Суспільство
Відродження Житнього: у Києві презентували проєкт оновлення ринку (ФОТО)
25 лютого в межах громадського обговорення інвестиційна компанія Inzhur представила киянам на Житньому ринку проєкт його відродження.
Сучасний фермерський ринок з українськими продуктами, фудхолом на 600 місць і культурним центром зі сценою — ШоТам розповідає, як виглядатиме оновлений Житній.
Історія Житнього ринку
Будівля вражає своїм унікальним конструктивістським стилем, що ґрунтується на принципах функціональності та мінімалізму. Цей стиль виник під час індустріальної революції, коли архітектори відмовились від орнаментів і зосередились на сталевих конструкціях і залізобетоні.
Зведений у 1980 році, Житній ринок став важливим елементом підготовки до 22-х Літніх Олімпійських ігор. На той час Житній, спроєктований на 1350 торгових місць, був найбільшим критим ринком у Європі. Та за цей час він ні краплі не змінився — там жодного разу не проводили капітальний ремонт.
Тому головна мета Inzhur — перетворити Житній ринок на культурний і гастрономічний центр міста, зберігши його архітектурну автентичність.
Андрій Журжій
ідейний натхненник проєкту, засновник і CEO Inzhur
«Сучасний ринок — це більше, ніж місце, де ви робите покупки»
В усьому світі традиційні ринки змінюються — там посилюють акцент на готову їжу. Сучасний ринок — це більше, ніж місце, де ви робите покупки: це точка тяжіння для містян і туристів. Таким і має бути Житній. Ми хочемо створити місце для розвитку українських фермерів і підприємців.
На сьогоднішні ринок програє конкуренцію сучасному супермаркету та онлайн-торгівлі. І якщо нічого не робити, ми будемо йти по цьому циклу, який нам допомогла сформувати компанія Colliers — по циклу занепаду.
Він починається зі зменшення інвестицій — цей ринок за 45 років не має жодних інвестицій. Тут набагато холодніше, ніж надворі, тут немає комунікацій, тут немає, пробачте мені, туалету нормального.
Як наслідок, це призводить до відтоку покупців. Коли ви запитаєте, в чому проблема, продавчині говорять: «Немає людей». Через це знижуються прибутки продавців та закриваються торгові точки. Знову-таки, люди, які тут працюють, говорять про те, що від колишньої кількості залишилося близько 30%.
Юліан Чаплінський
CEO AVR Development та архітектор
«Це перлина Подолу — її треба берегти»
Коли я приїхав сюди вперше, то як архітектор, звісно, звернув увагу на конструкцію, на її непересічність. Це перлина Подолу — її треба берегти Але ми не можемо ігнорувати стан ринку. Очевидно, що алюмінієва конструкція фасаду є холодною, стан підпірних стінок — фатальний, асфальтне покриття — в незадовільному стані. Не всі навіть знають, що за стіною є розкішне величезне подвір’я, яке зараз виглядає, м’яко кажучи, хаотично. Є також величезний підземний поверх, який використовують не за призначенням.
Стеля ринку — в жахливому стані: покриття латали смолою та рубероїдом. Уся конструкція потребує комплексного ремонту. Ринок має 15,5 тисяч м², але що ми бачимо? Випадкові кіоски, зруйновану інженерну інфраструктуру, антисанітарію. Технічні приміщення не працюють, каналізація, водопостачання в занедбаному стані, і при цьому нам пропонують купувати тут продукти. Це принизливо як для продавців, так і для покупців. Цю ситуацію треба змінювати.
Архітектурна концепція та бізнес-модель
Концепцію оновлення Житнього підготували міжнародне консалтингове агентство Colliers, яке спеціалізується на комерційній нерухомості, і провідне українське архітектурно-інжинірингове бюро AVR Development. Компанія Inzhur уже інвестувала в неї 100 тисяч євро.
На заході представили бізнес-модель ринку, яка приноситиме прибуток місту, а також проєкти інтерʼєру, реорганізації зовнішнього простору та зонування поверхів:
- 1 поверх: фудхол та сцена для проведення заходів і концертів;
- 2 поверх: внутрішній ринок з якісними продуктами від фермерів з усієї країни;
- 3 поверх: ресторан з панорамним видом на Поділ, фітнес-зал і теплиці для вирощування зелені й овочів;
- підвал: паркінг, адміністративні приміщення й укриття.
Ринок має стати туристичною локацією
Інтерʼєр нового Житнього поєднує сучасне оздоблення з атмосферою крафту. Важливу роль відіграє освітлення: на стелю транслюватимуть тематичні відеопроєкції, які змінюватимуться залежно від заходів.
За розрахунками, після реконструкції Житній відвідуватимуть 5–10 тисяч людей щодня.
У ринку планують оновити всі інженерні системи: вентиляцію, водопостачання, освітлення. Вони будуть енергоефективними, що дозволить знизити ціну на опалення, — наприклад, нова система вентиляції зменшить теплові втрати вдвічі.
Житній має потенціал стати обовʼязковою туристичною локацією, але наразі його екстер’єр не відповідає цій ролі: на пішохідних зонах паркують автомобілі, а найближча автобусна зупинка розташована лише на вулиці Нижній Вал.
Як розповів Юліан Чаплінський, навколо ринку планують створити новий громадський простір:
- на вулиці Верхній Вал поставлять автобусну зупинку;
- облаштують велодоріжки;
- замість стихійного паркування буде пішохідна зона з лавками;
- додадуть інклюзивні входи з ліфтами для маломобільних груп населення.
Доля Житнього ринку: що далі
Попри готовий проєкт від Inzhur, майбутнє ринку залишається невизначеним. Міська влада вважає, що його можна врятувати, лише передавши новому орендарю.
«Для відбудови Житнього потрібно щонайменше 700 млн гривень інвестицій, — зазначив Андрій Журжій. — Жоден орендар не вкладатиме такі кошти в обʼєкт, який йому не належить. Шанс врятувати ринок — це прозорий аукціон з пошуку власника, готового інвестувати у відновлення. Я знаю не одну й не дві таких людини, а вже 2 800 — і ця кількість зростає. Це кияни, які інвестують у фонд Inzhur “Житній”. Вони готові боротися за майбутнє ринку та разом відроджувати своє місто».
Детальніше довідатися про проєкт та допомогти Житньому ринку можна тут.
Фото: Inzhur.
У столичних парках, скверах і на центральних вулицях встановлюють рамки-розпилювачі води для охолодження в літню спеку. Загалом їх встановлять на 31 локації міста.
Про це повідомили в КМДА.
Виконувач обов’язків директора Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА Сергій Сабуров розповів, що районні комунальні підприємства з утримання зелених насаджень щороку готуються до спеки й розширюють мережу таких рамок, щоб кияни та гості міста могли освіжитися просто під час прогулянки.
Вироби, виготовлені силами КП УЗН та «Київзеленбуд», створюють дрібний туман із водяних краплин, що ефективно знижує температуру повітря в зоні дії. Комунальне об’єднання закликає берегти обладнання та користуватися ним відповідально.
Читайте також: У Києві на Алеї захисників відкрили новий знак, присвячений Військово-морським силам (ФОТО)
Перелік локацій, де встановлять рамки-розпилювачі води:
- Голосіївський район: парк імені Максима Рильського;
- Дарницький район: парк «Позняки», сквер на вулиці Олександра Кошиця, Парк імені воїнів-інтернаціоналістів, сквер на вулиці Вишняківській, 12;
- Деснянський район: парк «Деснянський», парк з водними об’єктами вздовж проспекту Романа Шухевича, парк «Фестивальний», парк «Молодіжний», сквер імені В’ячеслава Веремія;
- Дніпровський район: парк «Перемога», парк «Аврора», парк на вулиці Юрія Шумського, сквер «Кусум» у селищі ДВРЗ;
- Оболонський район: парк «Наталка»;
- Печерський район: бульвар Лесі Українки, парк Вічної Слави;
- Подільський район: Куренівський парк, сквер на площі Щекавицькій, сквер № 1 на Контрактовій площі;
- Святошинський район: парк «Совки», парк «Інтернаціональний», бульвар Академіка Вернадського;
- Солом’янський район: парк «Відрадний», парк імені Миколи Зерова, парк «Орлятко»;
- Шевченківський район: вулиця Хрещатик (бульварна частина), парк «Веселка», парк імені Тараса Шевченка, сквер біля цирку, Пейзажна алея.
Нагадаємо, що під час сильного вітру у Львові перехожі втримували стенди з іменами військових (ВІДЕО).
Фото: сайт КМДА
Суспільство
Пес Топік усе життя прожив на прив’язі в селі на Дніпропетровщині. Його ланцюг був настільки закручений, що не діставав до будки, тож узимку він спав на голій землі, влітку — страждав під пекучим сонцем, а в міжсезоння — мокнув під зливами.
Господарі на це не зважали, і щойно з’явилася нагода — залишили песика, з яким прожили 10 років, новим власникам проданої хати. Однак цього разу Топіку з людьми пощастило: Аліна та її наречений Ваня під час першої ж зустрічі дали песику теплу підстилку, а коли зрозуміли, що по собаку ніхто не повернеться — звільнили його від ланцюга, почали привчати до життя на волі й повертати пухнастику віру в людей, людську турботу та ласку.
Аліна розповіла історію Топіка в TikTok, і це відео швидко набрало понад пів мільйона переглядів та дві тисячі коментарів.
«Щодня ми переконуємося, що вчинили правильно»
Аліна та Ваня в лютому 2025 року купили для батьків хату в селі, роблять там ремонт і знімають про це блог для TikTok та Instagram. Пара любить тварин і має маленького чихуахуа. Топік у їхньому житті з’явився випадково — як неочікуваний «бонус» до купленої сільської садиби. Таким самим «бонусом» став і кіт Вася. Аліна згадує:
«Приїхавши на перегляд, ми одразу побачили собаку. Він був агресивний, сидів на ланцюзі, кидався на нас. У принципі, це зрозуміло: ми чужі люди. Ми одразу запитали господиню, чи зможуть вони забрати песика. Оскільки в нас є вже свій чихуахуа, і ми боїмося, що вони не подружаться. На що власниця відповіла, що в неї тесть живе в селі, і вони взагалі без проблем заберуть собаку.
Потім у будинку побачили кота. Також попередили власницю — у чоловіка та в батька чоловіка алергія на шерсть. Жінка знову відповіла, що забере без проблем. 15 лютого вона забрала гроші, віддала ключі й абсолютно байдуже пішла повз тварин. Ми це сприйняли як досвід і почали знайомитися з Топіком і Васею».
Вася і Топік. Фото з архіву Аліни
Топік жив у жахливих умовах: короткий перекручений ланцюг, будка, яка мала б захищати від негоди, прогнила й не мала всередині ніякого настилу. І пса, і Васю попередні господарі годували кашею на воді, тварини були худі. Як виглядав Топік, Аліна показувала у відео в TikTok:
Перше, що Аліна та її наречений зробили, — спробували створити Топіку комфорт, щоби песик став більш лояльним до нових господарів і їхнього маленького чихуахуа. Адаптація до життя без обмежень минала в Топіка поступово і з труднощами.
«Топік міг “цапнути” за кросівок, гарчав, був злий, рив ями. Не дозволяв, щоби біля нього присідали поруч. Не можна було навіть нахилитися підмести, він одразу біг та гарчав. Але це прекрасний пес. Він стає все добрішим, спокійнішим. Щодня ми переконуємося в тому, що вчинили правильно, звільнивши його», — розповідає Аліна.
Фото з архіву Аліни
Собаку від прив’язі нові господарі звільнили, щойно купили будинок, але нашийник із частиною ланцюга одразу зняти не вдалося. Це відклали, щоб дати собаці час звикнути до нової родини і зрозуміти, що йому ніхто не хоче нашкодити. Згодом і цей етап вдалося пройти — з Топіка зняли залишки ланцюга, від якого не міг звільнитися роками.
З Топіка знімають частину ланцюга. Фото з архіву Аліни
«Любов породжує любов»
Топік приглядався до нових господарів чотири місяці, поки вперше полащився і дозволив себе погладити. Він поволі ставав менш агресивним, навіть довірився і дав вивести кліщів і бліх. Харчування і Топіка, і Васі покращилося. Аліна жартує, що тварини зараз і не дивляться в бік каші: розбалувалися.
«Топік живе своє найкраще життя. Став охоронцем нашого двору. Проводить тата на роботу: виводить його за хвіртку й повертається назад. Це їхній щоденний ритуал. Собака розуміє, де чужі, а де — свої. Не робить шкоди, не кидається на інших людей, не втікає. Топік чудовий, і мені шкода, що свої 10 років він прожив на ланцюзі, і його так недооцінювали. Характери у песиків бувають різні, але в Топіка — супер», — тішиться Аліна.
Топік через 4 місяці без ланцюга. Фото з архіву Аліни
Дівчина розповідає, що нашийник для песика — досі тригерна тема. Він не дає його зняти, ба більше — не дозволяє навіть торкатися шиї. Але Аліна ділиться, що їхня родина терпляче над цим працює і планує до кінця літа звільнити Топіка від цього нагадування про десятиліття в неволі.
«Ми не уявляємо свого життя без Топіка. Ми його дуже любимо, це член нашої родини. Історія з ланцюгом закрита назавжди, ми його ніколи в житті туди не посадимо. З нашим меншим песиком вони не дружать, бо обоє вважають себе господарями території. Але в нас є задній і передній двір, тож ми їх просто розвели в різні кінці.
Коли приходять чужі, ми закриваємо Топіка між переднім і заднім двором. Там тінь, і ми ще обов’язково залишаємо водичку. Це буквально на 10–20 хвилин. Наприклад, люди прийшли перевірити газ чи світло й пішли, а ми — випустили Топіка. Жодного дня, відколи ми переїхали в будинок, він не був на прив’язі», — розповідає Аліна.
Дівчина каже, що своїми відео хотіла показати, як тварина навіть після багатьох років на ланцюзі може змінитися за кілька місяців на волі:
«Зараз багато власників залишають тваринок на ланцюгах. Я хочу, аби люди розуміли, — собаки дуже відчувають людей. Ніхто не хоче жити в неволі, а любов породжує любов. Кажуть, тварини не вміють усміхатися, але цей пес довів зворотне. Він усміхається, і ми біля нього».