Україна з Польщею створять космічну ракету

Українська гра «S.T.A.L.K.E.R. 2: Серце Чорнобиля» за перші два дні після релізу продалася тиражем у мільйон копій. А ще більше користувачів приєдналися до пригод у Зоні через Game Pass.

Про це повідомляють розробники.

Команда розробників з гумором прокоментувала шалений наплив гравців:

«Не дивно, що в Зоні трохи тісно».

Популярність гри перевершила всі очікування, перетворивши її на головний хіт осені.

Читати також: Monobank випустив нові обкладинки на картки у дусі «S.T.A.L.K.E.R. 2» (ФОТО)

Перевантаження інтернету

Ажіотаж довкола «S.T.A.L.K.E.R. 2» позначився навіть на інфраструктурі — українські провайдери Triolan і «Ланет» повідомляли про тимчасове зниження швидкості інтернету через масові завантаження гри.

«S.T.A.L.K.E.R. 2 видав потужність понад 9000 і розковбасив Інтернет на 6 годин», — пожартував директор провайдера «Ланет» Маріан Івасюк.

Нагадаємо, що українську гру «S.T.A.L.K.E.R. 2: Серце Чорнобиля» присвятили захисникам України.

Фото обкладинки: гра «S.T.A.L.K.E.R. 2: Серце Чорнобиля».

Компанія Buntar Aerospace презентувала новий розвідувальний дрон вертикального зльоту та посадки Buntar-1. Розробка створена спеціально для роботи в умовах сучасного бою, враховуючи реальні потреби військових.

Про це повідомляє Міністерство цифрової трансформації.

Про нову розробку

Buntar-1 призначений для розвідки в реальному часі, наведення, коригування вогню ствольної та реактивної артилерії, а також фіксації наслідків ураження. Його тестували на Харківському напрямку, де аеророзвідники відзначили якість передачі відео без затримок та стабільність зв’язку, навіть під дією ворожих РЕБ-систем.

Дрон обладнаний унікальним програмним забезпеченням, яке автоматизує роботу екіпажу та підвищує ситуативну обізнаність. Радіус дії Buntar-1 складає близько 50 кілометрів, а його опанування досвідченими операторами займає всього три доби.

Читати також: В Україні протестували новітню систему для розмінування з ШІ: як вона працює

Деталі

Один із творців дрона є бійцем Сил безпеки й оборони, тож Buntar-1 розробляли з урахуванням бойового досвіду. Завдяки цьому інженери змогли створити систему зв’язку, яка працює навіть в умовах активної протидії РЕБ.

Компанія вже працює над вдосконаленням. У новій версії, Buntar-3, очікується збільшення часу перебування у повітрі до трьох годин, що розширить можливості безпілотника.

Нагадаємо, що Сили оборони отримають всюдихід-амфібію для роботи в екстремальних умовах (ФОТО).

Фото обкладинки: скріншот з відео Міністерства цифрової трансформації.

На Харківщині випробували спеціальні сенсори для виявлення мін. Сапери можуть використовувати цю технологію, аби знаходити небезпечні предмети на відстані.

Про це повідомили у пресслужбі Міністерства економіки Україні.

Особливості нової системи

Завдяки новій техніці сапери зможуть знаходити металеві та неметалеві міни. Також обладнання здатне виявляти і протитанкові міни під шаром ґрунту. Як зазначили у відомстві, цього разу тестували покращену версію системи, у якій додали більше функцій ШІ.

Під час випробувань фахівці продемонстрували новітню систему, котра має таке обладнання:

• магнітометр;
• георадар;
• інфрачервону та оптичну камери, котрі працюють на основі штучного інтелекту.

Читайте також: Прапор України в космосі: у перший туристичний вихід взяли синьо-жовтий стяг (ФОТО)

Як проходили випробування

Демонстрацію відвідали чотири українські компанії: UADamage, «Поступ», Ailand Systems та Transient Technologies. Захід організували за ініціативи Міністерства економіки України, Харківської обласної військової адміністрації, Центру координації протимінної діяльності при ХОВА та Програми розвитку ООН.

«Подібні тестування дуже важливі для того, щоб зібрати достатню базу для підтвердження ефективності технології. А вже потім на цій основі будуть напрацьовані стандартні операційні процедури, які дозволять інтегрувати інноваційні технології в процес гуманітарного розмінування. Це дозволить більш масово застосовувати методи дистанційного виявлення вибухонебезпечних предметів», — сказала проєктна менеджерка з інновацій Команди підтримки протимінної діяльності при Мінекономіки України Катерина Дрозд.

Нагадаємо, що українські компанії об’єднуються задля гуманітарного розмінування.

Фото обкладинки ілюстративне: фейсбук-сторінка UADamage