Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

В Обертині селяни об’єднались у кооператив і заробляють на сухофруктах. Як їм це вдалось?

Опубліковано

Жителі невеликого прикарпатського містечка Обертин, що на Івано-Франківщині, заробляють на фруктах та яблуках, та ще й реалізують соціальні проєкти в селі. А все завдяки кооперативу “Файні ябка”, який займається виробництвом сухофруктів для продажу на українському та закордонному ринках. Жителі переобладнали приміщення старої пекарні, де тепер переробляють ягоди та фрукти. Соціальний кооператив дає можливість 2000 селянам продавати продукцію, вирощену на городах, та заробляти копійчину.

Інна Ткачук

Інна Ткачук

Піар-менеджерка соціального коопертиву “Файні ябка”. Навчалась в Чернігівському національному університеті, спеціальність “Соціальна робота”. Працювала заступником керуючого в мережі магазинів та менеджером з продажів виробництва бруківки та супутніх матеріалів.

Навіщо обертинцям соціальний кооператив

Кооператив “Файні ябка” був створений у 2017 році з метою показати, що українські села мають потужний потенціал і селяни можуть заробляти на своїй землі, а не тікати за кордон.

Майже кожна людина в селі має свої городи і сади. Частину врожаю вони самі залишають для себе, а іншу намагаються продати. Але закупівельники беруть просто смішні гроші за фрукти чи ягоди. Тоді селянам доводиться самостійно їхати до великих міст і продавати все на базарі. Та це не вигідно, а старші люди взагалі не мають можливості кататись.

 

Читайте також: На Прикарпатті селяни заробляють у молочному кооперативі. Як їм це вдалось?

Кооператив вирішує цю проблему. Ми купуємо у селян фрукти та ягоди. Ціни різні, залежно від сезону, — 3-4 грн за кілограм  яблук, 8-10 грн за кілограм вишень, 30 грн за кілограм чорниці. Після збору врожаю люди привозять нам продукцію, з якої потім ми робимо сухофрукти. Обрали саме таку нішу, бо у цьому виробництві потрібні найменші капіталовкладення.

Соціальний коопертив “Файні ябка” займається виробництвом сухофруктів

Ми працюємо з селянами Уманського, Коломийського районів Івано-Франківської області. Зараз в кооперативі є понад 2000 селян. Звісно, більшість людей старшого віку, але є й молодь. Ми хочемо показати, що проживаючи в селі, можна побудувати власний бізнес і заробляти непогані гроші. Дуже радіємо, коли деякі господарі розширюють свої сади, щоб посадити більше продукції і привезти нам.

$57 000 на створення кооперативу

Засновником кооперативу є Богдан Станіславський. Разом з партнерами у 2017 році він створив “Файні ябка”. Тоді знайшли недобудоване приміщення старої пекарні, яке пустувало 20 років. Оцінили кошти, які потрібні на оснащення та ремонт— вийшла сума $57 000.

Тоді з’явилась ідея створення громадської організації “Файні ябка – 57”, яку заснувало товариство з обмеженою відповідальністю, із правом здійснення комерційної діяльності. Його особливістю стала соціальна складова, адже потенційного власника у нього не було. Тоді Богдан Станіславський залучив 57 інвесторів-меценатів, кожен з яких вніс по $1000 членського внеску. Шукати зацікавлених було не просто, але нам вдалось. Ми швидко запустили соціальний кооператив, аби показати інвесторам реальний результат роботи. Всі кошти витратили на ремонт та обладнання для виготовлення сухофруктів — сушки, мийки, ваги і т.д.

Процес виготовлення сухофруктів. Фото: report.if

Потім ми вже почали залучати селян. Спочатку люди дуже скептично ставились до самого поняття кооперативу, боялись об’єднуватись. Але згодом побачили, що все чесно і від кооперативу для них лише одні переваги. Потім вже самі телефонували і питали, чи ще можна нам привозити продукцію. На саме виробництво ми найняли спочатку 10 людей. Дві жінки навіть повернулись з Польщі з заробітків, щоб спробувати працювати в кооперативі. 

Як сушимо

Десь на початку липня у нас починається заготівля ягід, а осінню – яблук, помідор та буряка (так, овочі ми теж почали сушити). Як тільки люди збирають урожай, відразу привозять до нас в цех. Ми все відвантажуємо, зважуємо, миємо та очищуємо від хвостиків. До речі, у нас є спеціальне обладнання, яке виймає кісточки з вишні, а також комбайн з різними насадками, який сам ріже фрукти на потрібні шматочки. 

Після цього ми викладаємо всю продукцію на сітки, які відправляють у сушарку. Маємо твердопаливний котел, завдяки якому подається тепло. Після сушки продукція має охолонути, а тоді наші працівниці сортують її і перебирають кожну ягідку, щоб вони не злипались між собою. А далі всі наші фрукти та ягоди відправляються на склад, де їх фасують у фірмові обгортки.

За добу ми можемо переробити 700-800 кг сушки. Якщо, наприклад, сушити 500 кг яблук, то вийде десь 150 кг готової продукції. Весь наш товар є екологічно чистим та не оброблений хімікатами. Бо все вирощують люди для себе, а частину продають. І селяни не будуть обробляти власні городи шкідливими речовинами.

Читайте також: Суперфуди у райцентрі: як родина переселенців виготовляє еко-чіпси

Сухофрукти продаємо через інтернет, а також ми маємо договори з кількома магазинами в Івано-Франківську. Ще ми їздимо на різноманітні форуми, де представляємо свої плани. Але 2020 рік все змінив. Зараз активно працюємо над тим, щоб вийти на закордонний ринок. Чимало людей з Обертина поїхали на заробітки у Францію і коли приїжджають додому, то беруть нашу сушку як сувенір. Так всі потроху популяризуємо український продукт. Зараз продаємо тільки в Україні, звичайно, на перспективу плануємо і закордон.

Безкоштовно роздавали каченят

Як я вже казала, “Файні ябка” — соціальний кооператив, тому ми проводимо багато ініціатив у селі. Минулого року був цікавий пілотний проєкт “20 на 3”. І тоді ми безкоштовно роздавали селянам каченят!

В чому суть проєкту? Ми закупили каченят породи мулард, які за три місяці набирають непогану вагу – понад 4,5 кілограмів.  До акції залучили мешканців Коломийщини та Косівщини. Усі охочі мають нагоду взяти додому 20 качок, вигодувати їх, через три місяці трьох птахів повернути, а сімнадцять залишити собі. Протягом цього часу ми контактували з людьми, надавали консультації щодо відгодівлі качок чи якихось хвороб. Через три місяці ми забрали собі три дорослі качки, а у ґаздів та ґаздинь залишилось сімнадцять. Крім того, наш соціальний кооператив надає  можливість учасникам проєкту продати птицю місцевим підприємствам. А ми, своєю чергою, окупили цими трьома качками те, що вклали у молодняк.

Минулого року кооператив безкоштовно роздавав каченят селянам

Спочатку люди насторожено віднеслись до цієї акції. Мовляв, як це так, “безкоштовно”? А ще боялись давати свої контактні дані. Та нам вдалось пояснити людям вигоду від такої акції. І зараз вони питають, чи будемо ми робити ще такі проєкти. На наступний рік плануємо збільшувати вибір птиці і роздавати курей та індиків.

Прибуток іде на розвиток села

Близько 50% прибутку кооперативу йде на зарплату працівникам, податки, закупівлю фруктів, а інші 50% — на соціальні проєкти та розвиток села.   Це і освітлення вулиць, і підтримка діяльності навчальних закладів, і ремонт доріг, й чимало інших інфраструктурних та просвітницьких речей. Минулого року підписали договір з благодійним фондом у Коломиї та передали 10% від загальної кількості продукції для малозабезпечених громадян.

А ще проводили конкурс серед випускників 11 класів. Ті, хто отримав найбільше балів на ЗНО, отримали винагороду у сумі 10 тисяч гривень. Такий конкурс оголошено вперше у 2018 році. Його проведення стало можливим завдяки діяльності нашого соціального кооперативу “Файні ябка”, адже саме кошти, накопичені від нашої діяльності і є призовим фондом конкурсу.

Читайте також: Буковинський кооператив продає дикорослі гриби по всьому світу. Як їм це вдалось?

Крім цього. проводимо регіональні форуми у регіонах і розказуємо, що таке соціальний кооператив і які його переваги. От, наприклад, часто за школами закріплені земельні ділянки, які не використовуються. Чому б не висаджувати там сади, збирати урожай та заробляти кошти? Розумієте, ми хочемо розвивати українське село. Щоб люди не їхали кудись на заробітки, а мали змогу працювати у рідному краї. І якщо об’єднуватись, то можна разом будувати село, місто та країну, у якій хочеться жити.

28.12.2020

Суспільство

Одеський майстер створив коника з металобрухту (ФОТО)

Опубліковано

Одеський скульптор Кирило Максименко створив коника з металобрухту. Комаха на подив витончена.

Про це пише Культурометр.

Дивуватися є чому – адже всі частини тіла комаха раніше були … запчастинами різних механізмів.

Читайте такожЇї капелюхи носять навіть до королеви Британії: історія успіху майстрині з Чернігова

 

А замість очей у коника – циферблати старого годинника.

Кирило Максименко – автор скульптури Рука Стіва Джобса на Новосельській, скульптури джина та багатьох інших.

Читайте такожЯк працює РРО для інтернет-магазинів – пояснення Олександри Томашевської

Нагадаємо, в Одесі сфотографували яскравий світанок перед штормом.

Усі фото: culturemeter.od.ua.

Читати далі

Суспільство

Фермер з Київщини вирощує екзотичну причасникову цибулю

Опубліковано

На українському ринку з’явився екзотичний, теплолюбивий і незвичний рокамболь, пише seeds.

Популяризує його фермер Володимир Мережко — засновник «Клубу виробників Рокамболю». Саме він та людина, яка завезла його в Україну.

Першу головку рокамболю Володимир привіз з Флориди — купив за 6,5 доларів, потім розмножив її. Найкраще рокамболь придатний для вирощування на Півдні України. Ці кліматичні умови для нього підходять ідеально. Однак Володимир Мережко вирощує його на Київщині — в селі Баришівка вже 5 років:

«Рокамболь — це цибуля причасникова. Від цибулі він взяв вагу, а від часнику — вигляд і присмак. Там більше цибулі. Якщо додати в зажарку і все, що печеться, там такий букет розкривається, дуже ароматний, неймовірний. Люди раз спробують і потім не зможуть відмовитись», – розповідає фермер.

 

Рокамболь, на відміну від зимових сортів часнику, чудово зберігається — практично всю зиму, до квітня. Рокамболь може похвалитися високою врожайністю, приблизно в 3-4 рази вищою ніж врожайність традиційних сортів часнику. Вага кожної головки сягає від 250 до 450 грам.

Читайте такожЯк працює РРО для інтернет-магазинів – пояснення Олександри Томашевської

В Україні наразі не дуже багато людей, які вирощують рокамболь. Все ж овоч поки недостатньо популярний в українських споживачів. Виправити це і намагається Володимир. Майже всі відомі йому фермери, які займаються вирощуванням екзота — це його покупці.

Вартість рокамболю, звісно «кусається». Голівка цієї часникової цибулі коштує 350 грн, зубець — близько 30 грн. Ринку рокамболю в Україні наразі немає, тому реалізує його Володимир зі своїми компаньйонами на різноманітних аграрних виставках, ярмарках, через власний сайт та соцмережі.

Нагадаємо, у супермаркетах України з’являться вертикальні ферми для вирощування зелені.

Як ми повідомляли раніше, на Київщині фермери вирощують елітних кіз і проводить майстер-класи по доїнню.

Усі фото: seeds.org.ua.

Читати далі

Суспільство

В Україні стартував онлайн-фестиваль австралійського кіно

Опубліковано

З нагоди Дня Австралії 26 січня розпочався кіноклубний онлайн-фестиваль сучасного австралійського кіно «Кенгуру Фест».

Про це пише Укрінформ з посиланням на повідомлення кінокомпанії «Артхаус Трафік».

Відомо, що безкоштовно і легально глядачі зможуть переглянути чотири стрічки.

Мелодрама «Лев»

Як зазначається, головна подія фестивалю – пригодницька мелодрама «Лев» (Lion) режисера Гарта Девіса, яка у 2017 році отримала шість номінацій на Премію «Оскар»:

 
  • за найкращі фільм,
  • адаптований сценарій,
  • роботу оператора,
  • саундтрек,
  • чоловічу і жіночу ролі другого плану.

У стрічці зіграли зіркові актори:

  • Руні Мара («Керол», «Дівчина з татуюванням дракона»),
  • Ніколь Кідман («Години», «Мулен Руж»),
  • Дев Патель («Мільйонер з нетрів»).

Фільм розповідає правдиву історію Сару, який у п’ятирічному віці сів не на той потяг і поїхав на інший кінець Індії за тисячі кілометрів від свого дому. Через 25 років, вихований названими батьками в Австралії, він вирішує знайти свою сім’ю і рідний дім, озброївшись неясними спогадами з дитинства та мапами Google Earth.

Стрічка «Вижити в глушині»

Документальна пригодницька стрічка «Вижити в глушині» (Surviving the Outback) – робота інструктора з виживання та шукача пригод Майкла Аткінсона, який зафільмував свою подорож глушиною Австралії. У фільмі режисер та головний герой хоче перевірити, чи вдасться йому вижити без команди та звичних засобів комунікації і дістатися до цивілізації самотужки.

Представлений у програмі документальний фільм «2040» – оптимістичний погляд на близьке майбутнє Землі. Удостоєний нагород режисер Деймон Ґамо подорожує найвіддаленішими куточками Землі, беручи інтерв’ю у спеціалістів різних галузей, що працюють над вирішенням глобальних проблем. Він досліджує, як виглядатиме майбутнє у 2040 році, якщо використовувати доступні людству сучасні екотехнології для покращення життя на планеті, а не подальшого її руйнування.

Пригодницький «Мій друг містер Персіваль»

Також на фестивалі буде представлений зворушливий пригодницький фільм для родинного перегляду «Мій друг містер Персіваль» (Storm Boy) – хіт торішнього Чілдрен Кінофесту. Він теж порушує питання екології. За сюжетом успішний бізнесмен і щасливий батько сімейства згадує своє дитинство на схованому від усього світу узбережжі океану. Він повинен розповісти своїй онуці незвичайну історію хлопчика на прізвисько Шторм та пелікана-сироти – містера Персіваля. Історію небезпечних пригод і дивовижної дружби, яка вплинула на все його життя.

Читайте також: “Так” українському кіно! Як працює онлайн-кінотеатр Takflix

Фестиваль розпочався 26 січня, в День Австралії – національне свято, що знаменує початок освоєння Зеленого континенту європейцями. Триватиме подія до 31 березня.

Щоб подивитися стрічки, глядачам необхідно обрати вже існуючий кіноклуб на платформі “Віртуальний кіноклуб” та долучитися до його онлайн-показів. Або ж зареєструвати на сайті власний онлайн-кіноклуб для однодумців та почати організовувати перегляди в ньому.

Нагадаємо, український тренер став прототипом героя спортивної драми.

Головне фото: art-boutique.by.

Читати далі