Суспільство
Відродження Житнього: у Києві презентували проєкт оновлення ринку (ФОТО)
25 лютого в межах громадського обговорення інвестиційна компанія Inzhur представила киянам на Житньому ринку проєкт його відродження.
Сучасний фермерський ринок з українськими продуктами, фудхолом на 600 місць і культурним центром зі сценою — ШоТам розповідає, як виглядатиме оновлений Житній.
Історія Житнього ринку
Будівля вражає своїм унікальним конструктивістським стилем, що ґрунтується на принципах функціональності та мінімалізму. Цей стиль виник під час індустріальної революції, коли архітектори відмовились від орнаментів і зосередились на сталевих конструкціях і залізобетоні.
Зведений у 1980 році, Житній ринок став важливим елементом підготовки до 22-х Літніх Олімпійських ігор. На той час Житній, спроєктований на 1350 торгових місць, був найбільшим критим ринком у Європі. Та за цей час він ні краплі не змінився — там жодного разу не проводили капітальний ремонт.
Тому головна мета Inzhur — перетворити Житній ринок на культурний і гастрономічний центр міста, зберігши його архітектурну автентичність.
Андрій Журжій
ідейний натхненник проєкту, засновник і CEO Inzhur
«Сучасний ринок — це більше, ніж місце, де ви робите покупки»
В усьому світі традиційні ринки змінюються — там посилюють акцент на готову їжу. Сучасний ринок — це більше, ніж місце, де ви робите покупки: це точка тяжіння для містян і туристів. Таким і має бути Житній. Ми хочемо створити місце для розвитку українських фермерів і підприємців.
На сьогоднішні ринок програє конкуренцію сучасному супермаркету та онлайн-торгівлі. І якщо нічого не робити, ми будемо йти по цьому циклу, який нам допомогла сформувати компанія Colliers — по циклу занепаду.
Він починається зі зменшення інвестицій — цей ринок за 45 років не має жодних інвестицій. Тут набагато холодніше, ніж надворі, тут немає комунікацій, тут немає, пробачте мені, туалету нормального.
Як наслідок, це призводить до відтоку покупців. Коли ви запитаєте, в чому проблема, продавчині говорять: «Немає людей». Через це знижуються прибутки продавців та закриваються торгові точки. Знову-таки, люди, які тут працюють, говорять про те, що від колишньої кількості залишилося близько 30%.
Юліан Чаплінський
CEO AVR Development та архітектор
«Це перлина Подолу — її треба берегти»
Коли я приїхав сюди вперше, то як архітектор, звісно, звернув увагу на конструкцію, на її непересічність. Це перлина Подолу — її треба берегти Але ми не можемо ігнорувати стан ринку. Очевидно, що алюмінієва конструкція фасаду є холодною, стан підпірних стінок — фатальний, асфальтне покриття — в незадовільному стані. Не всі навіть знають, що за стіною є розкішне величезне подвір’я, яке зараз виглядає, м’яко кажучи, хаотично. Є також величезний підземний поверх, який використовують не за призначенням.
Стеля ринку — в жахливому стані: покриття латали смолою та рубероїдом. Уся конструкція потребує комплексного ремонту. Ринок має 15,5 тисяч м², але що ми бачимо? Випадкові кіоски, зруйновану інженерну інфраструктуру, антисанітарію. Технічні приміщення не працюють, каналізація, водопостачання в занедбаному стані, і при цьому нам пропонують купувати тут продукти. Це принизливо як для продавців, так і для покупців. Цю ситуацію треба змінювати.
Архітектурна концепція та бізнес-модель
Концепцію оновлення Житнього підготували міжнародне консалтингове агентство Colliers, яке спеціалізується на комерційній нерухомості, і провідне українське архітектурно-інжинірингове бюро AVR Development. Компанія Inzhur уже інвестувала в неї 100 тисяч євро.
На заході представили бізнес-модель ринку, яка приноситиме прибуток місту, а також проєкти інтерʼєру, реорганізації зовнішнього простору та зонування поверхів:
- 1 поверх: фудхол та сцена для проведення заходів і концертів;
- 2 поверх: внутрішній ринок з якісними продуктами від фермерів з усієї країни;
- 3 поверх: ресторан з панорамним видом на Поділ, фітнес-зал і теплиці для вирощування зелені й овочів;
- підвал: паркінг, адміністративні приміщення й укриття.
Ринок має стати туристичною локацією
Інтерʼєр нового Житнього поєднує сучасне оздоблення з атмосферою крафту. Важливу роль відіграє освітлення: на стелю транслюватимуть тематичні відеопроєкції, які змінюватимуться залежно від заходів.
За розрахунками, після реконструкції Житній відвідуватимуть 5–10 тисяч людей щодня.
У ринку планують оновити всі інженерні системи: вентиляцію, водопостачання, освітлення. Вони будуть енергоефективними, що дозволить знизити ціну на опалення, — наприклад, нова система вентиляції зменшить теплові втрати вдвічі.
Житній має потенціал стати обовʼязковою туристичною локацією, але наразі його екстер’єр не відповідає цій ролі: на пішохідних зонах паркують автомобілі, а найближча автобусна зупинка розташована лише на вулиці Нижній Вал.
Як розповів Юліан Чаплінський, навколо ринку планують створити новий громадський простір:
- на вулиці Верхній Вал поставлять автобусну зупинку;
- облаштують велодоріжки;
- замість стихійного паркування буде пішохідна зона з лавками;
- додадуть інклюзивні входи з ліфтами для маломобільних груп населення.
Доля Житнього ринку: що далі
Попри готовий проєкт від Inzhur, майбутнє ринку залишається невизначеним. Міська влада вважає, що його можна врятувати, лише передавши новому орендарю.
«Для відбудови Житнього потрібно щонайменше 700 млн гривень інвестицій, — зазначив Андрій Журжій. — Жоден орендар не вкладатиме такі кошти в обʼєкт, який йому не належить. Шанс врятувати ринок — це прозорий аукціон з пошуку власника, готового інвестувати у відновлення. Я знаю не одну й не дві таких людини, а вже 2 800 — і ця кількість зростає. Це кияни, які інвестують у фонд Inzhur “Житній”. Вони готові боротися за майбутнє ринку та разом відроджувати своє місто».
Детальніше довідатися про проєкт та допомогти Житньому ринку можна тут.
Фото: Inzhur.
Суспільство
Дорогою на роботу в Тернополі СММниця Оля кілька разів зустрічала дідуся, який продає саморобні дерев’яні троянди — по 35 гривень за одну.
Попри низьку ціну, торгівля просувалася повільно. Тоді дівчина вирішила розповісти в Threads про квіти, які придбала собі та подружкам. Завдяки її допису троянди з деревини почали замовляти жителі різних міст України.
«Вічні» квіти з Тернопільщини
63-річний Олександр живе в селі Горинка на Тернопільщині, де має худобу та город. Вільний від господарства час чоловік береже для хобі — створює квіти з деревини. Олександр пригадує, що цю техніку освоїв багато років тому для панно, а з часом удосконалив методи обробки матеріалу й почав робити об’ємні троянди в натуральну величину.
Навесні майстер їздить за 50 кілометрів в обласний центр продавати свої вироби. Квиток до Тернополя коштує близько ста гривень, тому таких виїздів небагато. Раніше Олександр продавав квіти по 35 — говорить, що ціну ставив символічну й не рахував собівартість.
Фото користувачки Олени в Threads
Допис про майстра з Торговиці
Оля працює в тернопільській СММ-агенції, де пише сценарії до відео й тексти, що піднімають продажі товарів. Дорогою на роботу дівчина не раз бачила на Торговиці дідуся з виробами, які той згортав і віз додому.
Напередодні 8 березня Оля купила в майстра сім троянд і роздала їх дівчатам на роботі, у той же день написала про це в Threads. Інші користувачі почали поширювати публікацію та просили надіслати квіти «Новою поштою». Наразі під дописом майже 500 коментарів від замовників зі Львова, Києва, Житомира та інших міст України.
«Ці троянди чимось нагадали мені дитинство. У нас вдома теж стояли дерев’яні квіти на підвіконні. Років десять їх ніхто й ніколи не зрушував з місця, тільки мама десь раз на рік бризкала букет лаком для волосся, аби блищав. Я думаю, людям теж відгукнулися ці вироби з дитинства, ну і, звичайно ж, вони захотіли підтримати пана Олександра», — ділиться Оля.
Після такої реакції дівчина попросила контакти майстра, аби замовники дзвонили безпосередньо йому. Чоловік має кнопковий телефон і зізнається, що точно б не займався просуванням своїх виробів в інтернеті. Олександр не виробляє квіти у великих масштабах, бо процес може тривати тижнями.
Хобі не для бізнесу
Створення троянди з деревини — це вимочування фанери, вирізання пелюсток, підготовка стебла, скручування та розфарбовування.
Усе це Олександр робить переважно взимку, коли має менше роботи по господарству. Чоловік не очікував такої кількості коментарів і замовлень з інших міст — для зв’язку він залишив контакт своєї доньки Оксани. Вона розповіла, що з початку березня вже продали близько 60 троянд — а це майже всі запаси, які її батько вирізав протягом пів року.
Пізніше про Олександра також розповіла користувачка тіктоку Олена. Вона допомогла йому відправити партію квітів «Новою поштою». Її відео на момент публікації набрало понад 3,7 млн переглядів.
@olhor.ua Одна моя покупка квітів ручної роботи привела до несподіваної та крутої реклами майстра з виготовлення дерев'яних троянд 🌹
♬ оригінальний звук – OLHOR
«Я ніколи не робив на замовлення, бо знав, що не можу продати більше, ніж виробляю. Донька розповіла мені, що переглядів багато. Це потрібно дякувати Олені та Олі за те, що вони так поставилися», — говорить Олександр.
Люди в коментарях дивувалися, що дерев’яні троянди коштують дешевше за живі квіти, які швидко зів’януть. Попри те, що Олена та потенційні замовники пропонували більші гроші, майстер відмовився піднімати ціну вище ніж 80 гривень за квітку — свій вибір пояснює тим, що не планує перетворювати хобі на бізнес і поки нових замовлень не приймає.
Під час будівництва метро на Виноградар у Києві фахівці зводять перший в Україні дворівневий тунель.
Про це повідомив директор з промислового та підземного будівництва Акім Хохлов в етері телеканалу «Київ 24».
Перебіг будівництва
Будівельники зводять одразу два рівні з відставанням 50 метрів. Наразі фахівці зробили понад 200 метрів тунелю.
Нижній тунель використовуватимуть для потягів від Києва до Виноградаря, верхній — у зворотному напрямку.
Також на ділянці облаштують спеціальні матеріали для звукоізоляції, позаяк тунель проходить у густонаселеному районі. Це рішення дозволить поглинати майже весь шум від потягів, а місцеві жителі не відчуватимуть сильних підземних коливань.
Читайте також: Куди піти в Києві цього тижня: лекції, фестивалі та зустрічі, які шкода пропускати
Метро на Виноградар зсередини.🚝😱Метро на Виноградар зсередини: як працюватиме дворівневий тунель? Роблять одразу два рівні з відставанням у 50 метрів. Нижній тунель буде для потяга від міста до Виноградаря, другий (верхній) — навпаки, пояснює Акім Хохлов, директор з промислового та підземного будівництва. 🔕Хохлов зазначає, що в тунелі встановлюють матеріали для звукоізоляції, які поглинатимуть майже весь шум від потягів. Мешканці навіть не відчуватимуть сильних підземних коливань. Наразі зроблено вже більш як 200 метрів тунелю, додає він.
Опубліковано Телеканал Київ24 Середа, 12 березня 2025 р.
Раніше ми писали, що на будівництві метро у Києві закладають котлован станції «Мостицька» (ФОТО).
Фото обкладинки: фейсбук-сторінка Autostrada
Суспільство
Проєкт Успенської площі в Дніпрі, який розробила команда архітекторів Дмитра Воліка та Ксенії Донецької, отримав престижну нагороду Urban Design & Architecture Design Awards 2025. Премію організовує один із провідних представників архітектурної преси Architecture Press Release.
Про це повідомив засновник світлотехнічної компанії Expolight Микола Каблука, який працював над втіленням проєкту.
Проєкт площі уперше отримав цю нагороду для України. Для реалізації задуму долучилися компанії АКАМ, Expolight та KOMPAN.
«Успенська площа — один з наших улюбленіших об’єктів у рідному Дніпрі, яким ми дуже пишаємось. Завжди повторюю, що такого рівня благоустрою дійсно немає ні в Нью-Йорку, ні в Лондоні. І тут втілене дійсно супер-топове світло та унікальні рішення, які не робить ніхто у світі, наприклад, світильник з каустичним ефектом на опорі», — написав Микола Каблука.
Читайте також: Пішохідний бульвар у Дніпрі ввійшов до світової збірки найкращих проєктів (ФОТО)
Він зазначив, що структура площі нагадує переплетення ниток, і для розкриття цієї ідеї використали рішення зі світлом. Коли людина заходить на площу, датчики руху активують світло, яке супроводжує її та реагує на кожен крок. Микола Каблука пояснив, що це символізує взаємодію людини з містом та її вплив на простір.
Також проєкт вийшов у фінал ArchDaily 2025 Building of the Year Awards та став одним із п’яти фіналістів.
Нагадаємо, що українська студія здобула премію від ArchDaily за найкращий дизайн крамниці в Одесі (ФОТО).
Фото: Андрій Авдієнко, Євген Савченко та Олег Мельников
