Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Українські полярники показали надзвичайне явище в Антарктиді (ФОТО)

Опубліковано

Українські науковці з Антарктичної експедиції сфотографували надзвичайний малиновий сніг і пояснили це явище. Фотографії, опублікувало Міністерство освіти і науки на своїй сторінці в Facebook.

Причина “дива”

Полярники розповіли, що вже кілька тижнів українська антарктична станція «Академік Вернадський» оточена малиновим снігом. Цікаве забарвлення снігу дають мікроскопічні снігові водорості. Наші вчені їх визначили під мікроскопом як хламідомонади Chlamydomonas nivalis.

Водорості розмножуються спорами, які не бояться екстремальних температур і зберігаються в снігу протягом всієї тривалої зими. Коли погодні умови стають сприятливими (а зараз в Антарктиді якраз літо), спори починають проростати.

Читайте також: Оголосили склад нової української антарктичної експедиції

Оскільки, крім зеленого пігменту – хлорофілу, їхні клітини містять ще й червоний каротиновий шар, на снігу виникають червоні плями ніби від малинового джему. До речі, цей шар захищає водорості від ультрафіолетового випромінювання.

«Цвітіння» снігу сприяє зміні клімату. Адже через червоно-малинове забарвлення сніг менше відбиває сонячного світла та швидше тане. Як наслідок — у ньому утворюється дедалі більше яскравих водоростей.

Чи це назавжди?

З настанням холодів хламідомонада готується до зимового спокою і «цвітіння» снігу припиняється.

Як зазначається, таке явище, крім Антарктиди, можна спостерігати ще і в Арктиці, а також в Альпах та інших високогірних екосистемах.

Автор фото: український науковець-біолог Андрій Зотов.

Що варто знати про станцію?

6 лютого 1996 року Велика Британія передала Україні свою антарктичну станцію “Фарадей”, яку перейменували на “Академіка Вернадського”. Відтоді, пише BBC, Національний антарктичний центр провів 22 експедиції на крайній південь, і вже готує 23-ю.

Станція розташована на острові Галіндез, що входить до архіпелагу Аргентинських островів неподалік витягнутого Антарктичного півострова. Перші будівлі для наукових цілей у цьому районі були зведені на одному з сусідніх островів Вінтер ще у 1930-х роках.

Однак до 1946 року ті будівлі знищило, як вважається, цунамі. Тоді ніхто не загинув, адже люди ще не перебували на станції постійно. Наступного року базу відновили, але 1954 році нову наукову базу побудували вже на острові Галіндез, і з того часу вона функціонувала без перерв. Тож, вона є однією з найстаріших постійно діючих станцій в Антарктиці.

Географічно станція розташована прямо під “Озоновою дірою”, яку тут інтенсивно вивчають.Через це полярники, які перебувають надворі, повинні постійно використовувати захисні креми та окуляри, адже сонячне випромінювання тут дуже активне – засмага як на найкращих морських курортах.

Зараз українські полярники в Антарктиці проводять дослідження з біології, метеорології, океанографії, вивчають вплив холоду на організм людини, “Озонову діру”, зміни магнітного поля Землі, іоносферу та космос (“космічну погоду”). На “Вернадському” також відкрили кілька нових видів тварин і рослин

Суспільство

«Лісова пісня» Лесі Українки вийшла італійською

Опубліковано

П’єса-феєрія Лесі Українки «Лісова пісня» (Il canto della foresta) вийшла італійською мовою. Книжка вийшла друком в серії Oscar Classici у найбільшому італійському видавництві Mondadori.

Про це повідомила публіцистка і перекладачка книжки Ярина Груша.

«Це посприяє відповідному розголосу навколо видання, адже саме там місце шедевра Лесі Українки», — зазначила Ярина Груша, яка також працює викладачкою курсу української мови й літератури в державних університетах Мілана й Турина.

Читайте також: 7 книжок від українських військових та журналістів, які побували на передовій: про війну, любов та сімʼю

«Чотири роки тому я проекспериментувала і поставила в програму з української літератури в Міланському університеті “Лісову пісню” Лесі Українки. Перекладу, який я б могла використовувати під час лекції, не було і я пристрасно розказувала студентам, які прекрасні на Волині ліси, як зачаровувала Мавка Лукаша і як експресивно сварилися між собою Килина та мати Лукашева. Це була одноразова акція з мого боку, адже не маючи тексту, студенти дуже мляво реагували, хоча запам’ятали гарно біографію Лесі Українки», — розповіла Груша. 

Проте «Лісову пісню» Лесі Українки довелося вилучити з університетської програми, адже не було італійського перекладу.  Також вона зазначила, що читатиме лекцію про «Лісову пісню» Лесі Українки в Міланському університеті.  

Видавчиня — італійська перекладачка Елізабета Рісарі. Вичитував переклад п’єси-феєрії й післямови лектор україністики Алессандро Ачіллі. Післямову написала письменниця й літературознавиця Саша Довжик. Передмову до книжки написала Ярина Груша.

Наразі книжку можна придбати на сайті видавництва й на Амазоні.

Нагадаємо, відомий український поет написав книжку для малят у «співавторстві» з трирічною донькою.

Фото: Ярина Груша

Читати далі

Суспільство

Публічний простір на Подолі проведе прибирання для створення нового місця у форматі поп-ап парку

Опубліковано

Культурний центр “Спаська 13”, що вже дев’ять років працює над розвитком громадського простору, оголосив про організацію нового поп-ап парку на Подолі. Акція передбачає спільне прибирання та садівництво для створення комфортного місця для відпочинку та спілкування.

Про це повідомляє Публічний простір.

“Ми плануємо висадити квіти, встановити лавки та створити атмосферу, де кияни зможуть відпочити з друзями або відпочити серед робочого дня після відвідування кіносеансу в “Жовтні” або попити кави”, – розповіли організатори заходу.

Читайте також: У Києві запускають групи психологічної підтримки у школах

Всі охочі можуть приєднатися до ініціативи, принісши з собою рукавички, садові інструменти, їжу та воду. Зустріч запланована на 28 квітня о 12:00 на перехресті вулиць Костянтинівської і Щекавицької. “Самосад” вже дев’ять років допомагає створювати комфортні та затишні місця для мешканців міста.

Доєднатись до робочої групи самосаду можна за посиланням.

Нагадаємо, стало відомо, кому продовжать виплати допомоги від ООН.

Читати далі

Суспільство

Зірка українських фільмів захищає країну на фронті (ВІДЕО)

Опубліковано

Знявся у найдорожчому українському блокбастері та змінив знімальний майданчик на фронт! По ньому гатив танк, влучав ворожий снайпер, але він вижив, відновлюється, а разом із цим встиг знятися в серіалі!

Яків Ткаченко український актор театру та кіно з Дніпра. За його плечима – гра у низці українських стрічок: “Червоний”, “Безславні кріпаки”, “Припутні”. А також – роль опришка Сабата у найдорожчому в історії України фільмі “Довбуш”. Утім найголовніша в його житті роль, вважає Яків, це роль захисника України, до якої він повернеться, щойно відновиться після поранення. Детальніше у матеріалі ШоТам!

“Завжди хотів займатися акторською професією, можливо, надалі режисурою. Ніколи не гадав, і навіть думки такої не мав, що може початися велика війна”, – ділиться Яків Ткаченко.

Яків – український актор театру та кіно з Дніпра. Ви точно його бачили в українських кінострічках “Червоний”, “Безславні кріпаки”, “Довбуш”.

“Довбуш” нині найдорожчий в історії України, в ньому Яків зіграв опришка Сабата.

Та головну свою роль, як вважає Яків, він зіграв пізніше: 1 березня 2022 року.

“Росіяни вже були під Києвом, і була загроза, що вони зайдуть у Дніпро. Я просто прийняв рішення і пішов служити”, – згадує Яків.

Читайте також: Як у Білозірській громаді повернули за парти понад 600 учнів (ВІДЕО)

Він вступив до Дніпровської ТРО, а пізніше у складі ЗСУ, дав відсіч ворогу у Вугледарі. Раніше Яків не мав військового досвіду, тому перші дні військових дій стали для актора шоком. Ворог гатив мінометами, артилерією та авіацією, але це актора загартувало. У серпні 2022 відбувся найважчий бій: Яків гатив ворога із кулемета. Саме тоді куля ворожого снайпера поцілила у його броню, а уламки влучили у воїна.

Та вже за місяць Яків був у строю і у готовності виконувати нові завдання, як виявилося це було не останнє його поранення. Тоді Яків отримав контузію, зараз відновлюється та знову грає у кіно. Нещодавно зіграв роль у серіалі “Перевізниця”. Однак думки про іншу роль – Захисника України не полишають Якова!

“Хочу, щоб ця війна відпустила те відчуття, яке ніколи не відпустить… Як буду відчувати себе здоровим, то повернуся на фронт!” – підсумовує Яків.

Нагадаємо, на Євробаченні 2024 оголосили збір на відбудову гімназії.

Фото: ШоТам!

Читати далі

 РЕКЛАМА:

Шопочитати

Суспільство2 тижні тому

«Я просто хотіла, щоб якась мама плакала менше, ніж я»: як Вікторія Наумович змінює життя молоді з інвалідністю у своєму місті

«Настя народилася передчасно. Зовсім крихітна — 1 кілограм 100 грамів. Ми одразу розуміли, що будуть...

Суспільство3 тижні тому

Врятувати поліських коней: як на Київщині відновлюють українську породу та створюють простір автентичних ремесел

Маленький кінь, більше схожий на поні, невибагливий у їжі та лагідний. Саме такі тварини здавна...

Суспільство3 тижні тому

«Без цього бренду не було б мене». Як соціальний бізнес Ohra Home об’єднує матерів дітей з інвалідністю

У житті Юлії Бігун багато різних сфер: сім’я, робота в проєкті з гуманітарного розмінування України,...

Суспільство3 тижні тому

Виготовляє «гівняні» прикраси з пташиного посліду. Це історія арт-активістки, яка живе з голубом  

Свого першого голуба Валеру вона побачила в закинутій квартирі майже бездиханним пташеням і врятувала. А...

РЕКЛАМА: