Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Щоб люди не відчували бар’єрів. Активістка з Донеччини створила реабілітаційний центр на Франківщині

СПЕЦПРОЄКТ

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю зі спецпроєкту ШоТам та Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.


Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

«Усе своє життя я присвятила боротьбі за права людей з інвалідністю», — каже голова громадської організації «Жінки та діти з інвалідністю Північного Донбасу» Надія Поламарчук.

Раніше в Богородчанській громаді на Франківщині дорослі та діти з інвалідністю, які потребували реабілітації, їздили для цього в обласний центр. Так було до минулої весни, поки Надія не відкрила в селищі Богородчани безкоштовний реабілітаційний центр із сучасним обладнанням і фахівцями.

Для ШоТам жінка розповіла, навіщо в малих громадах потрібні такі центри.

Розуміє інших, бо сама має інвалідність

Надія Поламарчук понад 20 років очолює громадську організацію «Жінки та діти з інвалідністю Північного Донбасу». У 2007 році ця організація заснувала в рідному Краматорську Центр комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю «Донбас», якого кілька років добивалася від місцевої влади. Його очолила Світлана Фоміна — донька Надії Поламарчук.

Для Надії дуже важливо допомагати людям з інвалідністю, адже вона й сама має порушення опорно-рухового апарату через поліомієліт, яким перехворіла в дитинстві. 

Надія Поламарчук (на передньому плані) на одному з заходів для людей з інвалідністю. Фото надала Надія Поламарчук

«Я не ходила в садок — відвідувала спецшколу, а потім мама домовилася, щоб мене привозили в звичайну. Ми жили у Львові, а потім батькам порадили відвезти мене на лікування до Слов’янського курорту. Тоді мені стало краще, і я почала ходити за допомогою ортезів», — каже Надія. 

У 2021 році Надія Поламарчук отримала звання «Почесний громадянин Краматорська» та нагрудний знак за вклад у безбар’єрність міста та допомогу людям з інвалідністю. 

Надія Поламарчук отримує почесну нагороду від мера Краматорська. Фото з соцмереж Надії Поламарчук

Жінка організовувала в Краматорську конкурси краси для людей з інвалідністю, заснувала й очолювала інклюзивне підприємство, створювала соціальні таксі, а також допомагала людям з інвалідністю проходити реабілітацію на місцевих курортах. 

У 2014, коли почалася війна, Надія та її організація допомогли евакуюватися з Донеччини до Одеси понад трьом тисячам людей з інвалідністю.

Читайте також: Небайдужі мешканці завдяки активній лідерці. Як Мамаївську громаду зробили інклюзивною та створили сучасний шелтер

А з початком повномасштабної війни у 2022 році організація «Жінки та діти з інвалідністю Північного Донбасу» та центр реабілітації «Донбас» евакуювалися з Краматорська та шукали собі нове місце для роботи.

Відвідувачі Центру реабілітації «Донбас» біля будівлі закладу в Краматорську. Фото з соцмереж Світлани Фоміної

З нової сторінки на Прикарпатті 

Після довгих пошуків вони потрапили до Івано-Франківська, де міська влада виділила приміщення для роботи. Тут зробили ремонт і розпочали роботу в оновленому закладі «Донбас-Прикарпаття». Сюди на реабілітацію привозили своїх дітей жителі не лише міста, але й громад з області. 

Багато відвідувачів було з Богородчанської громади, а ще їхня місцева влада запросила громадську організацію приїжджати в Богородчани, аби допомагати людям з реабілітацією в самому селищі. Згодом для фахівців виділили автобус, щоб вони щодня приїжджали в громаду, а також приміщення з пандусами та доступними санвузлами, де вони приймали відвідувачів. 

​​

Надія Поламарчук і Світлана Фоміна в приміщенні, яке їм виділили для роботи в Івано-Франківську. Фото з соцмереж Світлани Фоміної

«Щодня наша команда виїжджала в громаду, де робила людям лікувальні масажі та займалася з ними оздоровчою фізкультурою. Приїжджали педіатр, фізіотерапевт та ортопед, які оглядали людей та призначали їм процедури», — каже Світлана Фоміна.

​​

Фахівці проводять огляд жителів Богородчанської громади. Фото з соцмереж Світлани Фоміної

Однією з тих, хто хотів, аби і в Богородчанській громаді був свій центр реабілітації, була Людмила Вакалюк. Вона очолює місцеву громадську організацію «Світла Надія», яка об’єднує матерів дітей з інвалідністю. А ще жінка виховує доньку, в якої дитячий церебральний параліч. Раніше Людмила возила доньку на реабілітацію до Івано-Франківська в центр «Донбас-Прикарпаття».

«Ми живемо в Богородчанах, тому проходити реабілітацію на місці зручно через економію часу та коштів. А ще донька навчалася в школі, тому відвідувала уроки та отримувала реабілітаційні послуги, в нас не було пропусків чи накладок», — каже Людмила. 

​​

Донька Людмили Вакалюк під час реабілітаційних занять у Богородчанах. Фото з соцмереж організації «Світла Надія»

Після відкриття реабілітаційного центру в Богородчанах Людмила з донькою приходили на фізичну реабілітацію, масажі, лікувальну фізкультуру та ерготерапію. «Після кожного курсу реабілітації я бачу покращення стану доньки, тому обов’язково будемо відвідувати заняття з осені», — каже Людмила Вакалюк. 

Міжнародні донори виділили сучасне обладнання для реабілітації 

Обладнання для реабілітаційного центру надав Проєкт USAID «ГОВЕРЛА». Зокрема, тренажер для відновлення верхніх кінцівок і медичні сходи та бруси для тих, хто знову вчиться ходити. Також медичне ліжко з функцією відкидання, аби було зручно пересаджувати пацієнтів, велотренажер для розминки м’язів та реабілітаційний стіл, який використовують на заняттях з відновлення моторики пальців.

Надія Поламарчук ділиться, що без міжнародних донорів було б дуже складно: 

«Якби не Проєкт USAID “ГОВЕРЛА”, то в нас просто б нічого не вийшло на новому місці, адже він забезпечив нас усім необхідним обладнанням і препаратами для роботи».

А Світлана Фоміна каже, що Проєкт USAID «ГОВЕРЛА» допоміг фахівцям відвідати громади Львівської та Закарпатської області та розповісти про його послуги. Завдяки цій промоції нині центр відвідує понад 200 людей з інвалідністю.

Реабілітація дітей з інвалідністю за допомогою сучасного обладнання. Фото з соцмереж Світлани Фоміної

«Завдяки цьому люди з інших громад дізналися про нас і приїжджали на безкоштовну реабілітацію. А зараз на черзі до нашого центру перебувають 204 людини, серед яких найбільше дітей», — розповідає жінка.

Огляд жителів Богородчан за допомогою сучасного обладнання. Фото з соцмереж Світлани Фоміної

«Хочемо зробити доступними більше міст»

Надія Поламарчук ділиться, що її місія — дбати про людей з інвалідністю та забезпечувати для них відповідні умови, де б вона не була. Тому нещодавно організація «Жінки та діти з інвалідністю Північного Донбасу» відкрила ще один центр реабілітації в Угринові, що поблизу Івано-Франківська. 

 А також додає, що робота організації зараз дуже актуальна, адже з фронту повертаються багато поранених захисників та захисниць. 

«Ми прагнемо підтримувати ветеранів, поліпшувати інклюзію та працювати на здоров’я нації, бо багатьом зараз потрібна фізична та психологічна допомога», — каже Світлана.

Світлана Фоміна та Надія Поламарчук у реабілітаційному центрі в Богородчанах. Фото надала Світлана Фоміна

Читайте також: В Україні запрацював чатбот для пошуку безбар’єрних локацій

Нещодавно жінка їздила на кріслі колісному з мером Івано-Франківська Русланом Марцінківим, аби перевірити інфраструктуру міста на доступність для людей з інвалідністю.

Надія Поломарчук поруч з міським головою Івано-Франківська. Фото надала Світлана Фоміна

«Хочемо зробити міста доступними, щоб люди, які повертаються з фронту, не відчували бар’єрів для себе. Щоб у всіх був доступ до освіти, медицини, громадських об’єктів, і щоб люди з інвалідністю без проблем могли потрапити туди, куди їм потрібно», — підсумовує Надія Поламарчук. 

Суспільство

Художник з Житомирщини знявся в понад 10 єгипетських фільмах

Опубліковано

Це неймовірна історія про те, як мандри завели українського художника до… єгипетського кіно! Подорожуючи, митець Юрій Камишний знявся в понад 10 єгипетських стрічках, граючи й мафіозі, і генерала, і рабовласника. А як це сталося, дивіться в новому відео ШоТам. 

Фото обкладинки: фейсбук-сторінка Юрія Камишного

Читати далі

Суспільство

Школярі з Київщини, Чернігівщини та Миколаївщини створили соціальні проєкти у рідних громадах, які постраждали від війни

Опубліковано

Алея пам’яті, гурток 3D-друку та молодіжні простори для спорту і дозвілля — все це створили 10 команд школярів Київщини, Чернігівщини та Миколаївщини для рідних громад, які постраждали від війни. Підлітки реалізували соціальні проєки у програмі UActive від благодійного фонду savED на загальну суму 50 тисяч доларів. 

Про це повідомила пресслужба savED.

Київщина, Миколаївщина, Чернігівщина: об’єднані ідеями

У новому сезоні UActive кошти на втілення ініціатив отримали п’ять команд на Миколаївщині, чотири на Київщині та одна — на Чернігівщині.  З січня 2025 року підлітки працювали над реалізацією своїх ідей — це освітні спейси, молодіжні центри, спортивні осередки та громадські простори. 

На Миколаївщині підлітки реалізували різні соціальні проєкти: 

  • Команда «Вільні» з деокупованого села Новокиївка створила Алею пам’яті полеглим захисникам російсько-української війни та оновила історичний музей у своїй гімназії, аби демонструвати там інтерактивну виставку про війну в Україні.
  • Підлітки з селища Лоцкине реалізували шкільний кінотеатр, на базі якого запустили кіногурток «ФільмART». Там учні зможуть опанувати основи сценаристики, режисури, акторської майстерності, операторської роботи та монтажу. Наразі учні вже створили власний документальний фільм про історію села та громади під час окупації. 
  • У селі Червона Долина новим місцем для дозвілля школярів став простір-їдальня у стилістиці кіновсесвіту Гаррі Поттера. Його місцеві підлітки облаштували на базі тимчасової школи у будинку культури, створеній фондом savED. Місцевий ліцей, де раніше навчалися діти, у 2022-му році був знищений авіаударом росіян.
  • Учні з деокупованого села Пересадівка облаштували шкільний простір, де молодь, батьки й діти зможуть займатися спортом і долучатися до активного способу життя.
  • Підлітки з села Антонівка створили простір для громади, де планують проводити фізичні активності і заняття з реабілітації, а також використовувати локацію для проведення позакласних занять та заходів.

Читайте також: «Жадан і Собаки» та «Курган і Агрегат» випустили спільний трек: усі кошти підуть на підтримку «Хартії»

Школярі Київщини втілили такі ініціативи:

  • У деокупованому селі Загальці команда школярів «Двіж» створила громадський простір із зонами для спорту на базі центрального парку. Рідна школа учнів, що створили проєкт, була зруйнована російськими окупантами у 2022 році. 
  • Одна з команд, «FreeLand зона» з села Калинівка, облаштувала відкритий простір у дворі своєї школи – це молодіжний осередок для відпочинку, ігор та фізичної активності, доступний для всіх дітей громади. Під час перших тижнів повномасштабної війни навчальний заклад, де тепер функціонує локація, був пошкоджений обстрілами. 
  • Учасники програми з Іванковичів облаштували молодіжний простір на базі сільського будинку культури. Саме в цій будівлі діти ховаються в укритті під час повітряних тривог, але відтепер у одному з приміщень існує осередок, де школярі планують проводити інтерактивні освітні зустрічі та неформальні заходи. Так підлітки прагнуть залучити інших своїх однолітків до активностей та створення змін в громаді. 
  • Команда «Скіф» з Шпитьок втілила проєкт гуртка 3D-друку для покращення екологічної ситуації в рідному селі. Із переробленого пластику підлітки виготовлятимуть екобаки. Члени команди кажуть, що перейнялися ситуацією із забрудненням громади після того, як та була на лінії вогню під час вторгнення РФ у 2022 році.

Команда школярів з села Стольне єдина у цьому сезоні втілила проєкт на Чернігівщині. Вона створила на базі місцевого парку новий простір для дозвілля і активностей у громаді. Його облаштували відпочинковою зоною, а також додатково озеленили, оновили освітлення, вхідну зону та міст через місцеву водойму. Локація сприятиме соціалізації та згуртованості громади. Парковий простір стане першим оновленим місцем для екскурсій у селі та туристичним магнітом для всієї громади, сподіваються школярі. Адже парк у Стольному має давню історію: там ростуть віковічні дуби та клени, які у XVIII столітті разом з територією та палацом належали знатній українській родині Андрія Безбородька. 

Перспективи програми 

Лідерка програми UActive Христина Кащук говорить, що за опитуваннями учасників, робота з дорослими професійними наставниками дає школярам ширше розуміння можливостей для розвитку їхніх амбіцій в Україні.

Усього за два роки існування UActive на Київщині, Чернігівщині та Миколаївщині активні підлітки реалізували понад 30 соціально корисних проєктів у громадах. У 2025 році програма стартує роботу й у Харківській та Дніпропетровській областях.

UActive — освітня програма для підлітків про розвиток малих громад, яку з 2022 року втілює фонд savED. Співорганізувала ініціативу американська неурядова організація Spirit of America, яка підтримує її разом з благодійним фондом «Разом для України». За цей час до програми долучилися 700 школярів з трьох регіонів: Київщини, Чернігівщини та Миколаївщини. Усі учасники пройшли навчальний курс програми, після якого презентували ідеї власних суспільно-корисних проєктів професійному жюрі. Щосезону після пітчингу команди, що найкраще втілили свої проєкти,  отримують стартове фінансування — по 5 тисяч доларів кожна. 

Про фонд

savED — благодійний фонд, що займається відновленням постраждалих громад через освітні рішення і соціальні та інфраструктурні проєкти. Фонд облаштовує укриття, освітні центри «Вулики», відновлює пошкоджені приміщення шкіл, облаштовує тимчасові освітні простори, а також залучає підлітків до відбудови та розвитку власних громад через програму UActive. Фонд системно працює у Чернігівській, Київській, Миколаївській, Харківській, Дніпропетровській областях.

Нагадуємо, що науковиця Марина Вязовська розв’язала задачу століть і прославила Україну. Вона увійшла до Академії наук США.

Фото надав фонд savED

Читати далі

Суспільство

В Україні випустили зубну пасту зі смаком борщу 

Опубліковано

Бренд зубної пасти Splash запустив виробництво лінійки зі смаком борщу. Тюбики цього продукту вже з’явилися в продажу.

Про це повідомили в пресслужбі компанії 

Смак, близький українцям 

У команді бренду пояснили, що втомилися від стандартних «льодових свіжостей», тому вирішили створити смак, який буде близьким українцям. 

«Якщо щось і має шанс покращити настрій зранку, то це борщ», — прокоментували у Splash. Зубна паста нагадує борщ лише смаком та ароматом.

Читайте також: Дорофєєва передала свій інстаграм парамедикині «Госпітальєрів» і відкрила новий збір

Свій новий продукт виробники називають пастою, що об’єднує турботу про себе з культурним кодом і трохи самоіронії: «Борщ від Splash — теплий жарт із сенсом, а ще спосіб нагадати, що турбота про себе може бути не лише корисною, а й веселою».

Нагадуємо, що одеситка знайшла кішку після місяця активних пошуків (ФОТО).

Фото обкладинки: Freepik

Фото продукту: пресслужба Splash

Читати далі

Шопочитати

Економіка і бізнес7 днів тому

Кава в дріпах як донат: військовий створив бізнес, аби закривати потреби підрозділу

«Привіт! Я Спейс, командир роти, яку ми називаємо “Практика”. Ми з командою збираємо донати на...

Суспільство1 тиждень тому

Ще один спосіб сказати «дякую»: як підтримати поранених військових до Дня вишиванки

«Я красивий? Ану, сфотографуйте на мій телефон — я рідним надішлю. Це точно подарунок?» —...

Суспільство2 тижні тому

Денжер — собака з Ізраїлю, що допомагає лікувати людей з прифронту. Історія однієї з місій у Бахмуті

Грудень 2022 року. Підвал будинку в Бахмуті — холодний і сирий. Тут зазвичай панує гнітюча...

Військо3 тижні тому

«Я з покоління дітей, які у 2014 році писали листи солдатам, а потім стали ними». Це Дмитро, що у 18 пішов на війну

Йому було дев’ять, коли почалась війна — і саме з нею він дорослішав. Замість футбольних...