Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Економіка

У Черкасах чоловік запустив виробництво крафтового хліба

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Черкащанин Андрій Феофілов випікає хліб за власним рецептом, пише День.

Місцеві називають його АгроЕльфом, адже черкасець з ідеї та бажання приносити користь створив майстерню крафтового хліба «АгроЕльф».

Чоловік випікає хліб на заквасці, без дріжджів. Три рази на тиждень поціновувачі такого хліба з рук в руки отримують до вечері свіжоспечений виріб.

Андрій має профільну освіту технолога громадського харчування. Одного разу наштовхнувся в інтернеті на рецепт з виготовлення хліба на заквасці.

«Спробував, виявилось, що це можливо. Але своїм смаком він значно відрізняється від магазинного хліба. Згідно з технологією приготування, якщо хліб на заквасці у вас вийшов, і він смачний, то це означає, що були використані якісні продукти. Якщо продукти не якісні, то він не вийде», – розповів Андрій.

Читайте також: На полицях українських магазинів з’явилась вітчизняна крупа кіноа

Далі він почав вивчати рецепти, експериментувати. Власне, березневий локдаун сприяв тому, що з’явилось більше часу, тож почав удосконалювати навички. Спочатку готував для родини, а десь через пів року почав виготовляти хліб на продаж, створив майстерню.

Яка технологія виготовлення?

Процес приготування хліба на заквасці досить довгий, майже добу. Спочатку Андрій ставить опару, змішує стартер (необхідну кількість закваски) із невеликою кількістю води та борошна і залишає бродити в теплому місці від 10 до 28 годин.

Далі триває аутоліз — процес, коли ферменти переробляють білки борошна і розвивають клейковину в тісті. Відбувається після змішування всього борошна із водою, іноді — з опарою. Після цього — заміс, ферментація (залишаємо тісто бродити від 2,5 до 5 годин), формовка, розстойка, випічка.

Читайте також: Показали рецепти, за якими українці готували 100 років тому

На відміну від магазинного хліба, він живий, корисніший. Виробники хліба не можуть формувати хліб стільки часу. А за рахунок такої технології він легше перетравлюється.

«Щоб встигнути все зробити, я прокидаюсь о п’ятій ранку. Спочатку випікав щодня, а потім зрозумів, що мені ще потрібен час на організацію виробництва, адже в планах «переїхати» з будинку у власну пекарню, з відповідним хлібопекарським обладнанням. Зараз я випікаю через день. А ввечері самостійно доставляю клієнтам. Є вже певна кількість людей, які купують постійно і я повинен встигнути привезти хліб десь о 17.30, оскільки в цей час родина з’їжджається додому, тож свіжовипечений хліб якраз буде до вечері. Приємно потім читати їхні відгуки, розуміти, що моя справа приносить користь. Загалом для мене головний чинник натхнення — це споживач», – ділиться Андрій.

Читайте також: Українська кондитерська компанія почала виробництво штучного м’яса

Нині триває підготовчий етап, аби відкрити власну пекарню. Також Андрій хоче підшукати собі помічників, навчити цій справі, можливо, ввести штатну одиницю для доставки хліба.

Нагадаємо, українські підприємці випікатимуть хліб і солодощі без глютену.

Усі фото: day.kyiv.ua.

Відео дня

Економіка

ЄС надасть Україні 9 млрд євро фінансової допомоги

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Країни Європейського Союзу вирішили надати Україні 9 мільярдів євро фінансової допомоги..

Про це повідомили в пресслужбі польського прем’єр-міністра Матеуша Моравецького.

«Цей історичний момент і мова сьогоднішніх висновків довгий час відкидалися. Ми змінили це з багатьма країнами. Україна перебуває в стані війни, і їй нічим платити за велику кількість державних послуг, тому ми схвалили виділення 9 мільярдів євро на допомогу», – зазначив Моравецький.

Раніше Європейський Союз виділив додаткові 205 мільйонів євро на гуманітарну допомогу для України.

Також ми повідомляли, що Україна отримає від Європейського Союзу 330 мільйонів євро, які розраховані на підтримку населення, що постраждало внаслідок російського вторгнення, а також на зміцнення стійкості країни.

Фото: 5.ua.

Відео дня
Читати далі

Економіка

На Миколаївщині та Одещині розпочалися жнива

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

В Одеській та Миколаївській областях аграрії розпочали збір ранніх зернових та зернобобових культур.

Про це повідомили на сторінці Міністерства аграрної політики та продовольства в Telegram.

«В Одеській та Миколаївській областях аграрії розпочали збирання ранніх зернових та зернобобових культур, яке проведено на площі 42,2 тис. га», – йдеться в повідомленні.

Перші обкоси дали намолот у 92,1 тис. тонн зерна нового врожаю. Зокрема:

  • озимого ячменю обмолочено 41,1 тис. га при врожайності 21,9 ц/га намолочено 90 тис. тонн;
  • озимої пшениці обмолочено 1,2 тис. га, при врожайності 17,8 ц/га намолочено 2 тис. тонн.

У міністерстві також зазначили, що торік у цю пору жнива ще не розпочиналися.

«Попри постійні обстріли, люди та спецтехніка працюють і під час комендантської години. Необхідний дозвіл можна отримати в районних військових адміністраціях», – додали в Мінагро.

Нагадаємо, 17 червня стало відомо, що в Україні повністю завершили посівну кампанію. Аграріям вдалося засіяти 13,4 мільйонів гектарів – 95% прогнозованих площ.

Раніше ми повідомляли, що посівну кампанію в районах Миколаївської області, де не відбуваються бойові дії, завершено на 80-85%.

Фото: Мінагро.

Відео дня
Читати далі

Економіка

Резиденти Дія.City сплатили до бюджету України ₴1,3 млрд

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Резиденти Дія.City за період із лютого по квітень цього року сплатили до державного бюджету 1,3 млрд грн.

Про це повідомив очільник Міністерства цифрової трансформації в Telegram.

«За підрахунками, тільки в лютому – квітні надходження в український бюджет від резидентів Дія.City становили 1,3 млрд грн. З них – понад 57 млн грн військового збору. Це важливий внесок у нашу спільну перемогу», – йдеться в повідомленні.

До Дія.City станом на 24 червня приєдналися 262 компанії-резиденти. У Мінцифри адаптували проєкт під нові реалії, щоб простимулювати нові напрями та дати ще більшій кількості компаній можливість користуватися стимулами Дія.City.

Тепер до простору можуть приєднатися компанії, основний напрям роботи яких – хостинг та хмарні датацентри, продукти для оборонної, промислової та побутової сфер, а також міжнародні карткові платіжні системи. До Дія.City за новими видами діяльності вже долучилися 13 компаній, зокрема Ajax Systems Manufacturing, De Novo, GigaCloud, TAS link, Softjourn та інші.

«Кожен із резидентів працює за сприятливими податковими та правовими умовами. І головне – міцно тримає наш економічний фронт», – додав міністр.

Що відомо про «Дія.City»

З 8 лютого в Україні почав працювати спеціальний правовий режим «Дія.City», який розроблено для розвитку IT-галузі. Тоді президент України Володимир Зеленський запевнив, що завдяки «Дія.City» частка ІТ у ВВП України зросте з 4% до 10%, а доходи – до 16,5 млрд доларів. 

Режим створений для аутсорсингових компаній, R&D-компаній, продуктових компаній, стартапів. Для компаній-резидентів передбачено спеціальний податковий режим. Зокрема, вони сплачують:

  • Корпоративні податки: на вибір податок на виведений капітал у 9% або податок на прибуток у 18%;
  • Податки на фонд оплати праці: податок на доходи фізичних осіб у 5%, із суми зарплати, що перевищує 240 тисяч євро на рік– 18% ПДФО. Військовий збір – 1,5%. Єдиний соцвнесок збережено на рівні 22% від мінімальної заробітної плати;
  • Стимули для «янгольских» інвестицій: 0% на дохід фізосіб як дивіденди за умови виплати не частіше одного разу на 2 роки. Також передбачена податкова знижка з ПДФО на суму інвестицій в українські стартапи.

Режим ґрунтується на моделі ґіґ-економіки, тобто моделі трудових відносин, заснованій на короткострокових контрактах або неформальних домовленостях.

Нагадаємо, Міністерство цифрової трансформації вирішило спростити умови для ІТ-компаній, що стали резидентами спеціального правового режиму «Дія.City».

Також ми повідомляли, що в застосунку та на порталі «Дія» можна відтепер оформити допомогу по безробіттю.

Фото: itc.ua

Відео дня
Читати далі

Шопочитати

Суспільство21 годину тому

У пам’ять про маму. Історія лікарки з Бучі, яка рятує літніх та маломобільних людей із прифронтових територій

Родину лікарки Оксани Мироненко війна застала вже двічі: вперше у Луганську, а цьогоріч – у...

Суспільство3 дні тому

«Нехай гине залізо, а не наші люди». Як українська Аеророзвідка перемагає окупантів у «війні дронів»

Учасники ГО «Аеророзвідка» кажуть, що багато хто з них має «два капелюхи». Вони одночасно є...

Суспільство5 днів тому

Равликовий бізнес в умовах війни. Кейс фермерів із Запоріжжя, які відновили роботу в рідному місті

Вікторія та Олексій Сорокіни почали розвивати родинну равликову ферму три роки тому. А за день...

Суспільство1 тиждень тому

Втратив ногу, рятуючи дітей. Історія лікаря, який до останнього залишався у Маріуполі та допомагав пораненим

Вони не вірили, що в Маріуполі знову буде війна. Подружжя медиків Наталя та Леонід, які...