Суспільство
Тренуємо 700+ людей щотижня. Як засновник FAST Федір Сердюк навчає Сили оборони першої допомоги
Він почав навчати військових ще на початку російсько-української війни. Згодом – перетворив власні знання на успішний бізнес. Компанія FAST стала лідером українського ринку та проводила тренінги для найбільших компаній країни. А сам Федір увійшов до українського та європейського списків Forbes «30 under 30».
Але це все було до повномасштабного вторгнення. Сьогодні частина команди FAST захищає Україну в лавах ЗСУ, а засновник бізнесу Федір Сердюк знову проводить навчання для Сил оборони. Його люди щотижня навчають щонайменше 700 захисників і захисниць, які здатні врятувати не лише здоров’я, а й життя.
Федір Сердюк
У мирному житті — співзасновник компанії FAST, експерт з тактичної медицини, член наглядової ради Українського фонду стартапів
Ефективний бізнес – це безпечний бізнес
До 24 лютого ми працювали з великими корпораціями – «Метінвест», «ДТЕК», Kernel, «Нафтогаз». Це десятки тисяч людей, які навчились надавати першу допомогу. Ми готували їх, перш за все, надавати допомогу в цивільних ситуаціях, хоча зараз мати навички допомоги в цих напрямках також важливо. Адже через війну швидка допомога сьогодні не завжди працює так, як треба. А виробничі травми по своїй суті дуже часто схожі на бойові.
Останній місяць до війни був важким. Ще до повномасштабного вторгнення РФ у нас суттєво збільшилася кількість запитів – люди дійсно хотіли навчитись першої допомоги. Ми проводили багато благодійних заходів, що теж посилило навантаження на команду. І хоча було більш-менш зрозуміло, що ми не зможемо покрити всі потреби в навчанні, мене втішало, що я задоволений результатом, якого ми досягли протягом останніх років. А тому, як кажуть, надихатись перед смертю хотілось, але можна було прийняти, що навчити всіх за місяць не вдасться.
FAST як бізнесу сьогодні не існує
24 лютого я був у Києві. Це був жахливий ранок, як і для всієї країни. До Одеси я повернувся невдовзі після вторгнення – десь за тиждень, можливо, менше. Мені не дуже важливо, де працювати. Приїхав до Одеси, бо розумів, що це буде доцільним. Я працюю в Україні без привʼязки до міста чи регіону.
Зараз більшість наших співробітників служать в Силах оборони на тій чи іншій позиції. Хтось разом, хтось окремо. Деякі люди, на жаль, перебувають на тимчасово окупованих територіях. Загалом склад організації FAST можна розглядати по-різному. Був кістяк команди, були тренери, яких залучаємо постійно й частково. Але наразі бізнес-процесів не існує. Команда, яка займалася цими питаннями, – її також не існує. Усі займаються іншими речами. Тому FAST зараз не функціонує як організація з навчання домедичної допомоги, адже ми майже не обслуговуємо клієнтів. Напевно, сьогодні існує лише бренд, якщо це можна вважати активом. Не думаю про це.
Я не працюю зараз як підприємець. Але й не можу сказати, що моя робота кардинально змінилась. По-перше, я і раніше керував організацією, яка допомагала великим структурам зберігати життя людей. По-друге, у цій сфері я не перший рік, а з початку війни. Тобто з 2014, коли мені було 18. Sweet eighteen!
Бізнес… Не планую про це думати сьогодні, тому що… Ну це зараз дійсно нецікаво. Однак, можливо, комерційний попит на першу допомогу є, і це нормально, якщо це буде оплачувана послуга комерційних організації. Тому не виключаю, що ми відновимо його. Наступного тижня, через місяць, чи пізніше – невідомо.
Ми вийшли на підготовку 700+ людей щотижня
Зараз я займаюся тактичною медициною, тобто це медицина у полі бою. Мета одна – аби всі поранені військові та цивільні своєчасно отримували якісну першу допомогу. Щоб жодна людина не йшла в бій за Україну не озброєною медично. Ми навчаємо тим заходам, які необхідно вжити, щоб цивільні, військові, військовополонені та всі інші люди отримували своєчасну допомогу після бойової травми. Це системи, пов’язані з наданням допомоги, розподілом для її надання, евакуації тощо. Наразі не можу давати багато деталей як, що і де.
Ми навчаємо багато. Але загалом, завдяки продуктивній співпраці Сил оборони (тупо майже всіх), волонтерів, донорів, медиків тощо, ми вийшли на підготовку 700+ людей на тиждень. І це дані станом на минулий понеділок (8 квітня, – ред.).
Читайте також: «Щодня видаємо машини, які рятують життя». Як українки доставляють з-за кордону реанімобілі для передової
Якщо брати за часом, то люди вчаться (якщо вони нормально вчаться) від 8 до 16 годин. Це базові речі, перш за все, пов’язані з зупинкою кровотечі, перекриттям дихальних шляхів і наданням допомоги при пораненнях легенів. І ще плюс багато іншого. Це якщо ми говоримо про особовий склад.
Компетентність та мотивація наших військових вражає
Я почав займатись домедичною допомогою для армії ще у 2014-2015 роках. Порівнювати той досвід із сьогоднішніми реаліями не те, щоб складно… Просто зараз це зовсім інша армія. І вже важко знайти кадрову людину в армії, яка хоча б на базовому рівні не розуміла, що таке тактична медицина. Це результат великої й тривалої роботи.
Сьогодні вже є багато людей, які за цей час, за 8 років війни, стали справжніми знавцями світового класу в тих чи інших питаннях тактичної медицини. Від надання домедичної чи першої допомоги до екстреної медичної евакуації. Це як великий всесвіт – у ньому є різні спеціальності. І Україна зараз має багато талановитих професіоналів в кожній із цих спеціальностей.
Звичайно, є багато людей, які до 24 лютого були цивільними, і з ними складніше. Природно, із ними трохи більше роботи, оскільки вони не були інтегровані в систему. Є декілька структур, сил, в яких медична система була більш адаптована до війни, ніж у Збройних силах України. Та насправді це все виглядає як живий організм: є медицина, а є нові завдання.
Сьогодні система вже здатна боротися з викликами
Тож, на мій погляд, головна відмінність нинішньої медичної підготовки армії полягає в тому, що зараз ця система принаймні здатна боротися з викликами, відповідати на них. А не боротися з людьми, які ставали на заваді, як це було в 2014 році. З людьми, які просто робили неправильні речі.
Як тоді, так і зараз є волонтери, які купують багато тактичної медицини для армії. Хтось купує краще, хтось – зовсім інше. Це тисячі різних людей, і вони всі роблять тисячі різних речей. Але загалом багато дуже корисного.
Ми маємо справу з найбільшою за останні 80 років медичною проблемою в Європі. І маємо протиставити цьому найпотужнішу реакцію. Попереду багато роботи, але інфраструктура, на якій це все працює, викликає оптимізм.
Суспільство
очільниця ГО «Юстина».
Вирішили створювати свою громадську організацію
Ми готували вдома на вогні. Газу не було, світла не було, а отже й інтернету — ми не знали, що відбувається. Але надавали медичну допомогу, прибирали у дворі, прали, годували собак і котів. Люди дуже згуртувалися.
«Юстина», бо справедливість
Місцеві не одразу звикли до таких заходів, а деякі вважали, що їм не потрібна психологічна допомога, і мали багато упереджень щодо психологів. Але зміни в тих, хто таки відвідував заняття, були помітні. Жінки ставали спокійнішими, більш розкутими, виговорювались. Між собою знайомились, бо навіть живучи в одному селі, могли ніде не перетинатися.
Спільний запит у селі — велопарковка
Діти там теж висловлювали свої думки, і мене тоді збентежило, що одна дитина каже: «Нащо писати? Все одно нас ніхто не чує». І мені так хотілося щось зробити для дітей, щоб вони бачили, що мрії мають здійснюватися.
Зробили покриття та надихнули інших на зміни
Коментарі
Суспільство
Як працюватиме новий маршрут?
- На ділянці Варшава – Рава-Руська курсуватиме поїзд польської залізниці PKP Intercity.
- На маршруті Рава-Руська – Львів – Чернівці працюватиме дизель-поїзд українського виробництва ДПКр-3.
Коментарі