Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.
«У нас нещодавно був пацієнт після інсульту. Якщо його занесли перший раз на ношах, то звідси він після двох тижнів пішов своїми ногами», — пригадує директорка Оржицької лікарні Леся Пономаренко.
Такий результат — це заслуга і лікарів, і самого пацієнта, і нового відділення для реабілітації. Адже коли людина бачить свої успіхи, то займається активніше, вважає лікарка. І це збільшує шанси на одужання.
ШоТам розповідає, як завдяки опитуванню вдалося відкрити відділення для реабілітації на Полтавщині.
Шукали можливості, аби зробити реабілітаційне відділення
У лікарні послуги реабілітації хотіли запровадити давно. Леся Пономаренко каже:
«Дуже багато пацієнтів потребують тривалого відновлення. І етапу медикаментозного лікування може не вистачити».
У програмі медичних гарантій від НСЗУ є пакети реабілітаційних послуг, тож директорка з колегами почали вивчати досвід інших закладів та потрібні документи. Каже, шукали можливості, щоб зробити реабілітаційне відділення.
Така нагода трапилася. Працівникам лікарні запропонували долучитися до тренінгів у межах програми «Людський вимір» від Міжнародної організації з міграції (МОМ). Голова Оржицької громади Олена Сидоренко розповідає: на навчанні дізналися, як правильно планувати дослідження та збирати дані, а головне — враховувати думку громадськості.
Так у липні 2023 року у громаді організували опитування, щоб зрозуміти, яких послуг не вистачає людям. Питали стосовно різних сфер: і освіти, і культури, і охорони здоров’я. На другому місці, після стану доріг, жителі назвали якісні медичні та соціальні послуги.
Оскільки над більшістю проблем виконавчий комітет селищної ради вже працює, то взялися саме за медичну тему. Громада добре себе показала і під час навчання, і під час опитування, то організатори програми запропонували взяти участь у конкурсі грантів. У громаді вирішили реалізувати ідею реабілітаційного відділення.
Лікарня Оржицької громади. Фото: ШоТам
Тож у грантовій заявці описали, що їм знадобиться для реабілітації. Розповіли, що громада співпрацює з Проєктом USAID «ГОВЕРЛА», з UNICEF тощо. Аби грантодавці впевнилися — громада має досвід роботи з донорами.
«Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, ми як ніхто відчули, як то — бути сам на сам з бідою. І коли поруч став Проєкт USAID «ГОВЕРЛА», ми зрозуміли, що ми не самі», — пригадує Олена Сидоренко.
Як партнерка «ГОВЕРЛИ»Оржицька громада отримала багато підтримки: і генератори, що рятували під час блекаутів, і екскаватор, і офісну техніку та медичне обладнання.
Проєкт пройшов відбір та став одним із переможців на Полтавщині — в Оржицькій лікарні отримали ліжка і різні засоби для реабілітації. Олена Сидоренко каже, що спочатку розраховували бюджет на 443 000 гривень. Але цього було недостатньо для старту, адже обладнання треба було розмістити у належних умовах: вирішили відремонтувати старе дитяче відділення — з 2020 року воно не працювало, а у 2022 році туди поселили людей з інвалідністю, що евакуйовувалися зі своїх міст.
«Коли ремонтні роботи розпочинаються, то хочеться і те, і те замінити — тож все це розтягнулося майже на пів року. Ремонт робили і працівники закладу, і люди, що працюють у комунальних підприємствах громади», — пригадує Леся Пономаренко.
Леся Пономаренко (крайня зліва) та Олена Сидоренко (крайня справа) показують партнерам нове відділення реабілітації в Оржицькій лікарні. Фото: сайт Оржицької громади
Тож проєкт масштабували аж до 2,5 мільйона гривень! А в середині березня 2024 року реабілітаційне відділення відчинило свої двері для тих, хто потребує допомоги.
«Але у нас немає всіх кадрів, які вимагає Національна служба здоров’я України для того, щоб ми змогли законтрактуватися. Наприклад, поки не змогли знайти фізичних терапевтів і ерготерапевтів», — зауважує директорка лікарні.
Тож у відділення реабілітації на Полтавщині запрошують на роботу, Леся Григорівна каже, брак кадрів — це проблема не лише їхньої лікарні, а сфери загалом. Потреба в ерготерапевтах лише зростатиме.
Тому відділення поки не може приймати пацієнтів на стаціонар, але люди все ж звертаються по допомогу — після інсультів чи травм. Щодня лікар фізично-реабілітаційної медицини приймає близько 10 пацієнтів, також надає свої послуги психолог.
Новеньке реабілітаційне відділення отримало різноманітні засоби та тренажери. Фото: ШоТам
«Реабілітаційне відділення по ремонту, обладнанню, по доступності — починаючи від санвузлів і до всього іншого — має достойний вигляд і ми провели значну роботу», — каже Леся Пономаренко.
Зараз у реабілітаційному відділенні 4 просторі палати — всього на 20 ліжок, а також робочі кабінети фахівців, санітарні кімнати, кухня. Воно розміщене на першому поверсі, тож не треба підніматися сходами, аби потрапити на лікування — це великий плюс.
Адже робота з післяінсультними хворими доволі складна: треба скласти індивідуальний план реабілітації та відстежувати кожен рух на тренажерах — з пацієнтами постійно займається асистент, а рідні мають продовжувати вправи і вдома. Звертаюся до лікарні й військові, директорка каже, що у громаді багато мобілізованих, тому очікують такі звернення і в майбутньому.
Леся Григорівна каже: про розширення теж уже думали, зараз у відділенні бракує апаратів для пасивної реабілітації — вони потрібні для пацієнтів, у яких зовсім відсутні рухи. Лікарка запевняє: шукатимуть гранти та інші можливості, щоб доукомплектувати лікарню.
Фахівці щодня приймають пацієнтів і допомагають їм відновлюватися. Фото: ШоТам
«Навіть попри війну, люди хочуть розуміти, що у нас є майбутнє. Адже наша громада маленька й віддалена. Тож люди тут повинні розуміти, що їх ніхто не покинув, що тут їм доступні ті ж послуги, що і в місті», — вважає Леся Пономаренко.
Найближча кластерна лікарня за 45 кілометрів, дорога до неї не найкраща, та і не всі мають змогу туди потрапити. Тож реабілітація на Полтавщині, в Оржиці — це те, що буде потрібно ще багато років.
«Роман письменниці “Уроки грецької” вже скоро вийде у видавництві Vivat! Прямо зараз триває редагування. Плануємо видати навесні 2025 року. Ближче до виходу книжки напишу, чому ми звернули на неї увагу, а поки скажу, що це історія двох людей, які зійшлися разом у момент страждання і болю — чоловік, який втрачає зір, зустрічається із жінкою, яка втратила мову», — написали у видавництві.
Як дописує Юлія Орлова, нобелівська премія з літератури — це одна з найпрестижніших відзнак, яку щорічно присуджують письменникам за видатний внесок у літературу. Фаворитами цього року були австралійський письменник Джеральд Мурнейн, китайська авторка Цань Сюе, а також британсько-американський автор Салман Рушді. Перемогла південнокорейська письменниця Хан Канг.
Письменницю відзначили «за інтенсивну поетичну прозу, яка протистоїть історичним травмам і викриває крихкість людського життя».
Нагадаємо, що в Україні створили перший віртуальний музей оперного театру: наразі доступно близько 6 тисяч експонатів.
У Національному художньому музеї пройшов цикл заходів, присвячений 125-річчю музею. Від заснування музею він розвинувся у три інституції: Національний художній музей України, Національний музей історії України та Національного музей декоративного мистецтва України.
Про це повідомили у пресслужбі Міністерства культури та стратегічних комунікацій.
«Найважливіше, що зараз можуть робити представники наших музеїв, це розповідати про Україну через мистецтво, через музейну історію, таким чином відкриваючи Україну. Завдяки цифровізації, зокрема віртуальному туру виставкою 1925 року, сьогодні можна насолоджуватись шедеврами українських колекцій з будь-якого куточка світу, заразом відкрити для себе реальні історії та долю конкретних предметів мистецтва», — сказала заступниця з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Анастасія Бондар.
«Витоки. До 125-річчя виставки до ХІ Археологічного з’їзду»
Виставкапредставляє 54 експонати, які могли демонструватися 1899 року. Серед них артефакти трипільської культури та скіфські старожитності. У міністерстві нагадали, що з нагоди відкриття ХІ Археологічного з’їзду Вікентій Хвойка 5 серпня 1899 року влаштував виставку, яка започаткувала зібрання сучасного Національного музею історії України.
Віртуальний тур виставкою 1925 року «Український портрет ХVІІ — ХХ століть»
Майже усі твори з виставки не лише ідентифіковані, але й віднайдено їх теперішнє місце збереження. Відвідувачі можуть скористатися 3D окулярами та опинитися в просторі 1925 року, «рухатися» залами, розглядати експонати, знайомитися з новітніми музейними дослідженнями колекції завдяки аудіогіду та інформації до кожного твору.
Найпопулярнішим рейсом став поїзд №128 Запоріжжя — Львів, який перевіз у вересні понад 50 тисяч пасажирів. Друге і третє місце посіли швидкісні поїзди перемишльського напрямку:49 та 43 тисячі пасажирів.
«Незмінно високий попит тримається і на спеціальні сервіси Укрзалізниці: сервісом бронювання квитків для військовослужбовців з моменту його запуску скористались майже 85 тисяч військових та членів їх родин, з них майже 15 тисяч місць виділили для цих пасажирів саме у вересні», —написали в УЗ.
Наразі залізничники вже готуються до зимового піку перевезень та проводячи необхідні ремонти інфраструктури. Також тривають роботи над оновленням рухомого складу.
Нагадаємо, що Україні передали 435 мільйонів доларів на покращення зв’язку та інтернету.
Коментарі