Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

В Обертині селяни об’єднались у кооператив і заробляють на сухофруктах. Як їм це вдалось?

Опубліковано

Сьогодні — Міжнародний день кооперативів. До цієї дати ми розповідаємо вам, як жителі невеликого прикарпатського містечка Обертин, що на Івано-Франківщині, заробляють на фруктах та яблуках, та ще й реалізують соціальні проєкти в селі. А все завдяки кооперативу “Файні ябка”, який займається виробництвом сухофруктів для продажу на українському та закордонному ринках. Жителі переобладнали приміщення старої пекарні, де тепер переробляють ягоди та фрукти. Соціальний кооператив дає можливість 2000 селянам продавати продукцію, вирощену на городах, та заробляти копійчину.

Інна Ткачук

Інна Ткачук

Піар-менеджерка соціального коопертиву “Файні ябка”. Навчалась в Чернігівському національному університеті, спеціальність “Соціальна робота”. Працювала заступником керуючого в мережі магазинів та менеджером з продажів виробництва бруківки та супутніх матеріалів.

Навіщо обертинцям соціальний кооператив

Кооператив “Файні ябка” був створений у 2017 році з метою показати, що українські села мають потужний потенціал і селяни можуть заробляти на своїй землі, а не тікати за кордон.

Майже кожна людина в селі має свої городи і сади. Частину врожаю вони самі залишають для себе, а іншу намагаються продати. Але закупівельники беруть просто смішні гроші за фрукти чи ягоди. Тоді селянам доводиться самостійно їхати до великих міст і продавати все на базарі. Та це не вигідно, а старші люди взагалі не мають можливості кататись.

Читайте також: На Прикарпатті селяни заробляють у молочному кооперативі. Як їм це вдалось?

Кооператив вирішує цю проблему. Ми купуємо у селян фрукти та ягоди. Ціни різні, залежно від сезону, — 3-4 грн за кілограм  яблук, 8-10 грн за кілограм вишень, 30 грн за кілограм чорниці. Після збору врожаю люди привозять нам продукцію, з якої потім ми робимо сухофрукти. Обрали саме таку нішу, бо у цьому виробництві потрібні найменші капіталовкладення.

Соціальний коопертив “Файні ябка” займається виробництвом сухофруктів

Ми працюємо з селянами Уманського, Коломийського районів Івано-Франківської області. Зараз в кооперативі є понад 2000 селян. Звісно, більшість людей старшого віку, але є й молодь. Ми хочемо показати, що проживаючи в селі, можна побудувати власний бізнес і заробляти непогані гроші. Дуже радіємо, коли деякі господарі розширюють свої сади, щоб посадити більше продукції і привезти нам.

$57 000 на створення кооперативу

Засновником кооперативу є Богдан Станіславський. Разом з партнерами у 2017 році він створив “Файні ябка”. Тоді знайшли недобудоване приміщення старої пекарні, яке пустувало 20 років. Оцінили кошти, які потрібні на оснащення та ремонт— вийшла сума $57 000.

Тоді з’явилась ідея створення громадської організації “Файні ябка – 57”, яку заснувало товариство з обмеженою відповідальністю, із правом здійснення комерційної діяльності. Його особливістю стала соціальна складова, адже потенційного власника у нього не було. Тоді Богдан Станіславський залучив 57 інвесторів-меценатів, кожен з яких вніс по $1000 членського внеску. Шукати зацікавлених було не просто, але нам вдалось. Ми швидко запустили соціальний кооператив, аби показати інвесторам реальний результат роботи. Всі кошти витратили на ремонт та обладнання для виготовлення сухофруктів — сушки, мийки, ваги і т.д.

Процес виготовлення сухофруктів. Фото: report.if

Потім ми вже почали залучати селян. Спочатку люди дуже скептично ставились до самого поняття кооперативу, боялись об’єднуватись. Але згодом побачили, що все чесно і від кооперативу для них лише одні переваги. Потім вже самі телефонували і питали, чи ще можна нам привозити продукцію. На саме виробництво ми найняли спочатку 10 людей. Дві жінки навіть повернулись з Польщі з заробітків, щоб спробувати працювати в кооперативі. 

Як сушимо

Десь на початку липня у нас починається заготівля ягід, а осінню – яблук, помідор та буряка (так, овочі ми теж почали сушити). Як тільки люди збирають урожай, відразу привозять до нас в цех. Ми все відвантажуємо, зважуємо, миємо та очищуємо від хвостиків. До речі, у нас є спеціальне обладнання, яке виймає кісточки з вишні, а також комбайн з різними насадками, який сам ріже фрукти на потрібні шматочки. 

Після цього ми викладаємо всю продукцію на сітки, які відправляють у сушарку. Маємо твердопаливний котел, завдяки якому подається тепло. Після сушки продукція має охолонути, а тоді наші працівниці сортують її і перебирають кожну ягідку, щоб вони не злипались між собою. А далі всі наші фрукти та ягоди відправляються на склад, де їх фасують у фірмові обгортки.

За добу ми можемо переробити 700-800 кг сушки. Якщо, наприклад, сушити 500 кг яблук, то вийде десь 150 кг готової продукції. Весь наш товар є екологічно чистим та не оброблений хімікатами. Бо все вирощують люди для себе, а частину продають. І селяни не будуть обробляти власні городи шкідливими речовинами.

Читайте також: Суперфуди у райцентрі: як родина переселенців виготовляє еко-чіпси

Сухофрукти продаємо через інтернет, а також ми маємо договори з кількома магазинами в Івано-Франківську. Ще ми їздимо на різноманітні форуми, де представляємо свої плани. Але 2020 рік все змінив. Зараз активно працюємо над тим, щоб вийти на закордонний ринок. Чимало людей з Обертина поїхали на заробітки у Францію і коли приїжджають додому, то беруть нашу сушку як сувенір. Так всі потроху популяризуємо український продукт. Зараз продаємо тільки в Україні, звичайно, на перспективу плануємо і закордон.

Безкоштовно роздавали каченят

Як я вже казала, “Файні ябка” — соціальний кооператив, тому ми проводимо багато ініціатив у селі. Минулого року був цікавий пілотний проєкт “20 на 3”. І тоді ми безкоштовно роздавали селянам каченят!

В чому суть проєкту? Ми закупили каченят породи мулард, які за три місяці набирають непогану вагу – понад 4,5 кілограмів.  До акції залучили мешканців Коломийщини та Косівщини. Усі охочі мають нагоду взяти додому 20 качок, вигодувати їх, через три місяці трьох птахів повернути, а сімнадцять залишити собі. Протягом цього часу ми контактували з людьми, надавали консультації щодо відгодівлі качок чи якихось хвороб. Через три місяці ми забрали собі три дорослі качки, а у ґаздів та ґаздинь залишилось сімнадцять. Крім того, наш соціальний кооператив надає  можливість учасникам проєкту продати птицю місцевим підприємствам. А ми, своєю чергою, окупили цими трьома качками те, що вклали у молодняк.

Минулого року кооператив безкоштовно роздавав каченят селянам

Спочатку люди насторожено віднеслись до цієї акції. Мовляв, як це так, “безкоштовно”? А ще боялись давати свої контактні дані. Та нам вдалось пояснити людям вигоду від такої акції. І зараз вони питають, чи будемо ми робити ще такі проєкти. На наступний рік плануємо збільшувати вибір птиці і роздавати курей та індиків.

Прибуток іде на розвиток села

Близько 50% прибутку кооперативу йде на зарплату працівникам, податки, закупівлю фруктів, а інші 50% — на соціальні проєкти та розвиток села.   Це і освітлення вулиць, і підтримка діяльності навчальних закладів, і ремонт доріг, й чимало інших інфраструктурних та просвітницьких речей. Минулого року підписали договір з благодійним фондом у Коломиї та передали 10% від загальної кількості продукції для малозабезпечених громадян.

А ще проводили конкурс серед випускників 11 класів. Ті, хто отримав найбільше балів на ЗНО, отримали винагороду у сумі 10 тисяч гривень. Такий конкурс оголошено вперше у 2018 році. Його проведення стало можливим завдяки діяльності нашого соціального кооперативу “Файні ябка”, адже саме кошти, накопичені від нашої діяльності і є призовим фондом конкурсу.

Читайте також: Буковинський кооператив продає дикорослі гриби по всьому світу. Як їм це вдалось?

Крім цього. проводимо регіональні форуми у регіонах і розказуємо, що таке соціальний кооператив і які його переваги. От, наприклад, часто за школами закріплені земельні ділянки, які не використовуються. Чому б не висаджувати там сади, збирати урожай та заробляти кошти? Розумієте, ми хочемо розвивати українське село. Щоб люди не їхали кудись на заробітки, а мали змогу працювати у рідному краї. І якщо об’єднуватись, то можна разом будувати село, місто та країну, у якій хочеться жити.

Суспільство

ДСНС отримала три піротехнічні автомобілі від Словенії (ФОТО)

Опубліковано

Сучасну техніку для розмінування передали у рамках співпраці з платформою UNITED24. Це допоможе фахівцям ДСНС ефективніше виконувати завдання з розмінування територій. Три автомобілі підвищеної прохідності «Козак ПМ-Л» передали Державній службі України з надзвичайних ситуацій за фінансової підтримки уряду Словенії.

Про це повідомляє ДСНС.

Призначення техніки

Автомобілі розроблені для перевезення обладнання, транспортування вибухонебезпечних предметів і розмінування. Новітня техніка підвищує мобільність і безпеку піротехніків у складних умовах.

Читати також: Рятують не тільки свою громаду, а й сусідні: на Одещині зібрали добровольців, аби швидко гасити пожежі

Голова ДСНС Андрій Даник висловив вдячність уряду Словенії та платформі UNITED24 за надану допомогу:
«Сучасні автомобілі «Козак ПМ-Л» забезпечать фахівцям мобільність і підвищать рівень безпеки під час виконання завдань із розмінування».

Нагадаємо, що КПІ запускає курс «Гуманітарне розмінування» для ветеранів і ветеранок.

Фото: ДСНС.

Читати далі

Суспільство

Землю ботанічного саду ім. Гришка у Києві захистили від забудови

Опубліковано

Договір, який передбачав будівництво житлових будинків та офісів на території Національного ботанічного саду імені М. М. Гришка, буде розірвано. Таке рішення ухвалили після хвилі обурення серед киян.

Про це повідомив начальник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко.

«У відповідь на мій лист-рекомендацію, Національний ботанічний сад імені Гришка підтвердив: інвестиційний договір, який викликав стільки обурення серед містян, буде розірвано», — зазначив Ткаченко.

Він додав, що питання забудови ботанічного саду стало резонансним для громади, адже йдеться про унікальну природну зону, яка є не лише окрасою Києва, а й об’єктом національного значення.

Нагадаємо, як може виглядати Палац Щеньовських після реновації: активісти показали візуалізації (ФОТО).

Фото: facebook.com/nbg.kiev.ua, Дмитро Перов.

Читати далі

Суспільство

Станіслав Асєєв і Ольга Скрипник отримали міжнародну премію Freedom Award 2024

Опубліковано

Український письменник, журналіст і правозахисник Станіслав Асєєв та очільниця Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник стали лауреатами престижної премії Freedom Award 2024 від данського фонду Poul Lauritzen Foundation.

Про це Асєєв повідомив на своїй сторінці у фейсбуці.

«Мав честь отримати Freedom Award 2024 данського фонду Poul Lauritzen Foundation у Копенгагені. Цього року вирішено було нагородити двох українців: мене та Ольгу Скрипник», — написав письменник.

Церемонія в Музеї данського спротиву

Нагородження відбулося 16 січня 2025 року в Копенгагені, у Музеї данського спротиву. У своєму виступі Ольга Скрипник присвятила премію українцям, які стали жертвами російської агресії, — військовополоненим, цивільним заручникам і мешканцям окупованих територій.

Читати також: З перших вуст про війну: 7 книжок від українських військових і воєнних журналістів

Скрипник розпочала свій виступ віршем Максима «Далі» Кривцова, поета й фотографа, який загинув на фронті:

Коли мене запитають, що таке війна
я без роздуму відповім: імена.

«Війна в Україні — це імена. Героїчних військових, полонених, вбитих дітей, тих, хто чинить опір у найскладніших умовах. Ця нагорода — знак поваги до незламності українського народу»,підкреслила Скрипник.

Що відомо про премію Freedom Award

Премію Freedom Award вручають щорічно за видатний внесок у захист прав людини в умовах ризику. Її заснував фонд Poul Lauritzen Foundation, заснований данським бізнесменом і учасником опору нацистській окупації Поулом Лаурітценом.

Нагадаємо, що Вікторію Амеліну посмертно відзначили за внесок у боротьбу за свободу слова.

Фото: фейсбук Станіслава Асєєва.

Читати далі