

Економіка і бізнес
У Черкасах чоловік запустив виробництво крафтового хліба
Черкащанин Андрій Феофілов випікає хліб за власним рецептом, пише День.
Місцеві називають його АгроЕльфом, адже черкасець з ідеї та бажання приносити користь створив майстерню крафтового хліба «АгроЕльф».
Чоловік випікає хліб на заквасці, без дріжджів. Три рази на тиждень поціновувачі такого хліба з рук в руки отримують до вечері свіжоспечений виріб.
Андрій має профільну освіту технолога громадського харчування. Одного разу наштовхнувся в інтернеті на рецепт з виготовлення хліба на заквасці.
«Спробував, виявилось, що це можливо. Але своїм смаком він значно відрізняється від магазинного хліба. Згідно з технологією приготування, якщо хліб на заквасці у вас вийшов, і він смачний, то це означає, що були використані якісні продукти. Якщо продукти не якісні, то він не вийде», – розповів Андрій.
Читайте також: На полицях українських магазинів з’явилась вітчизняна крупа кіноа
Далі він почав вивчати рецепти, експериментувати. Власне, березневий локдаун сприяв тому, що з’явилось більше часу, тож почав удосконалювати навички. Спочатку готував для родини, а десь через пів року почав виготовляти хліб на продаж, створив майстерню.
Яка технологія виготовлення?
Процес приготування хліба на заквасці досить довгий, майже добу. Спочатку Андрій ставить опару, змішує стартер (необхідну кількість закваски) із невеликою кількістю води та борошна і залишає бродити в теплому місці від 10 до 28 годин.
Далі триває аутоліз — процес, коли ферменти переробляють білки борошна і розвивають клейковину в тісті. Відбувається після змішування всього борошна із водою, іноді — з опарою. Після цього — заміс, ферментація (залишаємо тісто бродити від 2,5 до 5 годин), формовка, розстойка, випічка.
Читайте також: Показали рецепти, за якими українці готували 100 років тому
На відміну від магазинного хліба, він живий, корисніший. Виробники хліба не можуть формувати хліб стільки часу. А за рахунок такої технології він легше перетравлюється.

«Щоб встигнути все зробити, я прокидаюсь о п’ятій ранку. Спочатку випікав щодня, а потім зрозумів, що мені ще потрібен час на організацію виробництва, адже в планах «переїхати» з будинку у власну пекарню, з відповідним хлібопекарським обладнанням. Зараз я випікаю через день. А ввечері самостійно доставляю клієнтам. Є вже певна кількість людей, які купують постійно і я повинен встигнути привезти хліб десь о 17.30, оскільки в цей час родина з’їжджається додому, тож свіжовипечений хліб якраз буде до вечері. Приємно потім читати їхні відгуки, розуміти, що моя справа приносить користь. Загалом для мене головний чинник натхнення — це споживач», – ділиться Андрій.
Читайте також: Українська кондитерська компанія почала виробництво штучного м’яса
Нині триває підготовчий етап, аби відкрити власну пекарню. Також Андрій хоче підшукати собі помічників, навчити цій справі, можливо, ввести штатну одиницю для доставки хліба.
Нагадаємо, українські підприємці випікатимуть хліб і солодощі без глютену.
Усі фото: day.kyiv.ua.
Економіка і бізнес

На території індустріального парку «Ма’Рижани» на Житомирщині запустили нове підприємство з первинної переробки промислових конопель. Завод «Ма’Рижани Хемп Компані» став найбільшим у країні у своєму сегменті та вироблятиме конопляне волокно для внутрішнього і європейського ринку.
Про це повідомили в Міністерстві економіки України.
Що відомо про нове підприємство
Підприємство збудували на місці старого льонозаводу, який реконструювали у 2023 році. Нове виробництво має потужність 14 тисяч тонн на рік і працює з власною сировиною. У 2024 році компанія засіяла 890 гектарів, а у 2025-му — вже 1200 гектарів промислових конопель, що є найбільшими площами вирощування в Центральній і Східній Європі.
Завод уже завершив монтаж обладнання, розпочав тестування сировини та виготовлення перших зразків для клієнтів. Виробничі площі становлять 10 000 м², складські — 10 800 м².
«Відновлення первинної переробки конопляної трести є одним із ключових елементів для подальшого відродження промислового коноплярства, яке колись робило Україну потужним гравцем світового текстильного ринку. Наявність власної вітчизняної сировини складно переоцінити — саме вона є основою цінової конкурентоспроможності. До всього, промислові коноплі — це не просто сировина для текстилю, а екологічний і відновлюваний ресурс для десятків інших галузей», — прокоментував директор підприємства Андрій Микитів.
Читайте також: Український виробник «Моршинської» та «Миргородської» запустив власну сонячну електростанцію
Завод випускатиме:
- довге волокно для текстилю та технічних тканин;
- коротке волокно для паперу, ізоляції та нетканих матеріалів;
- кострицю для біопластику, будматеріалів і зоогосподарства.
Індустріальний парк «Ма’Рижани» має площу близько 30 гектарів. Його мета — залучення компаній, що працюють із конопляною сировиною, створення понад 700 робочих місць і розвиток сталої екосистеми промислового коноплярства в Україні.




Нагадаємо, що в Україні збудують перший завод із виробництва соєвого протеїну.
Фото: фейсбук-сторінка Юлії Свириденко
Економіка і бізнес

Google for Startups оголосив список українських стартапів, які отримають фінансування до 100 тисяч доларів кожен. До нього ввійшли 30 інноваційних компаній, що працюють у сфері штучного інтелекту, квантових технологій, медицини, освіти, енергетики, робототехніки та цифрових сервісів.
Про це повідомили у Google.
Кожна команда отримає до ста тисяч доларів безповоротного фінансування, менторську допомогу від експертів Google та доступ до інструментів компанії. Крім того, стартапи можуть претендувати на додаткові триста п’ятдесят тисяч доларів у вигляді кредитів на хмарні сервіси Google Cloud.
Гранти отримають зокрема такі стартапи:
- CheckEye — рішення на базі ШІ для ранньої діагностики хвороб;
- Deus Robotics — роботизовані системи для автоматизації складів;
- Zibra AI — платформа для створення спецефектів і 3D-контенту;
- Haiqu — технології для підвищення ефективності квантових обчислень;
- Curify — сервіс для швидкого пошуку пацієнтів у клінічні дослідження;
- Assisterr — спеціалізовані мовні моделі для вузьких завдань;
- ChordChord — інструмент для музикантів і продюсерів;
- Mawi — система безперервного моніторингу артеріального тиску;
- Advizor — хмарне рішення для підвищення енергоефективності будівель;
- UpLife — застосунок для психічного здоров’я з інтерактивною терапією.
Читайте також: Львівський стартап залучив $150 000 на розвиток автономних систем керування БпЛА
Інші стартапи створюють продукти у сферах освіти, фінансів, цифрового маркетингу, когнітивної безпеки, біотехнологій, агропереробки, боротьби з комахами, автоматизації бізнес-процесів, командної роботи тощо. Із повним списком можна ознайомитися за посиланням.
Програму реалізує український акселератор 1991 за підтримки Google. Фонд має загальний бюджет десять мільйонів доларів і допомагає українським командам масштабувати бізнес і будувати основу для відновлення економіки. Торік гранти отримали 33 українські стартапи.
Нагадаємо, що український застосунок PlantIn очолив світовий рейтинг App Store.
Фото обкладинки: Pixabay
Економіка і бізнес

У Києві компанія «Астарта» та Міжнародна фінансова корпорація (IFC) підписали угоду про будівництво першого в Україні заводу з виробництва соєвого протеїнового концентрату. Інвестори виділили на проєкт 40 мільйонів доларів: 27 мільйонів надав IFC як кредит, ще 13 мільйонів виділив уряд Нідерландів.
Про це повідомили в Міністерстві економіки.
Новий завод виготовлятиме кормовий протеїн для тварин, птиці та риби. «Астарта» планує запустити виробництво, щоб зменшити експорт сировини й постачати готову продукцію з доданою вартістю.
Партнери очікують такі результати:
- 680 мільйонів доларів валютного виторгу щороку;
- 116,5 мільйона доларів внеску в економіку;
- близько трьох тисяч нових робочих місць;
- більше замовлень для місцевих фермерів;
- виробництво соєвої меляси для біогазу.
Читайте також: У Білій Церкві відкриють новий завод Peikko Group з інвестиціями у 3 млн євро
IFC надає гарантії через програми Єврокомісії та уряду Нідерландів, а також допомагає «Астарті» з дослідженнями ринку, підтримкою громад і працевлаштуванням ветеранів.
Це буде перший завод такого типу в Україні. Він допоможе розвивати переробку, підтримувати економіку і створювати стабільні робочі місця в умовах війни.
Нагадаємо, що на Буковині створять індустріальний парк «Фруктова індустрія» з інвестиціями у 973 мільйонів гривень.
Фото обкладинки ілюстративне: сайт «Астарта»