

Суспільство
У Хмельницькому з’явився музей еволюції мін
У Хмельницькому колишній військовий сапер Євген Гук створив єдиний в Україні музей еволюції мін, де зібрав сотні вибухових пристроїв.
Про це пише Укрінформ.
«Спочатку тут була кімната «Афганської слави». Ми її створювали для того, щоб разом могли зібратися військові побратими, які пройшли Афганську війну. З часом вона перетворилася на музей. Тут є все, що стосується саперної справи. Є речі, які використовувалися або дуже рідко, або секретними підрозділами. Такі підрозділи мали свої боєприпаси, які звичайний сапер навіть не вивчав. Чому еволюція мін? Тому що ми показуємо, які були раніше міни і як вони розвивалися. Є стенди з мінами, які використовувалися до Другої світової війни, під час і після. Серед них є й рідкісна міна Т-4 зразка 1932 року», – розповів Гук.

У музеї також є окремі стенди із воєнною канцелярією, спеціальною літературою, а також зони періоду радянської доби та Афганської війни.
Поруч зі стендами встановлені колони, на яких намальовані чорні жіночі хустки із квітами, що стали символом скорботи матерів за синами, які не повернулися з війни. Там також зібрані сучасні експонати зі сходу України – відстріляні тубуси протитанкових гранатометів, знешкоджена міна, що прикрашені петриківським розписом.

Як зазначив власник колекції, серед експонатів є книга про саперну справу 1897 року, а також незвичні предмети – ручки, портсигари та навіть замкові ключі із підривником. Гук пояснив, що такі предмети дороговартісні та унікальні й мають диверсійний характер.
Читайте також: Замовив піцу – допоміг безхатченку: як на Львівщині працює успішне соціальне кафе
З часом колекціонер планує перемістити музей у просторіше приміщення, збільшити колекцію, а експонати доповнити інформаційним описом.
Нагадаємо, у Бориславі відкрили аптеку-музей всесвітньо відомого винахідника.
Усі фото: ukrinform.ua.
Суспільство

У суботу, 24 травня, київський Житній ринок відзначатиме своє 45-річчя. З цієї нагоди організатори підготували насичену програму з ярмарком, дегустаціями, лекціями, майстер-класами та музичними виступами.
Про це повідомляють на сторінці Shum.Rave у інстаграмі.
Відвідувачів запрошують з 12:00, вхід вільний. Протягом дня відбуватимуться лекції, присвячені архітектурі, історії та культурі Житнього ринку. Серед спікерів — дослідниця архітектури модернізму Ельміра Еттінгер, історик Леонід Марущак, археолог Іван Зоценко та інші фахівці.
Читайте також: У Києві до Дня міста влаштовують квест по улюблених маршрутах відомих киян
Для охочих створити щось власноруч організують майстер-класи з мозаїки, українського скоропису та слов’янської в’язі. Також на гостей чекає ярмарок із дегустаціями сирів, соків та морозива.
Музичний супровід забезпечить команда Shum.Rave, яка виступить з 13:00 до 21:00. Житній ринок розташований за адресою вул. Верхній Вал, 16.
Нагадуємо, що у Києві створюють перший в Україні терапевтичний простір для ветеранів.
Фото: Савелій Барашков
Суспільство

Колишній програміст з Миколаївщини Сергій Максименко тепер створює яскраві зображення на печиві й тортах, перетворюючи десерти на витвори мистецтва, завдяки державній програмі компенсації за облаштування робочого місця.
Виклики зі здоров’ям
49-річний Сергій Максименко усе своє життя присвятив компʼютерам — зокрема, чоловік займався програмним забезпеченням підприємств у селищі Криве Озеро на Миколаївщині. Але через 15 років хвороба суглобів хребта змусила його залишити роботу — через біль він більше не міг довго сидіти.
«Коли комп’ютери впроваджувалися всюди, клієнтів було багато. Я обслуговував цю техніку, навчав людей. З часом хвороба давала про себе знати. Я просто не зміг витримувати конкуренцію, і клієнтів ставало все менше і менше», — розповідає програміст.
Після цього він 18 років працював тільки дистанційно — репетитором з інформатики чи фахівцем техпідтримки. Але мріяв знову працювати в команді — і ця мрія здійснилася.
Компенсація за облаштування робочого місця
Односельчанка Сергія Марина Гавловська після 20 років випікання вдома відкрила в Кривому Озері власну пекарню. Окрім місцевих мешканців, її вироби замовляли майже в усі сусідні села. Жінці кортіло зробити свої торти яскравішими й придбати харчовий принтер, аби друкувати на смаколиках різні зображення. Її зупиняло те, що вона сама не впоралася б з технологією, тому вона шукала працівника, який міг би опанувати процес друку.
Коли її донька зламала ноутбук, Марина звернулася до Сергія по допомогу — і зрозуміла, що знайшла ідеального кандидата. Вона придбала обладнання й офіційно запросила Сергія до команди. А завдяки програмі від Центру зайнятості отримала компенсацію майже у 80 тисяч гривень на облаштування робочого місця для нового співробітника.
«Добре, що держава підтримує підприємців у працевлаштуванні людей з інвалідністю. Та й облаштувати робоче місце мені особисто теж було б дуже тяжко», — зазначає Марина.
Сьогодні завдяки Сергію пекарня може виконувати корпоративні замовлення та друкувати на тортах улюблених персонажів. Це значно прискорило процес. Сергій сам створює макети, виставляє продукцію та друкує. Власниця закладу ділиться:
«Людям дуже подобаються зображення на тортах їхніх рідних і близьких — вони замовляють такі торти на подарунок. Якщо раніше на один виріб ми витрачали часу до пів години, то тепер можемо зробити зображення на торті за одну хвилину».
Наразі програміст розробляє нові дизайни для декорування солодощів, а також вивчає дизайнерську справу. Більше про натхненну історію Сергія Максименка дивіться у відео за посиланням!
Інформаційна кампанія щодо державної програми компенсації за облаштування робочих місць для людей з інвалідністю реалізується Програмою розвитку Організації Обʼєднаних Націй (ПРООН) в рамках проєкту «Протимінна діяльність в Україні» на запит Міністерства економіки України за участі Державної служби зайнятості та за фінансової підтримки Уряду Республіки Корея.
Суспільство

Французька компанія CNIM Systèmes Industriels разом з естонською Milrem Robotics передасть Україні шість нових роботизованих систем розмінування ROCUS для Державної служби з надзвичайних ситуацій.
Про це повідомили в Milrem Robotics.
Комплекси ROCUS створені на базі платформи THeMIS, яка вже зарекомендувала себе в різних бойових умовах. Вони дозволяють дистанційно виявляти, підтверджувати та знешкоджувати вибухонебезпечні предмети — від мін до нерозірваних снарядів.
Нагадуємо, що Україна та KNDS Belgium запускають спільне виробництво.
Головна мета таких систем — зменшити ризик для саперів і підвищити ефективність операцій з розмінування. ROCUS оснащені спеціальним обладнанням, яке адаптоване до українських реалій і здатне працювати в умовах підвищеної небезпеки.
Ці шість комплексів приєднаються до семи, які розгорнули ще у 2022 році. Загалом Україна вже отримала 15 систем від Milrem Robotics.
Читайте також: Нові човни для армії: українські розробки офіційно на службі ЗСУ
Фото: Milrem Robotics