Суспільство
У Польщі відновили львівську скульптуру святого Яна з Дуклі
У Національному інституті польської культурної спадщини відновили скульптуру святого Яна з Дуклі, яка стояла на криниці колишнього бернардинського монастиря у центрі Львова. Після реставрації скульптуру повернуть на Соборну площу у Львові.
Про це повідомили в Інституті Polonika.
«Ми дуже раді, що ця статуя після ґрунтовної роботи повернеться у внутрішній південний двір колишнього монастиря отців бернардинів у Львові. Однак перед тим, як це станеться, буде завершена консервація самої криниці», — ідеться у повідомленні.
Альтанку з куполом над криницею мають відновити повністю: покрівлю, консервацію кам’яних і металевих елементів, поліхромії. Крім того, там мали провести інженерні роботи з водовідведення та освітлення колодязя.
Читайте також: Єдиноріг на гербі, оригінальні креслення і два піаніно у вітальні. Як архітектори-реставратори відновлюють палац на Черкащині
Статуя св. Яна з Дуклі виготовлена з цинкової бляхи, всередині порожня. На ній є шар міді і ще один шар зі сплаву олова, свинцю і міді, нанесені, ймовірно, під час попереднього ремонту. Руки фігури були виготовлені окремо, а потім припаяні. Голова святого Яна з Дуклі увінчана німбом зі сталі. Як розповіли реставратори скульптури, її металева несуча конструкція була у доброму стані і потребувала лише очищення від нашарувань, бруду та атмосферних забруднень, а також антикорозійного захисту. На частинах статуї збереглися фрагменти золота, це підтверджує те, що скульптура спочатку була повністю позолочена.
Хто такий чернець Ян з Дуклі
Бернардини прибули до Львова в 1460 році. Перший їхній монастир був дерев’яний. Відомо, що у 1470-1484 роках там перебував францисканський чернець Ян з Дуклі, після смерті його поховали на кладовищі при монастирі. За легендою, на місці, де поховали ченця, через рік вдарило цілюще джерело. Тож останки перепоховали, а на місці джерела викопали криницю.
Після смерті отця Яна почав розвиватися його культ. Процес його беатифікації розпочали у 1615 році. У Львові зберігалася частина його мощей, тому його дуже шанували, прибували паломники зі східної Малопольщі, Волині та Поділля, православні русини та вірмени. Культ Яна з Дуклі також був поширений серед воїнів, особливо в Україні. Святий Ян з Дуклі вважався покровителем Львова та військової шляхти. У 1733 році папа Климент XII проголосив Івана з Дуклі блаженним, канонізував Іван Павло ІІ у Кросно 1997 року.
Про бернардинський монастир у Львові
Теперішній мурований монастир з костелом спорудили у 1600-1630 роках. Криниця праворуч від головного входу до костелу існує з 1620 року. Між 1748 і 1755 роками біля бернардинів збудували ротонду у вигляді альтанки з куполом, на якому встановили скульптуру Яна з Дуклі. У куполі зберігся розпис з ним.
Перед костелом 1736 року поставили кам’яну колону. Вважається, що її автором є скульптор Томас Гуттер або Фабіан Фесінґер. На колоні була скульптура Яна з Дуклі, який стояв навколішки зі складеними до молитви руками. Фігура зникла після 1944 року, тепер колону увінчує декоративна ваза. Цю колону відреставрували 2011 року.
У храмі є каплиця з різьбленим надгробком 1608 року святого Яна з Дуклі, а у бічному вівтарі – його ікона, яку зафундувала мама митрополита Андрея Шептицького графиня Софія Фредро. Ще одна фігура Яна є на даху пам’ятки.
Зараз колишній костел є церквою святого Андрія УГКЦ. У колишньому монастирі працює архів та інші установи.
Нагадаємо, у Львові створили карту з найціннішими міськими мозаїками.
Також ми розповідали, що у Рівному оцифровують козацьку хоругву XVIII століття.
Фото: facebook.com/InstytutPolonika.
Випробуйте себе в знанні історії Києва: на кожній сторінці — старовинна фотографія та факт про конкретне місце, а на звороті — його сучасний вигляд і відповідь.
Дізнайтеся разом з ШоТам, наскільки добре ви знаєте столицю та її еволюцію крізь час.
Під час археологічних досліджень цієї вулиці виявили систему підземних тунелів і катакомб. Ці ходи використовували в різні періоди історії міста, наприклад, під час Другої світової війни.
Клацніть, щоб перевернути
Це місце розташоване між сімома вулицями, а влітку по вечорах тут відбувається шоу світломузичних фонтанів.
Клацніть, щоб перевернути
До 1500-річчя Києва цю памʼятку реконструювали, хоча точний вигляд оригінальної споруди залишався невідомим.
Клацніть, щоб перевернути
З кінця 18 століття на цій площі проводили відомі ярмарки, на яких збиралися купці з усієї Європи.
Клацніть, щоб перевернути
На початку 20 століття ця будівля слугувала місцем проведення балів, концертів і театральних вистав для київської еліти.
Клацніть, щоб перевернути
У 2015 році під час розкопок на цій площі археологи знайшли цілу вулицю часів Київської Русі та стародавні артефакти.
Клацніть, щоб перевернути
До 2001 року через цю площу, яка була важливим пересадковим пунктом у міській транспортній мережі, проходила трамвайна лінія.
Клацніть, щоб перевернути
Share:
28 березня в Києві відбулася презентація дослідження «Жінки у війні: мотивації залишатися та причини виїжджати», під час якої експерти проаналізували, що спонукає українок залишатися в країні, попри війну, а що може змусити їх вирішити переїхати за кордон.
ШоТам відвідали презентацію та готові поділитися з вами результатами.
Про опитування
З 23 по 30 січня 2025 року Центр економічної стратегії спільно з American University Kyiv провів опитування серед жінок віком від 18 до 60 років, які живуть в Україні (за винятком тимчасово окупованих територій). Також експерти опитали українок, які після початку повномасштабної війни виїхали за кордон. У дослідженні взяли участь 2018 респонденток.
Як війна вплинула на переселення жінок
- 39% українок були змушені залишити свої домівки; з них 53% вже повернулися.
- 69% переміщених жінок залишалися в межах України, 24% виїхали за кордон, а 7% поєднували обидва варіанти.
- Більшість переміщень були тривалими: 39% опитуваних перебували поза домом понад рік.
Мотивація залишатися в Україні
Згідно з дослідженням, для 79% опитаних є важливим залишатися в Україні, 15% не визначилися з відповіддю, а 6% не вважають це принциповим.
Що повпливало на таке рішення:
- вік і соціальний статус: старші жінки частіше обирають залишатися;
- фінансовий стан: люди з вищими доходами менш схильні до еміграції;
- власність житла: наявність власного житла підвищує бажання залишитися;
- мова спілкування: україномовні громадянки частіше обирали залишитися.
На відміну від попередніх досліджень, нині жінки з вищими доходами менш схильні до виїзду.
«Так само окремо в нас була категорія підприємиць, тобто власниць своєї справи. Вони, в принципі, не хочуть виїжджати з України, хочуть залишатися тут», — відзначила заступниця директора Інституту поведінкових досліджень Наталя Заїка.
Всупереч очікуванням і поширеним стереотипам:
- жінки з дітьми мають таке ж бажання залишатися в Україні, як і ті, хто не має дітей;
- відсоток жительок сіл і містянок, які хочуть жити в Україні, приблизно рівний;
- для жінок, чиї населені пункти зараз розташовані в окупації або а зоні активних бойових дій, не менш важливо залишатися в Україні.
Читати також: Працювала в Лондоні, але повернулася в Україну: це управліниця, що цифровізує державу
Основні причини залишатися
«У відкритих відповідях часто повторюються фрази: “Тому що тут моя сім’я”, “Тому що тут мої діти”. Це підкреслює глибоку прив’язаність до рідних і бажання підтримувати їх у складні часи», –– зауважила Наталя Заїка.
Які ризики бачать в Україні та за кордоном
Жінки за кордоном значно гостріше сприймають потенційні ризики повернення до України, оцінюючи їх у півтора-два рази вище, ніж ті, хто залишився в країні. Водночас другі бачать більше загроз у разі переїзду за кордон, пов’язаних із соціальною адаптацією, фінансовою стабільністю та медичним забезпеченням.
Перспективи життя за три роки
Жінки, які залишаються в Україні, загалом дивляться в майбутнє з більшою надією, ніж ті, що перебувають за кордоном. Більшість українок вважають, що за три роки вони зможуть повернутися до своєї довоєнної спеціальності — так думають 59% респонденток. Серед жінок за кордоном таких менше — лише 47%, хоча вони частіше розглядають варіант зміни професії або перекваліфікації.
Щодо рівня життя, 46% опитуваних в Україні очікують на покращення своїх умов за три роки, тоді як серед людей за кордоном цей показник значно вищий — 80%. Проте ймовірність погіршення рівня життя бачать лише 7% жінок в Україні, а серед жінок за кордоном таких 20%.
Перспективи завершення війни для них також виглядають по-різному. Майже третина опитуваних в Україні (29%) вірить, що за три роки війна повністю завершиться. Однак серед жінок за кордоном такий оптимізм мають лише 5%. Водночас майже половина останніх (45%) вважає, що війна залишиться в стані замороженого конфлікту, тоді як в Україні таку думку поділяють лише 12%.
Читати також: Обʼєднані Маріуполем: ці переселенці запустили чи релокувати свої бізнеси й ініціативи
Про дослідників
Центр економічної стратегії (ЦЕС) — незалежний аналітичний центр, заснований у травні 2015 року. Його мета — підтримка реформ в Україні для досягнення стійкого економічного зростання. Центр проводить незалежний аналіз державної політики та сприяє посиленню громадської підтримки реформ.
American University Kyiv (AUK) — це приватний університет, розташований у Києві. Заснований у партнерстві з Arizona State University (ASU) та Cintana Education, AUK надає інноваційну вищу освіту за американськими стандартами на рівнях бакалаврату, магістратури й докторантури.
Фото обкладинки: UAExperts.
На правому березі Києва запустили першу екомашину, яка збиратиме використані батарейки на перероблення. Машина вивозитиме батарейки з усіх пунктів приймання руху «Батарейки, здавайтеся!».
Про це повідомили в русі «Батарейки, здавайтеся!».
Тест-драйв машини тривав упродовж місяця. Вона змогла перевезти понад п’ять тонн батарейок, які здавали кияни у магазинах-партнерах та будинках, що зареєстровані у програмі руху.
Читайте також: UAnimals оголосили лавреатів Всеукраїнської зоозахисної премії
Батарейки за принципом 100% перероблення залежно від типу передадуть таким заводам:
- Eneris Recupyl в Польщі;
- Accurec в Німеччині;
- EraSteel у Франції тощо.
Перероблення матеріалу повністю фінансують партнери руху, а саме виробники й дистриб’ютори батарейок: Panasonic, VARTA, Duracell, GP Batteries та інші компанії.
Нагадаємо, що розробники з України запустили платформу для бронювання будинків на природі.
Фото: фейсбук-сторінка «Батарейки, здавайтеся!»
Проміняла вишивку на Counter-Strike: як 59-річна киянка стала кіберспортсменкою
Пенсіонерка Тетяна Силенко шукала якесь заняття, яке б допомогло їй оговтатись у складний період життя,...
Ці роботи можуть розмінувати Україну за 10 років. Як українські розробники створили «ЗМІЙ»
Розробників з Rovertech об’єднала війна, а тікток допоміг зустрітися. Усі довкола казали, що їхній задум...
Бар’єри лише в голові: це ветерани з ампутаціями, які знайшли себе в спорті
Троє українських захисників — Андрій, Олександр і Михайло — втратили на війні кінцівки, але не...
Працювала в Лондоні, але повернулася в Україну: це управліниця, що цифровізує державу
«Держава — це не хтось інший, а і я теж», — з цим усвідомленням Катерина...