Ветерани АТО організували англомовний театр

У Житомирській області археологи виявили невідоме раніше місто часів Київської Русі.

Про це пише Укрінформ з посиланням на наукового співробітника Інституту історії України НАНУ Олександра Алфьорова.

Вдалося з’ясувати, що стародавня Городниця мала дві лінії оборони валів. Давні фортифікатори створили ескарпи – спеціально підготовлені оборонні круті схили. Знайшли невеликі фрагменти обпеченої глини з притаманною формою для плінфи – цегли княжого часу.

Читайте також: Не тільки пиво: як на Опіллі виробляють натуральні олії

«Отже, перед нами віднайдений град із складною фортифікацією та, очевидно, з залишками цегляної будови (скоріше за все церкви). Щирі вітання всім учасникам експедиції, мешканцям Городниці, та науковій спільноті! Від нині можна офіційно вважати історію Городниці старшою на кілька сотень років. З цим відкриттям привідкривається і сама історія скарбу», – зазначив історик.

Довідка

Раніше на цьому місці в смт Городниця на Житомирщині місцевий житель Сергій Комар, копаючи пісок на березі річки Случ, знайшов 32 срібники часів Київської Русі, які історики вважають унікальним скарбом національного значення. Згодом археологи виявили там ще 6 срібників. На монетах виявлені невідомі раніше штемпелі.

Читайте також: “Живі” івенти перейшли в онлайн: історія стартапу з VR-платформою

Нагадаємо, українські археологи натрапили на нові знахідки часів Київської Русі.

Також археологи знайшли під Запоріжжям скарби скіфів 

Як ми повідомляли раніше, на Житомирщині знайшли монети двох київських князів.

Головне фото: ukrinform.ua.

У Вінниці на вулиці Гонти будують нову мережу зовнішнього освітлення, роботи вже виконані на 85 відсотків.

Про це пише Вежа.

Освітлення облаштовують на вулиці Гонти, а саме на ділянці від вулиці Київської до Батозької. Загалом тут передбачено 84 світлодіодних ліхтаря.  

Читайте також: Не тільки пиво: як на Опіллі виробляють натуральні олії

Як ідеться у дописі, LED-ліхтарі споживають на 30% менше електроенергії, мають більший термін експлуатації, порівняно з іншими, та забезпечують кращу видимість для водіїв.

Нагадаємо, на Вінниччині стартувало будівництво сміттєсортувальної станції.

Усі фото: vezha.ua.

У Києві на території ВДНГ 24 вересня у тестовому режимі запрацює Музей науки. Тиждень його відвідуватимуть школярі та родини, а їхні побажання будуть враховані. У жовтні музей планують відкрити для усіх охочих, повідомляє видання Вечірній Київ.

Що відомо про Музей науки?

Зазначається, що мета інтерактивного простору – стати місцем, де тисячі українців зроблять перший крок у знайомстві з наукою та дізнаються, як наукові відкриття, формули, фундаментальні дослідження та нові технології пов’язані з нашим повсякденним життям. 

“Ідея створення «Музею науки» не нова, адже Мала академія наук України мріяла про подібний простір вже багато років. Ми почали роздумувати про його створення разом з президентом академії Станіславом Довгим, а згодом до проєкту долучилися команди МАНУ і МОНУ”, – розповідає директор МАНУ та керівник Музею науки Оксен Лісовий. 

Читайте також: Понад 120 інтерактивних експонатів та інсталяцій: коли відкриють і яким буде перший Музей науки в Києві

«Музей науки» розмістився у павільйоні № 23 «Наука» на території ВДНГ. Ще у 1965 році простір створили для проведення наукових виставок. Із відкриттям музею павільйон поверне свою основну функцію. Ревіталізацію будівлі проводили з турботою про архітектурну спадщину: зберегли мармур, сходи, лінійний малюнок фасаду, а величезну скляну стелю наділили новою функцією. Тепер вона не лише архітектурна окраса, а й повноцінний експонат площею 400 кв. м. Робота стелі залежить від відвідувачів: правильні відповіді на питання тематичних тестів змінюють її колір, розкриваючи тему спектру.

У Музеї Науки презентують 7 блоків виставки:

1. «Дивна матерія» – виставка канадського Ontario Science Center, одного з найвідоміших наукових і дослідницьких центрів світу. Розповідає про структуру та властивості матеріалів. Тут дозволено робити все, що допоможе їх дослідити: торкатися, рухати, чавити й бити. І навіть перевіряти на міцність скло, жбурляючи в нього кулю для боулінгу! 

2. «Великі винаходи». Відвідувачі зможуть власноруч зібрати міст Леонардо Да Вінчі, запустити блискавки в котушці Тесли, дослідити, як із піску створюють мікрочипи. А на прикладі експонату інноваційного партнера «Музею науки», компанії Visa, побачити, який шлях за секунду долають більше шістдесяти тисяч транзакцій по всьому світу.

3. Виставка «Людина» розповідає, як побудований організм людини. Одним з експонатів виставки є інтерактивний стіл з 3D-моделлю людського тіла, привезений зі Швеції. 

4. Виставка «Акустика» розповідає про природу створення звуків. Тут навіть можна буде побачити власний голос! 

5. Виставка «Оптика»: відвідувачі зможуть спробувати розгадати оптичну ілюзію, яку спеціально для «Музею науки» створив професор Техаського університету Девід Новік. Він часто викладає у себе в Твіттері зображення з оптичними ілюзіями, які широко розходяться соцмережею: людям здається, що об’єкти на них іншого забарвлення, ніж є насправді. А також доторкнутися до 60-кілограмового кристала, створити вулкан в інтерактивній пісочниці. 

6. У виставці «Астрономія» можна буде відправитись у космічну подорож з технологією 360.

7. У виставці «Українські вчені» кожен відвідувач зможе дізнатися цікаві факти про відомих українських науковців. Наприклад, фізика Івана Пулюя, який став першопрохідцем у дослідженні рентгенівських променів, та Данила Заболотного, рятівника Індії від холери.

Основне – не експонати

Основним наповненням «Музею науки» організатори називають не експонати, а освітні програми для відвідувачів різного віку: від турів для вчителів та захопливих наукових шоу до відкритих лекцій та навчальних програм для родин. Освітня програма музею оновлюватиметься кожні два місяці. 

Також після відвідування простору можна буде записатися до наукових гуртків, секцій і студій, а згодом і до лабораторій, дослідницьких експедицій та навіть проєктів CERN, ANL, NASA, з якими співпрацює МАНУ. Лише упродовж літа 2020 року учні МАНУ вибороли 65 міжнародних нагород на конкурсах винахідників. Відкриваючи «Музей науки», організатори хочуть вибудувати неперервну вертикаль від першого здивування та зацікавлення до самореалізації в науковій галузі й власних відкриттів.

Фото: vechirniy.kyiv.ua

Фермер Дмитро Євдокимов із села Шевченкове Кілійського району вирощує на своїй ділянці екзотику. Це ожиномалина, земклуника, шарафуга, а цьогоріч агроекспериментатор продемонстрував бразильську екзотику – ароматний овоч кассабанану. Про це повідомляє seeds.org.ua.

“Кассабанана – тропічна рослина родом з Південної Америки, а точніше Бразилії. Вирощують культуру в країнах з тропічним і субтропічним кліматом, й найкращий зріст вона показує в місцях з високою вологозабезпеченістю. З огляду на катастрофічні заморозки та посуху цього сезону, до останнього сумнівався, що вдасться отримати хоч якийсь врожай, адже рослина дуже  примхлива”, – розповідає Дмитро Євдокимов.

Як він пояснює, рослина швидко розвивається, випускаючи численні ланки довжиною в кілька метрів, подібно ліані, або нашому українському гарбузу. Якщо поруч з тим місцем де кассабанана зростає є паркан або сарай, вона, немов присосками, може піднятися на них.

Як виглядають плоди?

За словами аграрія, ніякої додаткової підгодівлі вносити не потрібно, шкідники та хвороби також обійшли культуру стороною.

“Зовні кассабанана – екзотична красуня. Листя в неї великі, цвіте яскравим жовтим кольором. Молоді плоди мають шкірку зеленого кольору. Згодом, коли вони дозрівають, колір змінюється на фіолетовий, а сам плід зовні нагадує кабачок”, – додає експериментатор.

Як зазначає Євдокимов, плоди кассабанани довгі, близько 30-60 см. При цьому в ширину вузькі – 7-11 см.

“У розрізі плоду – жовта м’якоть з цікавим динним ароматом. У сирому вигляді вона соковита, смак можна описати як щось середнє між гарбузом, динею і яблуком, з нотками персика. Молоді плоди, як у кабачків, мають тонку шкірку. Дозрілі плоди кассабанани мають більш товсту шкірку, а всередині велике насіння, яке потрібно вичищати. Зі стиглого овоча виходить смачний джем, варення, соки”, – розповідає Дмитро.

За словами фермера, плоди гарно зберігаються, зібраний навесні врожай зберігався до кінця літа.

Фото: seeds.org.ua