Суспільство
Тренуємо 700+ людей щотижня. Як засновник FAST Федір Сердюк навчає Сили оборони першої допомоги
Він почав навчати військових ще на початку російсько-української війни. Згодом – перетворив власні знання на успішний бізнес. Компанія FAST стала лідером українського ринку та проводила тренінги для найбільших компаній країни. А сам Федір увійшов до українського та європейського списків Forbes «30 under 30».
Але це все було до повномасштабного вторгнення. Сьогодні частина команди FAST захищає Україну в лавах ЗСУ, а засновник бізнесу Федір Сердюк знову проводить навчання для Сил оборони. Його люди щотижня навчають щонайменше 700 захисників і захисниць, які здатні врятувати не лише здоров’я, а й життя.
Федір Сердюк
У мирному житті — співзасновник компанії FAST, експерт з тактичної медицини, член наглядової ради Українського фонду стартапів
Ефективний бізнес – це безпечний бізнес
До 24 лютого ми працювали з великими корпораціями – «Метінвест», «ДТЕК», Kernel, «Нафтогаз». Це десятки тисяч людей, які навчились надавати першу допомогу. Ми готували їх, перш за все, надавати допомогу в цивільних ситуаціях, хоча зараз мати навички допомоги в цих напрямках також важливо. Адже через війну швидка допомога сьогодні не завжди працює так, як треба. А виробничі травми по своїй суті дуже часто схожі на бойові.
Останній місяць до війни був важким. Ще до повномасштабного вторгнення РФ у нас суттєво збільшилася кількість запитів – люди дійсно хотіли навчитись першої допомоги. Ми проводили багато благодійних заходів, що теж посилило навантаження на команду. І хоча було більш-менш зрозуміло, що ми не зможемо покрити всі потреби в навчанні, мене втішало, що я задоволений результатом, якого ми досягли протягом останніх років. А тому, як кажуть, надихатись перед смертю хотілось, але можна було прийняти, що навчити всіх за місяць не вдасться.
FAST як бізнесу сьогодні не існує
24 лютого я був у Києві. Це був жахливий ранок, як і для всієї країни. До Одеси я повернувся невдовзі після вторгнення – десь за тиждень, можливо, менше. Мені не дуже важливо, де працювати. Приїхав до Одеси, бо розумів, що це буде доцільним. Я працюю в Україні без привʼязки до міста чи регіону.
Зараз більшість наших співробітників служать в Силах оборони на тій чи іншій позиції. Хтось разом, хтось окремо. Деякі люди, на жаль, перебувають на тимчасово окупованих територіях. Загалом склад організації FAST можна розглядати по-різному. Був кістяк команди, були тренери, яких залучаємо постійно й частково. Але наразі бізнес-процесів не існує. Команда, яка займалася цими питаннями, – її також не існує. Усі займаються іншими речами. Тому FAST зараз не функціонує як організація з навчання домедичної допомоги, адже ми майже не обслуговуємо клієнтів. Напевно, сьогодні існує лише бренд, якщо це можна вважати активом. Не думаю про це.
Я не працюю зараз як підприємець. Але й не можу сказати, що моя робота кардинально змінилась. По-перше, я і раніше керував організацією, яка допомагала великим структурам зберігати життя людей. По-друге, у цій сфері я не перший рік, а з початку війни. Тобто з 2014, коли мені було 18. Sweet eighteen!
Бізнес… Не планую про це думати сьогодні, тому що… Ну це зараз дійсно нецікаво. Однак, можливо, комерційний попит на першу допомогу є, і це нормально, якщо це буде оплачувана послуга комерційних організації. Тому не виключаю, що ми відновимо його. Наступного тижня, через місяць, чи пізніше – невідомо.
Ми вийшли на підготовку 700+ людей щотижня
Зараз я займаюся тактичною медициною, тобто це медицина у полі бою. Мета одна – аби всі поранені військові та цивільні своєчасно отримували якісну першу допомогу. Щоб жодна людина не йшла в бій за Україну не озброєною медично. Ми навчаємо тим заходам, які необхідно вжити, щоб цивільні, військові, військовополонені та всі інші люди отримували своєчасну допомогу після бойової травми. Це системи, пов’язані з наданням допомоги, розподілом для її надання, евакуації тощо. Наразі не можу давати багато деталей як, що і де.
Ми навчаємо багато. Але загалом, завдяки продуктивній співпраці Сил оборони (тупо майже всіх), волонтерів, донорів, медиків тощо, ми вийшли на підготовку 700+ людей на тиждень. І це дані станом на минулий понеділок (8 квітня, – ред.).
Читайте також: «Щодня видаємо машини, які рятують життя». Як українки доставляють з-за кордону реанімобілі для передової
Якщо брати за часом, то люди вчаться (якщо вони нормально вчаться) від 8 до 16 годин. Це базові речі, перш за все, пов’язані з зупинкою кровотечі, перекриттям дихальних шляхів і наданням допомоги при пораненнях легенів. І ще плюс багато іншого. Це якщо ми говоримо про особовий склад.
Компетентність та мотивація наших військових вражає
Я почав займатись домедичною допомогою для армії ще у 2014-2015 роках. Порівнювати той досвід із сьогоднішніми реаліями не те, щоб складно… Просто зараз це зовсім інша армія. І вже важко знайти кадрову людину в армії, яка хоча б на базовому рівні не розуміла, що таке тактична медицина. Це результат великої й тривалої роботи.
Сьогодні вже є багато людей, які за цей час, за 8 років війни, стали справжніми знавцями світового класу в тих чи інших питаннях тактичної медицини. Від надання домедичної чи першої допомоги до екстреної медичної евакуації. Це як великий всесвіт – у ньому є різні спеціальності. І Україна зараз має багато талановитих професіоналів в кожній із цих спеціальностей.
Звичайно, є багато людей, які до 24 лютого були цивільними, і з ними складніше. Природно, із ними трохи більше роботи, оскільки вони не були інтегровані в систему. Є декілька структур, сил, в яких медична система була більш адаптована до війни, ніж у Збройних силах України. Та насправді це все виглядає як живий організм: є медицина, а є нові завдання.
Сьогодні система вже здатна боротися з викликами
Тож, на мій погляд, головна відмінність нинішньої медичної підготовки армії полягає в тому, що зараз ця система принаймні здатна боротися з викликами, відповідати на них. А не боротися з людьми, які ставали на заваді, як це було в 2014 році. З людьми, які просто робили неправильні речі.
Як тоді, так і зараз є волонтери, які купують багато тактичної медицини для армії. Хтось купує краще, хтось – зовсім інше. Це тисячі різних людей, і вони всі роблять тисячі різних речей. Але загалом багато дуже корисного.
Ми маємо справу з найбільшою за останні 80 років медичною проблемою в Європі. І маємо протиставити цьому найпотужнішу реакцію. Попереду багато роботи, але інфраструктура, на якій це все працює, викликає оптимізм.
На правому березі Києва запустили першу екомашину, яка збиратиме використані батарейки на перероблення. Машина вивозитиме батарейки з усіх пунктів приймання руху «Батарейки, здавайтеся!».
Про це повідомили в русі «Батарейки, здавайтеся!».
Тест-драйв машини тривав упродовж місяця. Вона змогла перевезти понад п’ять тонн батарейок, які здавали кияни у магазинах-партнерах та будинках, що зареєстровані у програмі руху.
Читайте також: UAnimals оголосили лавреатів Всеукраїнської зоозахисної премії
Батарейки за принципом 100% перероблення залежно від типу передадуть таким заводам:
- Eneris Recupyl в Польщі;
- Accurec в Німеччині;
- EraSteel у Франції тощо.
Перероблення матеріалу повністю фінансують партнери руху, а саме виробники й дистриб’ютори батарейок: Panasonic, VARTA, Duracell, GP Batteries та інші компанії.
Нагадаємо, що розробники з України запустили платформу для бронювання будинків на природі.
Фото: фейсбук-сторінка «Батарейки, здавайтеся!»
«Культурні сили» та платформа «Меморіал» 26 березня провели захід, який присвятили розвитку культури підтримки жінок, які втратили чоловіків на війні. На події відбувся відкритий діалог між лідерками громадянського суспільства, представниками патронатних служб, військовими, волонтерами та митцями.
Про це повідомили в «Культурних силах».
Що обговорили на заході
Подію організували для того, аби почати діалог на важливу тему, яку можуть оминати у суспільстві через її важкість. Спікери обговорювали, як не залишати жінок, які втратили коханих наодинці з горем, а також як навчитися не шкодити, натомість вміти підтримувати і турбуватися.
На панелі «Культура підтримки» керівниця психологічного простору «ПроЖИТИ» Катерина Чижик розповіла:
«Для мене особисто одним із тригерних слів було “тримайся”. Нема мені за що триматися, нема за кого триматися. І ще, коли сусіди або хтось кажуть: “та молода, ще вийдеш заміж” — це саме болюче, що можна сказати жінці, яка втратила свого коханого чоловіка».
Катерина втратила свого чоловіка у 2023 році. Аби пережити цю подію, жінка почала створювати власне місце сили. У цей період виник психологічний простір «ПроЖИТИ».
Читайте також: Ukraїner та PR Army створили фільм про депортацію кримських татар (ВІДЕО)
У «Культурних силах» зазначили, що саме в громадському секторі започатковують проєкти, які можуть полегшувати проживання горя втрати.
«Якби не громадський сектор, я взагалі не уявляю, що було б з багатьма членами родин загиблих. Громадським організаціям, які підтримують рідних і близьких загиблих воїнів, треба об’єднувати зусилля, бо державним органам та суспільству часто байдуже на їх проблеми»‚ — розповіла очільниця фонду «Маємо жити» Оксана Боркун.
Також важливою темою для жінок, які втратили своїх чоловіків, є збереження пам’яті про них. Керівниця патронатної служби «Азов.Супровід» Ріна Рєзнік зазначила:
«Є величезна кількість онлайн-петицій про присвоєння звання Героїв України. І ми з одного боку розуміємо, що кожен з загиблих — герой цієї країни, а з іншого боку також розуміємо, що не можемо забезпечити кожному цю державну нагороду, назву міста, назву вулиці й таке інше. Зараз це є найбільшим випробуванням, як весь цей обсяг горя акумулювати і дати кожній індивідуальній, величезній, серйозній трагедії достатньо простору і місця для того, щоб це вшанування було достатньо гідним і великим».
Презентація кліпу «Місто наречених»
На події «Культурні сили» представили новий кліп на пісню Саші Чемерова «Місто наречених». Його присвятили жінкам, які пережили втрату. У кліпі знялася Таті Сонце (Тетяна Мельник).
«Головна героїня цього кліпу не актриса, це жінка, котра втратила свого коханого на війні. І тут на екрані ми можемо бачити не гру, а власне проживання втрати», — зазначив засновник платформи «Культурні сили» Миколай Сєрга.
Автор пісні Саша Чемеров поділився своїми емоціями від переглядання кліпу:
«Як і всі присутні, я вперше дивився цей кліп. І мені важко було втримати сльози. Моїм завданням було не констатувати факт втрати, а дати надію. Тому що життя все ж таки продовжується, все ж таки життя має сенс».
Довідка
«Культурні сили» — це платформа, що об’єднує військових творчих професій, культурних діячів, аналітиків та волонтерів. До цієї платформи входять такі проєкти та бренди:
- «Культурний десант»;
- «Книга на фронт»;
- «Фронтова студія»;
- «Оркестр 59» тощо.
«Культурні сили» формують та розвивають воїнську культуру, забезпечують морально-психологічну підтримку військових, підтримують родини загиблих, розвивають культурну дипломатію та впроваджують стратегії впливу через культуру та мистецтво.
Нагадаємо, що «Культурні сили» провели у Києві відкриту розмову, присвячену колективній пам’яті.
Фото: «Культурні сили»
У Києві відкриють новий креативний простір MLYN design hub, присвячений сучасному українському дизайну. Відвідувати простір можна буде щодня та безплатно. Відкриття MLYN design hub запланували на квітень 2025 року.
Про це повідомили у команді простору.
Що буде в MLYN design hub
Простір працюватиме у стінах колишнього заводу «КиївМлин», у якого й запозичили частину назви. Головна мета проєкту — знайомити українців з якісними предметами інтер’єру, що виробили в Україні, та популяризувати їх.
Українські виробники та дизайнери зможуть представляти свої роботи у межах експозицій інтер’єрних предметів. Виставкова зала оновлюватиметься кожні три-чотири місяці.
«В MLYN design hub ми прагнемо зробити сучасний український дизайн більш помітним для широкої аудиторії. Тому відкрили цей простір — затишний, дружній, наповнений подіями, який щоденно дає можливості для розвитку і популяризації дизайну. Тут українські виробники і дизайнери можуть представити свої роботи на постійній основі, а відвідувачі — відкрити для себе якісні, естетично довершені предмети інтер’єру, створені в Україні», — зазначив засновник MLYN design hub Роман Михайлов.
Читайте також: «Довженко-Центр» запускає у шести містах кіноклуб
Перша експозиція
Першою виставкою у просторі стане експозиція під назвою «Зерно». Її створили під кураторством артдиректорки простору Ярослави України.
«Експозиція “Зерно” представить інсталяції різних інтер’єрних зон, скомпонованих з предметів українського виробництва. В ній ми переосмислимо традиції нашого дизайну в потоці сучасних тенденцій», — розповіла Ярослава Україна.
MLYN design hub працюватиме щодня, вхід для відвідувачів вільний. Експозиційна зона працюватиме з 10:00 до 19:00, а подієва зала прийматиме заходи до 23:00. Простір розташований за адресою вулиця Спаська, 36/31, на другому поверсі.
Раніше ми писали, що анонімний митець зі Львова зібрав понад мільйон гривень на військо за допомогою картин.
Фото: MLYN design hub
