Дитинство Малевич провів на Поділлі, Харківщині та Чернігівщині. Мистецтвознавці вважають, що саме у цей період сформувалося його художнє бачення світу. Що найбільше цьому сприяло?
Так-так, саме українське село сформувало у Малевича художнє бачення світу. Згодом він напише: «Селяни вміло зображали півнів, коників та квіти. Спробував і я цю культуру перенести на комини в своєму будинку, але нічого не виходило. Казали, що я тільки базґраю печі. Тоді почав братися до парканів, стін, повіток тощо».
У дитинстві, крім живопису, Малевич мав й інше захоплення. Вгадаєте, яке саме?
Саме так, вишивання і в’язання! Опинившись у селі, майбутній геній українського авангарду захопився вишиванням і в’язанням. Власне, саме строгі чорні й червоні лінії тих візерунків і стали прототипом безпредметного живопису Малевича, який пізніше скаже: «Я знищив лінію горизонту і увійшов до сфери предметів».
А хто навчив 17-річного Казимира Малевича малювати вже не на аматорському, а професійному рівні?
Вчителем для Малевича став відомий український живописець Микола Пимоненко.
Згодом родина Малевича переїхала до Курська. З цього почався «російський» період художника. Ким ідентифікував себе митець у ті часи?
Звісно ж, українцем! Згадуючи у своїй автобіографії художника Лева Квачевського, Малевич пише: «Говорили про Україну. Він та я були українці.»
Засновником якого напряму вважають Казимира Малевича?
1913 року Малевич написав картину «Чорний квадрат», фактично заснувавши новий напрям живопису – супрематизм (у перекладі з польської – «зверхність»). Про «наступ» супрематизму Малевич «офіційно оголосив» 19 грудня 1915 року на останній футуристичній виставці картин «0,10».
Мистецтвознавці зазначають, що геометричні фігури, які Малевич поєднував у своїх роботах, нагадують…
На думку мистецтвознавців, геометричні фігури в роботах Малевича нагадують візерунки подільських хат, які художник бачив в Україні. Звідси й основні кольори: білий, червоний та чорний.
Із яким художником часто порівнюють Казимира Малевича?
Ба більше, одне з «прізвиськ» митця – «Леонардо да Вінчі сучасного мистецтва». Як да Вінчі перейшов від однієї епохи в мистецтві до іншої, так і Малевич до певної міри відкриває епоху сучасного мистецтва. Власне, все сучасне мистецтво так чи інакше оглядається на Малевича і відштовхується від його робіт або ж заперечує певні тези митця.
Під час репресій української інтелігенції радянська влада арештувала і Малевича. Що йому закидали?
Так, з початком репресій «совєти» побачили в Малевичі шпигуна. Чи то німецького, чи то польського. Його допитували й не зважали на жодні аргументи художника. А для того, аби «вибити» зізнання у шпигунстві, навіть тортували. Відпустили митця лише через 3 місяці – виснаженим та із підірваним здоров’ям.
Яка тема, табуйована радянською владою, з’явилася на роботах Малевича після ув’язнення?
Саме так, Казимир Малевич – єдиний із тогочасних українських художників, хто на своїх картинах зобразив Голодомор 1932-33-го років, від якого загинули близько 4-х мільйонів українців. Після звільнення з ув’язнення він малює три людські фігури. Замість рис обличчя у них – серп і молот, хрест та труна.
У 70-х роках радянська влада викупила «Чорний квадрат» у родини Малевича фактично за безцінь. У скільки «совєти» оцінили роботу українського митця?
«Чорний квадрат» обійшовся радянській владі всього в 300 рублів. А ось самого митця – просто «вкрали», вкотре привласнивши собі те, що ніколи не належало ані СРСР, ані Росії.
Сьогодні Росія має найбільшу колекцію робіт Казимира Малевича. Утім кілька робіт збереглися в Україні. Скільки саме?
Так, уявіть, всього дві картини. А виставки, що проходять в українських галереях, – репродукції. Адже абсолютну більшість робіт митця нахабно викрала й привласнила радянська (а згодом – російська) влада.
До речі, в Росії Казимира Малевича нахабно називають «творцем російського авангарду». У чому абсурдність такої зухвалості?
Так, росіяни привласнюють навіть те, що до цього забороняли. Із середини 20-х років авангард у СРСР стає офіційно неприйнятним. Проте це не завадило «сусідам» згодом вкрасти одного з найяскравіших представників цього напряму, який, вкотре нагадаємо, був українцем.
Поділіться своїми результатами:
Культура
Стрічку від режисера Дениса Тарасова про каральну психіатрію в СРСР та спротив українців виклали на платформу MEGOGO.
Про це повідомили в Державному агентстві з питань кіно.
Сюжет стрічки
Фільм «БожеВільні» — це історична драма, яка розповідає про життя українського дисидента Андрія в 1970-х у Києві. Андрій спілкується українською, слухає західну музику і не підкоряється правилам СРСР.
За це його відправляють не до звичайної в’язниці, а до спецлікарні, де ув’язнених силують до «лікування» психотропами, принижують та ламають волю.
Читайте також: Український ветеран та волонтер, які перепливають Атлантичний океан, на пів шляху до фінішу
Фільм створили за підтримки Державного агентства України з питань кіно та компанії «Спільна Перемога Продакшн».
Нагадаємо, що «Планета Кіно» запустила власний онлайн-кінотеатр: як це працює.
Також ми писали, що фільм «2000 метрів до Андріївки» Мстислава Чернова вийде у міжнародному прокаті.
Фото обкладинки: кадр із фільму «Божевільна»
Освіта
Підлітки з Київщини, Чернігівщини та Миколаївщини отримали фінансування у межах програми UActive від благодійного фонду savED. Загалом 20 команд школярів презентували свої ідеї, 10 з них отримали по 5000 доларів на втілення проєктів, спрямованих на відновлення і розвиток громад, постраждалих від війни.
Про це повідомляють представники фонду.
Як підлітки готувалися до проєктів
Протягом 15 тижнів учасники вивчали проєктний менеджмент і працювали над соціально важливими ініціативами для своїх громад. На фінальних презентаціях школярі захищали свої ідеї перед журі, до складу якого увійшли відомі громадські діячі, митці, підприємці та представники фондів.
Христина Кащук, лідерка програми UActive, пояснює:
«Ми бачимо, як підлітки хочуть реалізовувати ідеї, які допоможуть соціалізуватися і створити місця для дозвілля. Багато з них пережили окупацію, і це стало поштовхом для змін. UActive — це не лише про гранти, це про розвиток лідерських ініціатив і підтримку втілення ідей».
Читати також: На платформі UNITED24 зібрали понад 588 тисяч доларів на генератори для шкіл
Від екобаків до культурних просторів
Серед проєктів, що отримали фінансування:
- команда зі села Шпитьки на Київщині створює гурток 3D-друку для виготовлення екобаків із переробленого пластику;
- школярі з Новокиївки на Миколаївщині облаштують Алею пам’яті захисникам і оновлять музей гімназії з інтерактивною виставкою;
- у Червоній Долині облаштують тематичний простір-їдальню у стилі світу Гаррі Поттера, адже їхній ліцей зруйнували авіаударом у 2022 році;
- учні Антонівки на Миколаївщині створять перший у громаді простір для фізичних активностей і реабілітації.
Команди, які не отримали фінансування, стали частиною спільноти випускників UActive. Учасники продовжать працювати над своїми проєктами, отримуючи наставництво і допомогу у пошуку ресурсів.
Про фонд savED
Благодійний фонд savED займається відновленням доступу до освіти у громадах, які постраждали від війни. Його проєкти включають облаштування освітніх просторів «Вуликів», відновлення шкіл, організацію укриттів і підтримку ініціатив підлітків у межах програми UActive.
Нагадаємо, що в одеській лікарні запрацювала нова «Школа Супергероїв» (ФОТО).
Фото: благодійний фонд savED.
Коментарі
Культура
З 24 по 27 квітня ВДНГ перетвориться на «Книжкову країну». Третій фестиваль обіцяє понад 300 подій для книголюбів усіх вікових категорій: презентації книжок, зустрічі з авторами, майстер-класи, дискусії та відкриті зібрання книжкових клубів.
Про це повідомляє «Книжкова країна».
Новинки для військових і ветеранів
Цьогоріч фестиваль приділяє більше уваги воєнній тематиці. У програмі з’явиться окремий напрям комбатантської поезії, театральні вистави на військову тематику, вітрина воєнної літератури та читання для військових і ветеранів.
Простір для підлітків і автограф-сесій
Для підлітків підготували розширену програму, а любителі автографів зможуть зручно спілкуватися з авторами в спеціально облаштованій зоні.
Анна Завальська куруватиме проєкт «Родинні читання» — серію заходів для сімей, що заохочують до спільного читання.
Крім того, фестиваль стане майданчиком для вручення премії книжкових блогерів.
Читати також: На Хрещатику відкрили другу книгарню-кав’ярню «Закапелок»
Фантазійний декор
Організатори облаштують фотозони з гігантськими квітами, контактні інсталяції та дзеркала для яскравих світлин. Тематичні кав’ярні й чайні куточки додадуть затишку — каву тут подаватимуть із мінібукетами.
Нагадаємо, що книга Вікторії Амеліної увійшла до списку найзахопливіших видань 2025 року за версією BBC.
Фото: фейсбук «Книжкової країни».
Коментарі