Суспільство
Український театр переміг на фестивалі у Польщі
Український театр “Навпаки” з Ґданська став переможцем фестивалю малих вокально-акторських форм «OFF Północ» у польському Лодзі. Про це повідомляє Наше Слово.
У номінації «найбільша особистість фестивалю» перемогла режисерка театру “Навпаки” Оксана Терефенко.
Із якою виставою виступали?
24 квітня театр виступив з виставою “Cвіт за очі”. Це збірка акторських пісень, яка базується переважно на поезії Тараса Шевченка. Сценографія не випадково пов’язана з ситуацією в Україні, відноситься до подій на Майдані в Києві і набуває іншого виміру з кожною наступною піснею.
Музична казка веде глядача через розповіді людей у різних життєвих ситуаціях, фокусується на емоціях людей незалежно від часу, в якому вони живуть. Дозволяє глядачу бачити в діях героїв власну поведінку, яку часто люди самі не зауважують.
Читайте також: Ветерани АТО організували англомовний театр
Довідково про український театр “Навпаки” в Польщі
Театр “Навпаки” – це один із небагатьох українських молодіжних театрів у Польщі. Перша прем’єра спектаклю «У мальованій скрині» відбулася 1 квітня 2012 року під час шевченківського концерту. На сьогодні в театрі працює 30 осіб. В основі репертуару – твори українських письменників: Тараса Шевченка, Миколи Куліша, Івана Драча, Богдана Бойчука, Мар’яни й Тараса Прохаськів.
Читайте також: Фестиваль українських театрів стартує в Польщі
Режисеркою є Оксана Терефенко, випускниця вокально-акторської студії ім. Данути Бадушкової у Ґдині. Українка зіграла головну роль у фільмі «Олена», який показано на одному з найвідоміших кінофестивалів світу в Каннах у категорії короткометражних фільмів. Також зіграла другопланову роль у стрічці «Сашка», яка отримав гран-прі міжнародного фестивалю короткометражного кіно «Ca’Foscari Short Film Festival» у Венеції.
З початком квітня «Навпаки» відзначав свій сьомий день народження.
Суспільство
Будівля та харчоблок 1973 року
«Раніше була стара плита, то на ній особливо нічого не зготуєш. У нас провели загальношкільні батьківські збори, де виносилося питання покращення та урізноманітнення харчування для дітей. Дирекція зайнялася», — розповідає мама двох учнів Старозагорівського ліцею Ірина Загірська.
Перемогли у відборі та вирішили реформувати харчування
Змінам завадила повномасштабна війна
«Ремонт харчоблока у Старозагорівському ліцеї запланували на початок 2022 року. Втім, здійснити план, на жаль, не вдалося. Адже саме в той час розпочалося повномасштабне вторгнення і кошти, які виділила місцева влада перерозподілила на допомогу Силам оборони», — розповідає керівник ліцею.
Тепер діти споживають здорову їжу змалечку
Оновили кухню — зникли скарги
«Тепер набагато різноманітніші страви готують, можна запікати, а не смажити на олії, як це було. Дітям подобається, а отже і мені подобається», — підсумовує мама двох учнів Старозагорівського ліцею Ірина Загірська.
Суспільство
Про оборонні розробки
- +300 у сфері БПЛА;
- +200 наземних роботизованих комплексів (НРК);
- +200 у сфері “штучного інтелекту” (ШІ);
- +100 засобів радіоелектронної боротьби та розвідки (РЕБ/РЕР);
- понад 60 розробок кодифіковано згідно зі стандартами NATO.
Підтримка Brave1
- пошук рішень для протидії та ураження FPV і комерційних дронів, зокрема DJI, Autel;
- пошук рішення БПЛА-перехоплювача, здатного знешкоджувати ворожі розвідувальні дрони – ZALA, “Орлан” , SuperCam.
Про Brave1
Суспільство
Смітники перетворили на парки
«Тут була просто неймовірна кількість смітників. Так, не було нормальних доріг, тротуарів, освітлення і нормальної води, але це, напевно, мене не так вразило, як сміття», — пригадує Людмила Прокопечко.
«Коли треба зробити щось важливе і ми знаємо, що можемо зробити це самі, то я просто звертаюсь до громади, щоб нас підтримали. І люди відгукуються», — каже голова громади.
Щотижня з Доброслава виїжджає волонтерська допомога, зібрана людьми
«У нас в музеї висять прапори всіх бригад, яким ми допомагаємо — їх дуже багато. І потрібно, щоб це робили всі, щоб відчували: не можуть одні воювати, а інші взагалі бути далекими».
«Для громади дуже важливі корисні справи. Бо це для них, вони тут господарі. Тож долучаються до активностей, та не лише до якоїсь роботи, а й постійно збирають допомогу для військових», — каже Людмила Прокопечко.
«Вона не просто заховалася десь в кабінеті, а якраз найперша підійшла до мене і запитала: як справи? Як ви себе почуваєте? Може, вам чимось допомогти?», — розповідає військовий.