Якщо загуглити ім’я Давида Бурлюка, можна натрапити одразу на дві версії місця його народження: Харківська область та Сумська. Як гадаєте, яка з них – правильна?
Геній світового мистецького авангарду народився на хуторі Семиротівщина. Майже три десятки років цей населений пункт зник із офіційного обліку, а найближчий до нього – село Рябушки – розташовано на Сумщині. До чого ж тут Харківщина? Усе просто – постаралася російська колоніальна машина. За життя митця ця територія була частиною Харківської губернії, яка «легким помахом руки» частенько перетворюється на Харківщину в матеріалах про Бурлюка.
До речі, саме на цьому хуторі Бурлюк створив перший малюнок з натури. Про чий портрет йдеться?
Йдеться про портрет Людмили – сестри українського художника, згадує в одній зі своїх праць доцент та кандидат мистецтвознавства Сергій Побожій.
А хто ж Давид Бурлюк за походженням?
Звісно, версій, як це часто буває, декілька. Спойлер: у жодній із них не фігурує Російська імперія. Ми пропонуємо довіряти словам самого художника, який запевняв, що по батьковій лінії його рід – це «українські козаки, нащадки запорожців, які були писарями Запорізького війська». Як же він став «батьком російського футуризму»? Незабаром дізнаємося.
Не менш цікавою є й самоідентифікація художника, про яку воліють забувати російські пропагандисти. Спробуємо не помилитися?
Так, все до банальності очевидно. Бурлюк чітко й прямо називав своєю батьківщиною Україну, а рідною мовою – українську, не забуваючи при цьому про пращурів-козаків. Щоправда, імперська машина не обійшла стороною і його, й зрештою у творчості Бурлюка з’явилася російська мова та тези про пов’язаність України з тим, що нині перетворилося на РФ.
Як же митець пов’язаний із сучасною Росією? Скажімо, у 1898-1899 він навчався у Казанській художній школі. А як художник взагалі опинився на території сучасної РФ?
Усе знову максимально банально: батько художника втратив роботу й у пошуках заробітку родина опинилася на Поволжі. Там Давиду трапилася під руку газета з програмою вступу до Казанської художньої школи.
Власне, завдяки черговому переїзду родини Бурлюк у 1899-1901 роках навчався вже в Одеському художньому училищі. А під час літньої практики зміг намалювати аж 350 етюдів. І всі вони – пейзажі однієї області. Вгадаєте, якої?
Так-так, саме Херсонської! І всього за одну літню практику. Щоправда, викладачі училища не оцінили таку працьовитість митця й назвали це «фабричним виробництвом».
У своїй творчості Давид Бурлюк звертався до безлічі різних образів, але є один, що перетворився на справжнього фаворита. Який саме?
Спробуйте погуглити роботи митця. У них можна простежити чимало образів коней та козаків, які уособлювали степ. І саме образ козака Мамая став наскрізним для Бурлюка, адже звертався до нього митець упродовж усього свого життя.
Повернемося знову до «батька російського футуризму». Як натомість представляв себе сам митець?
Яка несподіванка, знову жодної згадки про Російську імперію! Сам Давид Бурлюк називав себе «татарсько-запорізьким футуристом». Звідки взялася «татарська» складова? Існує припущення, що пращури Бурлюка могли бути татарами чи караїмами, які з Криму перебралися на Запорізьку Січ. Чи дійсно це так – стовідсотково не знав і сам митець, проте часом називав себе «нащадком запорожців і хана Батия». Але чого точно не було – його самовизначення як людини, приналежної до чогось російського.
То, виходить, що футуризм Бурлюка ніяк не пов’язаний із сучасною Росією?
Так, і заперечувати це було б дивно. Але варто розуміти дещо інше. Бурлюк дивував своєю творчістю та розвивав мистецьке життя всюди, де жив чи просто гостював. Він відкрив для росіян Маяковського, провів на території сучасної РФ низку виставок та акцій, перевернув тамтешній культурний простір з ніг на голову. А потім - емігрував до Японії.
Тобто можна з таким самим успіхом назвати Бурлюка «батьком японського футуризму»?
Ви здивуєтеся, але можна! Після року життя в російському Владивостоці Давид отримав запрошення від японських митців та емігрував. Там українець спричинив справжній фурор, «увірвався» у культурне життя країни з виставкою у Токіо та створив понад 100 робіт. Але те, що Бурлюк познайомив росіян та японців із футуризмом, не робить його ані росіянином, ані японцем.
То де ж Бурлюк провів більшу частину свого життя? Невже не в Україні?
Більшу частину свого життя митець провів в еміграції у Сполучених Штатах – цілих 45 років. Звісно ж, він продовжував писати картини, займатися літературою та залишався епатажним і неповторним.
І хоча більшу частину життя художник провів за кордоном, упродовж останніх років він незмінно повторював: «Україна в моїй особі має …». Доповніть це речення.
Саме так, Бурлюк називав себе найвірнішим сином України та ніколи не забував про своє походження. Навіть там, за кордоном, футурист постійно звертався до своєї батьківщини у творчості та не втомлювався говорити про це публічно.
Чекайте-чекайте, Бурлюк прямо називав себе українцем, мав козацьке коріння, малював Україну та називав себе вірним сином країни… Невже росіяни просто взяли і вкрали митця?
Російська колоніальна машина привласнила собі Давида Бурлюка так само, як це сталося з українцем Казимиром Малевичем та геніальним конструктором Сергієм Корольовим. І це далеко не останні вкрадені українці. Про інших ми розповімо у наступних тестах.
Поділіться своїми результатами:
У Хмельницькому розпочали будувати завод із виробництва корпусних меблів. Інвестором проєкту стала компанія «Аккорд Імпорт», яка виготовляє продукцію для країн ЄС, зокрема і для міжнародної мережі JYSK.
Про це повідомив заступник голови комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський.
Що відомо про новий завод
У проєкт вклали 14 мільйонів доларів. Перші виробничі лінії планують запустити в липні 2025 року, а на повну потужність завод має вийти у вересні. Для забезпечення електроенергії на заводі встановлять сонячні електростанції загальною потужністю 3,9 мВт, а також закуплять газопоршневу установку. На підприємстві в Хмельницькому зможуть працювати 140 робітників.
Запуск нового заводу збільшить виробничі потужності компанії з 420 тисяч кв. м до 1,2 мільйона кв. м корпусних меблів на місяць. Завдяки цьому українське підприємство зможе ввійти до п’ятірки найбільших виробників корпусних меблів у Європі.
«В умовах війни кожна новина про будівництво нового заводу — свідчення незламності українських промисловців. Під обстрілами та прильотами вони будують сміливі плани не тільки зберегти виробництво, а й підкорити експортні ринки. Це варте щирого подиву й захоплення. Але головне, що за кожним з таких заводів десятки й сотні сімей, які не виїхали за кордон і повʼязують своє майбутнє тільки з Україною», — написав Кисилевський.
Читайте також: Що насправді стоїть за незламністю: відверто про волонтерство від жінок, які керують фондами й ГО
Про компанію
Наразі підприємство завантажене на 100%. З усієї продукції 70% замовлень отримує міжнародна торгівельна мережа JYSK. На експорт до країн Євросоюзу «Аккорд Імпорт» відправляє 96% своєї продукції. Завдяки новому заводу компанія зможе постачати меблі у країни Близького Сходу, Південної Азії та Південної Америки.
Кисилевський вказав, що дерев’яні плити для компанії постачає Kronospan, який наприкінці 2024 року запустив на Рівненщині нове виробництво.
Нагадаємо, що в Ірпені відкрили першу в Україні лінію з переробки текстилю (ФОТО).
Фото: фейсбук-сторінка Дмитра Кисилевського
«Ти [Романтика]» від «МУР» уперше покажуть на великих екранах. З 10 квітня відзняту виставу можна буде переглянути в українських кінотеатрах.
Про це повідомляє творче об’єднання «МУР» в інстаграмі.
Про виставу
Мюзикл з елементами репу, року, опери, розповідає про Миколу Хвильового, Володимира Сосюру, Остапа Вишню, Леся Курбаса, Михайля Семенка та Павла Тичину. Події розгортаються в харківському будинку «Слово». Як говорять творці, це перший в Україні оригінальний історичний мюзикл, що дає можливість побачити письменників минулого сторіччя живими людьми, а не іменами з підручників. Учасники гурту: Олександр Хоменко (тексти, речитатив), Віктор Ткаченко (тексти, музика, саундпродакшн), Микола Шмундир (речитатив, піар) та Олександр Заїка (тексти, музика, вокал).
Тепер про історію митців, яких знищувала радянська влада, створили кіноверсію. Просуватимуть стрічку FILM.UA Distributrion та «Кіноманія».
Читайте також: 10 культурних подій у Києві цього тижня: виставки, презентації та корисні лекції
Про проєкт
«Ти [Романтика]» — третій студійний альбом, випущений учасниками гурту «МУР». У ньому творці представили 18 композицій про поетів Розстріляного відродження. До запису гурт залучив Сергія Жадана, Олену Кравець, гурт NAZVA, «Хейтспіч» та Євгена Яновича. Матеріали альбому використали для однойменної вистави, яку «МУР» показав у 16 українських містах. У турі «Ти [Романтика]» зібрали 3 143 000 гривень на дрони для 3 ОШБ.
Нагадуємо, що «Укрпошта» з акторами «Конотопської відьми» збиратиме донати на морський дрон
Фото: афіша «Ти [Романтика]»
Міністерство оборони кодифікувало та дозволило використовувати у Силах оборони лінійку наземних роботизованих комплексів «Гімлі». Вони можуть працювати в умовах бойових дій високої інтенсивності.
Про це повідомили в Міноборони.
Характеристики «Гімлі»
Платформи створили невеликими, тому їх легко транспортувати. Роботів обладнали безшумним електричним двигуном, а повного заряду вистачатиме на кілька годин безперервної роботи. Ці платформи можуть виконувати місії і вдень, і вночі.
Читайте також:
Використання робота
Комплекс можна використовувати для виконання різноманітних місій. Залежно від комплектації платформи можуть:
- евакуювати та переміщувати особовий склад;
- перевозити боєприпаси, майно тощо;
- інші важливі завдання із забезпечення та підтримки.
Разом із цим «Гімлі» можна оснащувати зброєю та використовувати його як бойовий модуль.
Нагадаємо, що в ЗСУ створюють роботизовані підрозділи: деталі проєкту.
Фото: сайт Міноборони
Що насправді стоїть за незламністю: відверто про волонтерство від жінок, які керують фондами й ГО
На початку повномасштабного вторгнення засновниця «Клубу Добродіїв» Марія Тодорчук мала маленьку дитину, діти засновниці фонду...
«Для Києва це було б ковтком свіжого повітря». Якою має бути післявоєнна відбудова? Погляд урбаністки
Урбаністка Іванна Малій через свій YouTube-канал показує, як українські міста можуть стати комфортними для всіх....
Охоронець у смартфоні. Як працює перший український сервіс для захисту жінок «KATERYNA»
Майже кожна жінка переживала цей страх, коли вночі поверталася додому та чула кроки незнайомого чоловіка...
Завдяки їм ЮНЕСКО визнало кобзарство спадщиною людства
Кобзарство — це наша унікальна традиція: тужлива пісня про минуле під супровід кобзи проймає до...