Суспільство
«Треба просто перестати мінувати»: як активісти рятують землі Донбасу від впливу війни (ВІДЕО)
Донбасу загрожує екологічна катастрофа європейського масштабу.
Через бойові дії гинуть не тільки люди, а й довкілля.
Дика природа також страждає від обстрілів і вибухів боєприпасів.
Небезпека мін
«Міни несуть небезпеку: передусім, це небезпека для життя та здоров’я людей. Це найстрашніші наслідки, які можуть вони спричинити. А по-друге, це вже йде далі вплив на ґрунтовий покрив. Те, що йдуть воронки від розривів. Далі це є вплив на рослинний покрив – також знищується. Вплив на атмосферне повітря. Також це є хімічне забруднення, тому що самі снаряди, міни – вони є різні, мають різний склад і можуть забруднювати ті ж ґрунти», – розповіла екологиня та працівниця Міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина» Катерина Полянська.
«Близько 16 тис. км.кв. зараз заміновано. Але це є інформація про територію якраз на підконтрольній частині України. Скільки розміновано – близько 5 тис. км. кв. Але це також приблизні дані, тому що надати всю статистику складно, бо немає даних про непідконтрольні території Донецької та Луганської областей», – каже екологиня Катерина Полянська.
Читайте також: Дорогоцінний пластик. Історія одеської майстерні, де створюють унікальні речі зі сміття
«Є наслідки, які ми можемо побачити в один момент і наслідки, які будуть переслідувати нас і далі», – вважає екологиня Катерина Полянська.
Як замінування впливає на довкілля?
«Снаряди розірвались, ніби поле чисте, ніби не несе в собі небезпеку. Але ці важкі метали досі знаходяться в ґрунті, і потім потрапляють з рослинами у людський організм і можуть в ньому накопичуватись. Залежно від їхньої кількості, можуть бути різні наслідки. Це і мутагенні наслідки, і канцерогенні наслідки, тобто можуть спричинювати рак», – стверджує екологиня Катерина Полянська.
«Під час вибухів – ми зараз говоримо про снаряди та інші вибухонебезпечні засоби – може утворюватися сірчаний газ, чадний газ і викидатися оксиди азоту, які також шкідливі для організму людини, і можуть впливати і на очі, і на дихальну систему», – ділиться екологиня Катерина Полянська.
«Є території, які зазнали дуже потужних обстрілів, або ж мінні поля – треба буде проводити дуже серйозні дослідження, які би показали безпечність цих територій для життя людей», – розповіла екологиня Катерина Полянська.
«Коли війна закінчиться, час на те, щоб розмінувати ці території, порахувати досить складно». – каже екологиня Катерина Полянська.
Як зарадити?
«Це ж величезні площі. Треба буде зіставляти спеціальні карти. Треба, щоб працювали спеціальні підрозділи ЗСУ. Звісно, це буде дуже масштабна робота. І також потрібно буде оцінити всю шкоду, нанесену військовими діями на довкілля», – впевнена екологиня Катерина Полянська.
«Насправді, це може зайняти не один рік, це може зайняти десятки років. А деяке забруднення внаслідок військових дій загалом – воно настільки потужне, хімічне зокрема, що ми ці наслідки будемо бачити ще довгі роки», – зазначила екологиня Катерина Полянська.
Читайте також: Як екоактивісти «Друкарні» рятують водойму у Слов’янську (ВІДЕО)
«Перевіряти тисячі кілометрів квадратних, робити аналізи – це досить складна робота. І відновлювати потім ці території, щоб вони були придатними для ведення сільського господарства, ведення якоїсь іншої господарської діяльності, проживання населення, щоб вони були безпечними, щоб не стали якоюсь закритою зоною. Буде величезна робота, яка вимагатиме величезних коштів і часу». – каже екологиня Катерина Полянська.
Що робиться вже зараз?
«Наша організація займається питаннями війни та довкілля і якраз одним з напрямків – це є мінування. Хоча ми це питання намагаємось вивчати більш комплексно. Тобто вплив на всі елементи довкілля, вплив на заповідні території. А також не лише вивчати, а й знаходити відповіді, як його мінімізувати, що робити?», – каже екологиня Катерина Полянська.
«Що ми можемо робити вже зараз? По-перше, це є космічний моніторинг, є системи, які реєструють загорання. Ми можемо порахувати кількість пожеж, зокрема від обстрілів. За космічними знімками можна порахувати кількість воронок і території, які потрапили під обстріли, і де потрібно буде проводити дослідження ґрунтів на наявність важких металів. Можемо реєструвати, де які забруднення атмосферного повітря», – стверджує екологиня Катерина Полянська.
Читайте також: Як «Мануфактура ГаражКрафт» рятує Донбас від пластику? (ВІДЕО)
«Вивчати досвід і збирати якомога більше ширшу інформацію, а також збирати докази про вплив військової діяльності і фіксувати їх. Правильно фіксувати за всіма міжнародними стандартами, щоб потім можна було ці докази використати в міжнародних установах. Про те, що дійсно руйнувалася дика природа», – впевнена екологиня Катерина Полянська.
Нині ГО «Екологія-Право-Людина» спільно з іншими еко-активістами працює над Схід Ekomap.
Цей сервіс фіксує екологічні проблеми східних регіонів та способи їх вирішення.
Про проєкт
Cxiд Ekomap – це інтерактивний атлас, присвячений актуальному стану навколишнього середовища Донецької та Луганської областей.
Проєкт розроблений громадською організацією «Криголам» за підтримки посольства Чехії в рамках Transition Promotion Program.
Збройний конфлікт на сході країни заподіяв катастрофічної шкоди довкіллю, порушилась система моніторингу навколишнього середовища. На інтерактивній мапі зібрані екологічні проблеми регіону – затоплення шахт, сміттєві полігони, лісові пожежі, тліючі терикони, просідання грунтів та інші.
Читайте також: Виходимо на протести та фільмуємо викиди. Як на Донбасі борються з проблемою забруднення повітря
Натиснувши на кожну проблему користувачі мають можливість ознайомитись з нею завдяки відеоролику, а також дізнатись про інструменти та методи, необхідні для її вирішення, які пропонують науковці.
Перший крок до розв’язання проблеми – розуміння її масштабності. І головна мета Cxiд Ekomap – розпочати діалог про вирішення екологічних проблем шляхом збору даних і допомоги тим, хто працює з питаннями екології Донбасу.
Нагадаємо, «Восток SOS» допомагає на лісових пожежах.
Як ми повідомляли раніше, на Луганщині і Донеччині екологи рятують унікальні українські степи.
Біотехнологиня та вчителька пішли зі своїх робіт, щоби розвивати прифронтове Запоріжжя. А тепер попри обстріли навчають молодь урбаністики, а жінок — робототехніки. Повну історію героїнь ми розказали на ютуб-каналі ШоТам.
Історія героїнь випуску
Світлана Мамай готувала дітей до успішного складання ЗНО у приватній школі. Та її цілі змінилися, коли на Запоріжжя полетіли ракети, а на околицях точилися бої. Тоді одразу зупинили навчання, а Світлана бачила себе лише у волонтерстві.
«Усе було досить сумбурно — невідомо, що далі. Розгублені діти, розгублена певною мірою я, втрата соціальних напрацювань, які в мене були. Тобто те, що в мене було важливим у викладанні — взаємодія з людьми, це енергетика, яку ти можеш отримувати, — воно повністю зникло», — поділилася культурна менеджерка ГО «Молодь Онлайн» Світлана Мамай.
Читайте також: Підприємець із Вінниці відкрив енергонезалежну реберню на воді (ВІДЕО)
У волонтерському штабі вона зустріла Анастасію Торянік, яка полишила роботу в біотехнологічній кампанії, аби надавати гуманітарну допомогу. Світлана та Анастасія спрацювалися і скоро опікувалися волонтерськими групами.
Та невдовзі ГО, яка координувала штаб, припинила роботу. Колежанки опинилися перед вибором: повертатися до звичних справ чи повністю йти в активізм. Тож вони долучилися до ГО «Молодь Онлайн», якій саме бракувало лідерок.
Тепер Анастасія організовує навчання для молоді Запоріжжя, а Світлана займається урбаністикою.
Про те, як активістки розвивають громадське життя у власному місті, дивіться повне відео на ютуб-каналі ШоТам. Це відео створили завдяки підтримці Уряду Канади в межах проєкту «Голос жінок і лідерство Україна», що впроваджує Український Жіночий Фонд.
Раніше ми писали, як режисерка відкрила власну кіностудію: 17 років до мрії (ВІДЕО).
Фото: ютуб-канал ШоТам
Коментарі
Суспільство
- англійською;
- польською;
- німецькою;
- французькою;
- іспанською.
Коментарі
Суспільство
Біографія фотографа
8 фото, що доводять злочини «совєтів»
- Розкуркулена сім’я біля свого будинку в с. Удачне Донецької області. 30-ті рр. ХХ століття
Коментарі
Як у Залужного та «ДахиБрахи»: юрист з Кропивниччини створює вибійчані хустки та відроджує українське ремесло
Костянтин Данильченко — юрист і водночас засновник майстерні вибійкарства «Будяк Кучерявий». Вибійка — це техніка...
Степ, аромат полину, запахи моря і гір — це проєкт «Yuşan-Зілля» про єдність культур українців і кримських татар
У залі поволі згасає світло, простір наповнюють перші акорди. Український голос починає пісню, а в...
Адаптивний одяг, інклюзивний посуд і дошки для нарізання: ці ініціативи полегшують життя людям з пораненнями
Нарізати овочі, поснідати улюбленими стравами, одягти штани — всі ці повсякденні справи стають справжніми викликами...
«Чи я можу вам допомогти?»: це хлопці з соцмереж, які купують у бабусь квіти та роблять інші добрі справи
Ви точно бачили ці відео в соцмережах, коли хтось купує продукти для літньої жінки, скуповує...
Коментарі