Зараз ви читатимете статтю зі спецпроєкту ШоТам та Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.
Село Імстичово Білківської громади — це мальовничий куточок на Закарпатті посеред гір. Тут живуть понад 3 тисячі людей, з яких майже третина — молодь. Через гірську місцевість тут немає скверів для прогулянок, дитячих чи спортивних майданчиків, де діти та підлітки могли б разом збиратися та спільно проводити час.
Проте місцеві молоді активісти змогли вирішити це питання — майже два роки тому відкрили молодіжний хаб «СтріХа», де можна пограти в настільні ігри, подивитися фільм чи просто поспілкуватися з друзями.
ШоТам розповідає, як місцева активістка Людмила Биба згуртувала підлітків у першу молодіжну раду, яка повідомляє владі про свої потреби та змінює громаду на краще.
Людмила Биба
активістка Білківської громади, завідувачка будинку культури в селі Імстичово
Вкладали власні кошти в ремонт дороги, а потім створили першу ГО в громаді
Після навчання я пішла працювати у відділ культури, молоді та туризму Іршавської міської ради, бо хотіла розвивати свій регіон і робити цікаві проєкти для людей.
Через децентралізацію перейшла у своє рідне село Імстичово, де й потрапила у 2019 році на перший тренінг з лідерства. Тоді й зрозуміла, наскільки це важливо.
Якось був такий час, що староста поїхав із села, і в нас зібралася така ініціативна група молоді, якій було не байдуже, що відбувається вдома, тому ми вкладали власні кошти в ремонт дороги, самі прибирали рідне село та організували вивіз сміття. Також ми проводили тренінги з сортування відходів і залучали до них активну молодь та місцеву владу.
Екологічний проєкт був одним з перших в Імстичові, який організувала молодь. Фото надала Світлана Завадяк
Ми з подругою та юристкою Ганною Зейкан зрозуміли, що можемо більше, якщо матимемо свою ГО. Так у 2019 році почалася історія «Центру розвитку Імстичова» — першої громадської організації у Білківській громаді. Один з головних напрямків нашої роботи від початку — розвиток молодіжної політики.
Ми починали з організації поїздок молоді в інші громади, де вона могла відвідувати місцеві молодіжні центри та переймати досвід. Коли наші діти побачили, як у сусідніх громадах такі ж учні старших класів самі організовують тренінги, проводять лекції, подають грантові заявки на різні суми та звітують про це, то зрозуміли, що їм також це під силу.
Учасники молодіжної ради грають у настільну гру «Світ громад», аби зрозуміти, як працюють органи влади в громадах.Фото надала Світлана Завадяк
Згодом ми організували для молоді навчання з фінансової грамотності й купили настільну гру «Світ громад» і проєктор. Тому хлопці та дівчата приходили не просто поговорити, але й пограти в ці ігри чи подивитися разом фільм.
Вперше скликали в селі молодіжну раду та створили хаб
Ми точно знали, що влада має чути молодь і зважати на її думку, тому й узялися за створення першої молодіжної ради в селі. Перша спроба у 2021 році була невдалою, та вже наступного року нам вдалося набрати справді активних людей, які хотіли для свого села змін на краще. Я тоді почала працювати завідувачкою місцевого будинку культури та взяла на себе організаційні питання й оформлення всіх необхідних документів.
Учасники молодіжної ради після одного з тренінгів. Фото надала Світлана Завадяк
Завдяки молодіжній раді у нашій громаді вперше провели тренінги з медіаграмотності та сексуальної освіти. І хоч деякі дорослі з нерозумінням поставилися до таких ініціатив і питали, чи там треба займатися сексом, ми все ж їх організували, бо про це важливо говорити та доносити до інших.
За три місяці роботи молодіжна рада провела опитування серед жителів села та вирішила облаштувати хаб «СтріХа», звернувшись із відповідним листом до місцевої влади. Адже ми живемо в гірській місцевості, тому в нас немає, наприклад, дитячих майданчиків чи навіть скверів, де можна було б проводити час.
«Хочемо, щоб такі осередки були в кожному селі»
Наша молодь має значну підтримку від Проєкту USAID «ГОВЕРЛА», який провів для неї серію тренінгів. Кількість учасників була різною — від десяти до сотні. Спершу діти соромилися навіть сказати про свої ідеї чи побажання, їм було страшно висловити свою думку, але з кожною зустріччю вони ставали сміливішими й потім дякували, що отримали таку можливість.
Наші хлопці та дівчата побачили нові можливості для розвитку. Одна з учасниць молодіжної ради навіть сказала, що ця активність та участь у тренінгах допомогла їй зі вступом — вона написала хороший мотиваційний лист, адже тепер має нові пріоритети та хоче цю свою громадську активність продовжувати й в університеті. Проте я точно знаю, що ці люди після навчання повернуться додому та змінюватимуть село на краще.
Молодіжна рада під час конференції в Києві. Фото надала Світлана Завадяк
Під час навчань наша молодь була на зустрічах з головою села й депутатами та зрозуміла, що державні службовці — це не просто дядьки в піджаках, до яких страшно звертатися. Цьогоріч хлопці та дівчата з молодіжної ради самі запропонували владі організувати День молоді в селі. Вони самі склали сценарій, отримали невелику суму з місцевого бюджету й самі все розраховували.
Зараз у приміщенні «СтріХи» ми все облаштували своїми силами, поставили дивани, м’які пуфи. Ми чекаємо від «ГОВЕРЛИ» обладнання для нашого молодіжного простору: три столи, десять стільців і дві шафи. Мріємо зробити косметичний ремонт, щоб тут стало більш затишно.
Учасники молодіжної ради після тренінгу з медіаграмотності від місцевої журналістки Галини Гички. Фото надала Світлана Завадяк
А ще мене дуже тішить, що дівчата з села Великий Раковець нашої громади за прикладом молоді Імстичова вирішили створити власний молодіжний простір у себе. Ми б дуже хотіли, щоб такі осередки були в кожному селі — хоча б кімнати в школі чи бібліотеці, щоб молодь мала де проводити час.
Моєму сину зараз 11, і я дуже хочу, щоб за кілька років він також долучався до заходів та мав можливості для розвитку, які згодом допоможуть реалізуватися в житті.
Світлана Завадяк
членкиня молодіжної ради
«Наша місія — повідомляти владі про потреби молоді»
Я потрапила в молодіжну раду на запрошення Людмили Михайлівни два роки тому. Цьогоріч наша каденція завершується, але ми з друзями будемо подаватися й на наступний відбір, адже нам уже складно уявити своє життя без цих активностей.
Я завжди старалася долучатися до всіх заходів, які ми організовували з молодіжною радою. Найбільше мене запам’ятався обласний форум «Голос молоді», адже там я познайомилася з багатьма активними людьми з різних громад. А друзі з молодіжної ради часто брали участь у всеукраїнських і міжнародних форумах, адже це можливість обмінятися досвідом.
Молодіжна рада Імстичова на обласному форумі «Голос молоді». Фото: Департамент освіти й науки, молоді та спорту Закарпатської ОДА
Місія нашої молодіжної ради полягає в тому, щоб доносити свої ідеї до влади та повідомляти про наші потреби.
А ще я чула, як інші говорили, що молодіжна рада є таким собі івент-агентством. Фактично це так, бо завдяки організації різних заходів ми формуємося як особистості, можемо проявити себе та знайти своє місце в суспільстві.
Молодіжна рада допомогла мені знайти багатьох однодумців, які мене розуміють, тому з ними я почуваюся «у своїй тарілці». Також я зрозуміла, до чого маю хист і що мені вдається, а над чим треба попрацювати, адже робота з людьми потребує багатьох вмінь. І, якщо чесно, участь у молодіжній раді та організація заходів — це дуже весело, тому я дуже хочу продовжувати працювати в цьому напрямку.
У Києві стартувала кампанія із збереження хвойних дерев у передноворічний період. Комунальні служби посилять охорону ялин, сосен, туй і ялівців за допомогою патрулювань і спеціальних хімічних обробок.
Захист дерев включає в себе оброблення репелентами. Він є безпечними для рослин, але у приміщенні виділяють неприємний запах. Крім того, будуть застосовувати клеєво-крейдяну суміш, яка дає дереву «брудний» вигляд. Оброблені зони будуть позначені попереджувальними табличками.
У Дарницькому районі Києва очистили озеро Зариваха, а незаконну дамбу, яка перекривала водойму, демонтували.
Як повідомляє Державна екологічна інспекція Столичного округу, інспектори отримали звернення про засмічення прибережної смуги. На місці вони побачили стихійне звалище, дамбу, зведену з мішків та шин, а також трубу, встановлену без дозволу.
Співробітники КП «Плесо» розчистили прибережну зону озера та демонтували незаконну конструкцію. Завдяки спільним зусиллям вдалося відновити природний вигляд прибережної території та покращити її екологічний стан.
Фото: Державна екологічна інспекція Столичного округу
Нагадаємо, що у столиці відкрили інсталяцію I’m fine, яку створили з пошкодженого обладнання звʼязку (ФОТО).
Українки Ольга Олефіренко та Ольга Руднєва увійшли до списку «100 жінок 2024 року» від BBC. Це перелік найвпливовіших жінок, які надихають та змінюють світ.
Ольга Олефіренко вирішила втілити мрію свого батька — створити ферму, проте перша спроба виявилася невдалою. Фінансові труднощі змусили її продати першу худобу.
Усе змінилося минулого року, коли Ольга склала бізнес-план і отримала фінансування від Українського фонду ветеранів. Цього разу вона зробила акцент на модернізації своєї ферми, використанні сучасних агротехнологій та створенні нових робочих місць.
Ольга Руднєва створила у Львові травматологічний центр Superhumans. Він спеціалізується на протезуванні кінцівок для ветеранів російсько-української війни. Центр також надає реабілітаційні послуги.
За перші два роки роботи понад тисяча людей отримали допомогу в Superhumans. Це стало важливим кроком у відновленні як фізичного, так і психологічного стану українських захисників.
Про премію «100 жінок року»
Проєкт «100 жінок» заснований у 2013 році.
Він звертає увагу на те, яким непростим був цей рік для жінок, і відзначає тих, хто завдяки своїй стійкості прагне до змін. Як і у попередні роки, проєкт приділяє особливу увагу зміні клімату, і отже, до списку увійшли жінки, які борються з наслідками кліматичної кризи та допомагають своїм громадам подолати її вплив та адаптуватися до нього.
Минулоріч до переліку потрапили письменниця Оксана Забужко, захисниця прав дітей Олена Розвадовська й експертка з клімату Ірина Ставчук.
Повний список найвпливовіших жінок року доступний на сайті BBC.
Нагадаємо, що у столиці відкрили інсталяцію I’m fine, яку створили з пошкодженого обладнання звʼязку (ФОТО).
Коментарі