Суспільство
Українські полярники візьмуть участь у міжнародному дослідженні Антарктики
Українські полярники візьмуть участь у дослідженні можливого розповсюдження в Антарктиці силіконів.
Про це повідомив у фейсбуці Національний антарктичний науковий центр.
Участь у дослідженні передбачена угодою про співпрацю, підписаною між НАНЦ та Silicones Europe – неприбутковою організацією, що представляє інтереси головних виробників силіконів в Європі, ідеться у повідомленні.
Йдеться про виявлення циклічних летких метилсилоксанів. Саме ця група силіконових рідин часто використовується в косметичних засобах, наприклад, шампунях, кондиціонерах для волосся, дезодорантах, а також в промислових продуктах – хімічних розчинниках, рідинах для промислового чищення тощо.
Читайте також: Жінки в науці вже не дивують? Але їм досі радять «просто вийти заміж». Як українки виборюють своє місце в «чоловічій» професії
Оскільки ці речовини є широковживаними, важливо оцінити рівень їхнього розповсюдження в довкіллі. Вивчення того, чи присутні вони в Антарктиці, допоможе зрозуміти, чи переносяться згадані силікони повітряними та водними масами на великі дистанції.
У межах проєкту на Антарктичному півострові та навколо нього (район станції «Академік Вернадський») планується відібрати проби:
- повітря, використовуючи спеціальні пастки;
- донних осадів;
- фітопланктону та крилю в океанічних водах з борту криголама «Ноосфери»;
- антарктичних ґрунтів та мохів.
Подібні дослідження проведуть також учасники польської антарктичної програми неподалік їхньої станції «Арцтовський».
Планується, що в травні всі проби відправлять у Норвегію. Там вчені аналізуватимуть, чи присутні в них визначені силіконові рідини і в яких концентраціях. До кінця 2024 року очікується отримати попередні результати досліджень.
Згідно з договором, Silicone Europe закупить для НАНЦ багато необхідного наукового обладнання для якісного відбору проб. Також українські науковці отримають новий досвід міжнародної співпраці заради глобальної мети – запобігати забрудненню планети Земля.
Нагадаємо, Україна приєдналася до міжнародної ініціативи зі збереження кріосфери.
Фото: facebook.com/AntarcticCenter.
Суспільство
- Бахчисарай;
- Керч;
- Джанкой;
- Євпаторія;
- Макіївка;
- Сімферополь;
- Асканія Нова;
- Ялта;
- Залізний Порт;
- Нова Каховка.
Що таке облігації
- Ви купуєте облігації;
- Держава користується грошима;
- Повертає вам їх у визначений день із гарантованим прибутком.
Суспільство
Литовці планують побудувати нові школи-бомбосховища в 6 областях України — на Херсонщині, Одещині, Донеччині, Запоріжжі, Миколаївщині, Сумщині та Чернігівщині. Саме завдяки цій ініціативі відбудеться побудова нових шкіл-укриттів. За його словами, окрім 6 областей ще один такий об’єкт можуть спорудити на Харківщині.
Про це заявив голова литовської програми з відбудови України Co-create Future of Ukraine Артурас Жарновскіс в інтерв’ю «Укрінформу».
«У чому ідея? У деяких українських регіонах діти через повномасштабну війну не можуть ходити до шкіл. Це величезна проблема. А якщо пригадати ще й попередні ковідні обмеження, то виходить, що це вже четвертий шкільний рік, коли діти не ходять до шкіл», — каже Жарновскіс.
Читайте також: У столиці реставрують памʼятка архітектури «Літаюча тарілка»: вона збереже свою автентичність
За його словами, будівництво таких шкіл відбуватиметься «з нуля» — тобто в тих місцях, де раніше не було укриттів. У нових закладах передбачать і антирадіаційний захист.
«Вкотре повторюся: наша мета, аби діти могли повернутися до освітнього процесу з безпосереднім спілкуванням одне з одним і з учителями. А в інших умовах такі приміщення-бомбосховища можна буде використовувати по-різному: для спортивних, культурних занять, будь-якого дозвілля в позаурочний час», — запевняє литовський посадовець.
Жарновскіс також запевнив, що будівництво шкіл-бомбосховищ в Україні зможуть закінчити до кінця 2024 року.
Нагадаємо, раніше ми пояснювали, як стати оператором БПЛА.
Фото: Укрінформ
Суспільство
Першу штукатурку в укритті робили батьки
«Ще ми доєдналися до всеукраїнської акції “Сади перемоги”. Засаджували овочами городи, які пустували. А вирощене передавали військовим, у дитячий садок, школи, лікарні та громади Запорізького напрямку», — ділиться Ірина Грищенко.
Зробили ремонт на літніх канікулах
«Ми всі розуміли, що війна надовго, тим більше такі почалися обстріли. Тож треба було створювати безпекове середовище в освіті, щоб батьки були спокійні за своїх дітей», — каже Ірина Грищенко.
Ініціатива місцевих знижує недовіру до влади
«Потрібно, щоб жителі зверталися до місцевої влади. Консультації з громадськістю і громадська ініціатива — це на першому місці зараз. Бо це знімає певну напругу в громаді, недовіру до влади, а це важливо. Нам вистачає проблем із війною, то не хотілося, щоб проблеми виникали ще з таких питань».