Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
img 20150721 115350 img 20150721 115350

Економіка

Університет у Житомирі вирощує рослини, що можуть замінити газ

Опубліковано

Підтримай ШоТам

На території Житомирського національного агроекологічного університету вирощують енергетичну рослину міскантус, передає Екоклуб Рівне.

Університетська “плантація дров”

Керівник проекту, кандидат сільсько-господарських наук Володимир Зінченко жартома називає ділянку гігантської трави “плантацією дров”.

«Міскантус гігантус може стати рятівною соломинкою на шляху до енергетичної незалежності України, – впевнений він. – Ця непримхлива рослина може рости на будь-яких грунтах з низькою кислотністю».

Читайте також: Український агрохолдинг вирощує 400 тонн міскантусу для виробництва пелет

Якщо порівнювати з лісом, то енергетична цінність міскантуса приблизно однакова, продовжує Володимир Зінченко. «От тільки ліс потрібно вирощувати щонайменше 80 років, вихід деревини – 400 т з га, – пояснює він. – А ось з одного гектара міскантуса через 80 років буде близько 2000 тонн, тобто продуктивність гігантуса вища у чотири-п’ять разів».

Більше енергії і робочі місця

При спалюванні міскантус виділяє від 16,5 – 18 МДж/кг енергії, тоді як дрова із дуба – 19 МДж, додає Володимир Зінченко.

У Житомирському національному агроекологічному університеті технологію вирощування та використання міскантуса досліджують та удосконалюють вже більше 10 років. Плантація була закладена у 2004 році.

За словами Володимира Зінченка, міскантус проводить фітореабілітацію території, тобто витягує радіонукліди з грунту.

«Із землі радіація зникає, а в рослині майже не накопичується, – розповідає він. – У якості експерименту спільно з польськими колегами ми висадили плантацію міскантусу у другій зоні радіоактивного забруднення: міскантус набирав щонайбільше 50-60 Бк/кг Цезію 137, тоді як допустимий рівень Цезію 137 щільного забруднення сягає 600 Бк/кг».

Вирощування міскантусу дозволить задіяти великі площі радіоактивно забруднених земель для вирощування біопалива і забезпечити людей роботою.

Що варто знати про міскантус?

Міскант — швидкоростуча енергетична культура, багаторічна трава, яка вважається однією із енергетичних рослин європейської кліматичної зони.

Площі під цією культурою щороку збільшуються, так як вирощування міскантусу, як сировини для виробництва біопалива, вважається одним з найменш витратних.

Читайте також: Енергетична ферма на Тернопіллі позбавила селян газової залежності

В Україні, завдяки вирощуванню міскантусу гігантського, можна вирішити мінімум дві проблеми: використовувати для вирощування малопродуктивні землі та зменшити залежність від викопних джерел енергії – газу та вугілля.

Міскантус гігантський здавна відомий на трьох континентах – в Азії, Африці та Австралії, а от до Європи потрапив на початку 1900-х. Його зоряний час настав лише через століття, коли питання енергозалежності постало дуже гостро. Тоді рослину визнали революційною культурою в сільському господарстві як сировину для виробництва біопалива, а також і для виробництва енергії шляхом безпосереднього його спалювання.

Наразі міскантус гігантус вирощується і переробляється для продажу у вигляді пелет або брикет у багатьох європейських країнах: Австрії, Данії, Франції, Німеччині, Угорщині, Польщі, Швеції, Великобританії та інших. Причому, площі під цією культурою постійно збільшуються. Наприклад, у Великобританії, починаючи з 2006 року, вирощування міскантусу гігантського зросло до декількох тисяч гектарів.

Підтримай ШоТам

Реклама

Економіка

«Мотор Січ» будуватиме пасажирський гелікоптер на 8 пасажирів

Опубліковано

Підтримай ШоТам

Запорізьке підприємство «Мотор Січ» готується випускати композитний пасажирський гелікоптер із європейських матеріалів, розрахований на 8 осіб.

Про це під час форуму в аеропорту «Бориспіль» заявив президент АТ «Мотор Січ» В’ячеслав Богуслаєв.

«Ми побудували лінію на 60 гелікоптерів на рік. Робимо – 20. Будуть замовлення, виготовлятимемо 60. Гелікоптер – це вже не розкіш, а необхідність. Нині відкриваємо цех із виробництва фюзеляжів. Наступний етап – це пасажирський гелікоптер, абсолютно композитний, з європейських матеріалів, на 8 осіб. Перспективи є. Попит є», – сказав Богуслаєв.

Читайте також«Мотор Січ» і турецька військова компанія Baykar Makina підписали угоду

Богуслаєв презентував санітарний гелікоптер і композитні лопаті.

«В Україні з’явилася гелікоптерна індустрія, раніше цього не було. Гелікоптери наполовину композитні: композитні лопаті, скляна кабіна, вона повністю цифрова всередині – все виготовлено українськими конструкторами, сертифіковано», – зазначив Богуслаєв.

Він представив санітарний гелікоптер Мі-2МСБ-1, який оснащений європейським обладнанням та здатний транспортувати хворого у будь-якому стані.

«Є замовлення на 25 гелікоптери. Наступного року ми маємо 10 штук здати», – додав Богуслаєв.

Нагадаємо, у Запоріжжі презентували санітарний гелікоптер виробництва «Мотор Січ».

Як ми повідомляли раніше, Україна модернізує Мі-8 турецькими оптико-прицільними станціями і ракетами.

Фото: defence-ua.com.

Підтримай ШоТам

Читати далі

Економіка

Одеський винний завод приватизували за 235 млн грн

Опубліковано

Підтримай ШоТам

До держбюджету надійшли 234,9 млн грн від приватизації на онлайн-аукціоні майнового комплексу заводу «Одесавинпром».

Про це повідомила пресслужба Фонду держмайна.

На участь в аукціоні зареєструвалися 12 учасників. Ціна заводу під час торгів зросла у 3,6 раза проти стартової: з 65 до 234,9 млн грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Каплор 7» стало переможцем онлайн-аукціону. Компанія зареєстрована у 2017 році в Одесі. За даними YouControl, підприємство займається виробництвом виноградних вин. Керівницею «Каплор 7» є Наталія Голуб.

Читайте також«Перш за все, я спортсмен». Як двірник із Херсона у 49 років став чемпіоном світу з джиу-джитсу

Новий власник отримає 22 000 кв. м нерухомості підприємства, розташованого в Одесі на вулицях Французький бульвар, Наливна та Отамана Головатого.

Про завод

ЦМК «Одесавинпром» розташований в м. Одеса на Французькому бульварі, 8,10,12, на вулиці Наливна, 2 та на вулиці Отамана Головатого 151. Об’єкт включає в себе: 97 об’єктів нерухомості (28 будівель і споруд та 69 амфор для обробки й зберігання вина), 143 одиниць машин та обладнання, 6 одиниць транспортних  засобів, а також  інструменти та прилади.

Нагадаємо, бюджет України отримав 1 млрд грн від приватизації спиртзаводів.

Фото: spfu.gov.ua.

Підтримай ШоТам

Читати далі

Економіка

Як триває ремонт траси на Буковині у зсувній зоні (ФОТО)

Опубліковано

Підтримай ШоТам

У Чернівецькій області тривають масштабні роботи на складній ділянці траси М-19, повідомили у пресслужбі Укравтодору.

Дорожники капітально відновлюють ділянку дороги М-19 Доманове – Ковель – Чернівці – Тереблече.

Ремонтом охоплено відрізок, що перебуває у зсувній зоні, на км 518+700 – км 519+400. Це околиця села Грушівки Волоківської ОТГ.

Читайте такожРозлючують російських дипломатів та виправляють помилки. Як молодь популяризує українську мову в соцмережах

Що зроблено?:

  • на глибині 6 м встановили 147 буронабивних ін’єкційних паль;
  • влаштували дренажну систему, яка складається з 18 оглядових колодязів;
  • встановили гофровані дренажні труби;
  • дренажні тунелі облаштували на 87 м;
  • змонтували 5 рядів габіонних конструкцій;
  • влаштували водовідвідні лотки.

Наразі підрядник завершує влаштовувати швидкотоки. Це залізобетонні лотки з великим ухилом. Їх встановлюють на проблемній перезволоженій ділянці дороги, аби відвести поверхневі води з дорожнього полотна. Наприкінці швидкотоку, а також на кожній східці перепаду, споруджуються спеціальні колодязі.

Нагадаємо, у Києві показали фінальні роботи на транспортній розв’язці над вулицею Богатирською.

Як ми повідомляли раніше, Нікопольська траса на Дніпропетровщині і Запоріжжі отримала нове покриття по всій протяжності.

Фото: facebook.com/Ukravtodor.Gov.Ua.

Підтримай ШоТам

Читати далі

Шопочитати

Суспільство1 день тому

«Ніхто не очікував, що монахині відкриють бізнес». Як черниці з Івано-Франківщини запустили успішну власну справу

Колись вона уявляла монастир місцем, де лише моляться. Тому довго не наважувалася прийти до нього....

Суспільство2 дні тому

Шукає добро на війні. Як радянський дисидент Анатолій Лютюк почав волонтерити на Донбасі, та до чого тут казки

Дисидент та художник Анатолій Лютюк переїхав до Естонії понад 40 років тому. Після боротьби з...

Суспільство4 дні тому

«Нас вважали диваками, а ми хотіли свободи». Історія родинної екоферми «Лиманська коза» на Херсонщині

Залишити місто та створити екоферму з виробництвом сиру – це не було планом, але стало...

Спорт5 днів тому

«Перш за все, я спортсмен». Як двірник із Херсона у 49 років став чемпіоном світу з джиу-джитсу

Двірник став чемпіоном світу. Або ж чемпіон світу працює двірником? Це історія про 49-річного херсонця,...

Суспільство6 днів тому

Врятувати 1909 пляшок. Як на Закарпатті артисти створили Lay Bottle – майстерню посуду з використаних пляшок

Закарпатські артисти Василь Полажинець та  Вероніка Вітерець створили власну майстерню посуду з використаних пляшок. Тепер...