вхід можна облаштувати через замасковані двері у будинку чи навіть просто в саду. І бункер настільки автономний, що там реально можна перебувати протягом місяця. І ніхто не знатиме, що на вашій території хтось взагалі живе під землею. 

Очевидно, що війна не закінчиться дуже швидко. Та й після перемоги Росія, на жаль, залишатиметься нашим сусідом. А тому добре мати укриття і знати, що воно допоможе у разі нової небезпеки. Памʼятаєте, як після Голодомору люди все життя за інерцією запасалися їжею? З укриттями буде приблизно така сама ситуація.

І хоча основна функція сховища – зберегти життя, у мирний час «Схов» може закривати й інші потреби. Наприклад, він може перетворитися на ваш робочий кабінет чи ігрову кімнату. Крім того, наша ідея сподобалася багатьом музикантам, бо у «Схові»вони можуть облаштувати студію і не заважати сусідам гучною музикою. А, скажімо, підлітки можуть просто посидіти у тиші без батьків чи влаштувати гучну вечірку. Звук назовні взагалі не проходить.

До нас вже звертаються перші школи

Коли ми вперше публічно озвучили нашу ідею, люди почали писати, що необхідно розробити два типи бункерів: приватний та соціальний. Ми дослухалися. Для приватного будинку вартість облаштування «Схову» з усіма системами та автономністю обійдеться приблизно у 90-95 тисяч доларів. Можна робити і щось простіше. Загалом ціна – від 50 тисяч доларів.

Остаточна вартість залежатиме від принципу конструкції та матеріалів, які ми використовуватимемо. А ще від того, якій родині «Схов» слугуватиме укриттям. Тобто якщо це сімʼя з чотирьох людей, то потрібен один металевий модуль, якщо з шести – два модулі.

Щодо соціальних укриттів, наприклад, для шкіл, то їх вартість сягатиме приблизно 2 тисячі доларів за квадратний метр. І це не якісь «голі стіни». Ні, там будуть місця для сну та сидіння, туалет і навіть плита. А ще там можна буде повноцінно проводити заняття. Чого не буде, так це домашнього комфорту в деталях. Але й ціна вийде значно нижчою.

Ми вже отримували звернення від шкіл. Але, зрозуміло, що вартість для них поки що залишається є непідʼємною. Тому чекаємо, коли держава зможе фінансувати програми зі створення надійних сховищ і зʼявлятимуться міжнародні гранти. Адже скрізь, де є скупчення людей, має бути надійне та зручне укриття. Можливо, одна з причин, чому зараз не всі йдуть у сховища, якраз у тому, що ці приміщення не зручні.

Також намагаємося зробити так, щоб «Схов» вимагав мінімального обслуговування. Але раз на два роки все одно доведеться чистити баки, оновлювати запаси продуктів, проводити комплексну ревізію всіх систем.

А ці бункери точно надійні?

Наразі в Україні немає будівельних норм чи стандартів, які б пояснювали: «Зробіть ось так, і це буде захистом від такого-то виду озброєння». У «Вікіпедії» такої інформації теж не знайдеш. Тому нам довелося збирати ці дані з власних спостережень.

Ми живемо у місті, яке постійно обстрілюють, це дозволяє бачили наслідки атак. Ми вже знаємо, який вигляд має приліт від «Граду», «Урагану», артилерії, ракети чи бомби. Рахували глибини воронок від різного озброєння, щоб точно визначити, від чого саме бункер зможе захистити. Тож маємо розуміння, наскільки глибоко варто закопувати укриття, щоб воно було надійним.

Сподіваємося, у майбутньому держава ухвалить норми державного будівельного контролю. Вони мають озвучити, наприклад, ширину бетонної плити та висоту заглиблення. Але вже зараз ми переконані, що наш проєкт повністю відповідатиме цим вимогам.

Скористатися досвідом інших країн також не вдалося. Бо війни, схожої на нашу, сьогодні більше немає ніде. Якщо ж, наприклад, казати про Ізраїль, то вони будують захист від ракет «Кассам». А це значно менш потужні ракети, ніж ті, якими обстрілюють Україну. Тому їм достатньо мати металеві стіни у квартирі. Нам натомість потрібні більш надійні укриття.

Потреба у «Схові» буде не лише в Україні. Нами вже цікавляться у Польщі та країнах Балтії. Після закінчення війни іноземці точно будуть переймати наш досвід або ж купувати наші бункери. Тому що хто як не українці знають напевне, що саме може врятувати життя.

Будуємо нову Україну

Зараз ми добудовуємо перший зразок укриття, працюємо над оснащенням меблями та системами життєзабезпечення. Далі цю конструкцію вагою вісім тонн ми презентуємо на різних виставках у Києві. Після цього почнемо приймати перші замовлення.

Виробництво відбувається на підприємстві, що має досвід у створенні металоконструкцій. Розробкою у «Схові» займаються пʼятеро людей. А загалом наша команда доволі велика. Усім, хто в нас працює, не більш як 30 років. Але водночас це дуже досвідчені архітектори, які раніше займалися чимось схожим, як-от модульними будинками. Якщо ти молодий фахівець, а тобі пропонують вигадати щось нове – ти «загоряєшся». Поки що всі задоволені. Нам подобається, як розвивається проєкт.

Ми почали розробляти бізнес на початку червня. Цей процес не такий швидкий. До того ж працюємо над тим, щоб укриття було максимально надійним і водночас дешевим, аби зробити його доступним для більшої кількості людей. Ми не хочемо в майбутньому бачити старі бомбосховища без туалетів, де люди сплять на ковдрах. Ми будуємо нову Україну.

У Львові відкрили культурно-соціальний центр для переселенців, де планують проводити культурні, спортивні та освітні заходи. Також тут облаштували тимчасове житло для переселенців.

Про це повідомили на сайті Львівської міської адміністрації.

Зазначається, що 2 червня у Львові відкрили Urban Camp Lviv – новий центр для внутрішньо переміщених українців, який також займатиметься розвитком та популяризацією вуличних культур. Усі культурні, спортивні та освітні заходи в кемпі планують проводити за участю переселенців і львів’ян.

Зокрема Urban Camp Lviv містить:

• тимчасове житло хостельного типу для сімей із дітьми, які втратили все через війну;
• івент-простір і двір для проведення заходів;
• укриття.

Читайте також: «Наші вчителі – ченці з усієї країни». На Чернігівщині пекарня відродила старовинні рецепти монахів. Як це вдалося

«Це велика будівля на 5 250 кв. м, яку за 10 місяців роботи ми трансформували у сучасний культурно-соціальний центр. За цей час нам допомогли понад 300 волонтерів, ми організували 18 толок, вивезли звідси 20 тонн сміття, відновили всі вікна, поставили нові санвузли, світло, меблі, бокси для життя 100 переселенців, та багато іншого», – розповів Віктор Чулановський, керівник Urban Camp Lviv.

Мета кемпу – допомогти скорішому залученню тих, хто втратив все через війну до життя в місті, а також сформувати нове активне середовище. Після перемоги кемп планують переобладнати на повноцінний простір для відпочинку, заняття вуличними культурами для дітей та молоді та проведенню заходів.

Центр створили на базі старого палацу культури ЛОРТА, що на вул. Ряшівській, 2. Urban Camp Lviv – це частина мережі молодіжних просторів ТВОРИ!, яку заснували Street Culture X Urban Reform, за підтримки Данської громадської організації вуличних культур GAME.

Нагадаємо, у Миколаєві почав працювати перший в Україні Координаційно-консультативний центр підтримки цивільного населення.

Крім того, в Україні запустили єдиний онлайн-майданчик для допомоги постраждалим від війни.

Фото: city-adm.lviv.ua