Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

В Обертині селяни об’єднались у кооператив і заробляють на сухофруктах. Як їм це вдалось?

Опубліковано

Підтримай ШоТам

Сьогодні — Міжнародний день кооперативів. До цієї дати ми розповідаємо вам, як жителі невеликого прикарпатського містечка Обертин, що на Івано-Франківщині, заробляють на фруктах та яблуках, та ще й реалізують соціальні проєкти в селі. А все завдяки кооперативу “Файні ябка”, який займається виробництвом сухофруктів для продажу на українському та закордонному ринках. Жителі переобладнали приміщення старої пекарні, де тепер переробляють ягоди та фрукти. Соціальний кооператив дає можливість 2000 селянам продавати продукцію, вирощену на городах, та заробляти копійчину.

Інна Ткачук

Інна Ткачук

Піар-менеджерка соціального коопертиву “Файні ябка”. Навчалась в Чернігівському національному університеті, спеціальність “Соціальна робота”. Працювала заступником керуючого в мережі магазинів та менеджером з продажів виробництва бруківки та супутніх матеріалів.

Навіщо обертинцям соціальний кооператив

Кооператив “Файні ябка” був створений у 2017 році з метою показати, що українські села мають потужний потенціал і селяни можуть заробляти на своїй землі, а не тікати за кордон.

Майже кожна людина в селі має свої городи і сади. Частину врожаю вони самі залишають для себе, а іншу намагаються продати. Але закупівельники беруть просто смішні гроші за фрукти чи ягоди. Тоді селянам доводиться самостійно їхати до великих міст і продавати все на базарі. Та це не вигідно, а старші люди взагалі не мають можливості кататись.

Читайте також: На Прикарпатті селяни заробляють у молочному кооперативі. Як їм це вдалось?

Кооператив вирішує цю проблему. Ми купуємо у селян фрукти та ягоди. Ціни різні, залежно від сезону, — 3-4 грн за кілограм  яблук, 8-10 грн за кілограм вишень, 30 грн за кілограм чорниці. Після збору врожаю люди привозять нам продукцію, з якої потім ми робимо сухофрукти. Обрали саме таку нішу, бо у цьому виробництві потрібні найменші капіталовкладення.

Соціальний коопертив “Файні ябка” займається виробництвом сухофруктів

Ми працюємо з селянами Уманського, Коломийського районів Івано-Франківської області. Зараз в кооперативі є понад 2000 селян. Звісно, більшість людей старшого віку, але є й молодь. Ми хочемо показати, що проживаючи в селі, можна побудувати власний бізнес і заробляти непогані гроші. Дуже радіємо, коли деякі господарі розширюють свої сади, щоб посадити більше продукції і привезти нам.

$57 000 на створення кооперативу

Засновником кооперативу є Богдан Станіславський. Разом з партнерами у 2017 році він створив “Файні ябка”. Тоді знайшли недобудоване приміщення старої пекарні, яке пустувало 20 років. Оцінили кошти, які потрібні на оснащення та ремонт— вийшла сума $57 000.

Тоді з’явилась ідея створення громадської організації “Файні ябка – 57”, яку заснувало товариство з обмеженою відповідальністю, із правом здійснення комерційної діяльності. Його особливістю стала соціальна складова, адже потенційного власника у нього не було. Тоді Богдан Станіславський залучив 57 інвесторів-меценатів, кожен з яких вніс по $1000 членського внеску. Шукати зацікавлених було не просто, але нам вдалось. Ми швидко запустили соціальний кооператив, аби показати інвесторам реальний результат роботи. Всі кошти витратили на ремонт та обладнання для виготовлення сухофруктів — сушки, мийки, ваги і т.д.

Процес виготовлення сухофруктів. Фото: report.if

Потім ми вже почали залучати селян. Спочатку люди дуже скептично ставились до самого поняття кооперативу, боялись об’єднуватись. Але згодом побачили, що все чесно і від кооперативу для них лише одні переваги. Потім вже самі телефонували і питали, чи ще можна нам привозити продукцію. На саме виробництво ми найняли спочатку 10 людей. Дві жінки навіть повернулись з Польщі з заробітків, щоб спробувати працювати в кооперативі. 

Як сушимо

Десь на початку липня у нас починається заготівля ягід, а осінню – яблук, помідор та буряка (так, овочі ми теж почали сушити). Як тільки люди збирають урожай, відразу привозять до нас в цех. Ми все відвантажуємо, зважуємо, миємо та очищуємо від хвостиків. До речі, у нас є спеціальне обладнання, яке виймає кісточки з вишні, а також комбайн з різними насадками, який сам ріже фрукти на потрібні шматочки. 

Після цього ми викладаємо всю продукцію на сітки, які відправляють у сушарку. Маємо твердопаливний котел, завдяки якому подається тепло. Після сушки продукція має охолонути, а тоді наші працівниці сортують її і перебирають кожну ягідку, щоб вони не злипались між собою. А далі всі наші фрукти та ягоди відправляються на склад, де їх фасують у фірмові обгортки.

За добу ми можемо переробити 700-800 кг сушки. Якщо, наприклад, сушити 500 кг яблук, то вийде десь 150 кг готової продукції. Весь наш товар є екологічно чистим та не оброблений хімікатами. Бо все вирощують люди для себе, а частину продають. І селяни не будуть обробляти власні городи шкідливими речовинами.

Читайте також: Суперфуди у райцентрі: як родина переселенців виготовляє еко-чіпси

Сухофрукти продаємо через інтернет, а також ми маємо договори з кількома магазинами в Івано-Франківську. Ще ми їздимо на різноманітні форуми, де представляємо свої плани. Але 2020 рік все змінив. Зараз активно працюємо над тим, щоб вийти на закордонний ринок. Чимало людей з Обертина поїхали на заробітки у Францію і коли приїжджають додому, то беруть нашу сушку як сувенір. Так всі потроху популяризуємо український продукт. Зараз продаємо тільки в Україні, звичайно, на перспективу плануємо і закордон.

Безкоштовно роздавали каченят

Як я вже казала, “Файні ябка” — соціальний кооператив, тому ми проводимо багато ініціатив у селі. Минулого року був цікавий пілотний проєкт “20 на 3”. І тоді ми безкоштовно роздавали селянам каченят!

В чому суть проєкту? Ми закупили каченят породи мулард, які за три місяці набирають непогану вагу – понад 4,5 кілограмів.  До акції залучили мешканців Коломийщини та Косівщини. Усі охочі мають нагоду взяти додому 20 качок, вигодувати їх, через три місяці трьох птахів повернути, а сімнадцять залишити собі. Протягом цього часу ми контактували з людьми, надавали консультації щодо відгодівлі качок чи якихось хвороб. Через три місяці ми забрали собі три дорослі качки, а у ґаздів та ґаздинь залишилось сімнадцять. Крім того, наш соціальний кооператив надає  можливість учасникам проєкту продати птицю місцевим підприємствам. А ми, своєю чергою, окупили цими трьома качками те, що вклали у молодняк.

Минулого року кооператив безкоштовно роздавав каченят селянам

Спочатку люди насторожено віднеслись до цієї акції. Мовляв, як це так, “безкоштовно”? А ще боялись давати свої контактні дані. Та нам вдалось пояснити людям вигоду від такої акції. І зараз вони питають, чи будемо ми робити ще такі проєкти. На наступний рік плануємо збільшувати вибір птиці і роздавати курей та індиків.

Прибуток іде на розвиток села

Близько 50% прибутку кооперативу йде на зарплату працівникам, податки, закупівлю фруктів, а інші 50% — на соціальні проєкти та розвиток села.   Це і освітлення вулиць, і підтримка діяльності навчальних закладів, і ремонт доріг, й чимало інших інфраструктурних та просвітницьких речей. Минулого року підписали договір з благодійним фондом у Коломиї та передали 10% від загальної кількості продукції для малозабезпечених громадян.

А ще проводили конкурс серед випускників 11 класів. Ті, хто отримав найбільше балів на ЗНО, отримали винагороду у сумі 10 тисяч гривень. Такий конкурс оголошено вперше у 2018 році. Його проведення стало можливим завдяки діяльності нашого соціального кооперативу “Файні ябка”, адже саме кошти, накопичені від нашої діяльності і є призовим фондом конкурсу.

Читайте також: Буковинський кооператив продає дикорослі гриби по всьому світу. Як їм це вдалось?

Крім цього. проводимо регіональні форуми у регіонах і розказуємо, що таке соціальний кооператив і які його переваги. От, наприклад, часто за школами закріплені земельні ділянки, які не використовуються. Чому б не висаджувати там сади, збирати урожай та заробляти кошти? Розумієте, ми хочемо розвивати українське село. Щоб люди не їхали кудись на заробітки, а мали змогу працювати у рідному краї. І якщо об’єднуватись, то можна разом будувати село, місто та країну, у якій хочеться жити.

Підтримай ШоТам

Суспільство

Карпатський фонд шукає кращу соціальну інновацію

Опубліковано

Підтримай ШоТам

Карпатський фонд у рамках Проєкту Карпатської платформи громадянського суспільства оголошує конкурс на Кращу соціальну інновацію.

Про це пише Мукачиво.нет.

Дедлайн

Заповнену аплікаційну форму необхідно надіслати до 1 листопада 2021 року на електронну пошту фонду cfua@cfoundation.org.

Читайте також: “Територія Донбасу може перетворитися на пустелю”. Як війна на сході впливає на ґрунти та що з цим робити

Усього у конкурсі беруть участь 4 країни, у кожній із них буде визначено одного переможця. Церемонія нагородження буде відбуватися на міжрегіональному заході Платформи, де переможці матимуть можливість представити свої інноваційні проєкти. Організатори надрукують брошуру із описом усіх проєктів-переможців.

  • Мобілізація соціального, культурного та економічного потенціалу громад;
  • Соціальне включення та інтеграція;
  • Розвиток нових соціальних мереж та соціального партнерства;
  • Промоція волонтерської роботи в громаді;
  • Співпраця та партнерство між НУО, владою та бізнесом;
  • Розвиток філантропії в громаді та соціальної відповідальності;
  • Транскордонна співпраця між НУО, яка сприяла вирішенню місцевих проблем.

Критерії для участі

Заявниками можуть бути зареєстровані організації громадянського суспільства або неформальні групи, які знаходяться та працюють у Карпатському Єврорегіоні, а саме:

  • Угорщина: Borsod-Abauj-Zemplen, Hajdu-Bihar, Heves, Jasz-Nagykun-Szolnok, Szabolcs-Szatmar-Bereg and Nograd counties
  • Польща: Малопольське та Підкарпатське Воєводства
  • Словаччина: Кошицький та Прешовський краї
  • Україна: Чернівецька, Львівська, Івано-Франківська та Закарпатська області.

Не будуть розглядатися заявки від НУО, які знаходяться за межами регіону або є представництвами всеукраїнських організацій.

Нагадаємо, українців запрошують на онлайн-лекцію «Гендерна рівність у спорті».

Головне фото: mukachevo.net.

Підтримай ШоТам

Читати далі

Суспільство

У Києві встановили лави на гроші, зібрані на благодійному концерті гурту Бумбокс

Опубліковано

Підтримай ШоТам

У Києві на Грецькій набережній у Дарницькому районі встановили лави на кошти, зібрані від благодійного концерту гурту Бумбокс.

Про це розповіли у спільноті “Місто-сад” у фейсбуці.

Відомо, що вартість однієї лави становить 14,4 тис. гривень.

Нові лавки мають бетонну основу, до якої міцно прикріплені дерев’яні сидіння.

Читайте такожСміттєві полігони Донбасу заповнені на 90%. Як місцеві активісти вирішують проблеми поводження з відходами

“Позняківська громада встановила лави і тепер набережна ще більше притягує киян. Навіть осіння прохолода не відлякує посидіти на набережній з видом на Дніпро”, – йдеться у повідомленні.

Нагадаємо, у Києві біля UNIT.City встановили арт-інсталяцію із переробленого пластику.

Усі фото: facebook.com/GardenCityNGO.

Підтримай ШоТам

Читати далі

Суспільство

“Територія Донбасу може перетворитися на пустелю”. Як війна на сході впливає на ґрунти та що з цим робити

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам запускає атлас екологічних проблем Донбасу та способів їхнього вирішення “Cxiд Ekomap”. На мапі зібрані екологічні проблеми регіону – забруднення повітря та річок, сміттєзвалища, лісові пожежі, тліючі терикони, зниклі степи та інші. Завдяки інтерактивному атласу можна дізнатися детальну інформацію про проблему, а також інструменти та методи, необхідні для її вирішення, які пропонують науковці. Перший крок до розв’язання проблеми – розуміння її масштабності. І головна мета “Cxiд Ekomap” – розпочати діалог про вирішення екологічних проблем шляхом збору даних і допомоги тим, хто працює з питаннями екології Донбасу. Перелік на мапі є ще неповний, тому кожен із вас може долучитися до її наповнення та сприяти розв’язанню проблеми.

Військовий конфлікт та бойові дії негативно вплинули на стан вугільних шахт на Донбасі. Через їх незаплановане закриття відсутній контроль за рівнем води та газу. В результаті цього шахтні води отруюють питну воду і можуть перетворити навколишні території на солоне болото. Крім того, вже є проблема просідання та деградації ґрунтів. Екологи та місцеве населення неодноразово фіксували просідання поверхні, стіни будинків починають тріщати та можуть статися обвали. Це може спричиняти навіть землетруси. Вчені переконані, якщо не взятись за вирішення ситуації зараз, то територія буде просто непридатною для життя.

Марина Слободянюк

Марина Слободянюк

Експертка організації Truth Hounds, яка документує воєнні злочини і злочини проти людства з 2014 року.

Досліджуємо злочини проти людства та довкілля

Наша організація Truth Hounds займається документуванням воєнних злочинів та злочинів проти людства на Донбасі та у Криму з 2014 року. Але не тільки люди або власність можуть бути об’єктами злочину. Нещодавно ми провели дослідження екологічної ситуації на території Донецької та Луганської областей, адже злочини проти довкілля також мають місце. 

В ході нашого дослідження ми провели три польові місії на Донбасі, де фіксували проблемні моменти. Також зустрічались з керівниками підприємств, представниками влади, активістами, науковцями та технологами, щоб окреслити масштаб проблем. Крім того, ми робили низку “кабінетних досліджень” з відкритих джерел, адже дуже багато екологічних проблем є на непідконтрольних територіях, але ми туди не маємо доступу. Тому можемо користуватися тільки відкритими джерелами, щоб визначити масштаб проблеми.  

Ці дослідження засвідчують актуальний стан та динаміку зміни складу ґрунтів, поверхневих та стічних вод, ситуації з підприємствами вуглевидобувної, металургійної, нафтопереробної та хімічної промисловості та їхнього впливу на довкілля, стану флори та фауни, зокрема лісів, рідкісних представників природоохоронних зон, стану систем інфраструктури та постачання в регіоні. У всіх випадках є негативний вплив бойових дій на стан довкілля. 

Затоплення шахт – найбільша екологічна проблема

Найбільша екологічна проблема на Донбасі – це шахти. Бо це шахтарський край, де інтенсивність вугледобування дуже висока, і питання правильного закриття шахт є дуже важливим. А у нас шахти затоплюються, і це призводить до великих проблем довкілля – це і хімічний склад ґрунтів, і якість води, і проблема виходу метану, і проблема так званих техногенних землетрусів, причиною яких є не природні чинники, а саме діяльність людини. 

Читайте також: Затоплення шахт на Донбасі – найбільша небезпека для довкілля. Експерти розповіли, що з цим робити

На шахтах вода просто не відкачується, і через це, наприклад, у Макіївці фіксувались руйнування ґрунтів, тріщини в асфальтах. Чому виникла проблема з затопленням шахт? По-перше, на окупованій території шахтами ніхто не займається, вони просто розпилюються на металолом, а підземні вирубки безконтрольно затоплюються. По-друге, через воєнний конфлікт унеможливлюється експлуатація шахт та відбувається знеструмлення. По-третє, виробництво вугілля стає нерентабельним через військові дії, тому можна сказати, що потреби в шахтах немає. Внаслідок закриття шахти неконтрольовано затоплюються підземними водами і виникає високий ризик просідань і навіть провалів ґрунтів, затоплення значних поверхневих площ, виходу метану на поверхню. А це може стати причиною вибухів, руйнувань та отруєння населення, а ще цілої низки інших загроз.

Через 7 років після вибухів ґрунти такі ж забруднені

Через потрапляння шахтних вод у землю відбувається процес просідання і засолення  ґрунтів, деградація і заболоченість поверхні. Крім того, місцева родючість упала на декілька пунктів з 2014 року через отруєння землі продуктами розірваних снарядів. У цій зброї використовуються важкі метали, які взагалі не характерні для ґрунтів. 

Ми брали на пробу ґрунти після обстрілів недалеко від Слов’янська. Аналіз показав критичне перевищення показників гранично допустимої концентрації важких металів, зокрема титану, високий рівень сульфатного засолення. І попри те, що вибух був там ще 7 років тому, багато речовин досі залишаються у землі в надмірній кількості. Ми порівнювали результати з колегами з організації “Екологія. Право. Людина”, які брали проби ще у 2015 році. І показники не змінились – що одразу після вибуху, що через 6 років. 

Окрім снарядів, що розірвались, на Донбасі величезна територія замінована. Тому ці території потрібно належним чином розмінувати, щоб це якомога менше зашкодило ґрунтам. Інакше територія просто перетвориться на пустелю. Це величезна проблема, тому для її вирішення необхідна комплексна робота з залученням фахівців. 

Фото: armyinform.com.ua

У своєму дослідженні ми зазначали, що моніторинг динаміки просідання ґрунтів можливий завдяки супутниковим знімкам та геодезичному аналізу ґрунтів, зокрема на тимчасово окупованих територіях. І у Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України зафіксовано такі просідання ґрунту у деяких містах Донецької області: неподалік від шахт у Київському районі (Донецьк) – 53 см; у Калінінському районі (Донецьк)- 69 см; у Петровському районі (Донецьк)- до 92 см; поблизу шахти “Щегловська” (Макіївка) – 52 см; у Гірницькому районі (Макіївка) – 63 см. Тобто, ситуація вже катастрофічна.

Зруйновані підприємства є джерелом небезпечних відходів

Ще однією причиною забруднення ґрунтів є порушення роботи та аварії на промислових та інших підприємствах регіону. Наприклад, у дослідженні ми згадували Лисичанський нафтопереробний завод, який горів у 2014 році. Там відбулись значні пошкодження місткостей з нафтою, які горіли кілька днів. До речі, використання таких об’єктів як захисту підходить під визначення воєнних злочинів. Розташовані на території регіону об`єкти виробництва підприємства через те, що їх дуже багато, сильно страждають, і це великий ризик для довкілля. 

Якщо говорити про промислові об’єкти, розташовані на непідконтрольній території, то найбільшу загрозу там становлять підприємства поблизу міста Горлівка. Річ у тім, що тут багато критичних підприємств, неправильна експлуатація яких може призвести до катастрофічних наслідків. Це насамперед Горлівський коксохімічний завод, Горлівський хімічний завод, Микитівський ртутний комбінат та інші. Усі ці підприємства є джерелами високого ризику. Наприклад, накопичувач хімічних відходів при хімзаводі перебуває в аварійному стані (приблизно 11,6 тон відходів), уже зараз він забруднює високотоксичними речовинами навколишні ґрунти та воду. Через бойові дії припинив діяльність ртутний завод, і як наслідок — забруднення довкілля ртуттю з тисяч неутилізованих ламп та відходів виробництва. Отруйні радіоактивні елементи забруднюють ґрунти.

Для розв’язання проблеми необхідна система моніторингу

Наше дослідження – це інформаційна кампанія, яку ми провели, щоб наголосити на проблемі ще раз. Потрібно починати діяти і хоча б налагодити систему моніторингу стану довкілля в регіонах. Зараз немає нормальної централізованої системи, яка б відстежувала зміни. Якщо на Луганщині взяти дві проби, то це буде не результативно взагалі. Тому такі аналізи треба проводити часто і в досить великій кількості. Особливу увагу слід приділити таким місцям, де були обстріли або якісь серйозні викиди в довкілля, скиди шахтних вод в річки або затоплення територій. Централізована система, яка має отримувати багато даних, бути репрезентативною і часто поновлюватися, щоби можна було відстежити якісь тенденції. 

Читайте також: Снаряди вбивають ґрунт. Як на Донбасі відновлюють дику природу після впливу війни

Окрім висвітлення проблеми, на презентації нашого дослідження ми запросили представників Департаменту екології та природниз ресурсів, щоб разом зайнятись розслідуванням злочинів проти довкілля. Звичайно, життя і добробут людей на першому місті, але довкілля дуже пов’язане з цим. Тому цей напрямок не можна залишати нерозробленим. Ми сподіваємося, що своїм звітом хоч все ж вдалося якось зрушити проблему цю, і донести інформацію до влади. 

Для розв’язання проблеми потрібно з нуля розробляти програми і залучати експертів, які робитимуть точні аналізи. Не ентузіасти, які як ми беруть проби ґрунту для свого звіту. Щоб розробити програму оздоровлення ґрунтів, потрібні більш комплексні аналізи. Тому спочатку треба починати з моніторингу, обробки цих даних, а потім вже розуміти, як правильно розв’язувати проблему.

Олег Улицький

Олег Улицький

Доктор геологічних наук, доцент, темою вугільних шахт займається з 1980-х років. Спеціалізується на екологічних питаннях. Директор Державної екологічної академії післядипломної освіти та управління, професор кафедри «Екологічна безпека».

Грунти біля проммайданчиків не придатні для сільського господарства

Шахта – це потенційно небезпечний об’єкт. Через їх закриття на поверхню виходять шахтні води, які мають багато забруднювальних речовин та важких металів, які будуть розповсюджуватися з атмосферними опадами. І це призводить до забруднення ґрунтів. 

Викид в атмосферу таких речовин як формальдегід, діоксид азоту, фенолом, бензопірен, метан під час видобутку вугілля призводить до деформації гірського масиву. Наприклад, працюють шахти Південнодонбаські ім. Сургая та шахта №1/3. Там свого часу ми зробили пости спостережень за рівнем земної поверхні. І в нас просідання сягали від 5 до 10 метрів. Ці площі на гірничому відводі вже були зняті з обороту, бо там під час деформування створювались штучні водойми, бо був порушений гідрогеологічний режим, і там утворювалось болото. Це пов’язано з просіданням земної поверхні. А на цих площах була зведена міська інфраструктура – каналізаційні мережі, водопровід, газопровід, фундаменти будівель. І це створювало дуже великі проблеми, бо були просідання і руйнування звичайних та виробничих будівель. 

Водоймище біля Єнакієвого, куди без будь-якого очищення скидають стоки з шахти. Яскраво-помаранчевим мулом забруднені також береги водоймища. 
Фото: freeradio.com.ua

Крім того, хімічні підприємства “Азот” Сєвєродонецький, “Рубіжанський краситель” вже закриті, але залишили всі оці негативні фактори, які впливають на забруднення міст. За структурою ми маємо різні ґрунти, які розповсюджені на тій чи іншій території. Але якщо створено, наприклад, гірниче підприємство з видобування вугілля, то воно відокремлене гірничим відводом. І далі вже ніхто не відстежує, що там відбувається. У нас моніторинг до такого рівня деталізації взагалі не підходить. 

Читайте також: «Степи – це не пустище». Як на Донбасі екологи рятують природу від остаточного зникнення

На ґрунтах, які розташовані біля проммайданчика, не можна вести сільське господарство. Якщо здійснена за планом фізична ліквідація шахти, то на цих земельних ресурсах, які були надані шахті як надра користування, має пройти процес рекультивації, нанесення родючого шару, озеленення, і тільки потім передача її органам місцевого самоврядування. А зараз у нас просто передають та й все. І це лягає тягарем на органи виконавчої влади, і що там робити, ніхто не знає. Цю землю не можна передавати у фермерське господарство для сільгоспробіт, бо це проммайданчик, він забруднений! А те, що зверху нанесли родючий шар, це ще не значить, що земля придатна до ведення сільськогосподарських робіт. Там можна зробити теплиці чи свинарник, але ніхто не знає, що в майбутньому буде з цією територією. 

Світлана Корсун

Світлана Корсун

Докторка сільськогосподарських наук, директорка Інституту прикладної біотехнології

Відновитися ґрунтам допомагають біодобрива

Природа сама дуже розумна, її закони працюють на відновлення екосистеми. Порушеній вибухом ділянці можна просто дати спокій, і з часом там поступово відновиться рослинний покрив і родючість. Такий процес називається «натуралізація». Якщо ж територію хочуть використовувати під пасовища, то вирви, які утворилися після вибухів, потрібно зарівняти, і кілька років поспіль висівати сумішку бобово-злакових трав.

У перший рік землю варто переорати й посіяти, а наступні роки — без оранки підсівати, «врізаючи» рядки. За можливості, ґрунт варто удобрювати відходами тваринництва, перегноєм, мінеральними добривами. Чарівного біологічного препарату, який би перетворив ґрунтову породу на ґрунт, немає. Але ситуацію можна поліпшити, якщо вносити під оранку перед першим посівом біопрепарат на основі комплексу мікроорганізмів. Їхнє використання сприятиме відродженню корисної мікрофлори в землі й поліпшить стан рослин, розвиток їхніх кореневих систем, що особливо важливо для формування структури ґрунту.

Важливо проводити аналіз стану землі

Якщо територію планують використовувати під посіви сільськогосподарських культур, то потрібно зарівняти вирви й переорати. В ідеалі — зробити найпростіший аналіз ґрунту пошарово — через кожні 20 сантиметрів до глибини в один метр, щоб зрозуміти, чи забезпечена земля рухомими формами азоту, фосфору, калію, і яка реакція середовища (pH). Відповідно до результатів аналізу, потрібно внести мінеральні добрива, а в ідеалі — й органічні. Також варто обов’язково збагатити мікробіоту ґрунту біопрепаратами й повторювати це щороку. Висівати 1-3 роки поспіль сумішку з ячменю й еспарцету як вирівнювальний посів. Якщо на рослинах будуть помітні ознаки хвороб, то варто звернутися до фахівців-біологів.

Якщо територія з вирвами ще й забруднена залишками нафтопродуктів, шлаків тощо, то після вирівнювання потрібно обов’язково відібрати проби ґрунту. Важливо в такому випадку визначити вміст токсичних сполук у верхньому шарі землі та можливість використання цієї території для вирощування сільськогосподарських культур. Але, щоб не втрачати час, під оранку внести біопрепарат і посіяти сумішку бобово-злакових трав. Подальші рішення про відтворення родючості ґрунту і використання ділянки слід ухвалювати, залежно від результатів аналізу.

Проєкт реалізується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки в рамках Transition Promotion Program. Погляди, викладені у цьому матеріалі, належать авторам і не відображають офіційну позицію МЗС Чеської Республіки.

Підтримай ШоТам

Читати далі