Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

У ЗСУ з’явилися нові знаки та емблеми (ФОТО)

Опубліковано

У Збройних силах України з’явилися нові знаки та емблеми. Про це повідомляє пресслужба Міністерства оборони України.

Зазначається, що у військовій формі української армії відбулися зміни. Зокрема, по іншому виглядають емблеми на комірі та беретних знаках.

Зубчатка повернулась на історичне місце

Як розповіли у Міноборони, зубчатка, як емблема, що позначала приналежність до вищого офіцерського складу, зникла з генеральських погонів, втім вона не зникла з однострою. Вона повернулася на своє історичне місце, а саме на комір і має позначати належність до вищого офіцерського складу.

Використання в першій версії правил носіння військової форми одягу емблеми на комір за родом військ у поєднанні зі схрещеними булавами не відображало в повній мірі призначення до вищого офіцерського складу. Генерал, з латинського generalis — загальний і призначений для управління підрозділами різних видів і родів військ, тобто відображення на однострої його попередньої спеціальності є зайвим.

Наряду з вищим офіцерським складом нові емблеми отримали ще ряд військ та служб.

Нові емблеми

Емблема військ зв’язку, спеціалістів автоматизованих систем управління, захисту інформації та кібербезпеки зазнала певних змін. Центральний медальйон з зображенням літери «і» було замінено на стилізоване зображення електричної іскри.

Для Десантно-штурмових військ впроваджено емблему на комір, що в мініатюрі повторює зображення беретного знаку — окрилений парашут, на який накладено полум’яний меч.

Зазнали змін емблеми медичної служби та ветеринарної медицини, їх зовнішній вигляд ніс зображення «зірки життя», на яку накладено жезл Ескулапа, який обвиває змія. Для медичної служби знак виконувався в золоті, а для ветеринарної — в сріблі. В усьому світі зображення «зірки життя» є символом надання первинної медичної допомоги, що не в повній мірі відображає суть діяльності медичної служби, адже військові медики не лише займаються наданням першої медичної допомоги, а й здійснюють лікування та реабілітацію військовослужбовців. Саме тому «зірка життя» була замінена жезлом Ескулапа, який обвиває змія. Цей знак є загальноприйнятим символом медицини і вказує на спадковість мілітарних традицій українського війська часів боротьби за Незалежність 1917-1921 років. Подібний знак було введено для позначення санітарних старшин в 1918 році.

З огляду на суттєву різницю в завданнях, що покладаються на медичну та ветеринарну служби, було прийнято рішення про відхід від радянської традиції виконувати єдиний знак для медиків та ветеринарів в золоті та сріблі відповідно, й замінено срібну «зірку життя» на зображення змії, що звивається, яка була введена для ветеринарних старшин 1918 року наряду з емблемою військових медиків.

Зазнала змін і емблема частин радіо-електронної боротьби, та радіоелектронної розвідки. З пропозицією про внесення змін виступили саме представники цієї спеціальності. По-перше, емблема виявилася мало читабельною, а по-друге, несла риси притаманні символіці, яку використовують частини РЕБ російських окупаційних військ. В якості нової емблеми запропоновано контурний щит, на який скосом накладено стилізовану блискавку.

Емблема на комір Військової служби правопорядку зазнала лише косметичних змін: поле її виконано прорізним, втім вона має виготовлятися з жовтого металу. Це зроблено з метою уніфікації, адже ґудзики і зірки на однострої Військової служби правопорядку також виконані в цих кольорах.

Окрім заміни існуючих емблем введенно ще чотири нові: для спеціальностей, які не отримали власних емблем в «Правилах носіння військової форми одягу» в 2017 році.

Вперше для авіаторів

Вперше в історії українського війська введено окрему емблему для армійської авіації. В Сполучених Штатах існує приказка: «Армійська авіація це довга рука піхоти». Під довгою рукою піхоти мається на увазі спис, що дає можливість воїну наносити ураження ворогу на відстані. Саме тому емблема армійської авіації виконано у вигляді окриленого вістря списа.

Історично склалось так, що для морської піхоти незалежної України не було визначено особливу форму одягу, тому до 2017 року ними використовувалась повсякденна форма зшита за зразком одягу морської піхоти Радянського Союзу та Російської Федерації. За радянською ж традицією емблеми на комір на ній не використовувались. З тієї ж причини навіть затверджені у 2003 році емблеми морської піхоти морськими піхотинцями не використовувались. З введенням нового однострою ситуація змінилась докорінно, втім окремої емблеми морські піхотинці не отримали. Ця несправедливість була виправлена шляхом запровадження емблеми у вигляді меча Сагайдачного і схрещених мушкетів, накладених на стилізований якір.

Вже після затвердження «Правил носіння військової форми одягу» в 2017 році Міністерству оборони України було підпорядковано Державну спеціальну службу транспорту України. Враховуючи специфіку діяльності служби, спрямованої на підтримання і відновлення об’єктів транспортної системи, в якості емблеми, обрано «колесо Меркурія», накладеного на понтонний якір, що мало відображати і вказувати на можливість встановлення залізничних переправ через водні перешкоди. До речі подібний знак на комір був зображений в проєкті 1919 в якості емблеми міністерства шляхів УНР, що також вказує на історичну спадковість служби.

Зміни беретних знаків

Також зазнали змін деякі беретні знаки. Із зазначених вище причин змінився беретний знак радіотехнічних військ та військ зв’язку. Замість знака у вигляді кола, в центрі якого знаходився круглий медальйон зі зображенням літери «і», з під якого виходило шість стилізованих блискавок, розроблено беретний знак, який являє собою форму кола, в центрі якого розміщено рельєфне зображення індикатора кругового огляду із хрестоподібним розташованими зображеннями орбіт та чотирьома блискавками по діагоналі.

Як і у випадку з емблемами Військової служби правопорядку, беретний знак військових правоохоронців теж виконано прорізним.

Морські піхотинці, нарешті, отримали беретний знак, виконаний, в єдиній стилістиці з іншими подібними відзнаками. До цього часу ними використовувався беретний знак визначений для підрозділів спеціальних операцій ВМС. Не дивлячись на те, що в обох емблемах використані ті ж самі елементи: окрилений меч накладений на якір своїм зовнішнім виглядом вибивався із загальної стилістики беретних знаків.

З тієї ж причини беретний знак Державної спеціальної служби транспорту України, центральний елемент якого повторює емблему на комір, вписано в коло.

Як зазначається, ці зміни усунули ряд прогалин у порядку носіння військової форми одягу і зробили її більш привабливою та практичною.

Фото: www.mil.gov.ua, novynarnia.com

Коментарі

Суспільство

Тест із медіаграмотності пройшло вп’ятеро більше людей, аніж торік: результати проєкту

Опубліковано

Цьогоріч тест з медіаграмотності почали проходити 236 тисяч українців, з яких 76 тисяч завершили його, ця кількість у 5,5 раза більша, аніж у 2023 році.

Про це повідомили у пресслужбі Національного проєкту з медіаграмотності «Фільтр» Міністерства культури та стратегічних комунікацій України.

Результати тесту

  • Звання «гуру медіаграмотності» отримали 8% учасників тесту, вони правильно відповіли на всі 25 запитань;
  • звання «майже гуру» отримали 38%
  • звання «початківець» отримали 43%.

«Зворушені, що, як і минулого року, в тесті брали участь люди, які нині проживають на тимчасово окупованих територіях. Наш тест єднає українців, де б вони не перебували. В ньому брали участь українці з Луганської (185), Донецької (1697) областей, а також з Криму (42). Цього року ми побачили, як медіаграмотність стає цікавою широкому колу людей — українцям з усіх куточків країни, незалежно від їхнього віку чи професії», — написали організатори.

Найбільше учасників доєдналися з Київської області — 8 435, а найчастіше тест проходили жінки — 77%.

Більше про результати можна прочитати за посиланням.

Читайте також: «Чи хтось мовчить про Сумщину?»: як перевіряти емоційні наративи (ВІДЕО)

Хто організовує тест

Національний тест з медіаграмотності реалізують у межах національного проєкту з медіаграмотності «Фільтр» Міністерства культури та стратегічних комунікацій за підтримки ПРООН в Україні та фінансування уряду Японії. Також тест проводить Проєкт з медіаграмотності і когнітивної стійкості в Україні, який реалізує Zinc Network і фінансує уряд Великої Британії.

Національний тест з медіаграмотності втілюють разом з програмою USAID «Мріємо та діємо» і проєктом «Вивчай та розрізняй: інфомедійна грамотність в освіті».

Нагадаємо, що медіа ШоТам презентувало новий проєкт для старшого покоління «Ба та Ді проти брехні».

Фото обкладинки: Freepik

Коментарі

Читати далі

Суспільство

Українці з вразливих груп можуть отримати 6 500 гривень від держави

Опубліковано

Кошти виділять вразливим групам населення для того, аби пройти зиму 2024-2025 року. Проєкт підтримав Кабінет міністрів України 26 листопада 2024 року.

Про це повідомили у Міністерстві з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.

Хто зможе отримати допомогу

Допомогу можуть отримати діти із малозабезпечених сімей, діти та люди з інвалідністю першої групи з-поміж ВПО.

Підтримку створили для дітей, які до 1 листопада 2024 року ще не досягли 18 років. Також виплати нададуть українцям, які станом на листопад цього року отримують допомогу на проживання ВПО та державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям.

Нагадаємо, що Україна отримає 200 мільйонів євро для виплат ВПО: як їх залучать.

Фото обкладинки: Pixabay

Коментарі

Читати далі

Суспільство

Весілля під обстрілами: у Балаклії одразу після деокупації відкрили ДРАЦС, де вже одружили понад 150 пар

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю ШоТам зі спільного проєкту з «Інтерньюз-Україна» про відбудову громад.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про відбудову громад.
Чому ми його робимо?

Це українці, які після початку повномасштабної війни потрапили під російську окупацію та були звільнені ЗСУ. Місцева влада, мешканці та волонтери діляться досвідом відновлення. Ці рішення жителі все ще окупованих міст та сіл можуть застосувати після звільнення, аби подолати наслідки окупації.

Керівниця ДРАЦСу в Балаклії Тетяна Кунденко прокинулася 24 лютого від звуків вибухів і повітряної тривоги. Розбудила шестирічну доньку, зібрала трохи речей, відвела дитину до бабусі з дідусем і… вирушила на роботу, адже реєстрацію шлюбу ніхто не скасував.

«Церемонія мала бути святкова й урочиста, але на неї прийшли тільки молодята в спортивних костюмах. У момент, коли наречена одягала каблучку нареченому, залунала тривога. Дівчина запитала: “Це сирена?”. Я лише відповіла: “Так, але ми продовжуємо”. Я робила вигляд, що роблю так щодня, але такий досвід у мене був уперше», — пригадує жінка.

Тетяна виїхала з міста, коли туди зайшли росіяни, але одразу після звільнення Балаклії у вересні 2022 повернулася додому та на роботу. ШоТам дізналися, як відновили пошкоджений ДРАЦС та як він працює зараз.

Працювала від звуки тривоги та вибухів

Тетяна Кунденко працює в місцевому ДРАЦСі з 2018 року. Раніше тут була перукарня, але замість ножиць і фенів це тепер красива зала для церемоній, де сотні пар казали одне одному «Так!». У 2020 тут зробили ремонт і готувалися ще багато років зустрічати молодят, але втрутилося повномасштабне вторгнення.

Тетяна та її колеги ще якийсь час залишалися в місті й ходили на роботу, але коли на початку березня 2022 року в Балаклію зайшли росіяни, усі виїхали. Держслужбовцям, які присягали на вірність Україні, було небезпечно там лишатися. Тетяна поїхала в більш безпечне місце, але не забувала про рідну Балаклію: допомагала волонтерам постачати їжу, ліки й засоби гігієни на тоді окуповані території.

Тетяна долучилася до волонтерів, щоб допомагати людям. Фото з соцмереж героїні

Відкрилися одними з перших на деокупованих територіях

Балаклію росіяни не жаліли, тож і ДРАЦС зазнав пошкоджень — Тетяна розповідає, що перед входом до будівлі прилетів снаряд, тож хол, де приймають відвідувачів, постраждав від ворожої артилерії, і в ньому були вибиті вікна та двері.

8 вересня 2022 року Балаклію звільнили. 11 вересня Тетяна приїхала до міста, і спочатку пішла на роботу, а потім вже додому.

Тетяна з радістю повернулася на улюблену роботу, за якою сумувала. Фото: ШоТам

У ДРАЦСі не було світла, інтернету, не працював телефон, та й людей теж не було. Але установа відкрилася, попри все:

«Офіційно ми почали працювати в жовтні 2022 року й були одним з перших деокупованих відділів у Харківській області, що запрацювали».

Спочатку були вдвох — Тетяна та головний спеціаліст її відділу.

«У нас були черги по 50 людей на день — я зберегла ці списки, написані від руки, на згадку про ті дні. Потім ще колеги приїхали, і ми почали працювати в повному штатному режимі — пʼятеро людей. Нікого нового ми не брали — всі повернулися».

Відновлювати приміщення взялося Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції спільно з керівництвом Ізюмської районної військової адміністрації та Балаклійської міської військової адміністрації встановили вікна та двері, почали ремонтувати фасад.

Читайте також: «Є повністю зруйновані амбулаторії у селах – там будуть модульні будівлі». Досвід окупації та відбудови Балаклійської громади на Харківщині

Ось яким був і став фасад ДРАЦСу в Балаклії. Фото з сайту Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції

Якраз починалася зима, тож варто було поквапитись. Тетяна каже, що досі лишилися деякі потреби, але все ще попереду — фасад відновлюють поступово. Головне, що в приміщенні знову одружують людей.

Замість білих суконь — вишиванки

Робота в Тетяни непроста, адже ДРАЦС — це місце не лише для сліз радості від одруження, але й для сліз горя:

«Саме у нашому відділі починається життя, тут воно і гасне. Ми бачимо людей, які прийшли в тяжкі моменти горя, коли померла їхня близька людина, і ми бачимо щастя — це реєстрація народження дітлахів, шлюбу. Життя триває — поки у 2024 році зареєстрували понад 120 народжень і 150 шлюбів».

Під час воєнного стану в Балаклії приймають людей з різною пропискою — сюди їдуть і з Ізюма, і з Барвінкового. Дуже часто одружуються саме військовослужбовці, і сучасні весілля створюють нову традицію.

«Переважно вони розписуються у військовій формі, а дівчатка — у чорних сукнях з вишивкою, тож є такий патріотичний настрій. Менше стало білих суконь. Навіть було, що дівчина одягла светр з написом “Дружина солдата ЗСУ”. Це дуже символічно», — ділиться Тетяна.

Попри всі зміни, ДРАЦС у Балаклії живе та працює. Дарма що фасад все ще нагадує про обстріли росіян — всередині живе любов і надія на перемогу.

Коментарі

Читати далі

Шопочитати

Культура5 днів тому

Як у Залужного та «ДахиБрахи»: юрист з Кропивниччини створює вибійчані хустки та відроджує українське ремесло

Костянтин Данильченко — юрист і водночас засновник майстерні вибійкарства «Будяк Кучерявий». Вибійка — це техніка...

Культура3 тижні тому

Степ, аромат полину, запахи моря і гір — це проєкт «Yuşan-Зілля» про єдність культур українців і кримських татар 

У залі поволі згасає світло, простір наповнюють перші акорди. Український голос починає пісню, а в...

Суспільство4 тижні тому

Адаптивний одяг, інклюзивний посуд і дошки для нарізання: ці ініціативи полегшують життя людям з пораненнями

Нарізати овочі, поснідати улюбленими стравами, одягти штани — всі ці повсякденні справи стають справжніми викликами...

Суспільство1 місяць тому

«Чи я можу вам допомогти?»: це хлопці з соцмереж, які купують у бабусь квіти та роблять інші добрі справи

Ви точно бачили ці відео в соцмережах, коли хтось купує продукти для літньої жінки, скуповує...