Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
img 20150721 115350 img 20150721 115350

Економіка

Університет у Житомирі вирощує рослини, що можуть замінити газ

Опубліковано

На території Житомирського національного агроекологічного університету вирощують енергетичну рослину міскантус, передає Екоклуб Рівне.

Університетська “плантація дров”

Керівник проекту, кандидат сільсько-господарських наук Володимир Зінченко жартома називає ділянку гігантської трави “плантацією дров”.

«Міскантус гігантус може стати рятівною соломинкою на шляху до енергетичної незалежності України, – впевнений він. – Ця непримхлива рослина може рости на будь-яких грунтах з низькою кислотністю».

 

Читайте також: Український агрохолдинг вирощує 400 тонн міскантусу для виробництва пелет

Якщо порівнювати з лісом, то енергетична цінність міскантуса приблизно однакова, продовжує Володимир Зінченко. «От тільки ліс потрібно вирощувати щонайменше 80 років, вихід деревини – 400 т з га, – пояснює він. – А ось з одного гектара міскантуса через 80 років буде близько 2000 тонн, тобто продуктивність гігантуса вища у чотири-п’ять разів».

Більше енергії і робочі місця

При спалюванні міскантус виділяє від 16,5 – 18 МДж/кг енергії, тоді як дрова із дуба – 19 МДж, додає Володимир Зінченко.

У Житомирському національному агроекологічному університеті технологію вирощування та використання міскантуса досліджують та удосконалюють вже більше 10 років. Плантація була закладена у 2004 році.

За словами Володимира Зінченка, міскантус проводить фітореабілітацію території, тобто витягує радіонукліди з грунту.

«Із землі радіація зникає, а в рослині майже не накопичується, – розповідає він. – У якості експерименту спільно з польськими колегами ми висадили плантацію міскантусу у другій зоні радіоактивного забруднення: міскантус набирав щонайбільше 50-60 Бк/кг Цезію 137, тоді як допустимий рівень Цезію 137 щільного забруднення сягає 600 Бк/кг».

Вирощування міскантусу дозволить задіяти великі площі радіоактивно забруднених земель для вирощування біопалива і забезпечити людей роботою.

Що варто знати про міскантус?

Міскант — швидкоростуча енергетична культура, багаторічна трава, яка вважається однією із енергетичних рослин європейської кліматичної зони.

Площі під цією культурою щороку збільшуються, так як вирощування міскантусу, як сировини для виробництва біопалива, вважається одним з найменш витратних.

Читайте також: Енергетична ферма на Тернопіллі позбавила селян газової залежності

В Україні, завдяки вирощуванню міскантусу гігантського, можна вирішити мінімум дві проблеми: використовувати для вирощування малопродуктивні землі та зменшити залежність від викопних джерел енергії – газу та вугілля.

Міскантус гігантський здавна відомий на трьох континентах – в Азії, Африці та Австралії, а от до Європи потрапив на початку 1900-х. Його зоряний час настав лише через століття, коли питання енергозалежності постало дуже гостро. Тоді рослину визнали революційною культурою в сільському господарстві як сировину для виробництва біопалива, а також і для виробництва енергії шляхом безпосереднього його спалювання.

Наразі міскантус гігантус вирощується і переробляється для продажу у вигляді пелет або брикет у багатьох європейських країнах: Австрії, Данії, Франції, Німеччині, Угорщині, Польщі, Швеції, Великобританії та інших. Причому, площі під цією культурою постійно збільшуються. Наприклад, у Великобританії, починаючи з 2006 року, вирощування міскантусу гігантського зросло до декількох тисяч гектарів.

Реклама

Економіка

На Одещині запустили автоматизовану лінію для сортування персиків і нектарину (ФОТО)

Опубліковано

У селі Удобне Білгород-Дністровського району Одеської області місцевий кооператив «Удобне» запустив автоматизовану лінію для сортування персиків і плодів нектарину.

Про це пише uhbdp.org.

Зазначається, що на початку 2021 року кооператив «Удобне» отримав грантову підтримку від канадського проекту UHBDP у рамках програми «Допомога групам виробників у подоланні наслідків COVID-19».

 

На отримані кошти об’єднання садівників придбало автоматизовану лінію для сортування персиків і плодів нектарину.

Спеціалізоване обладнання дозволяє сортувати за вагою та розміром від 2 до 3 тонн плодів на годину.

Читайте також: У Житомирі університет створив розумну теплицю з інформаційними технологіями

Розробник і виробник устаткування – компанія «OLIMPIAS», що розташована в Греції. На сьогоднішній день в Україні немає аналогічних ліній для подібного сортування ніжних фруктів.

Подолавши відстань майже в 2000 км, обладнання було благополучно доставлено з берегів Іонічного моря на берег Дністровського лиману.

Спільними зусиллями протягом декількох відео-конференцій була здійснена наладка основних функцій сортувальної лінії. З початком збору врожаю персика та нектарина доведеться ще кілька разів зв’язатися з грецькими фахівцями для настройки специфічних функцій обладнання.

Читайте також: Як на лавандове поле заманити Джамалу. Кейс від Юлії Блях

А поки в садах с. Удобне встигає врожай, лінію налаштовували за допомогою плодів цитрусових та яблук, які багаторазово проганялись по транспортерних стрічках протягом процесу налаштування.

Сусідні садівничі господарства із сіл Удобе і Старокозаче, дізнавшись про дивовижне обладнання, вже домовляються про сортування своєї продукції.

Читайте також: Італійці висадили на Київщині сад мигдалю

Вочевидь, що виробникам буде набагато простіше формувати вигідні ціни на відсортовані за вагою та розміром плоди, а оптові покупці, якими в основному є супермаркети, будуть більш зацікавлені в тому, щоб скуповувати дороблену продукцію.

При цьому кінцевий споживач легко зможе обирати за розміром плоди на прилавках магазинів.

Нагадаємо, на Прикарпатті чоловік вирощує 20 сортів інжиру і “картопляне дерево”.

Як ми повідомляли раніше, на Дніпропетровщині замість звалища висадили 23 тисячі акацій.

Усі фото: uhbdp.org.

Читати далі

Економіка

«Херсонський кавун» і «Мед Закарпаття»: Україна готує нові географічні зазначення для ЄС

Опубліковано

Міністерство економіки готується погодити низку українських продуктів з історичним географічним походженням, що допоможе отримати їм визнання в ЄС.

Про це «Європейській правді» повідомили у прес-службі відомства.

«Україна має багато унікальних продуктів, які складають окремий нішевий сегмент на ринку і мають додаткову ринкову вартість — це продукти з чітким географічним походженням. Ми вже направили для включення до європейського реєстру географічних зазначень документи про такі автентичні українські товари, як «Гуцульська коров’яча бриндза», «Гуцульська овеча бриндзя» та «Мелітопольська черешня». Наразі ми розглядаємо ще низку таких товарів, які потребують правової охорони», — сказала заступник міністра економіки України Ірина Новікова.

 

Підкреслюється, що продукти з підтвердженим географічним походженням вважаються національним надбанням в країнах ЄС. І Україна здійснює всіх заходів, щоб місцеві продукти з географічним зазначенням отримали визнання ЄС, а українські виробники розвивали крафтове виробництво, отримали доступ до нових ринків збуту та збільшували прибутки.

Читайте також«Здорова їжа — здорові родини». Як біопрепарати від БТУ-ЦЕНТР безпечно позбавлять овочі від шкідників

Наразі у відомстві розглянуто та погоджено специфікації товарів, які надійшли до Мінекономіки з різних куточків України, та претендують бути захищеними як географічні зазначення, зокрема:

Претенденти на гастрономічні назви

«Долина Фрумушика» – застосовується для вин тихих, а саме білого, червоного та рожевого, які виробляються виключно з винограду, вирощеного у межах географічного району «Долина Фрумушика» (південно-західна частина Одеської області);

«Херсонський кавун» – поєднання селекційних досягнень та кліматичних умов Херсонського регіону створили оптимальні умови для отримання плодів, які характеризуються високою врожайністю та унікальними смаковими якостями;

«Придунайська Бесарабія» – застосовується для вин тихих та ігристих, які виробляються з винограду, який визначено за відповідними сортами та має походження щонайменше 85% із цього географічного місця;

«Ялпуг» – назва місця походження, яка визначає територію виробництва вин тихих, що розташована навколо озера Ялпуг (найбільше природне озеро лиманного типу в Україні) у південно-західній частині Болградського району Одеської області);

«Мед Закарпаття/Закарпатський мед» – монофлорний чи поліфлорний мед, особливі якості якого формуються завдяки специфічній медоносній флорі Закарпатського регіону.

Читайте такожГотуємо на карантині. 5 смачних та простих страв від українських шеф-кухарів

«М’ясо баранини Фрумушика/Фрумушика баранина» – географічне зазначення для м’яса баранини Фрумушика, яке має репутацію унікального м’яса, отриманого із окремих порід овець, що випасають на території Тарутинських степів. Щонайменше 60% кормів – це трава чи сіно походженням із географічного району;

«Закарпаття/Закарпатське вино» – географічне зазначення для вина тихого, яке виробляється із окремих сортів винограду, що вирощено виключно на території визначеного географічного району (схили Карпатських гір Закарпатської області (Берегівський, Ужгородський, Хустський та Мукачівський райони);

«Аша/Абаг» – географічне зазначення для вина тихого та ігристого, яке виробляється із сировини щонайменше 85% якої вирощено на визначеній території навколо села Шабо Білгород-Дністровського району вздовж правого берегу Дністровського лиману.

Наступним кроком після погодження специфікацій стане реєстрація цих географічних зазначень на національному рівні.

Читайте такожВ Україні запатентують гуцульську бринзю, мелітопольську черешню і херсонський кавун

Нагадаємо, на Закарпатті відкрили першу гуцульську «Бриндзарню».

Як ми повідомляли раніше, «Мелітопольська черешня» стала в Україні новий продукт із географічним зазначенням.

Головне фото: epravda.com.ua.

Читати далі

Економіка

Учні на Вінничині відкрили соціальне шкільне підприємство і вирощують мікрогрін

Опубліковано

У селищі Стадниці на Вінниччині презентували соціальне шкільне підприємство ECO GRAS, яке організували учні 7-9 класів – це перший приклад шкільного соціального підприємництва з вирощування зелені.

Про це пише vitatv.com.ua.

Юні підприємці заснували «шкільну фірму» з виробництва мікрозелені.

 

Отримавши гарні результати своєї праці, учні вирішили поділитись досвідом. Про шкільне підприємництво вони розповіли під час ярмарку.

Наголошується, що шкільне соціальне підприємництво – досить гарний спосіб для дітей спробувати свої сили, ще навчаючись у школі і зрозуміти, чи підходить їм такий вид діяльності.

Це також важливо з погляду профорієнтації. Крім того, спільна праця згуртовує всіх учасників освітнього процесу: дітей, педагогів, батьків.

Підлітки розповіли, чому вже навчились завдяки участі у проекті. Кажуть, займатися бізнесом виявилося цікаво, хоча інколи і непросто. 

Усім, хто відвідав виставку, пропонували спробувати та придбати продукцію «шкільної фірми» – мікрогрін.

Це мікрозелень, у молодих паростках якої максимальний вміст поживних речовин. У світових трендах здорового харчування мікрозелень займає топові позиції серед смачних і корисних натуральних продуктів.

Читайте такожГотуємо на карантині. 5 смачних та простих страв від українських шеф-кухарів

Нагадаємо, Львівська компанія «Небесний мармелад» створила веганські солодощі із чорної моркви.

Як ми повідомляли раніше, у Мелітополі створили 330-кілограмову картину із черешень.

Усі фото: vitatv.com.ua.

Читати далі