Суспільство
Український криголам «Ноосфера» дістався станції «Академік Вернадський»
Український науково-дослідний криголам «Ноосфера» вночі 11 грудня дійшов до антарктичної станції «Академік Вернадський».
Про це повідомив Національний антарктичний науковий центр повідомляє на фейсбук-сторінці.
Зазначається, що судно дісталося «Вернадського» дещо раніше запланованого терміну, адже «завдяки скоординованій роботі польської та української команд, а також гарній погоді розвантаження на попередній локації – польській станції “Арцтовський” – пройшло за рекордні 3 доби».
А ось йти з Кінг Джорджа до Галіндезу, острови, де розташовані польська та українська бази, довелося повільно.
«Такої кількості різноманітних айсбергів наші моряки ще не бачили, і всі їх треба було майстерно оминати», — наголосили вони і опублікували фото льодяних брил.
Читайте також: Жінки в науці вже не дивують? Але їм досі радять «просто вийти заміж». Як українки виборюють своє місце в «чоловічій» професії
На час прибуття судна до «Вернадського» з погодою знову пощастило , тож досить швидко вдалося переправити на берег учасників української сезонної експедиції.
Як нагадали у центрі, через складний рельєф дна «Ноосфера» не причалює до острова, а стоїть неподалік, тому людей та вантажі до станції доставляють невеликими човнами.
«Наступний тиждень буде гарячим. Але настрій у всіх піднесений, бо так радісно через 8 місяців побачити своїх друзів та колег, ще й з купою корисних речей і смаколиків», – зазначають полярники.
Протягом найближчого часу необхідно розвантажити судно, запустити ремонтні та інші роботи. Технічна команда сезонної експедиції продовжить модернізацію станції, розпочату ще до повномасштабної війни, а науковий загін сезону проводитиме додаткові дослідження.
Після завершення розвантаження «Ноосфера» вирушить до Чилі, щоб доправити туди польських полярників, які зараз на борту криголама. Це вже третій рік поспіль наше судно замість російського забезпечує перезмінку на польській антарктичній станції «Арцтовський».
Нагадаємо, перший антарктичний сезон «Ноосфери» відбувся з кінця січня до кінця травня 2022 року. Криголам забезпечив ротацію полярників на станції «Академік Вернадський» та перезмінку полярників на польській станції «Арцтовський», а також проведення досліджень з вивчення Південного океану.
Фото: facebook.com/AntarcticCenter.
Суспільство
Литовці планують побудувати нові школи-бомбосховища в 6 областях України — на Херсонщині, Одещині, Донеччині, Запоріжжі, Миколаївщині, Сумщині та Чернігівщині. Саме завдяки цій ініціативі відбудеться побудова нових шкіл-укриттів. За його словами, окрім 6 областей ще один такий об’єкт можуть спорудити на Харківщині.
Про це заявив голова литовської програми з відбудови України Co-create Future of Ukraine Артурас Жарновскіс в інтерв’ю «Укрінформу».
«У чому ідея? У деяких українських регіонах діти через повномасштабну війну не можуть ходити до шкіл. Це величезна проблема. А якщо пригадати ще й попередні ковідні обмеження, то виходить, що це вже четвертий шкільний рік, коли діти не ходять до шкіл», — каже Жарновскіс.
Читайте також: У столиці реставрують памʼятка архітектури «Літаюча тарілка»: вона збереже свою автентичність
За його словами, будівництво таких шкіл відбуватиметься «з нуля» — тобто в тих місцях, де раніше не було укриттів. У нових закладах передбачать і антирадіаційний захист.
«Вкотре повторюся: наша мета, аби діти могли повернутися до освітнього процесу з безпосереднім спілкуванням одне з одним і з учителями. А в інших умовах такі приміщення-бомбосховища можна буде використовувати по-різному: для спортивних, культурних занять, будь-якого дозвілля в позаурочний час», — запевняє литовський посадовець.
Жарновскіс також запевнив, що будівництво шкіл-бомбосховищ в Україні зможуть закінчити до кінця 2024 року.
Нагадаємо, раніше ми пояснювали, як стати оператором БПЛА.
Фото: Укрінформ
Суспільство
Першу штукатурку в укритті робили батьки
«Ще ми доєдналися до всеукраїнської акції “Сади перемоги”. Засаджували овочами городи, які пустували. А вирощене передавали військовим, у дитячий садок, школи, лікарні та громади Запорізького напрямку», — ділиться Ірина Грищенко.
Зробили ремонт на літніх канікулах
«Ми всі розуміли, що війна надовго, тим більше такі почалися обстріли. Тож треба було створювати безпекове середовище в освіті, щоб батьки були спокійні за своїх дітей», — каже Ірина Грищенко.
Ініціатива місцевих знижує недовіру до влади
«Потрібно, щоб жителі зверталися до місцевої влади. Консультації з громадськістю і громадська ініціатива — це на першому місці зараз. Бо це знімає певну напругу в громаді, недовіру до влади, а це важливо. Нам вистачає проблем із війною, то не хотілося, щоб проблеми виникали ще з таких питань».
Суспільство
- Документи до 1 кілограма – 1000 гривень;
- Посилки до 2 кілограмів – 1050 гривень;
- Посилки до 10 кілограмів – 1700 гривень;
- Посилки до 30 кілограмів – 3000 гривень;
- Вантажі від 30 до 1 000 кілограмів – 120 гривень за кожен кілограм.